ПЕРЕД ВИБОРАМИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

26 січня 2010, Аскольд Лозинський

25 січня 2010 у штаб-квартирі Об’єднаних Націй (ООН) в Ню Йорку, заходами Постійного Представництва Російської Федерації (РФ) при ООН відбулася презентація «Международного Совета Российских Соотечественников”. Презентація в основному звелася до лиття помиїв на сусідів РФ де знаходяться російські діаспори. Найбільше дісталось Україні, а також і Латвії. Були промовці, які уболіваючи за важкий стан російської мови, вказаували, що є багато регіонів України де російська діаспора фактично не діаспора зовсім, а радше корінне населення. На завершення обливали брудом як завжди ОУН-УПА, Шухевича та Бандеру та надання їм Україною почесних  звань.

Моя колега, яка представляла неурядову організацію при ООН - Американську Асоціацію Кримських Турків-Татар, і я, від неурядової організації при ООН - Світового Конґресу Українців, звернули учасникам увагу, що для кращого діалогу, пошани та співпраці зі своїми сусідніми націями бажано позбутися імперських тенденцій та зазіхань, говорити про корінні російські території в межах України - це нісенітниці, бо території концентрації росіян в Україні - це наслідки імперської політики депортацій (напр. татар з Криму в 1944 році), репресій та Голодомору і штучного поселення туди росіян. А крім цього такі ствердження підважують територіяльну цілісність та суверенітет даної держави, з якою росіяни повинні жити в згоді. Також звернено увагу, що корисним було б у процесі захисту людських і національних прав замість України, де більшість населення розмовляє російською мовою і де є тисячі російськомовних шкіл фінансованих з державного буджету України, краще глянути на РФ, де є міцевості концентрації українського населення, але немає жодної української школи, яка фінансується з держаниого бюджету РФ.

Російські представники намагались відбріхуватися у відповідь, але голова МСРС Пьєр Шереметьєв, шляхецького російського роду ще царських імперіалістів (ім’ям яких названо летовище в Москві), з певним обуренням дав сигнал припинити конференцію. Модератор так і розпорядилася.

Не дивним було, що двома найгрізнішими обвинувателями України були: один народний депутат Верховної Ради України Вадим Колесніченко, а другий - депутат Верховної Ради Криму Сергій Цеков. Тому не дивно, що російська п’ята колона та Кремль активно і свобідно працюють проти України. Але до якої міри!

Дозвольте коротко придивитися до біографій цих двох представників. Сергій Цеков - це заступник голови МСРС, голова російської діаспори в Криму, близький друг відомого російського шовініста Константіна Затуліна, який відомий в Україні своїми закликами до сепарації Криму від України, за що він заслужив собі звання «персона нон-ґрата». Вадим Колесніченко крім функцій нардепа виконує функції голови руху правового захисту російськомовних в Україні. Обидва, до речі, члени Партії Регіонів, від якої обидва вибирались до своїх сьогоднішніх державних постів (Цеков фактично балотувався в Криму в 2006 з блоку «За Януковича») та великі прихильники кандидата у Президенти України Віктора Януковича. Як то кажуть: з яким пристаєш, таким і стаєш. Цікаво, чи вони впливають на Віктора Януковича, чи він на них?

Щодо обвинувачення проти ОУН-УПА, Шухевича, Бандери, то це в основному виходило з уст Вадима Колесніченка. Приглянувшись до його біографії, я зрозумів чому він такий знавець історії - він бувший колгоспний агроном. Отже там у колгоспі, напевно, і вивчав історію!


Φιλορωσική (εκλογική) στροφή στην Ουκρανία

Ανασκόπηση του ελληνικού τύπου 19.01.2010

http://www.zougla.gr/page.ashx?pid=2&aid=96748&cid=5
Επιτέλους στην Ουκρανία ο Ρώσος πρέσβης

Πρώτη καταχώρηση: Τρίτη, 19 Ιανουαρίου 2010, 18:39
Με καθυστέρηση πέντε μηνών, η Ρωσία αποφάσισε να στείλει τον πρεσβευτή της στην Ουκρανία. Η τελευταία εξέλιξη έρχεται μετά από το τέλος του πρώτου γύρου των προεδρικών εκλογών στην Ουκρανία, στις οποίες αποκλείστηκε ο απερχόμενος Ουκρανός πρόεδρος, Βίκτορ Γιούσενκο, που είχε κατηγορηθεί από τη Μόσχα για «αντιρωσική» πολιτική. Σύμφωνα με τα τοπικά ΜΜΕ, ο Ρώσος πρόεδρος, Ντμίτρι Μεντβέντεφ, είπε στον πρεσβευτή Μιχαήλ Ζουράμποφ: «Πιστεύω πως πρέπει να αναλάβετε τα καθήκοντά σας ως πρεσβευτής στην Ουκρανία».

http://www.tovima.gr/default.asp?pid=2&ct=2&artId=310214&dt=19/01/2010

Φιλορωσική (εκλογική) στροφή στην Ουκρανία

Πρώτος στον α Δ γύρο των προεδρικών ο Γιανούκοβιτς- Δύσκολος ο β Δ γύρος των εκλογώνΑθήνα - Τρίτη 19 Ιανουαρίου 2010

ΚΙΕΒΟ Την επιστροφή της Ουκρανίας στην παραδοσιακή σφαίρα επιρροής της Ρωσίας μετά το αποτυχημένο πείραμα της «πορτοκαλί επανάστασης» επιβεβαίωσαν τα αποτελέσματα του πρώτου γύρου των προεδρικών εκλογών.
Στις κάλπες της περασμένης Κυριακής ο φιλορώσος ηγέτης της αντιπολίτευσης Βίκτορ Γιανούκοβιτς τερμάτισε πρώτος, 10 μονάδες μπροστά από την αντίπαλό του, την απερχόμενη πρωθυπουργό Γιούλια Τιμοσένκο. Φαίνεται ότι έχει συγκεντρώσει ποσοστό 35,4% των ψήφων έναντι 25% για την πρώην ιέρεια της «πορτοκαλί επανάστασης». Ο ηγέτης του φιλοδυτικού κινήματος, ο απερχόμενος πρόεδρος Βίκτορ Γιουστσένκο, δεν κατάφερε να λάβει παρά μόλις το 5% των ψήφων.
Οι περισσότεροι αναλυτές εκτιμούν πάντως ότι το μεγάλο προβάδισμα του κ. Γιανούκοβιτς μπορεί να αποδειχθεί παραπλανητικό και ότι ο δεύτερος γύρος, στις 7 Φεβρουαρίου, ενδεχομένως να κριθεί με μικρή διαφορά μεταξύ των δύο υποψηφίων. Εκτιμούν ότι η ψαλίδα θα κλείσει επειδή ο κ. Γιανούκοβιτς έχει φθάσει ήδη στο μέγιστο της συσπείρωσης της εκλογικής βάσης του, ενώ η κυρία Τιμοσένκο αναμένεται να κερδίσει ψήφους από τους άλλους υποψηφίους, κυρίως στις αγροτικές περιοχές. Λένε ότι τα ισχυρά επικοινωνιακά ταλέντα της, σε συνδυασμό με το γεγονός ότι η εκλογική βάση του κ. Γιανούκοβιτς του είναι μεν πιστή, αλλά δεν έχει πολλά περιθώρια αύξησης, ενδέχεται να χαρίσει τη νίκη στην ισχυρή κυρία της Ουκρανίας. «Η πρωθυπουργός, χρησιμοποιώντας τις αδιαμφισβήτητες επικοινωνιακές της ικανότητες, έχει αρκετές πιθανότητες να κερδίσει την αναμέτρηση της 7ης Φεβρουαρίου» εκτιμά ο διευθυντής του κοινωνιολογικού ινστιτούτου «Ουκρανικό Βαρόμετρο», Βίκτορ Νεμποσένκο. Οποιος και αν αναδειχθεί στην προεδρία, δεν θα έχει άλλη επιλογή παρά να συσφίξει τις σχέσεις με τη Ρωσία, η οποία βλέπει με ικανοποίηση την Ουκρανία να επιστρέφει στην παραδοσιακή σφαίρα της επιρροής της. «Οι δύο υποψήφιοι συμφωνούν στο θέμα των σχέσεων με τη Ρωσία και το μόνο που μπορούμε να πούμε είναι ότι ο διπλωματικός πόλεμος (σ.σ. μεταξύ Μόσχας και Κιέβου) τελείωσε» γράφει η ρωσική εφημερίδα «Νεζαμισίμαγια Γκαζέτα». «Είτε με την Τιμοσένκο είτε με τον Γιανούκοβιτς, οι σχέσεις της Ουκρανίας με τη Ρωσία θα είναι πλέον εποικοδομητικές» είπε ο πρόεδρος της Επιτροπής Διεθνών Σχέσεων της ρωσικής Δούμας Κονσταντίν Κοσατσόφ. Χθες το πρωί πάντως η πρωθυπουργός έσπευσε στο νοσοκομείο στην πόλη Λουγκάνσκ, 800 χλμ. ανατολικά του Κιέβου, όπου τουλάχιστον πέντε άνθρωποι σκοτώθηκαν μετά τη μερική κατάρρευση δύο ορόφων, από έκρηξη σε φιάλες οξυγόνου.

Copyright
: http://www.kathimerini.gr

Hμερομηνία :  19/1/10

Ραντεβού για β΄ γύρο στην Ουκρανία

Στις 7 Φεβρουαρίου θα επαναληφθούν οι προεδρικές εκλογές, στις οποίες προηγείται ο Γιανουκόβιτς
Του ανταποκριτή μας στη Μοσχα Αχιλλεα Πατσουκα
Ραντεβού στις 7 Φεβρουαρίου για τον β΄ γύρo των προεδρικών εκλογών στην Ουκρανία έδωσαν Γιανουκόβιτς και Τιμοσένκο, σύμφωνα με τα αποτελέσματα της εκλογικής αναμέτρησης της Κυριακής. Με καταμετρημένο το 95,18% των ψήφων, ο Βίκτορ Γιανουκόβιτς έρχεται πρώτος με 35,42%, δεύτερη η πρωθυπουργός Γιούλια Τιμοσένκο με 24,95%, ενώ την τρίτη και ρυθμιστική θέση εν όψει δεύτερου γύρου, έλαβε ο Σεργκέι Τιγκίπκο με 13,01%. Αντίθετα, ο νυν πρόεδρος της χώρας Βίκτορ Γιούσενκο γνώρισε τη συντριβή λαμβάνοντας μόλις 5,5%.
Η πρώτη μέρα της νέας προεκλογικής εκστρατείας των δύο μονομάχων ξεκίνησε με φόντο την τραγωδία στη νοτιοανατολική Ουκρανία, ύστερα από την έκρηξη φιάλης οξυγόνου στην εντατική νοσοκομείου που είχε ως αποτέλεσμα το θάνατο τουλάχιστον τριών ατόμων και τον εγκλωβισμό δεκάδων. Αμεσα στον τόπο της τραγωδίας έσπευσε η Γιούλια Τιμοσένκο, ενώ ο Βίκτορ Γιανουκόβιτς υποσχέθηκε πως θα καταβάλει 3.000 δολάρια στην οικογένεια κάθε θύματος. Η τραγωδία αυτή συνέβαλε στο να κοπάσουν οι συνήθεις κατηγορίες της Τιμοσένκο περί συντονισμένης νοθείας από πλευράς του επιτελείου Γιανουκόβιτς. Εστω και καθυστερημένα κατάλαβε πως, αν πράγματι έγινε νοθεία, υπεύθυνη είναι η ίδια ως πρωθυπουργός του κράτους. Στο στρατόπεδο του Γιανουκόβιτς, αντίθετα, επικρατούσε μεγάλη αισιοδοξία ανάμεσα στους οπαδούς του, οι οποίοι πανηγύρισαν το αποτέλεσμα. Ο Βίκτορ Γιανουκόβιτς, μιλώντας σε δημοσιογράφους, υπογράμμισε πως αν εκλεγεί πρόεδρος στις 7 Φεβρουαρίου, αυτόματα θα αποκλειστεί κάθε ενδεχόμενο ένταξης της χώρας στο ΝΑΤΟ.
Ουκρανοί και Ρώσοι αναλυτές συμφωνούν πως ο β΄ γύρος των εκλογών αναμένεται ιδιαίτερα θερμός, με τους δυο διεκδικητές της προεδρίας να ρίχνουν στη μάχη όλα τους τα όπλα. Σύμφωνα με την πρώτη δημοσκόπηση, που παρουσιάστηκε από την ουκρανική τηλεόραση το βράδυ της Κυριακής, στον β΄ γύρο ο Γιανουκόβιτς αναμένεται να λάβει το 44% των ψήφων και να εκλεγεί πρόεδρος, έναντι 27,65% της Γιούλια Τιμοσένκο. Με τη δημοσκόπηση αυτή συμφωνούσαν στο σύνολό τους όλες οι έγκυρες ρωσικές και ουκρανικές εφημερίδες, οι οποίες υποστήριζαν πως η επικράτηση του Γιανουκόβιτς θα είναι εύκολη μεν, ωστόσο η Γιούλια Τιμοσένκο θα επιχειρήσει να «κλέψει τη νίκη» με κάθε τρόπο.
Απρόσμενος σύμμαχος του Γιανουκόβιτς φέρεται να είναι ο απερχόμενος πρόεδρος της χώρας, Βίκτορ Γιούσενκο. Μπορεί η ιδεολογική τους ταυτότητα να είναι εκ διαμέτρου αντίθετη, ωστόσο η κοινή αντιπάθεια προς το πρόσωπο της Τιμοσένκο φαίνεται να τους ενώνει. Ρόλο-κλειδί αναμένεται να παίξει ο Τιγκίπκο, ο οποίος μέχρι στιγμής κρατάει μπερδεμένη στάση. Ενώ το βράδυ της Κυριακής είχε δηλώσει πως δεν θα στηρίξει κανέναν από τους δύο, χθες υποστήριζε πως θα στηρίξει τον πρόεδρο εκείνον που θα λάβει δημόσια θέση για τον εκσυγχρονισμό της χώρας και που θα είναι έτοιμος να κάνει ακόμα και μη λαοφιλή βήματα για την επίτευξή του.

Ικανοποίηση Ευθυμίου για την εκλογική διαδικασία


Από το Κίεβο ο κοινοβουλευτικός εκπρόσωπος του ΠΑΣΟΚ και επικεφαλής της ομάδας των Ελλήνων βουλευτών παρατηρητών του ΟΑΣΕ κ. Πέτρος Ευθυμίου δήλωσε στην «Κ» πως η εκλογική διαδικασία στην Ουκρανία ανταποκρίθηκε σε όλα τα κριτήρια που θέτουν οι διεθνείς οργανισμοί για το χαρακτηρισμό των ελεύθερων και δημοκρατικών εκλογών. Ορισμένοι παρατηρητές, μάλιστα, σημείωσε ο κ. Ευθυμίου, με χαρά διαπίστωσαν πως οι προχθεσινές εκλογές ήταν ίσως οι καλύτερες που πραγματοποιήθηκαν ποτέ σε χώρα του πρώην ανατολικού συνασπισμού, γεγονός που αποτελεί παρακαταθήκη για τις επαναληπτικές της 7ης Φεβρουαρίου, όπου αναμένεται το στοιχείο της πόλωσης να είναι πιο έντονο.

«Філоросійський поворот в Україні»

Огляд грецької преси за 19.01.2010 р.

 

Із п’ятимісячною затримкою Росія вирішила відрядити до Києва свого дипломатичного представника, повідомляє грецька газета «Джунглі». Це рішення прийняте після отримання остаточних результатів першого туру президентських виборів в Україні, згідно яких сьогоднішній президент Віктор Ющенко, звинувачений Москвою в «антиросійській» політиці, вибув з перегонів. Згідно місцевої російської преси, президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв сказав Міхаілу Зурабову: «Вірю, вам потрібно взяти на себе обов’язки посла в Україні».

 

Повернення України в звичну сферу впливу Росії після невдалого експерименту «помаранчевої революції» підтверджують результати першого туру президентських перегонів в Україні, оголошує газета «То Віма» в статті під заголовком «Філоросійський (виборчий) поворот в Україні». На виборах в минулу неділю проросійський кандидат Віктор Янукович набрав більшість голосів, на 10% випередивши свою основну суперницю, нинішню прем’єр-міністра та колишню музу «помаранчевої революції» Юлію Тимошенко. Лідер прозахідного руху та нинішній президент Віктор Ющенко не спромігся набрати більше 5% прихильників. Більшість аналітиків однак стверджують, що великий розрив між кількістю набраних голосів основних суперників може вводити в оману і результати другу туру очевидно матимуть дуже маленьку різницю. Ведуть мову, що сильний комунікаційний талант Тимошенко в поєднанні з фактом, що виборча база Віктора Януковича поза її вірністю немає великої можливості до збільшення, можуть подарувати перемогу сильній пані України. В будь-якому випадку, хто би не став переможцем, мусить покращити відносини з Росією, яка з задоволенням спостерігає за Україною, яка повертається в сферу її впливу. «Обидва претенденти згоджуються щодо теми відносин з Росією, отже єдине, що можна сказати: дипломатична війна між Москвою та Києвом закінчилася», - цитує російську «Незавісімую газету» грецьке видання. «Чи з Тимошенко, чи з Януковичем, відносини Росії з Україною будуть конструктивними», - виглядає зазначив голова комісії міжнародних відносин російської Думи Константін Косачьов.

Рандеву в другому турі президентських перегонів в Україні призначили Віктор Янукович та Юля Тимошенко згідно результатів першого туру в минулу неділю 17 січня, повідомляє все грецька газета «Катімеріні» через власного кореспондента Ахіллеса Патсукаса з Москви. Третє регулююче місце посів Сергій Тигіпко, зазначає газета.

Перший день нової передвиборчої боротьби розпочався для двох кандидатів на фоні трагедії в південно-східному місті України, де від вибуху кисню загинули люди. Прем’єр Юля Тимошенко поспішила з візитом на місце трагедії, тоді як інший кандидат Віктор Янукович пообіцяв виплатити 3 тисячі доларів кожній потерпілій сім’ї. Аварія сприяла тому, що пані Тимошенко перестала говорити про шахрайство з боку оточення Януковича, зрозумівши із запізненням, якщо таке відбулося, то це її відповідальність як чинного прем’єр-міністра країни. В свою чергу оптимістично налаштований пан Янукович у своїй заяві для преси сказав, що як тільки буде обраний президентом, автоматично зніме питання вступу України до НАТО.

І українські, і російські аналітики згоджуються, що другий тур обіцяє бути гарячим, так як обидва претенденти «пустять у бій» всю свою зброю. Згідно першого опитування громадської думки, проведеного в день виборів, очікується, що Янукович отримає 44% голосів і стане президентом, тоді як для Тимошенко прогнозують лише 27,65%. З цим опитуванням, наголошує «Катімеріні», згоджуються всі серйозні російські та українські видання, які вірять у те, що перемога Януковича буде легкою, але Юля Тимошенко спробує «вкрасти перемогу» будь-яким чином.

Несподіваним союзником Януковича виглядає чинний президент Віктор Ющенко, якого можливо і відрізняють від колеги діаметрально протилежні ідеологічні погляди, але об’єднує спільна антипатія до особи прем’єра. Людиною-ключем називає газета Сергія Тигіпка, який досі тримає досить заплутану позицію. Спочатку він заявив про те, що не підтримає жодного з претендентів. Тепер заявляє, що підтримає того президента, який візьме курс на модернізацію країни і буде готовий приймати непопулярні рішення з метою досягнення своєї мети.

Одночасно газета подає абсолютне задоволення перебігом виборів в Україні представником грецького парламенту від правлячої партії ПАСОК Петроса Евтіміу, який зазначив, що більшість іноземних спостерігачів стверджують, що останні вибори в Україні можна вважати найкращими виборами, що будь-коли відбулися в країні постсоціалістичного табору.


Вибори в Україні з переможцем… Путіним

Хто би не став переможцем цьогорічних президентських перегонів в Україні, пише на своїх сторінках недільний випуск всегрецької газети «То Віма», справжнім переможцем де факто буде… Володимир Путін, адже всі без винятку кандидати обіцяють в першу чергу налагодити «гармонійні стосунки» з «мамою Росією».

Газета веде мову про фіаско «помаранчевої революції», суттєво підсилене економічною розрухою країни. Віддалення від російської сфери впливу та поворот до Заходу, що ознаменувалися серією сутичок із Москвою щодо газу, вступу України до НАТО та долі російського флоту, розташованого на території України, не дали очікуваного результату і тепер бідні зневірені українські виборці розвертаються обличчям на Північ…

Характерно, зазначає газета, що в своїй останній передвиборчій промові прем’єр Юля Тимошенко – 49-річна мільярдер «газова принцеса», яка як ніхто інший сприяла «помаранчевій революції» в 2004 р., але далі вступила на дорогу протистояння зі своїм колегою Ющенко – пообіцяла перш за все покращення «не конкурентних, а взаємовигідних» стосунків з Росією, наголошуючи на особистих хороших відносинах з «царем» Путіним! Пообіцяла також, що протягом 5-ти років забезпечить вступ України до ЄС, але навряд чи когось переконала…

Правда, Кремль дійсно співпрацював з прекрасною Юлією минулого року, але дуже епізодично і з метою ослабити ще більше основного «ворога» Росії Ющенко. Таким чином на початку грудня «цар» поспішив заявити, що не підтримує Тимошенко. Насправді російський уряд підтримує російськомовного фаворита 59-річного Віктора Януковича.

Остаточні результати виборів стануть відомі тільки після другого туру виборів 7 лютого.

 

Україна обирає першого президента після «помаранчевої революції», повідомляє одна з центральних грецьких газет «Катімеріні». Довший час існувало враження, що президентство належить Тимошенко, «помаранчевому» політику 2004 року. Картини, які п’ять років назад надходили з Києва, важко забути. Ці події нагадували Прагу 1968, Ґданськ 1980 та Лейпциг 1989. Росія, яка ніколи не змогла змиритися з втратою України, країни 46-ти мільйонів жителів, отримала шок. Їй на відміну Європа відчувала оптимізм. П’ять років по тому, Україна – забута країна!

 

Майже через шість років президентські вибори знову приводять до протистояння дві України: ту, яка прагне вступу до ЄС та НАТО, і ту, яка противиться розриву зв’язків з Росією, пише на своїх сторінках ще одна все грецька газета «Елєфтеротипія». Це і було основною темою передвиборчої кампанії, яка виділялася брутальною лайкою між основними кандидатами. Жоден з 18-ти кандидатів, очевидно, не переможе за першим разом.

 

Приблизно в такому дусі про українські вибори відгукувалися і інші центральні газети Греції, жодна з яких не обминула президентські перегони в Україні своєю увагою.


61250031dod1

Вибори Президента України в Греції

61250031dod117 січня 2010 р. в приміщенні Посольства України в Грецькій Республіці (виборча дільниця №18 по закордонному виборчому округу), в рамках проведення президентських виборів, відбулося таємне голосування громадян України, які проживають чи перебувають на території Греції. Голосування розпочалося о 8 год. 00 хв. та закінчилось о 20 год. 00 хв.(за київським часом).

Першим проголосував Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції В.Цибух (фото). Загалом на виборчій дільниці №18 по закордонному виборчому округу проголосувало 1299 осіб (попередній підрахунок голосів станом на 20.00). Члени дільничної виборчої комісії відзначили високу активність та явку на вибори громадян України в Греції, які виявили бажання віддати свій голос за кандидата на посаду Президента України.61250031_dod2

За час проведення голосування 17 січня ц.р. не зафіксовано випадків порушень виборчого процесу, а також не відбулося жодних надзвичайних подій. Виборча комісія була у повному складі у кількості 21 особа, що надало можливість вчасно та якісно оформляти відповідну документацію. Місцевою поліцією м.Афіни протягом всього голосування було забезпечено додаткову безпеку біля приміщення Посольства.

Вибори Президента України викликали значний інтерес серед населення та засобів масової інформації Греції, оскільки вважається, що від результатів сьогоднішніх виборів залежить зовнішня політика держави та її майбутнє становище на міжнародній арені.

Посольство України

в Грецькій Республіці


Dr. Raphael Lemkin - “Father Of The Genocide Convention”

however, is that Lemkin’s thinking about an international law to punish perpetrators of what he originally labeled the “Crime of Barbarity” came not in response to the Holocaust but rather following the 1915 massacres of Armenians, Greeks and Assyrians within the Ottoman Turkish empire.

Likewise overlooked were Lemkin’s views on Communist crimes against humanity. In a 1953 lecture in New York City, for example, he described the “destruction of the Ukrainian nation” as the “classic example of Soviet genocide,” adding insightfully: "the Ukrainian is not and never has been a Russian. His culture, his temperament, his language, his religion, are all different...to eliminate (Ukrainian) nationalism...the Ukrainian peasantry was sacrificed...a famine was necessary for the Soviet and so they got one to order...if the Soviet program succeeds completely, if the intelligentsia, the priest, and the peasant can be eliminated [then] Ukraine will be as dead as if every Ukrainian were killed, for it will have lost that part of it which has kept and developed its culture, its beliefs, its common ideas, which have guided it and given it a soul, which, in short, made it a nation...This is not simply a case of mass murder. It is a case of genocide, of the destruction, not of individuals only, but of a culture and a nation."

Yet Ukraine’s declaration that the Great Famine of 1932-1933 (known as the Holodomor) was genocide has secured very little official recognition from other states, Canada one of those few. Most have succumbed to an ongoing Holodomor-denial campaign orchestrated by the Russian Federation’s barkers who insist famine occurred throughout the USSR in the 1930’s, did not target Ukrainians and so can’t be called genocide. They ignore key evidence – the fact that all foodstuffs were confiscated from Soviet Ukraine even as its borders were blockaded, preventing relief supplies from getting in, or anyone from getting out. And how the Kremlin’s men denied the existence of catastrophic famine conditions as Ukrainian grain was exported to the West. Millions could have been saved but were instead allowed to starve. Most victims were Ukrainians who perished on Ukrainian lands. There’s no denying that.

A thirst for Siberian oil and gas explains why Germany, France and Italy have become Moscow’s handmaidens, refusing to acknowledge the Holodomor and blocking Ukraine’s membership in the European Union, kowtowing to Russia’s geopolitical claim of having some “right” to interfere in the affairs of countries in its so-called “near abroad.” More puzzling was a 28 January 2009 pronouncement by Pinhas Avivi, deputy director-general of the Israeli Foreign Ministry: “We regard the Holodomor as a tragedy but in no case do we call it genocide…the Holocaust is the only genocide to us.” Yet if only the Shoah is genocide what happened to the Armenians, or to the Rwandans, not to mention to those many millions of Ukrainians?

This year the 28th November is the date on which the Holodomor’s victims will be hallowed. Thousands of postcards bearing Lemkin’s image and citing his words have been mailed to ambassadors worldwide with governments from Belgium to Botswana, from Brazil to Bhutan, being asked to acknowledge what was arguably the greatest crime against humanity to befoul 20th century European history. There is no doubt that Lemkin knew the famine in Soviet Ukraine was genocidal. If the world chooses to ignore what he said than what this good man fathered – the word “genocide” – will loose all meaning, forevermore.

Professor Lubomyr Luciuk teaches political geography at the Royal Military College of Canada and edited Holodomor: Reflections on the Great Famine of 1932-1933 in Soviet Ukraine (Kashtan Press, 2008).


Dr. Raphael Lemkin - “Πατέρας της Σύμβασης για τη Γενοκτονία”

εκείνο που συχνά ξεχνούμε είναι ότι η σκέψη του Lemkin περί ενός διεθνούς νόμου που να τιμωρεί τους δράστες αυτού του εγκλήματος, που αρχικά ονόμασε “Έγκλημα της Βαρβαρότητας”, δεν ήρθε ως απάντησή του στο Ολοκαύτωμα αλλά μάλλον μετά από τις σφαγές  των Αρμενίων το 1915, των Ελλήνων και των Ασσυρίων εντός της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας.

Κατά τον ίδιο τρόπο, πέρασαν απαρατήρητες οι απόψεις του Λέμκιν για τα κομμουνιστικά εγκλήματα κατά της ανθρωπότητας. Για παράδειγμα, σε μια διάλεξή του το 1953 στη Νέα Υόρκη περιέγραψε την “καταστροφή του ουκρανικού έθνους” ως το “κλασικό παράδειγμα Σοβιετικής Γενοκτονίας” κι είχε τη διορατικότητα να προσθέσει: “ο Ουκρανός δεν είναι και ποτέ δεν ήταν Ρώσος. Η κουλτούρα του, η ιδιοσυγκρασία του, η γλώσσα του, η θρησκεία του, όλα είναι διαφορετικά... για να εξαλείψουν τον (ουκρανικό) εθνικισμό... θυσιάστηκε η ουκρανική αγροτιά... το Σοβιέτ χρειαζόταν ένα λιμό κι έτσι κατασκεύασαν έναν... εάν το σοβιετικό πρόγραμμα επιτύχει πλήρως, εάν η ιντελιγκέντσια, ο κλήρος και οι αγρότες εξοντωθούν, τότε η Ουκρανία θα είναι τόσο νεκρή όσο αν σκοτωνόταν και ο τελευταίος Ουκρανός, διότι θα έχει χάσει εκείνο το κομμάτι της μέσω του οποίου διατήρησε και ανέπτυξε την κουλτούρα της, τα φρονήματά της, τις κοινές ιδέες της, που την οδήγησαν και της έδωσαν ψυχή, που με λίγα λόγια την κατέστησαν έθνος... Εδώ δεν πρόκειται απλώς για μια περίπτωση μαζικής δολοφονίας. Πρόκειται για γενοκτονία, για την καταστροφή, όχι μόνο ατόμων, αλλά μιας κουλτούρας και ενός έθνους.”

Κι όμως η διακήρυξη της Ουκρανίας ότι ο Μεγάλος Λιμός του 1932-1933 (γνωστός ως Holodomor) συνιστά γενοκτονία έτυχε επίσημης αναγνώρισης από πολύ λίγα κράτη, και ο Καναδάς είναι ένα από αυτά. Οι περισσότεροι έχουν υποκύψει στη συνεχιζόμενη εκστρατεία άρνησης του Holodomor, ενορχηστρωμένη από τους κράχτες της Ρωσικής Ομοσπονδίας, οι οποίοι επιμένουν ότι ο λιμός μάστιζε ολόκληρη την ΕΣΣΔ τη δεκαετία του 1930, δεν είχαν στόχο τους Ουκρανούς άρα δεν μπορεί να ονομαστεί γενοκτονία. Αγνοούν βασικά στοιχεία – το γεγονός ότι όλα τα τρόφιμα είχαν κατασχεθεί από τη Σοβιετική Ουκρανία ακόμα και με αποκλεισμένα τα σύνορά της, εμποδίζοντας τόσο την είσοδο προμηθειών ανακούφισης όσο και την έξοδο οποιουδήποτε. Και πώς οι άνδρες του Κρεμλίνου αρνήθηκαν το ότι υπήρχαν συνθήκες καταστροφικού λιμού εφόσον ουκρανικά σιτηρά εξήχθησαν στη Δύση. Εκατομμύρια μπορούσαν να είχαν σωθεί, ωστόσο αφέθηκαν να λιμοκτονήσουν. Τα περισσότερα θύματα ήταν Ουκρανοί που χάθηκαν πάνω σε ουκρανική γη. Δεν υπάρχει καμία άρνηση περί τούτου.

Η δίψα για σιβηρικό πετρέλαιο και φυσικό αέριο εξηγεί γιατί η Γερμανία, η Γαλλία και η Ιταλία έχουν γίνει όργανα της Μόσχας και αρνούνται να αναγνωρίσουν το Holodomor και επιπλέον μπλοκάρουν την υποψηφιότητα της Ουκρανίας για ένταξη στην Ευρωπαϊκή Ένωση, υποκλινόμενοι στη γεωπολιτική διεκδίκηση της Ρωσίας να έχει κάποιο “δικαίωμα” να παρεμβαίνει  στις υποθέσεις των χωρών του λεγόμενου “εγγύς εξωτερικού” της. Περισσότερο αινιγματική ήταν η δήλωση του Pinhas Avivi, Αναπληρωτή Γενικού Διευθυντή του ισραηλινού Υπουργείου Εξωτερικών, στις 28 Ιανουαρίου 2009: “Θεωρούμε το Holodomor ως μια τραγωδία αλλά σε καμιά περίπτωση δεν θα το ονομάζαμε γενοκτονία... το Ολοκαύτωμα είναι η μόνη γενοκτονία για μας.” Κι όμως, αν μόνο το Shoah είναι γενοκτονία, τι συνέβη στους Αρμένιους, ή στους Ρουαντέζους, για να μην αναφέρουμε τα πολλά εκατομμύρια Ουκρανών;

Φέτος, θα μνημονεύσουμε τα θύματα του Holodomor στις 28 Νοεμβρίου. Χιλιάδες καρτ ποστάλ που απεικονίζουν τον Lemkin και φέρουν τα λόγια του έχουν αποσταλεί σε πρέσβεις σ' όλο τον κόσμο και σε κυβερνήσεις από το Βέλγιο μέχρι την Μποτσουάνα, από τη Βραζιλία μέχρι το Μπουτάν, με την έκκληση να αναγνωρίσουν αυτό που ήταν αναμφισβήτητα το μεγαλύτερο έγκλημα κατά της ανθρωπότητας και ντροπιάζει την ευρωπαϊκή ιστορία του 20ου αιώνα. Πέραν πάσης αμφιβολίας, ο Lemkin γνώριζε ότι ο λιμός στη Σοβιετική Ουκρανία ήταν γενοκτονία. Εάν ο κόσμος επιλέγει να αγνοεί τα λόγια του, τότε εκείνο που επινόησε αυτός ο αξιόλογος άνδρας – τη λέξη “γενοκτονία” –   θα χάσει κάθε νόημα για πάντα.

 Ο Καθηγητής Lubomyr Luciuk διδάσκει πολιτική γεωγραφία στο Royal Military College του Καναδά και έχει εκδώσει to βιβλίο, Holodomor: Reflections on the Great Famine of 1932-1933 in Soviet Ukraine (Kashtan Press, 2008).


The Court Returned the Leadership of Bolshevist Totalitarian Regime Guilty for Genocide in Ukraine in 1932-1933.

The court also proclaimed that there was no reason for rehabilitating Stalin, Molotov, Kaganovych, Postyshev, Kosior, Chubar, Hataevych since the pre-trial investigation proved that they had committed the crime determined under part I, of article 442 of the Criminal Code of Ukraine.

The Court confirmed that the investigation of the case was conducted fully and thoroughly, as a result of which was adopted an objective and legitimate decision on forwarding the case to the Kyiv Court of Appeal.

Taking into account the fact that the mentioned above people are already dead, the court closed the criminal case on the grounds laid out in part 1, of article 6 of the Criminal Code of Ukraine, i.e. unrehabilitative circumstances.

In compliance with the national and international legislation in force the court found guilty the aforementioned people for committing a crime against humanity. This crime according to the UN Convention “On the Non-Applicability of Statutory Limitations to War Crimes and Crimes against Humanity” of November 26, 1968 (ratified by Ukraine on March 25, 1969) does not have time limitation.

Thus, by the decision of the competent court in accordance with the UN Convention “On the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide” of December 9, 1948 the state of Ukraine fulfilled its international obligations as to taking measures on prevention of genocide and punishment for its conducting.

Note: within 7-day-period the court’s decision is subject to cassational complaints, and the prosecutor has the right to submit cassation to the Supreme Court of Ukraine.


Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину.

загальнолюдські цінності. Такі злочини, відповідно до міжнародного законодавства, не мають терміну давності», - наголосив Президент України Віктор Ющенко.

Парламентська Асамблея Ради Європи своєю резолюцією «Про злочини комунізму та потребу їх засудження» №1481 у 2006 році, Празька декларація «Про Європейську свідомість та комунізм» від 3 червня 2008 року, Резолюція Європарламенту від 2 квітня 2009 року «Про європейську свідомість та тоталітаризм» висловили своє ставлення до комуністичних злочинів, комуністичної практики та ідеології, і, головне, прирівняли комунізм до нацизму. А Парламентська асамблея ОБСЄ 01.07.2009 року виступила із резолюцією «Возз’єднання розділеної Європи», в якій не лише прирівняла сталінізм до нацизму, а й закликала до засудження цих двох тоталітарних режимів на міжнародному рівні.

Понад те, ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму і відзначати його 23 серпня, тобто, в день підписання Московського пакту 1939 року, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, що розділив Європу і поклав початок Другій світовій війні.

З відомих причин Україна не може покарати організаторів цього злочину. Але, зазначив Віктор Ющенко, «відновити історичну справедливість і дати юридичну оцінку таким злочинам – святий обов’язок перед пам’яттю мільйонів замучених і закатованих».

Історичний прецедент засудження Нюрнберзьким трибуналом ідеології та практики нацистської Німеччини має стати основою для винесення вироку сталінському тоталітарному режиму, який є творцем, натхненником і вчителем нацистського режиму в Німеччині. Адже саме ним у 30-х роках минулого століття забезпечено відродження і становлення німецького військового потенціалу. Саме нацистська Німеччина і Радянський Союз підписали злочинний пакт Молотова-Ріббентропа, яким фактично розпочали Другу світову війну.

«Тому ідеологія та практика сталінізму мають бути засуджені так само, як були засуджені ідеологія та практика нацизму», - зазначив Глава Української держави.

«Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину. Відтепер єдиним аргументом у цій дискусії можуть бути лише факти, а не політичні чи історичні стереотипи та міфи», - наголосив В.Ющенко.

Президент додав, що «це судове рішення є додатковим аргументом для українського парламенту щодо запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів проти людства. Адже виправдання таких злочинів є формою співучасті у них».

Також Глава держави висловив переконання, що це рішення українського суду стане прецедентом для зміни підходів до визначення геноциду народів у міжнародному праві.

Враховуючи викладене, керуючись Статутом Нюрнберзького міжнародного трибуналу 1946 року, Міжнародною конвенцією «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» 1948 року, Міжнародною Конвенцією «Про незастосування строків давності до злочинів вчинених проти людства» 1968 року, Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», статтею 442 Кримінального Кодексу України, Президент України ініціює створення Міжнародного Трибуналу над злочинами комунізму.

З цією метою Президент України звертається до лідерів інших держав Східної Європи, що постраждали від комуністичних режимів (Росії, Польщі, Грузії, країн Балтії та інших), з пропозицією підписання Міжнародної Угоди про створення такого трибуналу, у якій буде визначено принципи його утворення та діяльності, затверджено його Статут.


Maronitis-UNESKO

Твір української художниці в Греції Оксани Чаус прикрашає мистецький календар ЮНЕСКО на 2010 р.

Maronitis-UNESKO

Голова Клубу ЮНЕСКО

презентує календар 2010 р.

Відкриття виставки живопису відбулося 15 грудня в Картинній галереї міста Пірею у зв’язку з випуском нового календаря на 2010 рік, до якого увійшли роботи понад 60-ти художників. «Живописний» календар став прекрасним новорічним подарунком Клубу ЮНЕСКО Пірею та островів жителям Пірею та навколишніх мерій і, зокрема, учасникам руху опору мерії Нікеа. Цей календар, сповнений образів та кольорів, ми присвячуємо тисячам біженців з Малої Азії, понтійцям та борцям руху опору проти фашистської навали, - з такими словами звернувся до присутніх голова Клубу ЮНЕСКО пан Іоанніс Маронітіс. Історичне місто Нікеа, в якому я народився і виріс, - додав пан Маронітіс, - орошене кров’ю відважних героїв, потом біженців, що поселилися тут після вигнання зі святої землі Малої Азії. Тяжко працювали, з нуля розпочали свої господарства, сім’ї, своє життя. З мрією про краще майбутнє своїх дітей та спогадами про незабутню милу Батьківщину, створили в такий спосіб ціле місто – НІКЕА, принісши нам, тутешнім, високу культуру своїх батьків та дідів, визначаючи і наше майбутнє.

dimitra
«Дімітра» О. Чаус. Олія.

Ініціатор випуску календаря пан Маронітіс вірить, що це видання супроводжуватиме жителів його рідного міста, але й багатьох інших міст Афін та Пірею протягом усього року, прикрашаючи не тільки оселі, але й суспільні місця, наближаючи таким чином людей до мистецтва, згуртовуючи митців між собою, а також знайомлячи жителів Греції з творчістю іноземних художників, які стали частиною їхнього життя.

UNESKO-Oksana_Chaus
Оксана Чаус (ліворуч),
Георгіос Фарсакідіс, Галина
Маслюк.

Щире захоплення викликав у відвідувачів виставки в Картинній галереї Пірею твір української художниці Оксани Чаус «Дімітра», який Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» запропонувало внести до знаменитого календаря. Біля картини Оксани Чаус зібралося багато грецьких митців, які спішили висловити своїй колезі вдячність за професійність та неординарність виконання. У розмові голови Клубу ЮНЕСКО Іоанніса Маронітіса, відомого грецького художника Георгіоса Фарсакідіса та голови Товариства Галини Маслюк було запропоновано провести у 2010 р. в Піреї персональну виставку української художниці.

Галина Маслюк.