Ця жінка – українська поетеса Леся Українка. За силу її голосу і мужність у виявленні проблем суспільства, в якому вона жила, відомий український поет Іван Франко назвав її «єдиним чоловіком у всій Україні”.

Грецький читач полюбив би поезію української поетеси, так як більша частина її роботи, особливо драматичної, має грецькі теми. “Кассандра”, “Оргії” (назва звертається до стародавніх ритуалів на честь якогось бога), “Іфігенія в Тавриді”, “Чудо Орфея» та інші. На жаль поезії Лесі Українки як і вся українська література мало відомі в Греції. Останніми роками робляться значні зусилля донести українську літературу до грецького читача. Давайте познайомимося ближче з найулюбленішою для кожного українця поетесою Лесею Українкою.

Леся Українка – псевдонім Лариси Косач, видатної української поетеси. Її поетична спадщина, безумовно, є найвагомішим український надбанням кінця ХІХ – початку ХХ ст. Народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новоград-Волинський у дворянській сім’ї з великими культурними традиціями. Її мати, відома українська письменниця Ольга Драгоманова, в шлюбі Косач, відома під псевдонімом “Олена Бджілка”, та її брат, дядько Лесі – відомий вчений і фольклорист – Михайло Драгоманов, були грецького походження. Відомо, що сімейна історія Драгоманових сягає корінням до часів козацького періоду. Тоді, як свідчать сімейні традиції, грек прибув до берега Дніпра, був прийнятий козаками як знавець багатьох іноземних мов, особливо східних, виконував обов’язки перекладача».

Такою оповіддю розпочала свою лекцію про видатну доньку українського народу Лесю Українку відома в наукових колах своїми дослідженнями на грецько-українську тематику філолог, старший викладач Маріупольського державного університету Наталя Басенко-Кормалі. Зацікавлені слухачі з району Каллітеа, в культурному центрі якого відбувався захід, вкотре мали нагоду ознайомитися з маловідомою в Греції інформацією про Україну. Лекція на тему «Життя та творчий доробок Лесі Українки» відбулася 1 грудня ц.р. в рамках річної програми заходів Центру досліджень новогрецької літератури «Янніс Хатзініс» мерії Каллітеа. Зі щирими словами прихильності до українського народу та бажання взнати якомога більше про його історію та видатних особистостей звернулася до присутніх голова Центру Хрісанфі Какуліду. Вона представила також серед інших присутніх Першого радника Посольства України в Грецькій Республіці Ганну Тищенко, президента Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галину Маслюк, віце-президента Грецько-Української Палати Герасімоса Бугаса.

З великою зацікавленістю слухали присутні про незвичайну долю, мужнє серце та неперевершений талант великої Українки. «Незважаючи на свою хворобу (у 10-річному віці був поставлений діагноз – туберкульоз), яка спершу вплинула на ногу, потім на руку, легені і, нарешті, нирки, прикувала до ліжка, не дозволяла тримати ручку в руці, і змушувала ходити з милицями. З того дня як Леся Українка вперше з’явилася на літературній сцені в 1880 р. (тобто в 9 років) і до самої смерті в 1913 р., ніхто ніколи не чув ні однієї скарги з вуст хворої, але мужньої жінки. Через хвороби вона отримала домашню освіту, однак, знала багато іноземних мов. Ночами, намагаючись втамувати нестерпний біль, вивчала болгарську, іспанську, латинську, старогрецьку, італійську, польську, німецьку, англійську, французьку мови, а також географію, історію Сходу та східних культур, історію мистецтва та релігій. Ці знання дозволили поетесі ознайомитися з багатьма видатними творами світової літературної скарбниці мовою оригіналу. Дуже рано проявила себе як перекладач. У віці 18 років організувла разом зі своїм братом Михайлом літературний гурток у Києві, так звану “Плеяду”, метою якого було збагачення української літератури оригінальними і перекладними творами. У результаті цих зусиль з’явився ряд чудових українських перекладів творів Гейне, Гюго, Міцкевича, Мольєра, Данте, а також давньогрецьких творів».

На знак визнання світового значення спадщини Лесі Українки, – завершувала свою захоплену розповідь Наталя Басенко, – Олександрійська бібліотека в 2002 р. встановила мармурову колону – бюст поетеси, поруч з представниками двох інших відомих особистостей, чиї долі були прив’язані з Олександрією та Єгиптом, Махатми Ганді та Костянтина Кавафіса. І це не випадково. Твори великої поетеси не тільки збагатили скарбницю української і світової літератури, але й ось уже понад 100 років впливають на формування свідомості українського народу, який заслужено визнає її однією з найвизначніших особистостей української літератури.

Приємно, що в Греції цікавляться українською історією, мовою та літературою. Величезна вдячність людям, які вважають своїм моральним обов’язком доносити до представників іншої національності відомості про українську літературну спадщину та її яскравих світочів, так мало відомих у світі, присвячуючи цій тяжкій праці свій вільний час та жертвуючи своїм відпочинком.

Галина МАСЛЮК.