Iван Драч “Чорнобильська мадонна”:

За безладу безмiр, за кар’єри i премiї,
немов на вiйнi, знову вихiд один.
За мудрiсть всесвiтню дурних академiй
Платим безсмертям – життям молодих.

26 квітня 1986 року… Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль лише за 130 кілометрів від Києва дізнається весь світ. Такий сумний, і водночас потрібний урок–застереження, урок–пам’ять пройшов в старших класах української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка» 9 квітня. На урок були також запрошені учні 4-го класу. Вчитель географії Ворощук Жанна розповіла дітям про екологічні катастрофи у світі, зокрема, трагедію Чорнобиля. На дошці висіли карта України, стінгазета, виготовлена учасниками екологічного гуртка школи, а також доступна схема хімічних розпадів радіоактивних елементів. На уроці прозвучали вірші, присвячені українській трагедії, що потрясла світ. Вчителька вдало підвела дітей до прослуховування пісні у виконанні Анатолія Мокренка «Два кольори». Пані Жанна закінчила свою розповідь про новий саркофаг, що заплановано докінчити до 2015-го року. В кінці уроку всі присутні переглянули документальний фільм «Чорнобиль 1986 – 2006». До речі, один з дуже небагатьох фільмів українською мовою. Як сказав Норберт Вінер у фільмі, ми змінили своє довкілля так радикально, що тепер мусимо змінювати себе, щоб жити в цьому новому довкіллі.

Минає 25 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. Чи випадково, чи ні, але трагедія в Японії сталася через 25 років після Чорнобиля.

НАКОНЕЧНА ОКСАНА