ГЕНДЕРНЕ НАСИЛЬСТВО ТА УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ В ГРЕЦІЇ

Halyna_April_2015
Участь у черговому засіданні Спеціальної постійнодіючої комісії з питань рівноправ’я, молоді та прав людини Парламенту Греції, яке відбулося 4 червня 2015 року у залі засідань парламенту «Президента Атанасія Костянтина Тсалдарі», взяла участь голова товариства «Українсько-Грецька Думка», голова Світової комісії боротьби проти торгівлі людьми при Світовому Конґресі Українців Галина Маслюк. Тема засідання – «Гендерне насильство – Інші різновиди». Голова парламентської комісії Афродіті Стамбулі попіклувалася, щоб перелік доповідачів, серед яких депутати, юристи, уповноважені представники органів місцевого самоврядування, очільники державних інституцій та громадських організацій міжнародного, європейського, всегрецького значення, а також представники спеціалізованих організацій, що діють у сфері протидії торгівлі людьми, гендерного насилля, були представлені в повній мірі, формуючи у аудиторії докінчене враження про стан справ в даному питанні.
Варте уваги, що наведені доповідачами факти, статистичні дані, а також зазначені нові різновиди гендерного насилля та експлуатації людей, справили гнітюче враження, як і усвідомлення того, що попри уважне ставлення до цієї вразливої делікатної теми європейських структур, у законодавстві Греції існують досить серйозні прогалини, або «вікна» неоднозначного трактування, що породжують зловживання, залишаючи в результаті злочинців безнаказанними. Безумовно, завдяки величезним фінансовим оборотам, міжнародні злочинні угрупування мають можливість якщо не впливати, то чутливо реагувати на найменші зміни в законодавствах країн, але найважливішим чинником поступу та успіху в питаннях протидії все ж таки є злагоджена співпраця усіх гілок державних, урядових та неурядових організацій країни і, особливо, в рамках міжнародного масштабу.
Сьогодні я зовсім не торкатимусь питання торгівлі людьми та теми trafficking, зазначила, звертаючись до аудиторії Галина Маслюк, залишаюсь при думці, що в кожній країні державний механізм – єдиний, який має можливість, адже володіє всіма необхідними засобами, зупинити цю напасть, чи хоча би суттєво її обмежити. Для цього потрібна лише політична воля.
Ми, українці, в повній мірі відчули на собі відсутність такої політичної волі зі сторони тоді грецьких урядів, внаслідок чого після розвалу Радянського Союзу і понад 15 років до Греції безупинно «постачали» українських дівчат та жінок. Можна сказати, що зараз це вже минуле. За даними Міністерства внутрішніх справ до 65% присутніх в Греції українців перебувають в стані родинних стосунків з греками. Але в цьому місці я не можу не наголосити на ще одному моменті відсутності доброї політичної волі зі сторони грецької держави, а саме, незважаючи на існування закону про «об’єднання сім’ї», в Греції неформально не дали цього зробити. Наслідком чого стали тотальні розлучення, покалічені долі, покалічені діти і, звичайно, нові сімейні стосунки за нових обставин. Цього не відбулося в двох інших країнах європейського півдня, а саме Португалії та Іспанії. У цих країнах саме представникам української громади дали можливість об’єднатися сім’ям, привезти дітей, банки видавали позики для купівлі квартир, заснування компаній тощо. Українці є народ безконфліктний, працьовитий, і уряди цих країн зуміли використати це на користь своїх суспільств.
Натомість в Греції, особливо, в період економічної кризи спостерігаємо новий для нас феномен – українські жінки взяли на свої плечі всіх (дозволю собі такий простонародний вислів) неспроможних «трутнів» грецького суспільства, утримують їх і, щонайцікавіше, саме ці жінки і стають найчастіше жертвами гендерного насилля. Іншу тенденцію, що породжує насилля по відношенню до українських жінок в Греції, найлегше пояснити на прикладі конкретного регіону, наприклад, Лєвкади (хоча він далеко не один). Зважаючи на важкі, особливо, для жіночої половини умови життя (як відомо, це місцевість, де досі в сім’ї «є двоє дітей і троє дівчат»), місцеві дівчата дуже швидко покидають рідні домівки. Отже «справжні» діти – хлопці, чоловіки, господарі, які, як правило, і одержують від батьків весь спадок, вирішили, що є зовсім непогано одружуватися на українках – гарних, розумних, освічених, керуючись логікою «зробиш їй двоє дітей, куди вона потім дінеться!». Але гарні, розумні та освічені жінки мають духовні потреби, які абсолютно не в стані забезпечити «справжні» чоловіки Лєвкади. «Так, вони хороші господині, так, вони добре доглядають за дітьми, але… вони самі не знають, чого хочуть», – таку фразу неодноразово довелося чути голові українського товариства від схвильованих і часто досить агресивних чоловіків Лєвкади. Тут з’являється і гендерне насилля, і діти з психіатрами, і все, що тільки дозволяє вам ваша уява, – додала Галина Маслюк, наголошуючи на масштабності та серйозності даної проблеми. Страждають і жінки, і діти, розпадаються сім’ї. В таких випадках, при розлученні, грецьке законодавство, як правило, завжди на стороні батька, що є несправедливим по відношенню до жінок, які втрачають своїх дітей.
І остання тенденція, також спровокована кризою, однак ніяк не оминає категорії цілеспрямованої експлуатації. Чоловіки, які починають з того, що шукають жінку для догляду за одним із своїх пристарілих батьків, потім виявляється, що ця жінка має бути певного віку і певної зовнішньості, тому що треба ще прибирати в квартирі, готувати їсти, доглядяти за «господарем» і, взагалі, він готовий на ній одружитися…
Загалом, це основні нові тенденції, які ми спостерігаємо, і з якими досить важко дати собі раду, а ще важче виявити та запропонувати допомогу хоча би у випадках відкритої агресії та насилля, адже всі вони «зав’язані» на людських стосунках, і жінки в таких випадках схильні в будь-який спосіб виправдовувати та проявляти найкращі материнські почуття до своїх недолугих «підопічних».