1000-ЛІТТЯ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА АФОНУ ВІДЗНАЧАТИМЕ В 2016 Р. УКРАЇНА

DSC01877

Сергій Шумило, історик, директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, головний редактор наукового альманаху «Афонська спадщина», організатор міжнародної конференції «Афон і слов’янський світ», яка відбулася 21-23 травня ц.р. в Києво-Печерській Лаврі, відгукнувшись на запрошення товариства української діаспори Греції «Українсько-Грецька Думка», завітав до Афін і взяв участь у ряді заходів.

Зокрема, за сприяння Посольства України в Греції, 26 листопада 2015 р. у Культурно-інформаційному центрі української дипломатичної установи відбувся тематичний «круглий стіл» на тему «Міжкультурні зв’язки України на Афоні: духовно-культурна роль Святої Гори Афон в історії України», у якому взяли участь представники української та грецької громадськості, наукових і культурологічних кіл, ЗМІ. Учасників заходу привітав Посол України в Грецькій Республіці В. Шкуров, який наголосив на непересічному значенні духовних і історичних зв’язків України з Афоном.

Shumylo_posolstvo_2 Shumylo_posolstvo_1_small

У неділю 29 листопада український історик провів лекцію для представників української громади грецької столиці. Наступного 2016 року духовно-культурним зв’язкам Київської Русі та Афону виповнюється 1000 років і офіційна Україна мала би звернути на це увагу, – зауважив пан Шумило, наголосивши, що до цього ювілею уже кілька років ретельно готується північний сусід нашої держави, впровадивши навіть рік Росії в Греції та навпаки.

Спадщина, яка була наріжним каменем в основі нашої національної культури, цілком забута сьогодні. І коли сьогодні говорять про відродження національних традицій, національної культури, більшість найчастіше не розуміють, про відродження чого саме потрібно взагалі думати, говорити і займатися, оскільки наші національні традиції були глибоко вкорінені в духовні традиції, а духовні наші традиції черпалися якраз з центру православної духовності на Святій Горі Афон, починаючи з часів преподобного Антонія Печерського і далі протягом цілого тисячоліття.

Особливу зацікавленість та жваве обговорення викликали у присутніх теми зв’язків зі Святою Горою українського козацтва, які були надто тісними та активними в кінці XVII – початку XVIII ст., про українські скити на Афоні, про цілу «армію» українських ченців, які власне і складали основну масу афонського чернецтва; про сакральне значення для України так званого «Руського Афону» – Києво-Печерської лаври, в якій зберігаються мощі понад 130-ти святих, які переселилися на схили Дніпра з Афону, що просто не має аналогу в історії православного християнства; а також про особливо шанованого в Греції святого Івана Руського, українського козака з Полтавщини.

За браком часу пан Шумило лише побіжно торкнувся теми Візантії і початкової християнізації Русі за князя Оскольда Київського. У 2015 році виповнилося 1155 років від походу Київського князя Оскольда на Константинополь, і першого міжнародного дипломатичного визнання державності Київської Русі. В результаті цих подій князь Оскольд вперше в нашій історії прийняв хрещення, за 130 років до хрещення кн. Володимира.

Існує думка, що християнство було насильно нав’язане Русі. Однак при цьому всі забувають, як жорстоко переслідували язичники християн на Русі за часів Олега, Святослава та Володимира. Як вони приносили людські жертвоприношення своїм лжебогам і т.п. У зв’язку з цим дуже важливо знати початкову історію встановлення християнства на Русі в доволодимирівські часи, – зазначив український історик.

На завершення заходу голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк подякувала пану Сергію за те, що він займається такою важливою для української нації справою, за те, що він згодився позапланово приїхати до Афін, а також Ганні Маніаті, Іоанні Теліаніді, Ользі Шаполаєвій та Герасімосу Маніаті, які допомогли товариству в надзвичайно короткий термін зробити переклади статтей українського історика грецькою мовою, що зробило можливим ознайомлення з такою цінною науковою інформацію про історичне минуле нашої батьківщини зацікавленої грецької аудиторії.

Галина МАСЛЮК. Світлини Ольги ЧЕРНОВОЇ, Яни ГОНЧАР.

DSC01890 DSC01888 DSC01881