Russia Wages a Religious War Against Ukraine

The Kremlin tries without success to dominate the Eastern Orthodox Church. By Michael Khodarkovsky Sept. 30, 2018 A Ukrainian Orthodox Church of Kiev patriarchate march in Kiev, July 28. PHOTO: NURPHOTO VIA ZUMA PRESS Russia’s assault on Ukraine unfolded along military, economic and diplomatic lines. Vladimir Putin’s Moscow also is waging a less-noticed war on Ukraine’s religious sovereignty. To understand this, look at the structure of Eastern Orthodox Christianity. The church consists of 14 autocephalous, or self-governing, churches. Religious and national identities often overlap, as in the Orthodox Churches of Russia, Romania, Bulgaria and Georgia. Each national church falls under a particular patriarchate, and the ecumenical patriarch of Constantinople is considered first among equals. In recent centuries, Ukrainian believers had belonged to the Russian Orthodox Church. Shortly before the demise of the Soviet Union in 1991, a council of bishops in Ukraine declared the church’s independence from Russia. In the ’90s, the new leader of the Ukrainian Orthodox Church—Filaret, the metropolitan bishop of Kiev—came under pressure from Russian church and security officials to resign. He refused. In 1997 the patriarch of the Russian church excommunicated him and declared his followers schismatics. An estimated 12,300 parishes in Ukraine continue to follow Moscow and belong to what is known as the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate. Meantime, some 5,100 parishes switched to the Ukrainian Orthodox Church of the Kiev Patriarchate, led by Filaret. Patriarch Filaret seeks recognition of the Ukrainian Orthodox Church as autonomous and independent, and he is about to get it. The ultimate arbiter in this dispute is Ecumenical Patriarch Bartholomew of Constantinople. On Sept. 23 he confirmed his intention to issue a tomos, or decree that confers the independence of a local church, for Ukraine. The ties between the Kremlin and the Moscow Patriarchate are as old as Russia itself. Throughout its history, the Russian Orthodox Church had been subservient to the state and an unshakable supporter of autocracy. Since the late 15th century, the church provided Moscow’s rulers with a political theology of manifest destiny, asserting that Moscow had become the Second Jerusalem and the Third Rome (Constantinople being the second). The emergence of the atheist Soviet state in 1922 dealt a severe blow to the church. The state confiscated most ecclesiastical property. It destroyed many churches while turning others into storage places. Steeples that rose high enough became jamming stations to prevent Voice of America or the BBC from reaching Soviet citizens. Few seminaries survived. Those that did, trained a small number of priests. The KGB infiltrated the priesthood, informing on clergy and promoting Soviet interests abroad. During Russia’s brief experiment with democracy in the 1990s, the church rebounded from decades of suppression. But under Mr. Putin the state quickly co-opted and subsumed the church. The Kremlin has relied on the Orthodox Church as the main unifying force in the country and provides it with generous financial support. In return, the church has been the key promoter of the “Russian World” concept that casts the Kremlin as a defender of Russians outside Russia. Patriarch Kirill has called the Putin era “a miracle of God.” The prospect of Ukraine’s autocephaly would mean losing millions of dollars worth of properties and thousands of priests in Ukraine. It would deprive Moscow of power over several million Ukrainians. Most important, it would deal a serious blow to Moscow’s ambition of being the leader of Orthodox Christianity. Moscow has put pressure on Patriarch Bartholomew using unsavory methods. A group of Kremlin-connected hackers, recently indicted in the U.S., stole thousands of email messages from Patriarch Bartholomew’s aides. That backfired: The patriarch does not use email and no compromising material from his aides emerged. On Aug. 31 Patriarch Kirill made an urgent visit to Istanbul to dissuade Patriarch Bartholomew from issuing a tomos. The two do not see eye to eye. While Patriarch Kirill considers Western values as antithetical to the Russian Orthodoxy, Patriarch Bartholomew supports closer ties with Western churches, including the Vatican. Patriarch Kirill argued that Moscow has led the Ukrainian Orthodox church for 300 years, but this sounded hollow in the halls of Patriarch Bartholomew’s Istanbul headquarters. For Bartholomew and other patriarchs the historical record is clear: the Constantinople patriarchs never officially approved Russia’s claims over the Ukrainian church. Patriarch Kirill returned to Moscow empty-handed. Moscow has resorted to traditional bullying, issuing unspecified threats and denouncing Patriarch Bartholomew as an agent of the U.S. and the Vatican. When the threats failed, on Sept. 14 the Russian church issued a formal statement condemning Bartholomew’s intention to grant autocephaly to Ukraine. In a sign of an ultimate break, Moscow also announced that it would stop using Bartholomew’s name in prayers. Mr. Putin’s geopolitical goal of turning Ukraine into a satellite state instead has given Ukraine a renewed sense of its national identity. Russia’s spiritual imperialism has also diminished the Russian Orthodox Church. These expansionist policies, holy and worldly, are leading to Russia’s further isolation.

Mr. Khodarkovsky, a professor of history at Loyola University Chicago,

is author of “Russia’s 20th Century: A Journey in 100 Histories,”

forthcoming from Bloomsbury.

https://www.wsj.com/articles/russia-wages-a-religious-war-against-ukraine-1538329125#comments_sector

Από τις σελίδες ενός Ημερολογίου

«Δεν ήταν η πρώτη φορά. Ήταν όμως μοναδική! Όχι λίγες φορές φιλοξενήσαμε στον Αττικό λαμπερό ουρανό και στις καθάριες γαλάζιες θάλασσες της Πατρίδας παιδιά από διάφορες περιοχές της αγαπημένης μας Ουκρανίας. Αυτή τη φορά, όμως, τα αισθήματα ήταν ανεπανάληπτα. Ήταν μοναδικά! Η φρίκη του πολέμου δεν σκλήρυνε την καρδούλα τους. Ο κονιαρκτός από τους όλμους και τις οβίδες δεν σκέπασε τις ευαίσθητες χορδές της ψυχής τους. Το ξερίζωμα από τα πάτρια εδάφη και ο θάνατος συγγενών και φίλων δεν μπόρεσαν να τα μολύνουν. Απλά, κατάλαβαν, σε μικρή ηλικία, ότι η Ελευθερία δεν χαρίζεται, αλλά κατακτιέται!       Ήταν τα σαράντα παιδιά από τα χωριά της Μαριούπολης, που σε συνεργασία με το Δήμο Αθηναίων και υπό την Αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία φιλοξενήσαμε, κατά τη θερινή περίοδο, στις κατασκηνώσεις του Αγίου Ανδρέα. Κορμάκια λυγερά, σαν φρεσκοφυτευμένα κυπαρισσάκια, που άλλα θέλουν να ανδρωθούν και άλλα να λικνιστούν στην αγνή αύρα της εφηβείας. Μάτια, στα χρώματα του Ουρανού μας. Καθαρά και σπινθηροβόλα. Μαλλιά, υπόξανθα, σαν τη φύτρα του Ουκρανικού σταριού. Πρόσωπα, με δέρμα λευκό και λείο, με σοβαρά χαρακτηριστικά, αλλά και με την παιδική αθωότητα ζωγραφισμένη. Ήταν οι μικροί φίλοι μας, που θελήσαμε να τους χαρίσουμε αυτό που κάθε Παιδί ονειρεύεται και δικαιούται: ΑΓΑΠΗ. Και μας προσφέρανε μια αγκαλιά γεμάτη ευγνωμοσύνη. Έναν όμορφο Κόσμο φτιαγμένο από αθώες παιδικές φωνούλες, πηγαίο γέλιο, παιχνίδι και ευτυχία. Αλήθεια, τί να πρωτοθυμηθώ; Το κρυστάλλινο δάκρυ που κύλισε από τα μάτια του παλληκαριού ή το γλυκό χαμόγελο με τα λακκάκια στα μάγουλα του κοριτσιού, όταν τους προσφέραμε την Ελληνική και Ουκρανική Σημαία, για να αισθάνονται τις ημέρες αυτές την αγάπη των Ελλήνων και την ανάσα της Πατρίδας; Το γλυκό σαραντάηχο, σαν αηδονιού κελάηδισμα, που έψαλε με εθνική μυσταγωγία και γνήσιο πατριωτισμό τους Εθνικούς Ύμνους των δύο Λαών; Ή μήπως το βροντερό «Ζήτω η Ελλάδα» και «Σλάβα Ουκραίνι» που διαπέρασε τους ουρανούς όπως η αστραπή διελαύνει μέσα από τους αιθέρες; Την εσωτερική ευγένεια, όταν με παιδική λαχτάρα, αλλά και υποδειγματική διακριτικότητα πήραν τα αναμνηστικά τους δώρα και κάθισαν παράμερα για να τα δουν και τα επεξεργαστούν; Ή την απόλυτη ευπρέπεια και τάξη στην ώρα του φαγητού, δείγμα χριστιανικής και οικογενειακής παράδοσης και αγωγής;     Τη ζεστή αγκαλιά της μικρής μας φίλης, που συμπτωματικά την ημέρα εκείνη είχε τα γενέθλιά της ή τα γεμάτα αγάπη και ευγνωμοσύνη λόγια του μικρού Βαλέριου που μου χάρισε ένα φιλί και ένα κέρμα για «καλή τύχη»; Τι να πρωτοθυμηθώ; Δεν είναι τα παιδιά κάποιου άλλου Θεού. Είναι οι Φίλοι μας από τη Μαριούπολη. Οι μικροί Ακρίτες της Ουκρανίας. Εικόνες που θα μείνουν βαθειά χαραγμένες στα τρίσβαθα της ψυχής μου και θα εξακολουθήσουν να καθοδηγούν το δρόμο μου. Την πορεία προς το Θεό μέσω του Ανθρώπου». Οι γραμμές αυτές γράφτηκαν το βράδυ της Τρίτης 31 Ιουλίου 2018, μετά το «καλωσόρισμα» των παιδιών από την εμπόλεμη περιοχή της Ουκρανίας, που φιλοξενήθηκαν στην Ελλάδα κατά τη φετινή θερινή περίοδο.

Το κείμενο προέρχεται από το προσωπικό ημερολόγιο του κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά,

Γενικού Γραμματέα του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου.


Про політику | Томос для України: Скільки грошей не зможе вивести з України РПЦ

В ефірі телеканалу Еспресо Євстратій Зоря - Архієпископ Чернігівський і Ніжинський, прес-секретар УПЦ КП https://www.youtube.com/watch?v=9h6ajIMgllc

Η Μόσχα προετοιμάζει προβοκάτορες που θα επιτίθενται σε χώρους της Ουκρανικής Ορθόδοξης Εκκλησίας του Πατριαρχείου Μόσχας - DmytroTymchuk

Η Μόσχα προετοιμάζει προβοκάτορες που θα επιτίθενται σε χώρους της Ουκρανικής Ορθόδοξης Εκκλησίας του Πατριαρχείου Μόσχας - Dmytro Tymchuk

Η Μόσχα ετοιμάζει προβοκάτσιες στην περίπτωση που το Οικουμενικό Πατριαρχείο θα παραχωρήσει τον Τόμο της αυτοκεφαλίας στην Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας.

Τη σχετική ενημέρωση την έκανε ο Βουλευτής του Ουκρανικού Κοινοβουλίου, συντονιστής της ομάδας «Αντίσταση στην Παραπληροφόρηση» , κ. Dmytro Tymchuk, στη σελίδα του στο Facebook.

«Σύμφωνα με τις πληροφορίες της ομάδας «Αντίσταση στην Παραπληροφόρηση», σε περίπτωση της αρνητικής για τη Μόσχα απόφασης, σχετικά με την Ουκρανική Αυτοκέφαλη Ορθόδοξη Εκκλησία, επεξεργάζονται δη δημιουργία μονάδων αυτοάμυνας, οι οποίες θα βρίσκονται στις εκκλησίες και στα μοναστήρια του Πατριαρχείου της Μόσχας, στην Ουκρανία, καθώς και ομάδες προβοκατόρων, οι οποίες θα λειτουργούν με τις ριζικά "πατριωτικές" θέσεις, για να πραγματοποιούν προβοκάτσιες και επιθέσεις σε υπηρεσίες και εκπροσώπους της Ουκρανικής Ορθόδοξης Εκκλησίας του Πατριαρχείου της Μόσχας", δήλωσε ο κ.Tymchuk.

Επιπλέον, σύμφωνα με τις πληροφορίες που έχει ο κ. Tymchuk στη διάθεσή του, για την επίτευξη των στρατηγικών της στόχων - να εμποδίσει την παραχώρηση στην Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας αυτοκεφάλια - η Μόσχα, είναι έτοιμη να πράξει ό,τιδήποτε προς εκφοβισμό, μέχρι και άσκηση σωματικής βίας, στους εκπροσώπους των Τοπικών Ορθοδόξων Εκκλησιών, οι οποίοι θα είναι πρόθυμοι να υποστηρίξουν αυτή την πρωτοβουλία.

«Ενδεικτικά, ο Πατριάρχης της Γεωργίας κ.κ Ηλίας Β΄, ο οποίος κρατάει μια ισορροπημένη θέση και δεν εναντιώνεται στην παραχώρηση αυτοκεφαλίας στην Ουκρανική Ορθόδοξη Εκκλησία, υφίσταται τις διαδόσεις του ανώτατου κλήρου της Ρωσικής Ορθόδοξης Εκκλησίας περί "ραγδαίας επιδείνωσης της υγείας του", σε περίπτωση περαιτέρω στήριξης στη διαδικασία της αυτοκεφαλίας. Αντίθετα, την ίδια στιγμή, ο επικεφαλής της Σερβικής Ορθόδοξης Εκκλησίας, Πατριάρχης κ.κ Ειρηναίος, ο οποίος στις 23 Μαΐου του τρέχοντος έτους τιμήθηκε στη Μόσχα από το «Διεθνές Ίδρυμα για την ενότητα των Ορθοδόξων λαών», αφού έλαβε 250 χιλιάδες δολάρια με το πρόσχημα της «φιλανθρωπικής βοήθειας» και την υπόσχεση εκ μέρους της Μόσχα για οικονομική βοήθεια προς αναστύλωση εκκλησιών στη Σερβία, έντονα επέκρινε τον Οικουμενικό Πατριάρχη κ.κ Βαρθολομαίο για την πρόθεσή του να χορηγήσει αυτοκεφαλία στην Ουκρανική Εκκλησία. Έτσι, η ομιλία του κ.Ειρηναίου, ως επικεφαλής μιας από τις τοπικές εκκλησίες, χρησιμοποιείται από τη Μόσχα για να ασκήσει πίεση σε άλλες τοπικές εκκλησίες μέσω της ρωσικής προπαγάνδας», λέει ο κ.Tymchuk.

https://censor.net.ua/news/3073557/moskva_gotovit_provokatorov_kotorye_budut_napadat_na_obekty_i_predstaviteleyi_upts_mp_tymchuk  

SBU evidence of PMC “Wagner” mercenaries’ military crimes are confirmed by militants

Almost a year ago the SBU began public information about results of its investigation on terrorist activities of Russian special service mercenaries from among of so-called PMC “Wagner” in Donbas. The SBU Head Vasyl Hrytsak mentioned that “truth about Russian crimes in Ukraine and in the world – this is a horror for top political and military leaders of Russia, cause prisoners’ dock of Nurnberg tribunal is nearer and yet nearer for them and the paranoia and nightmares become more often”. The SBU during this period conducted several special briefings and consistently proved by means of concrete facts, dates, numbers and surnames the bloody way of “Wagner” members in Ukraine, from Luhansk airport in June-August 2014 to battles near Debaltseve in January-February 2015. The next implicit evidence of PNC “Wagner” criminal activities in Ukraine that will be entered into the case file, is the admission of mercenaries, which in details confirm the SBU information. The Russian special services continue to use “Wagner” mercenaries for escalation of combat operations in the east of Ukraine. According to the SBU in the closest time nearly 100 mercenaries from PMC “Wagner” will come to the temporarily occupied Donetsk for the support of the “DNR” terrorist organization. SBU Press-Centre - See more at: https://ssu.gov.ua/en/news/1/category/2/view/4774#.kTsioq17.dpbs

Докази причетності російських військових до обстрілів Маріуполя 24 січня 2015 року

Пропонуємо Вашій увазі беззаперечні факти участі російських військових у обстрілах мікрорайону «Східний» у Маріуполі 24 січня 2015 року. Унаслідок цього військового злочину загинуло 29 громадян України, 92 отримали поранення, пошкоджено житлові та нежитлові будинки. Висновки проведеного СБУ розслідування були передані до Міжнародного суду ООН за позовом України щодо порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року. Крім того, на основі проведеного розслідування було знято документальний фільм «Докази причетності російських військових до обстрілів Маріуполя» (далі - фільм), всі права на який належать СБУ. https://www.youtube.com/watch?v=lCjnwurFL2A&feature=youtu.be

Докази CБУ щодо військових злочинів найманців ПВК «Вагнер» підтверджують самі бойовики

Майже рік потому СБ України розпочала інформування громадськості про результати розслідування Службою терористичної діяльності найманців російських спецслужб зі складу так званої ПВК «Вагнера» на Донбасі. Голова СБУ Василь Грицак зазначав, що «правда про злочини РФ в Україні та світі ‒ це жах для вищих політичних і військових керівників Росії, адже лава підсудних нового Нюрнберзького трибуналу стає для них все ближче, а паранойя та нічні кошмари все частішають». За цей час Служба провела кілька спеціальних брифінгів, де послідовно доводила з конкретними фактами, датами, цифрами та прізвищами кривавий шлях «вагнерівців» в Україні, від Луганського аеропорту в червні-серпні 2014 до боїв під Дебальцевим у січні-лютому 2015. Черговим беззаперечним доказом злочинної діяльності ПВК «Вагнера» в Україні, який буде долучений до матеріалів кримінальної справи, є зізнання самих найманців, які у деталях підтверджують інформацію СБУ:

«У нас за это сажают»: интервью с бывшим соратником Дмитрия Вагнера

© Игорь Ставцев/Коллаж/Ridus Спецслужби РФ продовжують використовувати найманців «Вагнера» для ескалації бойових дій на сході України. За інформацією СБУ найближчими днями до тимчасово окупованого Донецька прибудуть близько ста бойовиків зі складу ПВК «Вагнер» для підтримки терористичного угруповання «ДНР».

Прес-центр СБ України

- See more at: https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/4774#.6yiINQYk.dpbs

ЗАГОВОР МОЛЧАНИЯ/ΣΥΝΩΜΟΣΙΑ ΣΙΩΠΗΣ

Έστειλα την ταινία μου “Η Υβριδική Ιστορία” σε όλους τους Ρώσους φίλους μου δημοσιογράφους και στους πιο φιλελεύθερους οργανισμούς στη Ρωσία. Κανένας από τους δεκάδες φιλελεύθερους συναδέλφους μου δεν τόλμησαν όχι μόνο να δημοσιεύσουν ή να τη δείξουν, αλλά απλά να δώσουν ένα link στο FB))))))). Αυτό είναι απαίσιο, πικρό και στενάχωρο. Από τη μία πλευρά, όλοι φοβούνται, και δικαίως φοβούνται, από την άλλη όμως, ίσως ένα στοιχειώδες φθόνος για το καλό έργο του συναδέλφου. Δεν μπορώ να κρίνω. https://fightingfortruthblog.wordpress.com/2018/04/08/%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%80-%d0%bc%d0%be%d0%bb%d1%87%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f-%cf%83%cf%85%ce%bd%cf%89%ce%bc%ce%bf%cf%83%ce%b9%ce%b1-%cf%83%ce%b9%cf%89%cf%80%ce%b7%cf%83/

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ! Думка

Галини МАСЛЮК Дорогі земляки, вибори, які наближаються, здається, вже семимильними кроками, даються взнаки і в Україні, і в діаспорі. Боротьба, яка досі була невидимою, стає все інтенсивнішою, чим далі - ставатиме більш явною. Розхитування державних інституцій в даний момент може коштувати Україні втратою державності. Хотілося би звернути увагу українців на театралізовані провокації, підбурювання, виклик до агресії тощо, і закликати реагувати врівноважено, розсудливо на все те, що відбувається навколо. В переважній більшості - це технології, спрямовані та деморалізацію суспільства, дестабілізацію, і розраховані на миттєву бездумну реакцію мас і почуття "стадності". Можна встигнути відреагувати вірно, розібравшись у ситуації - хто це робить, для чого робить? Звісно, чим далі, тим важче буде розбиратися - хто є хто, і що має на меті. Все ж, зі спокійною головою легше прийняти вірне рішення. Чим більше смикається той чи інший політик в різні боки, тим меншою має бути до нього довіра. В якому таборі він був 1, 2, 3, 4, 5, 10, 15 років тому? Це показово! Історія повторюється. Жовтневу революцію, внаслідок якої в ХХ столітті було знищено 100 мільйонів людей, зробила жменька кривавих бандитів і зрадників своєї Батьківщини. Чесний і глибокий аналіз нинішніх часів і сучасної Росії доктора філософських і історичних наук Дмітрія Волкогонова, автора понад 30-ти книг по філософії, політиці і історії ХХ століття, не залишає сумніву, що історію прагнуть знову повторити, але ЗА УЧАСТЮ НАС З ВАМИ. У своїй книзі "Близнюки-браття" український геній, філософ, мислитель і незалежний історик Микола Сядристий пише: "Короткі щоденникові записи Волкогонова прямо і непрямо пояснюють, що більшовизм, так як фашизм і нацизм, з’явилися на ґрунті втоми і небажання мислити обдурених мас, яких, як до речі, і овець на Сході, - завжди пасуть і водять за собою активні козли, але, звичайно, козли не гірські, а політичні. А навколо овець, які люблять, щоб їх хтось вів (бо так простіше жити), спрямовуючи зі всіх сторін їхній рух за вождем-козлом, бігають свого роду вівчарки: співробітники НК (ЧК), ВНК (ВЧК), ДПУ (ГПУ), НКВС (НКВД), КДБ (КГБ), СА, СС, нишпорки італійської “Оври” (яка виконувала роль радянського КДБ в Італії в часи Муссоліні)”. Дмітрій Волкогонов у своїх “Этюдах во времени» пише: “Ленин, как и обещал, перевернул Россию вверх дном. И до сих пор она никак не может занять своего нормального положения”. “Предав свое Отечество и заключив с Германией Брестский договор о мире, Ленин в виде контрибуции заплатил немцам за поддержку при захвате власти 245,5 тонн золота».

Ностальгія окремих людей, які ніяк не можуть пережити розвал кривавого монстра — совєцького союзу, і вважають його найбільшою трагедією ХХ століття (зауважте, не загибель 100 мільйонів душ), намагаються його реанімувати за будь-яку ціну. Україна вже заплатила надто високу ціну...

Буде дуже прикро, якщо люди, які люблять Україну і хочуть тільки хорошого для неї, своїми необдуманими діями сприятимуть її ворогам. Людський егоїзм часто не дає змоги бачити те, до чого веде ситуація. Ще Марк Аврелій зазначав: дуже уважно вдивляйтеся в наслідки. Врешті, доля України залежить від рішення народу України, а не того чи іншого політика. Сила - в народі, тому за його уми і йде така жорстока боротьба. Хтось хоче використати Вашу любов до рідної землі, обдурити і ошукати, і Вас, і її - рідну. Не піддавайтеся!