Діти товариства «Українсько-Грецька Думка» вшановують жертви Великого Голоду в Україні1932-1933 рр.

Урок пам’яті за жертвами Великого Голоду в Україні 1932-33 рр. відбувся у суботній школі при товаристві «Українсько-Грецька Думка» у суботу 22 листопада 2014 року. Разом з усією Україною у цей день маленькі та великі вихованці української школи на грецькій землі схилили голови в хвилині мовчання, вшановуючи мільйони невинно загиблих жертв кривавого радянського режиму.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих під час Голодомору, – звернулася до присутніх, серед яких окрім учнів школи батьки та вчителі, директорка школи Ганна Павлюк, – Місяці за місяцями, роки за роками відпливуть у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами.

Літом 1933 року в Україні лютував Великий Голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених, у лонах матерів.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ ст. Не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні в світовій історії. Більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» на кістках мільйонів.

Розпочалася тотальна війна, і людей не рубали, не стріляли – у них просто забрали всю їжу, оточили військами і спокійно дивилися як вони повільно, у нестерпних муках, помирають від голоду.

Нехай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!

Хай кожен з вас запалить свічку пам’яті в знак вшанування невинно замученого Голодом українського народу! – закликала дітей пані Ганна.

Про нещастя нашого народу у ті страшні роки розповіли вихованці старшої школи. Учениця Ліля Куклас виконала «Реквієм» на скрипці. Присутні могли ознайомитися з фотовиставкою на тему Голодомору, підготовану вчителями школи, а в кінці урочистості покуштувати справжнього українського хліба, який спекла до нагоди вчителька Яна Гончар.