Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину.

загальнолюдські цінності. Такі злочини, відповідно до міжнародного законодавства, не мають терміну давності», – наголосив Президент України Віктор Ющенко.

Парламентська Асамблея Ради Європи своєю резолюцією «Про злочини комунізму та потребу їх засудження» №1481 у 2006 році, Празька декларація «Про Європейську свідомість та комунізм» від 3 червня 2008 року, Резолюція Європарламенту від 2 квітня 2009 року «Про європейську свідомість та тоталітаризм» висловили своє ставлення до комуністичних злочинів, комуністичної практики та ідеології, і, головне, прирівняли комунізм до нацизму. А Парламентська асамблея ОБСЄ 01.07.2009 року виступила із резолюцією «Возз’єднання розділеної Європи», в якій не лише прирівняла сталінізм до нацизму, а й закликала до засудження цих двох тоталітарних режимів на міжнародному рівні.

Понад те, ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму і відзначати його 23 серпня, тобто, в день підписання Московського пакту 1939 року, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, що розділив Європу і поклав початок Другій світовій війні.

З відомих причин Україна не може покарати організаторів цього злочину. Але, зазначив Віктор Ющенко, «відновити історичну справедливість і дати юридичну оцінку таким злочинам – святий обов’язок перед пам’яттю мільйонів замучених і закатованих».

Історичний прецедент засудження Нюрнберзьким трибуналом ідеології та практики нацистської Німеччини має стати основою для винесення вироку сталінському тоталітарному режиму, який є творцем, натхненником і вчителем нацистського режиму в Німеччині. Адже саме ним у 30-х роках минулого століття забезпечено відродження і становлення німецького військового потенціалу. Саме нацистська Німеччина і Радянський Союз підписали злочинний пакт Молотова-Ріббентропа, яким фактично розпочали Другу світову війну.

«Тому ідеологія та практика сталінізму мають бути засуджені так само, як були засуджені ідеологія та практика нацизму», – зазначив Глава Української держави.

«Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину. Відтепер єдиним аргументом у цій дискусії можуть бути лише факти, а не політичні чи історичні стереотипи та міфи», – наголосив В.Ющенко.

Президент додав, що «це судове рішення є додатковим аргументом для українського парламенту щодо запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів проти людства. Адже виправдання таких злочинів є формою співучасті у них».

Також Глава держави висловив переконання, що це рішення українського суду стане прецедентом для зміни підходів до визначення геноциду народів у міжнародному праві.

Враховуючи викладене, керуючись Статутом Нюрнберзького міжнародного трибуналу 1946 року, Міжнародною конвенцією «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» 1948 року, Міжнародною Конвенцією «Про незастосування строків давності до злочинів вчинених проти людства» 1968 року, Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», статтею 442 Кримінального Кодексу України, Президент України ініціює створення Міжнародного Трибуналу над злочинами комунізму.

З цією метою Президент України звертається до лідерів інших держав Східної Європи, що постраждали від комуністичних режимів (Росії, Польщі, Грузії, країн Балтії та інших), з пропозицією підписання Міжнародної Угоди про створення такого трибуналу, у якій буде визначено принципи його утворення та діяльності, затверджено його Статут.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>