В Парижі покажуть близько 30-ти найчудовіших праць українського майстра, в основному дерев’яні скульптури з колекції Музею Пінзеля Львівської національної галереї мистецтв, інших музеїв Галичини (Тернопільського обласного художнього музею та Музею мистецтв Прикарпаття з Івано-Франківська), а також скульптури Пінзеля з Вроцлавського (Польща) та Мюнхенського (Німеччина) музеїв.

Як зазначається в анотації до виставки на офіційному сайті Лувру, блискучий стиль Пінзеля, схожий на стиль найбільших майстрів золотого віку німецького бароко, надзвичайно рідко можна зустріти у Франції. Художник відрізняється від своїх сучасників особливими відмінностями як демонстративною, екстравертною технікою, яскравою виразністю і дуже особистою характерною технікою драпірування.

До каталогу виставки увійшли тексти та описи творів мистецтва фахівців Яна Островського, Бориса Возницького і Оксани Козир-Федотової, а також есе Claude Michaud та Guilhem Scherf. Це перші відомості про Пінзеля, доступні французькою мовою.

Як зазначає у своїх розповідях професійний львівський гід Ярослав Вітів, Пінзель (псевдонім) став художником, не маючи собі рівних в Європі в середині XVIII ст. На відстані від столиць та загальновизнаних культурних центрів створив найоригінальнішу пластику в світовому мистецтві свого часу. Одночасно, в історії світового мистецтва на кінець ХХ ст. не залишилося жодного майстра крім Йогана Пінзеля, геніальний спадок якого був би відомий майже цілій земній кулі, а сам він залишався нерозгаданою легендою. Адже досі невідомо звідки він був родом, де вчився, де формувався його талант, в якому скульптурному образі він заховав свій портрет.

Талант Пінзеля розквіт в Бучачі при підтримці графа Миколи Потоцького, який був його головним замовником і патроном. Тут скульптор створив ряд пам’ятників пізнього бароко, що сформували обличчя Львова. Першим дослідником творчості Пінзеля був колишній директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький, який десятки років разом з друзями їздив по Івано-Франківській та Тернопільській областях вишукуючи вцілілі після радянської чистки твори мистецтва. Багато шедеврів, на жаль, були знищені внаслідок безвідповідальності, вандалізму функціонерів від мистецтва тоталітарної держави, а часто – пасивного відношення самих громадян, вихованих у дусі нігілізму та відрази до власної культури. Природний жук-деревоїд, що нищив скульптуру протягом 200-от років, отримав «достойну заміну» в середині ХХ ст. у вигляді виродка-манкурта.

Музей барочної скульптури Йогана Пінзеля у Львові створений на матеріалах тої частини спадку великого майстра, якій судилося уціліти. Найбільша мрія творців музею – показати світові шедеври генія Пінзеля – цей величезний спадок українського народу, а основне – розкрити загадку автора.

Галина МАСЛЮК для газети “Світ і Омоніа”.