Varnava-7_

Коровай-коровай, кого хочеш вибирай…

Varnava-7_Кожен народ має свої правічні святині, що їх пошановує як найвеличніший дар, переданий у спадок предками. Як-от - хліб на столі, родинне вогнище, дитяча колиска, оселя і святі образи в ній... Український народ завжди славився гостинністю, бо "Веселий гість - дому радість". Споконвіку на столі, застеленому вишитим рушником, лежав хліб, а біля нього - сіль, найсвятіші для українців дари Божі. Хліб - символ добробуту, гостинності, радості, щастя, здоров’я та багатства.

Varnava-2_

-Де починається хліб?

-У тісті.

-Де починається тісто?

-У зерні.

-Де починається зерно?

-У землі.

-Де починається земля плодовита?Varnava-3_

-У руках працьовитих...

 

Саме цей, чи не найважливіший урок життя, вирішили дати батьки Української Недільної школи при товаристві "Грецька-Українська думка" своїм дітям в один із осінніх вихідних. І хоча погода із самого ранку капризувала і робила спроби залякати подорожуючих, жоден із них не відмовився від поїздки. І недаремно! У Історично-етнічному музеї Варнави нас зустріли, як давніх знайомих - тепло і гостинно.Varnava-1_

Надзвичайно приємні господарі – пані Папа зі своїм чоловіком буквально заразили своїм ентузіазмом всіх присутніх. Для дітей була підготована спеціальна навчально-пізнавальна програма "Хліб - від зернин до караваю", а для дорослих (безкоштовно!) екскурсія по музею із гостинними господарями.

Наскільки все ж таки подібними виявились звичаї та побут грецьких та українських народів! Дві нації із різними культурними цінностями виявились напрочуд багатими на однакові, подібні обряди, атрибути та звичаї. Тут і знаряддя праці селян ідентичні до наших, і навіть узори, виткані на ткацькому ергальо* (*Ергаліо - верстат), подібні до наших закарпатських. Та найбільше враження на всіх справила унікальна виставка "Хліб-вишиванка". Понад 420 зразків найрізноманітніших видів хліба з понад 20-ти країн світу зібрано у музеї. Це найбільша колекція такого плану у Європі.Varnava-4_

Яких тільки узорів та форм калачів, паляниць, бубликів, короваїв (весільних, святкових, обрядових тощо), найрізноманітніших Васілопіт* (*Васілопіта - спеціальний новорічний коровай в Греції, спечений «на Василя». В коровай кладеться талісман. Кому попадеться талісман, вважається щосливчиком року) ми там не побачили! Очі просто розбігались. Як приємно були вражені батьки, побачивши і Український весільний коровай. І негайно посипались рецепти та описи короваїв, обрядів, пов’язаних із ними із різних регіонів України. Діти ж навчались висівати зерно, молоти його на муку на кам’яних жорнах, місити тісто і ліпити Кулурі тіс Ірініс* (*Печиво Ірини). Потрібно було бачити щасливі оченята дітей, коли кожен із них простягнув зроблений своїми руками чудернацько виплетений калач.

Навіть погода не витримала такого могутнього натиску позитивної енергії і із-за хмар визирнуло усміхнене сонце. Повертаючись до Афін у чудовому настрої, батьки із задоволенням спостерігали за веселим щебетанням збуджених дітей. Відпочивши та набравшись наснаги на новий трудовий тиждень, дали обіцянку частіше вибиратись на спільні заходи разом із дітьми.

Олена Умриш.

 

Varnava-5_Varnava-6_Varnava-11_Varnava-8_Varnava-9_Varnava-10_Varnava-12_Varnava-13_Varnava-14_Varnava-15_


Грецька преса про президентські вибори 17 січня 2010 р. в Україні

Огляд грецької преси за 12 січня 2010 р.

Майже на десять одиниць випереджає Віктор Янукович свою суперницю в президентських перегонах, які відбудуться в Україні в наступну неділю, зазначається у присвячених цій темі публікаціях у грецькій пресі. Найбільше уваги темі президентських виборів в Україні присвятили ведучі газети Греції «То Віма» та «Катімеріні».

Сьогоднішній прем’єр-міністр Юля Тимошенко, пише «Катімеріні», яка неодноразово доказала, що не любить, але й не згодна програвати, повідомила, що у випадку порушень готова оскаржити результати виборів. В свою чергу Віктор Янукович, звинувачений в 2004 р. в підтасовці результатів, теж готується до масових виступів. Згідно існуючої інформації, зазначає газета, автобуси з прихильниками філоросійського кандидата вже вирушили зі Сходу країни до Києва.

Окрім двох ведучих, серед інших 16-ти претендентів на президентський пост, до останнього бою готується нинішній президент Віктор Ющенко, який за попередніми даними користується підтримкою 6-8% населення країни. Намагаючись розбудити націоналістично налаштовану частину виборців, Ющенко звинувачує обох суперників у цілковитій зраді інтересів України на користь Росії.

Обидва фаворі президентських перегонів в Україні, пише «То Віма» пріоритетом своєї політики декларують зближення та покращення стосунків з Москвою. І філоросійський претендент Янукович, і «газова принцеса» підприємець Тимошенко, виглядає, покинули ідею вступу України до НАТО, зважаючи на заяви російських урядовців, що такого роду дії будуть розцінені як загрозу по відношенню до Росії.

Одночасно, Росія офіційно не підтримує жодного з претендентів, як вона це зробила в 2004 році, зазначає «То Віма». Є абсолютно очевидною перевага економічної, політичної і воєнної залежності України від Росії, ніж від Брюсселю, Лондону чи Вашингтону, вказуючи паралельно на присутність воєнної бази Росії на Кримському півострові.

Підготувала Галина Маслюк.


Hilton-3

РІЗДВО В ГРЕЦІЇ РОЗПОЧАЛОСЯ УКРАЇНСЬКИМ ВЕРТЕПОМ

Hilton-3Різдвяні українські традиції – основна тема Днів України в Греції, оголошених Товариством «Українсько-грецька думка» напередодні різдвяних та новорічних свят 2010 року. Метою Товариства є якнайширше ознайомлення грецького суспільства з Україною, її культурою, традиціями, звичаями та проблемами сьогодення. Адже тільки таким чином, вважає голова Товариства Галина Маслюк, можна привернути увагу до нашої країни та завоювати прихильників як уHilton-4 вирішенні наболілих проблем українців Греції, так і у відстоюванні важливих питань, що стосуються України та українства в світі. Звичайно, мова культури найбільш зрозуміла всім і зближує народи без зайвих слів. Уся Рада правління Товариства і особливо вчительський колектив недільної школи під головуванням Оксани Наконечної, завуча молодшої школи Вікторії Юрини, батьки, діти, друзі та прихильники протягом кількох тижнів ретельно готувалися до наступаючих свят в намаганнях донести до грецького суспільства красу та багатство народних звичаїв нашої країни.

Таким чином, яскравийHilton-7 зразок різдвяних українських звичаїв, а саме Вертеп, підготований учнями старших класів української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», став справжньою окрасою свята, організованого Спілкою дружби народів під головуванням Еваґелії Лєондаріду та Гомерової Академії під головуванням Марії Ятраку. Захід проходив 19 грудня ц.р. у афінському готелі «Хілтон» в рамках програми Money Show '09 (18-20/12 Life Long Learning Forum).

В рамках заходу професор Ятраку розповіла присутнім про видатного грецького письменника АлєкHilton-9сандроса Пападьямантіса (04.03.1851 – 03.01.1911), відомого як «святого грецької літератури». На доброчесних оповіданнях та романах Пападьямантіса виросло не одне покоління греків і його твори по праву зараховані до списку шедеврів сучасної новогрецької літератури. Його герої – рибаки, селяни, священики, мігранти, багатодітні отці сімейства, одинокі і покинуті, вдови, сироти, знахарки – з печалями, пристрастями чи маленькими радостями простого люду з улюбленого острова Скятос, де народився письменник, або забутих Богом закутків Афін. Основа розповідей як правило є релігійною, навколишнє середовище описується в дусі справжнього поклоніння природі. Існує однак такий гострий психологічний опис, таке влучне проникнення в глибину психічного світу його героїв, що письменника багато хто називає грецьким Достоєвським.

Окремим розділом творчості великого грецького письменника є твори присвячені темі Різдва Христового, про що грецька вчена розповіла українським дітям та всім присутнім у залі. Доповнення про давні грецькі традиції святкування Різдва, а також про український Вертеп зробив викладач грецької історії та філології Георгіос Архондакіс. Тріумфальним було завершення заходу справжнім віфлеємським дійством. Добре відомий усім християнам сюжет, різнобарвні костюми, гарне виконання дітей української недільної школи створили в залі теплу передсвяткову атмосферу справжньої дружби та взаєморозуміння. «Нова радість стала» колядували українські колядники на грецькій землі. «Христос Рождається» - повідомляли. «Славімо його» - відповідали грецькою мовою присутні.

Hilton-8Hilton-10


Vertep-Zografu-1__

УКРАЇНСЬКИЙ ВЕРТЕП В МІСТІ ЗОГРАФУ

Vertep-Zografu-1__З великим успіхом проходять Дні України в Греції, знайомлячи все більшу кількість жителів цієї дружньої православної країни з цікавими прадавніми традиціями висвітлення містерії Різдвяної ночі в Україні.

Так український Вертеп став особливою прикрасою різдвяного заходу, організованого Музичною школою одного з міст Аттики – Зографу в церкві Св. Терапонта. Присутніх заступників мера пп. Будуріса, Ґумаса, членVertep-Zografu-3__ів правління мерії, викладачів та учасників музичної школи, жителів та гостей міста привітали настоятель храму о. Хараламбос Панопулос та голова ради правління Музичної школи м. Зографу Янніс Вурціс, який розповів історію створення в рамках школи відділення Візантійської музики. До концерту візантійської музики, запропонованого увазі переповненого залу церкви, увійшли найкращі різдвяні гімни у виконанні хору школи під керівництвом Георгіоса Камар’яріса.

Приємною несподіванкою для усіх присутніх у храмі став виступ учнів недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька Думка» з різдвяним Вертепом. Мерія міста Зографу на чолі з Яннісом Казакосом багато років співпрацює з українським Товариством і є побратимом грецького селища Сартана поблизу Маріуполя. І все ж розповідь про українські різдвяні звичаї була цікаво-новою і ще ближче наблизила жителів Зографу до життя українців, яким вони так цікавляться.

«"Вертеп" - макет церковці, а за ширшим смислом - один із видів фольклорного театру, характерного для багатьох європейських країн із християнським Vertep-Zografu-4__віросповіданням. Українське Різдво приходить після Святого вечора між 6-им і 7-им січням. У давнину тоді святкували Коляду - народження Сонця, яку згодом християнська церква приурочила до появи на світ Ісуса Христа. Але в більшості областей України все ж колядують, а от на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині все розмаїтішає вертеп.», - розповідала присутнім історію вертепу учениця 9-го класу української недільної школи Романна Лобач. «Композиція розігруваної різдвяної п'єси проста: в її основу покладене Євангельське оповідання про народження Ісуса Христа. … Одначе в біблійному оповіданні нема деяких епізодів характерної вертепної драми, їх запозичено з апокрифів, де канонізовані євангельські розповіді тлумачилися в язичницькому народно-побутовому дусі. Швидка зміна сценічних ситуацій, комічних, деколи імпровізованих діалогів, робить вертеп живим і неповторним дійством.

Вертеп ходив до всіх, незважаючи на причетність до конфесій. Треба, аби було побільше вітальників із наступаючим, стовідсотково світлим роком. Адже щедрішим для кожної повіншованої сім'ї буде майбутній рік.».

 


Mykolaj-1__

УКРАЇНСЬКІ СВЯТКУВАННЯ В ЦЕНТРІ АФІН

Напередодні новорічних свят для маленьких українців в Афінах було організоване чарівне свято. Чому «чарівне»? Та тому що проведення таких заходів допомагає кожному з нас, незалежно від національності, не тільки краще пізнати традиції українського народу, але й взяти безпосередню участь у їх відродженні. «Сьогодні ми відтворюємо не просто картину, як відмічало українське село новорічні свята, але намагаємося відродити традиції наших пращурів для того, щоб сьогоднішнє покоління не забувало про своє коріння», - підкреслила директор Української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка» Оксана Наконечна.Mykolaj-4__

Цього року в святі були задіяні усі школярі – від дитячого садка до старшокласників. Організатори свята постаралися на славу: в світлому, колоритно вбраному залі, люб’язно наданому Грецько-Британським коледжем, затишно розташувався народний ярмарок, а також виставка національних сувенірів, вишиванок, рушників, дитячих книг українською мовою.

Серед запрошених – батьки, вчителі, члени Товариства «Українсько-грецька думка» (Голова Галина Маслюк), працівники посольства України в Греції. Звертаючись до присутніх, Посол України в Греції Валерій Цибух щиро привітав усіх з наступаючими світлими святами. Дітям – побажання успіхів у навчанні, у вивченні рідної української мови, традицій та культури народу, в ім’я майбутнього нашої країни.

Після невеличкої урочистої частини розпочався справжній український Вертеп. Трошки історії: з глибокої давнини «Вертепом» був переносний ляльковий театр. Але з плином часу з’явився «живий» Вертеп, де замість ляльок грали актори.

Ось і на нашому святі, за традицією, «живий вертеп» складався з двох частин. Перше дійство підготували старшокласники під керівництвом художнього керівника, члена Ради правління Товариства Андрія Ващука. Виконання Євангельських подій зворушувало своєю щирістю і дитячою безпосередністю. Перед глядачами по черзі пройшли різноманітні історії: Різдво Спасителя та винищення вифлиємських немовлят, смерть Ірода та вигнання Чорта до пекла. Жодного з присутніх не залишили байдужими образи Волхвів, царя Ірода, Ангелів, Чорта та Смерті. Після духовного дійства, знову ж таки за давньою традицією, прозвучали різдвяні псалми та колядки, народні пісні у прекрасному виконанні гурту «Галичина».Mykolaj-9__

Потім відбулася, мабуть, найбільш зворушлива частина «чарівного» вечора – театралізований виступ маленьких учнів української недільної школи під художнім керівництвом вчительки молодших класів Вікторії Юрини. Як за змахом чарівної палички вся малеча перетворилася на казкових героїв в новорічних костюмах. З дитячим хвилюванням та радістю вони виконували українські національні пісні, танці, читали віршики. Святий Миколай роздав дітворі подарунки і запросив усіх присутніх до солодкого столу, який турботливо приготували батьки школярів.

Треба признати, атмосфера на святі була настільки домашньою, щирою і радісною, що розлучатися не хотілося ні дорослим, ні дітям. Адже це прекрасно, що тут, у Греції, нове покоління українців має можливість пізнати давні традиції своєї батьківщини не тільки з розповідей мам та бабусь. І не важливо, якою мовою ми розмовляємо. Головне, що пам’ятаємо і шануємо звичаї свого народу, намагаємося передати пошану до української історії своїм дітям. І світлі різдвяні свята так цьому сприяють!

Паромова Ольга,

музичний керівник недільної школи

при Товаристві «Українсько-грецька думка».

Mykolaj-2__Mykolaj-3__Mykolaj-5__Mykolaj-14__Mykolaj-6__Mykolaj-7__Mykolaj-8__Mykolaj-10__Mykolaj-11__Mykolaj-13__Mykolaj-12__Mykolaj-15__Mykolaj-16__


prosklish_finale-Zwgrafou_

Ще один крок до визнання

prosklish_finale-Zwgrafou_
Mer_Zwgrafou
Мер Зографу Янніс Казакос
Лекція стратегічного радника Нікоса Лігероса «Відтворюючи пам’ять людства» відбулася 6-го квітня 2009 р. в культурному центрі мерії Зографу. Основна тема лекції – права людства. Перш за все, право людства на пам’ять, на правдиву історію, на справедливу оцінку правдивої історії. На жаль, за це найприродніше право потрібно боротися. Тільки ті, що пережили геноцид і вижили, зазначає Нікос Лігерос, знають, що життя без пам’яті не має жодного сенсу. Голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк відкриваючи захід зазначила, що питання права українського народу на визнання його найбільшої трагедії – штучного Голоду 1932-33 рр. в Україні, вчиненого сталінським комуністичним режимом, залишається найпекучішою темою української діаспори світу впродовж десятиліть. В цих намаганнях грецькі українці отримали своїх прихильників. Серед них відомий грецький вчений Нікос Лігерос, який бореться за те, щоб були визнані всі злочини, скоєні проти людства, так як це є абсолютно необхідною передумовою природного розвитку людства, збереження його цінностей і творення його інтелектуального майбутнього.

Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.

Zahalna
Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка»

Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.

Галина Маслюк


Shkola-Holodomor-1

Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років

  28-29 листопада 2009 р. Пам’яті багато не буває. Вона або є, або її нема. Пам’ятати невинно убієнних — не гріх, а християнський, просто людський обов’язок.  
Чи можливе? Чи таке можливе?
Чи в таке повірить чоловік?
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?

У ці дні в Україні відзначають річницю трагедії Голодомору. В суботу, 28 листопада, розпочався відкритий інтегрований урок з історії України та української літератури в старших класShkola-Holodomor-1ах української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вчитель історії Алла Лобач озвучила епіграф до книги-меморіалу «Голод–33», написаної подружжям Володимиром Маняком та Лідією Коваленко. «Літа 7441 від Сотворення світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів (До Книги буття українського народу, - якщо таку книгу буде колись написано)».

Діти зачитали свідчення людей, які пережили Голодомор. Кожен по-своєму переживав трагедію українського народу. На уроці прозвучали висновки Міжнародної комісії по розслідуванню Голодомору в Україні у 1932–33 рр, а також причини, які викликали цю трагедію. Вчитель української мови Оксана Наконечна розповіла прShkola-Holodomor-2о письменників діаспори, які десятиліттями поширювали правду про Голодомор своїми творами. Прозвучали імена Василя Барки з його романом «Жовтий князь», а також Уласа Самчука з твором «Марія», про які розповіли учні старших класів. В пам’ять про померлих прозвучала «Молитва за убієнних голодом» Катерини Мотрич, яка тонкою струною відізвалася в душі кожного. Особливу зацікавленість у присутніх вчителів, батьків, дітей, гостей викликала виставка книг, написаних на тему Голодомору та виданих як в Україні, так і в українській діаспорі. Страшні картини голодного українського села постали перед дітьми та дорослими у світлинах. Скільки б разів не зверталися до теми Голодомору, вона завжди буде хвилюючою, трагічною. Скорбною хвилиною мовчання сьогоднішні діти української діаспори Греціїі пом’янули невинно померлих та ненароджених в Україні в 1932-1933 роках.

 Panakhyda-Sv.NikolaosПоминальні заходи продовжилися в неділю, 29 листопада, панахидою у православному храмі Св. Миколая в Піреї. Багаторічні намагання української громади донести правду про Голодомор до грецького суспільства не були марними. Вперше ініціатором заходу відзначення скорботної дати стала грецька сторона. Панахида організована Грецько-Українською палатою під егідою Посольства України в Греції. Молебень за померлими правили Митрополит Пірейський Високопреосвящений Серафим та український священик о. Михайло Юрина. На службі Божій за померлих в Україні від Голоду в роках 1932-1933 були присутні працівники дипломатичного представництва України в Греції, української громади, ділових та культурних кіл Греції. Після закінчення панахиди до присутніх звернувся член Спілки письменників Греції Хрістос Адамопулос, який з цієї нагоди написав твір «Коли на землі заспівають псалом миру?», випущений брошурою за фінансової підтримки заступника генерального секретаря Грецько-української Палати Герасімоса-Ніколаса Бугаса. Пристрасні слова письменника переконали навіть тих, в кого ще залишалась тінь сумніву в тому, що цей злочин проти українського народу і цілого людства був здійснений, - зазначив у своєму слові посол України в Грецькій Республіці Валерій Цибух.DSC08304

«Не розуміють варвари і кати…, що кожного разу, коли вмирає людина, «вмирає і знищується ціле творіння Боже». Кожного разу, коли народжується людина, «Творіння шести днів народжується знову зовсім новим», схвильовано говорив пан Адамопулос. І продовжив: «Уявіть тепер, серед стількох мільйонів жертв Голодомору вмирало і знищувалось ціле «Творіння шести днів Бога»(!). І якщо це не вважається злочином проти людства, що тоді?! Що можна сказати тоді про забуття для нас і для дітей наших?». «Голодомор від самого початку був задуманий для систематичного знищення народу, який прагнув існувати, бути вільним і мислити по-своєму», впевнений Хрістос Адамопулос, який готовий активно долучитися до борців за визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу і злочином проти людства.

Panakhyda-Sv._TrijciЗавершилися заходи поминальною панахидою у греко-католицькому храмі Св. Трійці за участю екзарха ГКЦ владики Дімітріоса та українського священика о. Тараса Когута. «Злочин Голодомору 32-33 рр. в Україні повинен бути визнаним грецьким парламентом та всією світовою спільнотою», - зазначив у своєму зверненні до присутніх владика Дімітріос. В цей вечір сотні українців Греції з запаленими свічками в руках і полум’ям жалю та скорботи в серцях зі сльозами на очах молилися за душі загиблих земляків. Церковний хор відспівав церковні псалми та молитву за Україну. У своїй промові до земляків посол України в Греції Валерій Цибух зазначив, що ми, сьогоднішні українці, не вправі забути мільйони жертв цієї страшної трагедії.

Прес-служба Товариства «Українсько-грецька думка»


nikos-2

"Український Голодомор - геополітичний, що має ідеологічне підґрунтя..."

Інтерв'ю з Нікосом Лігеросом, 28.09.2008

nikos-2Мій співбесідник, пр. Нікос Лігерос, відома людина в Греції та усьому світі. Надзвичайні якості, що зараховують пана Лігероса до десятки найрозумніших людей планети, роблять його не тільки блискучим науковцем, митцем, філософом тощо, але й надзвичайно гуманною людиною. Божий дар, впевнений п. Лігерос, повинен служити людству в ім'я вищої Справедливості. Таким чином до сфери діяльності грецького вченого органічно попали питання поневолення Кіпру, визнання Ґеноцидів вірмен та понтійців, а також Голодомору-1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу. Пан Лігерос був одним із основних доповідачів на Конференції "Голодомор 1932-33 рр. - хронологія запланованого злочину проти українства", яка пройшла 22 вересня в Стоа вівліу (Будинку книги) грецької столиці за організації Товариства "Українсько-грецька думка" під егідою Посольства України в Греції в рамках міжнародної акції "Незгасима свічка". На наше прохання він відповів на кілька питань.

- Пане Лігерос, як Ви почали займатися Голодомором?

- Мій український приятель К. Оніщенко, знаючи, що я теоретично займаюся ґеноцидами та їх визнанням, попросив мене дослідити Голодомор. Великий поступ у цьому напрямку однак було зроблено за допомогою архівних матеріалів моєї іншої подруги українського походження Евгенії Степанівни Кузен з Франції. Але те, що дійсно пояснює моє захоплення, це потреба людської гідності.

- Як стратегічний радник, ви займаєтесь також питанням Ґеноциду вірмен та Ґеноциду понтійців. Чи могли б ви назвати якісь відмінності. Чи існує щось, що вирізняє Голодомор серед інших Ґеноцидів?

- Український Голодомор має одну особливість в сенсі визнання ґеноцидом, що є незвичним моментом для дослідників, які займаються питаннями визнання. Класичні ґеноциди є расовими. Український Голодомор не починається з расових рамок, але з геополітичних, що мають одночасно ідеологічне підґрунтя. Радянський режим має проблеми і потрібно негайно прийняти рішення. Одне з цих рішень власне і стане в майбутньому основою ґеноциду. Ще одна складність заключається в тому, що жертви рідко борються разом, тому що мертві зустрічаються разом лише внаслідок якогось результату. Протилежно цьому, кати вчаться на досвіді минулих ґеноцидів. Так, Гітлер говорив про ґеноцид вірменів: "Хто буде пам'ятати про це потім?". Якщо ми дослідимо геостратегічно як діє ґеноцид згідно вісьми фаз Стантона, ми побачимо, що завжди застосовується винищення з центру. Питання полягає в тому, щоб це не стало видимим і зрозумілим ззовні. Якщо ми розглянемо детально ґеноцид вірменів, побачимо: починається в 1896 р., стає видимим в 1915 р. і розвивається аж до 1923 р. Одночасно маємо ґеноциди понтійців та ассирохалдеїв, які розчиняться в основному. В будь якому випадку всі три ґеноциди проявляться пізніше. В цій процедурі застосовується техніка масового переміщення населення. Це стало основною ідеєю понтійського ґеноциду, коли кліматичні умови були використані для зникнення мас. Згідно з цим, Сталін, вирішуючи свої проблеми, використає засоби масового винищення населення.

- Що, на вашу думку, робить Голодомор невидимим? Чому навіть сьогодні про нього уникають говорити?

- Перш за все, при Голодоморі ви побачите, що закриваються кордони, система стає герметичною. Спочатку зникне населення в серці, починаючи з центру і обережно поширюючись до периферій, аж поки не стане необхідно жорстким в разі опору. В цій технології маємо одночасно поступове перетворення людини на тварину. Цим, в першу чергу, викликається почуття вини в жертви, за те, що вижила і, по-друге, вижила за рахунок іншої жертви. Якщо посадити двох людей в одну камеру, через деякий час між ними почнуться проблеми. Якщо ж посадити двох людей в різні камери, за деякий час вони швидше всього об'єднаються проти вас. Зокрема, треба сказати, що цей метод був застосований в Греції за часів Хунти. На одну камеру, де було 25 осіб, видавали одну картоплину. Якщо застосувати цей метод в такої величини країні як Радянський Союз, можна було зтерти з лиця землі мільйони душ.

Якщо уважно вивчити документи, що ми маємо в розпорядженні, ви побачите, що було масово переміщено понад 2 мільйони людей в надзвичайно віддалені райони. Здійснюючи масове переселення, заберіть від людей їх землю та можливі способи їх перепису. В результаті вони опиняються на чужій землі. І тут, по суті, українці опинилися чужинцями на своїй українській землі. Це є система, де використовується психологічна війна з метою позбавлення жертви національної свідомості. Багато міґрантів, опинившись за кордоном, вважають, що знаходяться у ворожому середовищі. Вони повинні зрозуміти, що найгірше опинитися міґрантом у власній країні, коли не маєш з ким говорити, тому що всі є чужими, і свої - теж чужі.

Отже, коли ми маємо ідеологічну основу, як у випадку українського Голодомору, була необхідність перетворити проблему з ідеологічної на геостратегічну так, щоб вона стала сприйнятною для громадянського суспільства.

Розмовляла Галина Маслюк


genia

Ми повинні пам'ятати про трагедію рідного народу

Інтерв'ю з Ґенею Кузен, 27.09.2008

geniaМоя співбесідниця Ґеня Кузен народилася у Франції в україномовній родині. Батьки її виїхали з України ще молодими, проте через все своє життя зуміли пронести український запал і цьому навчили трьох доньок. В родині звучало рідне слово, українська пісня, читалися газети і журнали українською мовою, і ніколи не згадувалися страшні часи Великого Голоду. Через збіг обставин пані Ґеня почала займатися справою Голодомору, а пізніше очолила асоціацію "Україна-33". Один із трьох синів пані Кузен є біля мами, допомагає у визнанні Голодомору у світі і продовжує двадцятип'ятилітню справу неньки. Жінці, яка достеменно цікавилася трагедією українського народу 1932-33 рр. довго не відкривали візи в Україну. І вперше вона відвідала Україну лише у 1992-му році. Потрапивши на батьківщину своїх дідів п. Ґеня довго подорожувала її дорогами, відвідала постраждалі села, спілкувалася з очевидцями трагедії. Саме ці свідчення живих людей українського походження дослідниця вважає найважливішим документом у справі визнання Голодомору. Диву даєшся, де могла людина, яка народилася поза Україною, так щиро, відкрито і твердо навчитися любити Україну? Пропонуємо вашій увазі нашу розмову із галичанкою Ґенею Кузен з Франції.

- Пані Кузен, що спонукало Вас у Франції зайнятися питанням визнання Голодомору?

- У 80-х роках чисто випадково я зустрілася з жінками, які розповіли мені про Голод в Україні. Жінки соромилися тих розповідей, вони говорили зі сльозами на очах. Для мене це було відкриттям, я до цього часу нічого не знала, хоча мої батьки виросли в Україні, але нам, дітям, ніколи про цю трагедію не розповідали. Коли не знаєш, то серце не болить. А після цієї зустрічі моє життя набрало нового змісту, і всі сили я спрямувала на викриття злочину XX століття.

- Яким чином Ваш комітет "Україна-33" збирав документи, свідчення, архіви?

- Вся моя сім'я зайнялася збором інформації для пізнання трагедії. Мої сини працювали з архівними документами американського конґресу, секретними архівами Великої Британії, де описувалася трагедія Голодомору в країні в 1932 -1933 рр. Наш комітет працював з тогочасними газетами, які виходили в Італії та Німеччині. Адже тоді у столиці України Харкові були посольства вищеназваних країн, і туди передавалася правдива інформація з України. Також французькі газети писали про Голод в Україні. Ми мали змогу це все читати.

- Як Ви бачили, Греція - країна, яка знає дуже мало про українську трагедію ХХ століття. Франція теж не визнала ще Голоду 1932-33 рр. Ґеноцидом. Чому Вас навчили 25 років роботи в цьому напрямку? Висновки з вашого досвіду.

- Як на мене, ви в Греції дуже гарно організували всі заходи, присвячені "Незгасимій свічці". Ця акція має великий відголос у цілому світі. Всього за один раз неможливо зробити. А якщо по крупинці робити одну справу, то вона обов'язково вийде. Комітет "Україна - 33" існує з 1980 року неофіційно, а в 1987 році ми зареєструвалися на державному рівні, щоб надати справі важливості і в подальшому працювати цілеспрямовано і поширювати правдиву інформацію про Голодомор в Україні в ті страшні часи. Ми дуже багато разів готували у Франції конференції, виставки із залученням громадськості, і в першу чергу, депутатів різних рівнів, науковців, істориків. В засобах масової інформації неодноразово виходили статті, повідомлення на цю тему, щоб ознайомити французький народ із трагедією. Не треба опускати руки, а працювати.

- Якими повинні бути наступні кроки українців в напрямку визнання українського Ґеноциду?

- Безумовно, важливо звертатися до депутатів, істориків, науковців, щоб Голодомор було вписано чорними літерами в усіх книгах історії, щоб діти в школі, студенти у вузах були знайомі зі сторінками історії українського народу 1932 -1933 років. Ми перевіряли у французьких школах підручники історії, де дуже мало повідомляється про Голод 33-го. Наші діти, внуки повинні знати про трагедію рідного народу, пам'ятати про неї і ніколи не допускати подібного.

Розмовляла Оксана Наконечна


UGD logo-small

"Незгасимий вогонь" в Греції

UGD logo-small

Прес-реліз, 25.09.2008

За ініціативою Товариства української діаспори в Греції та греків філоукраїнців "Українсько-грецька думка", в грецькій столиці пройшли заходи в пам'ять 10 мільйонів замордованих штучним голодом українців в 1932-33 рр. з метою інформування про цю трагічну сторінку історії України грецького суспільства.

Таким чином Товариство "Українсько-грецька думка" підключилося до ініційованої Світовим Конгресом Українців (СКУ) та підтриманої Президетом України Віктором Ющенко акції "Незгасима свічка", яка розпочалася з Австралії, пройшовши через Канаду, США, Колумбію, Еквадор, Перу, Бразилію, Парагвай, Арґентину, Чилі, Великобританію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусію, Польщу, Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Португалію, Італію, Сербію, Хорватію, Угорщину, Грецію, продовжить свій шлях до Румунії, Молдавії, Казахстану, Росії, Вірменії, Грузії і завершиться відзначеннями в столиці України Києві.

Церемонія передачі "Незгасимого вогню" пройшла в неділю 21 вересня у приміщенні посольства України в Греції біля погруддя Т. Шевченка. Спеціально виготовлений СКУ смолоскип з надписом "Україна пам'ятає - світ визнає" посол України в Угорщині Дмитро Ткач передав своєму колезі послу України в Греції Валерію Цибуху, який, в свою чергу, передав священий вогонь голові Товариства "Українсько-грецька думка" Галині Маслюк. В цей же день відбулися панахиди в Афінському кафедральному соборі за благословення Архиєпископа афінського та всієї Греції Ієронімоса та грецько-католицькій церкві Св. Трійці, де Екзарх ГКЦ владика Дімітріос визнав Голодомор ґеноцидом.

Заходи, які відбувалися під егідою українського посольства в Греції, завершилися конференцією, яка відбулася 22 вересня в Будинку книги. Основними доповідачами були пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України. Паралельно пройшла виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, під назвою "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".

Таким чином робляться спроби до визанння світовою спільнотою злочину сталінського режиму проти українського народу та визнання його ґеноцидом української нації.

На даний момент 17 країн світу визнали штучний голод 1932-33 рр. в Україні як Ґеноцид українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.

У всіх заходах взяли участь члени квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Ними була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", яка складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.

Прес-служба Товариства