Тиждень української писемності та мови, який проходив в українській недільній школі при товаристві «Українсько-Грецька Думка» з 9 по 14 листопада завершився чудовим уроком «Мова моя українська, батьківська, материнська», який провела у суботу 14 листопада 2015 вчителька початкових класів пані Наталія Антоніу.

«Українська мова – це безмежний океан, – розповідала пані Наталя. Вона мелодійна, прекрасна, рідна, батьківська, материнська, барвиста, як дощова веселка. Наш рідний край – Україна. Її не уявляєш без червоної калини, вишитих рушників, без гарної української пісні».

Діти переглянули відеофільм про безмежні простори, високі гори, річки, міста нашої Батьківщини. Класовод наголосила, що гостинна українська земля стала рідною домівкою для людей різних національностей. Кожному дорога його рідна мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Ми живемо в Греції, далеко від рідної землі, працюємо тут, вчимося, але рідну мову не забуваємо. На уроці було проведено цікаві ігри, конкурси. Прослухавши початок пісні, учні із задоволенням продовжували її співати, називали частини мови, називали істоти і неістоти, приголосні і голосні звуки. Цікаві притчі, історії з життя людей розповідала дітям п. Наталія. Наше завдання, – наголосила вчителька, – берегти неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати нашу мову чужими, грубими, поганими словами, бо словом можна когось підтримати, розвеселити, а можна і засмутити, поранити.

Цікавим був конкурс, де учні повинні були продовжити прислів’я за даним початком, які підготувала класовод Вікторія Тимчишин.

Багата і чудова українська мова, – продовжує п. Наталя, – вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця ні краю. Щедра вона чарівними словами. На завершення уроку, під супровід українських пісень, діти на чарівних листочках писали найніжніші слова-звернення, слова подяки своїм батькам.

На уроці також були присутні найменші учні школи – дошкільнята з дитячого садочка «Рукавичка» разом зі своєю вихователькою п. Наталею Смоляник. Вони не вміючи ще писати, малювали свої слова подяки на чарівних листочках.

Приємно коли колектив згуртований, всі вчителі доповнюють один одного, виконуючи спільну справу – виховують наше підростаюче покоління в Греції на українських традиціях, з любов’ю прищеплюють в серця дітей краплину за краплиною любов до рідної мови, до України, до родини, до всього українського народу!

Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій…

Люби її, як матінку й природу,

Горнись до неї – ти ж бо її син!

Вона – безсмертя рідного народу,

Могутній, вічний України дзвін.

 Світлини Яни ГОНЧАР.