Кожен народ має свої правічні святині, що їх пошановує як найвеличніший дар, переданий у спадок предками. Як-от – хліб на столі, родинне вогнище, дитяча колиска, оселя і святі образи в ній… Український народ завжди славився гостинністю, бо “Веселий гість – дому радість”. Споконвіку на столі, застеленому вишитим рушником, лежав хліб, а біля нього – сіль, найсвятіші для українців дари Божі. Хліб – символ добробуту, гостинності, радості, щастя, здоров’я та багатства.

-Де починається хліб?

-У тісті.

-Де починається тісто?

-У зерні.

-Де починається зерно?

-У землі.

-Де починається земля плодовита?

-У руках працьовитих…

Саме цей, чи не найважливіший урок життя, вирішили дати батьки Української Недільної школи при товаристві “Грецька-Українська думка” своїм дітям в один із осінніх вихідних. І хоча погода із самого ранку капризувала і робила спроби залякати подорожуючих, жоден із них не відмовився від поїздки. І недаремно! У Історично-етнічному музеї Варнави нас зустріли, як давніх знайомих – тепло і гостинно.

Надзвичайно приємні господарі – пані Папа зі своїм чоловіком буквально заразили своїм ентузіазмом всіх присутніх. Для дітей була підготована спеціальна навчально-пізнавальна програма “Хліб – від зернин до караваю”, а для дорослих (безкоштовно!) екскурсія по музею із гостинними господарями.

Наскільки все ж таки подібними виявились звичаї та побут грецьких та українських народів! Дві нації із різними культурними цінностями виявились напрочуд багатими на однакові, подібні обряди, атрибути та звичаї. Тут і знаряддя праці селян ідентичні до наших, і навіть узори, виткані на ткацькому ергальо* (*Ергаліо – верстат), подібні до наших закарпатських. Та найбільше враження на всіх справила унікальна виставка “Хліб-вишиванка”. Понад 420 зразків найрізноманітніших видів хліба з понад 20-ти країн світу зібрано у музеї. Це найбільша колекція такого плану у Європі.

Яких тільки узорів та форм калачів, паляниць, бубликів, короваїв (весільних, святкових, обрядових тощо), найрізноманітніших Васілопіт* (*Васілопіта – спеціальний новорічний коровай в Греції, спечений «на Василя». В коровай кладеться талісман. Кому попадеться талісман, вважається щосливчиком року) ми там не побачили! Очі просто розбігались. Як приємно були вражені батьки, побачивши і Український весільний коровай. І негайно посипались рецепти та описи короваїв, обрядів, пов’язаних із ними із різних регіонів України. Діти ж навчались висівати зерно, молоти його на муку на кам’яних жорнах, місити тісто і ліпити Кулурі тіс Ірініс* (*Печиво Ірини). Потрібно було бачити щасливі оченята дітей, коли кожен із них простягнув зроблений своїми руками чудернацько виплетений калач.

Навіть погода не витримала такого могутнього натиску позитивної енергії і із-за хмар визирнуло усміхнене сонце. Повертаючись до Афін у чудовому настрої, батьки із задоволенням спостерігали за веселим щебетанням збуджених дітей. Відпочивши та набравшись наснаги на новий трудовий тиждень, дали обіцянку частіше вибиратись на спільні заходи разом із дітьми.

Олена Умриш.