Ось уже, як другий рік поспіль Товариство “Український Журавлиний Край” організовує Шевченківський вечір за участі усіх українських громад міста Атени, Греції. Так 2 квітня 2017 року українці Греції зібралися на музично-літературний вечір: “20 років шевченківській пісні на грецькій землі”.

“Розлилися бережечки, де ходила ти…” – слова пісні лилися зі сцени під чарівні переливи струн бандури неповторним голосом ніжної україночки пані Олі Василишин. Цю пісню дарувала вона землячці на прохання педагогічного колективу української недільної школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” з нагоди іменин і не тільки… пані Галина Маслюк була біля витоків. Тому зрозуміло, що у своєму виступі вона уточнила: слово Шевченка прозвучало на грецькій землі не 20 років тому, а раніше, ще у 1995 році.

Весна далекого кінця 20-го століття. Скільки їх, чарівних українок, “сірим шнурком” потягнулося із рідної землі.

Кого гнала бідність — до праці взявся.

Кого гнало горе — вдвічі застогнав…

Так живим словом озивався із давнини до українців рідний усім Т. Г. Шевченко.

Будеш, батьку панувати, поки живуть люди,

поки сонце в небі світить, тебе не забудуть.

                                            Іван Котляревський

Не забули. Не зреклися. Дітям передали.

Два десятки років. Не виплакані жалі, не сповнені мрії.

Скільки нас?! Т.Г. Шевченко був одним із таких. Його ж доля заблукала не 20, а 200 років тому. Мовчала, щоб говорити пізніше, страждала, щоб пізнати, училась, щоб навчати…

Учітися, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

             Т. Г. Шевченко

Вчимося, батьку, кажем нині.

Вчимося жити на чужині.

Три школи мають українські громади міста Атени. Чому не одна? Україна велика. Люди різні.

Кожен тягнеться туди, де душі приємно відпочити у згадках.

Радість у тому, що ми є і будемо. Різні, але діти України.

Свято, організоване Товариством “Український Журавлиний Край”, засвідчило любов земляків до Шевченкового слова, до рідної землі. Всі учасники ювілейного концерту по-своєму віддали належне великому поетові, отчому краєві. Але окреме слово хочу сказати про учнів та керікників художньої самодіяльності української недільної школи при Товаристві “Українсько-Грецька думка”.

Колись, за легендою Бог наділив дівчинку-українку піснею. І з роду в рід передається цей дар Божий українцями. Тож пані Оля Василишин, пані Ліля Ситнікова та п. Лєна Євтєєва вкладають всю душу і вміння у дітей українців, що народились на грецькій землі. Тому так задушевно звучала пісня на слова Шевченка “Тече вода з під явора” у виконанні дівчат 1-4 класів під супровід бандури.

Учні 9 класу Василь та Дмитро  словами козацької пісні передали естафету молодшому поколінню. Обнявшись, зазираючи в очі старшокласникам, учні 3 і 4 класів під звуки ритмічної музики і аплодисменти глядачів вторили пісні, яку розучила з учнями весела, енергійна пані Ліля.

Танець “Повзунець” за вмілою постановкою пані Лєни ще і ще раз доказує, що “козацькому роду нема переводу”.

Задоволені глядачі нагородили маленьких артистів не тільки гарячими оплесками а й вигуками “мо-лод-ці!!!!”

Леся КУРИЛЯК, вчителька початкових класів.