Під такою назвою у суботу 10-го березня 2018 року в Українській недільній школі при Асоціації української діаспори Греції та філоукраїнців греків “Українсько-Грецька Думка” пройшов урок-свято, присвячений Тарасу Шевченку. Вчительський колектив школи доклав зусиль, щоб не просто вшанувати пам’ять геніального поета України, а щоб діти відчули Тарасове слово своїм серцем.

Зібралася вся шкільна родина. Діточки молодшої школи разом із своїми класоводами Вікторією Тимчишин, Лесею Куриляк та вихователькою дитячого садочка “Рукавичка” Наталею Смоляник, були господарями цього заходу. Пані Вікторія повела всіх присутніх дитячою стежечкою малого Тарасика. Розповіла про те, як любив Тарас слухати казки, зачаровувався піснями матусі, а найбільше подобались розповіді сивого дідуся. Народну творчість, традиції, звичаї, любов до України — все це пізніше вилив Тарас Шевченко у своїх поезіях. Вірші, які він писав — це душа нашого народу. Пані Вікторія наголосила, що у віршах Кобзаря багато любові і болю, що наче та сорочечка, яка вишита червоними та чорними нитками.

Чудове декламування віршів Т. Шевченка, виконання пісень “Зацвіла в долині червона калина”, “Тече вода з-під явора”, “Зоре моя вечірняя” під керівництвом вчительки співів Лілі Ситник та звуки бандури вчительки музики і співів Ольги Василишин, танець “Подоляночка”, показали, що діти знають Кобзаря та люблять його вірші та пісні. “Думи мої думи” виконала на скрипці учениця 7-го класу Христина Пападопулю. Проникливе виконання поезії “Лілея” вчителькою школи Лєною Хіміч справило на присутніх враження, а в подарунок грецькому гостю, генеральному секретарю Українсько-Грецької Палати пану Герасімосу-Ніколаосу Бугасу, учениця 8-го класу Іліана Пападімітріу прочитала “Заповіт” в грецькому перекладі.

Надзвичайно цікавою була розповідь п. Бугаса. Це, напевно, було відкриття навіть для багатьох з нас, дорослих. Увесь жіночий рід сім’ї п. Бугаса носили ім’я — Тарсо. Його завжди цікавило, звідки походить таке незвичне для Греції ім’я, шукав його походження. Так п. Бугас дізнався про Тараса Шевченка і, як наголошує, знає тепер про нього більше за нас.

Завдяки розповіді грецького друга ми дізналися, що наш геній, поет, художник Т. Шевченко, мав свого небесного покровителя — Святого Тарасія, день якого відзначають в Україні – 10-го березня. Коли попадає високосний рік, Святого Тарасія вшановують 9-го березня. Пан Бугас кілька разів відвідував Україну, шевченківські місця, і в даний час за власні кошти будує маленьку церкву в честь Святого Тарасія в Україні. А його донька Тарсо відзначає тепер День Ангела 25-го лютого за новим стилем.

Рахується, що Шевченко писав про Україну, розповідала дітям директорка школи п. Г. Павлюк, але слово Бог, Христос, Ісус — вживаються у його творах 1281 раз, а слово Україна – 269. Шевченко прагнув, “вимагав” болючим словом, ласки Божої для українського народу. Життя сина України було складне й жертовне.

Перед тим як представити присутнім свого колегу, пана Бугаса, голова товариства “Українсько-Грецька Думка” показала дітям реліквії зі своєї шевченківської колекції, а саме, книги, кожна з яких мала свою особливу історію.

На закінчення присутній на святі отець Андрій Твердохліб пригадав, що рівно рік назад він вперше приїхав у Грецію і саме в ці дні познайомився з нашою школою та Товариством “Українсько-Грецька Думка”. Отець Андрій прочитав рядки з поезії “Доля” Т. Шевченка:

Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!

У цьому вірші поет звертається до своєї долі, як до друга. Він радий, що у нього немає “зерна неправди за собою”. Отець Андрій закликав до правдивості, чесності, віри, любові до Бога і, взявшись за руки, всі присутні створили серце любові до Кобзаря і помолилися за вічний спокій поета, за його безсмертну душу, за те, щоб його пророчі слова збувалися.

На закінчення пані Ганна наголосила, що для того, щоб не соромно було перед Шевченковою пам’яттю, ми повинні так як він любити свій народ, свою Батьківщину, знати свою мову, історію, шанувати своїх героїв, щодня бути готовими до боротьби за себе, за своє майбутнє, за справедливість, за честь матері-України. Ми маємо усвідомити, що життя — це боротьба, і ми повинні завжди бути готовими відстоювати свій народ і його споконвічні цінності.

Прес-служба Товариства.