Руслан Теліпський і його «Монументальна Шевченкіана» в Греції
У його колекції – понад тисяча власноручно зроблених світлин різноманітних пам’ятників Шевченку, до кожного монументу він приїздив вклонитися особисто. Ще зовсім нещодавно Руслан Теліпський реалізовував патріотичну ходу до могили Кобзаря під назвою «Тарасів Дороговказ», вийшовши на День Незалежності до Канева з прифронтового Слов’янська. Даний шлях, що простягнувся на 800 км через території семи областей Лівобережної України, був подоланий незвичним мандрівником-шевченкознавцем за 28 днів. А нині – він вже завітав до Греції, аби не тільки вперше побачити у Мандрі новий пам’ятник Світочу нашої нації, але й щоб поспілкуватися з нашою громадою.
7 жовтня 2018 року, Асоціація української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”, у співпраці із українською церковною громадою міста Атени, провела зустріч для діаспори з автором мистецького проекту «Монументальна Шевченкіана» – паном Русланом Теліпським. Цей проект представляє найунікальнішу в світі персональну фотоекспозицію найкращих пам’ятників з понад 1300 монументальних творів Кобзарю, які були досліджені автором та особисто сфотографовані в Україні та на 5-ьох континентах планети у 30 країнах світу… Цифра і географія подорожей заради Шевченка – справді вражає, все це було зібрано за понад 15 років кропіткої подвижницької діяльності…
За поглядами німецького філософа Імануїла Канта, уявлення людини про простір та час безпосередньо відноситься не до реального емпіричного світу речей або подій, а швидше за все є тим духовним інструментом, завдяки якому людина пізнає світ.
І дійсно, всі хто був присутній сьогодні на мультимедійній лекції пана Руслана, ніби реально втратили відчуття простору та часу. Переносячись з одного століття в інше, з одного континенту на інший, слухачі, затамувавши подих, дізналися багато нового про життя Шевченка, значення його величі у справі національного відродження.
Під час зустрічі Руслан Теліпський з легкістю розкрив сутність шевченківського феномену – наш Кобзар продовжує й надалі бути прикладом самопожертви мільйонам українців, котрі були, є і будуть на захисті своєї Вітчизни. «На прикладі Тараса Шевченка можна легко простежити всю унікальність українського народу, який дуже довго боровся за волю та мирне співіснування у лоні незалежних та рівноправних країн світу. А зараз під час неоголошеної війни з російськими окупантами – слова Шевченка з вуст українців звучать ще гостріше та радикальніше, ніж будь-коли раніше за часів новітньої історії України», – зазначив шевченкознавець.
Однією з найвищих точок визнання величі людини, розказував лектор, є присутність цієї постаті у пам’ятниках. І найбільшу кількість монументальних споруд в Україні, зовсім не дивно, що встановлено саме титанові народної думки – Тарасу. І що цікаво – всю унікальність нашої нації можна прослідкувати на прикладі Шевченка у вимірі його вшанування вдячними нащадками – тобто нами!
Руслан ознайомив слухачів із загальною кількістю кобзаревих скульптур, порівнюючи увічнення Шевченка за масштабністю як з іншими найвідомішими співвітчизниками, так і з величними постатями нашої планети в інших країнах. Цікаво було побачити історичну географію пам’ятників Кобзаря в Україні й у світі, а також почути про значення пам’ятників Тарасу Шевченку в патріотичному вихованні молоді. Окремою цікавинкою була демонстрація за допомогою проектора найцікавіших та найоригінальніших монументів Кобзарю по всьому світі і розповіді про людей, які присвятили прославленню Шевченка свої найкращі творчі роки, а інколи і життя…
Атенська громада сьогодні вкотре осмислила постать Кобзаря як духовного батька нескореного українського народу! Особливо були приємні миті, коли діаспоряни неочікувано ніби побували вдома, побачивши на лекції свого Кобзаря у бронзі чи камені зі своєї рідної сторони, дізнаваючись принагідно історію створення даного монументального об’єкта.
Протягом 15-ти років, працюючи над базою даних скульптурної шевченкіани, авторові вдалось нарахувати близько 2000 монументальних згадок про Шевченка. Це окрім пам’ятників – стели, пам’ятні знаки, погруддя, верстові стовпи, барельєфи, обеліски тощо. Цікаво було громаді довідатись, що пам’ятники Кобзарю встановлені у понад 40 країнах світу. У нас у Греції, до речі, їх аж 3, і всі були урочисто відслонені вже після здобуття Україною незалежності. В США – 18. Канаді – 16, Казахстані – 15. Між іншим, саме в цій азіатській країні був встановлений перший пам’ятник Шевченкові – ще в далекому 1881 році! Цікаво, що пана Руслана, як дослідника монументальної спадщини Кобзаря, дуже важко здивувати. Одначе, пан Юрій Вишневський таки спромігся це зробити, розказавши про невідомий досі мандрівнику пам’ятник Кобзарю на півдні Арґентини, який він бачив на власні очі. Так що пан Руслан вже мріє про нову подорож до Південної Америки.
Руслан Теліпський з представниками Асоціації
“Українсько-Грецька Думка” Лєною та Вадімом Хіміч,
Вікторією Тимчишин в м. Мандра (Аттика)
біля третього пам’ятника Кобзарю в Греції.
Автор Шевченкіани прагне згодом видати та залишити для нащадків унікальне своє дослідження Шевченка у пам’ятниках, яке за масштабністю скульптурного увічнення у світі нікому не поступається і гідно конкурує із найвідомішими постатями планети, котрим також встановлена велика кількість монументів на Землі (Жанна д’Арк, Джордж Вашингтон, Ян Павло ІІ, Сімон Болівар та ін.), а за естетичністю та багатьма іншими показниками навіть суттєво випереджає! Тому він, при першій можливості, мандрує Україною і світом, аби закарбувати на камеру усі меморіальні об’єкти Кобзаря і зібрати усі відомості про митців і громади, що встановили пам’ятники в своїх містах, селах чи столицях інших країн!
У Греції, як вже було зазначено, є 3 пам’ятники Кобзареві. Руслан вже мав змогу на запрошення голови Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” пані Галини Маслюк, перебувати в 2012 році у нашій еллінській країні. Саме тоді він відвідав бронзові скульптури Кобзаря в Атенах та Зографу, які постійно тепер експонує на своїх фотовиставках. А сьогодні відвідав ще й Тарасове погруддя у Мандрі, яке було встановлено у важкі для України травневі дні 2014 року.
Під час свого перебування в Греції пан Руслан розповідатиме про свою мандрівну Шеченкіану, адаптувавши насичену на дати та географічні локації лекцію, для дитячого сприйняття, для учнів українських недільних шкіл в Греції, їхніх друзів, та дорогих гостей – діточок з України, які втратили своїх татусів у загарбницькій війні, що веде зараз проти рідної України сусідня країна, Російська Федерація. Усі разом, з вчителями та батьками, перебуватимуть в таборі “Ми – нащадки козацької Слави”, який за організацією Асоціації “Українсько-Грецька Думка” та у співпраці з Українсько-Грецькою спілкою дружби “Фарос”, проходитиме 12-14 жовтня 2018 року на Пелопоннеському півострові.
13 жовтня 2018 року українські діаспоряни Греції та гості з України візьмуть участь у великому заході – Першому фестивалі “Зустріч світового Еллінізму” під гаслом “Усі разом – можемо”, який відбудеться на стадіоні Аполлона в столиці Пелопоннесу – Патрах, район Перівола. Фестиваль проводиться Українсько-Грецькою спілкою дружби “Фарос” у співорганізації з Периферією Західної Греції, за участю представників уряду Греції, органів місцевого самоврядування, церкви, дипломатичних місій на півострові, депутатів, а також підприємницьких, мистецьких та літературних кіл Греції. Зокрема, фестиваль благословить Митрополит Патри Хрисостомос, участь у заході візьмуть генеральний директор Генерального секретаріату для греків зарубіжжя МЗС Греції п. Міхаліс Коккінос, Тимчасово повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко, голова Обласної державної адміністрації Пелопоннесу п. Апостолос Катсіфарас та інші.
Від імені української діаспори у Греції висловлюємо щиру вдячність Руслану Теліпському за цікаву мультимедійну презентацію та за його велике подвижництво. Бажаємо відвідати усі Тарасові пам’ятники в світі, щоб його Шевченкіана – справді цікаве дослідження про унікальну монументальну спадщину Кобзаря, стала гордістю та здобутком вірних нащадків Тараса Шевченка в усіх куточках планети.
Пресслужба Асоціації “Українсько-Грецька Думка”.
Біля третього памятника Кобзарю в Греції (Мандра Аттики)