Знову субота, знову школа наповниться українською мовою, українською піснею, українськими танцями. Щосуботи і діти, і вчителі української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» з нетерпінням чекають зустрічі. Кожна зустріч приносить щось нове, цікаве, неповторне.

Ось і у суботу 14 листопада 2015 проходив підсумок тижня Української писемності і мови. Як завжди, розпочали свій день з молитви. Тільки цього разу було все більш урочистішим, святковішим. До школи завітав гість – співак-музикант, лірник, кобзар, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, народний артист України – Василь Нечепа. Пан Василь розповів дітям про український інструмент – кобзу, унікальний витвір української культури, про свій життєвий і творчий шлях, про мандри по світу.

Пан Василь, – звернула увагу дітей директор школи пані Ганна Павлюк, – унікальний кобзар, нині єдиний представник старосвітської чернігівської кобзарської школи, яку вважають найдавнішою в Україні. Як представляє на своїх сторінках Сектор інформації Чернігівської обласної універсальної наукової біблотеки ім. В. Короленка, «окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць…» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати відважує конем вороним. Цей аратто-арійський звичай досі зберігається в Індії, а в Україні побутував ще років двісті тому; коріння ж його сягають принаймні дев’яти тисячоліть – започаткованої в Дунайсько-Дніпровському регіоні Аратти, найдавнішої держави світу». Але це міти та теорії, а пан Нечепа – поважний виконавець стародавніх українських творів сьогодні.

Грою на кобзі та виконанням пісень, пан Нечепа заворожив усіх присутніх. Дивлячись на постать, стрій кобзаря, слухаючи його голос, бачиш рідну землю, сплюндровану ординцями, турками, ляхами. Бачиш матір, яка виряджає сина на боротьбу з ворогами. За цікаву розповідь і чарівний спів пані Ганна подарувала мандрівникові на згадку селекційну двомовну збірку творів Т. Шевченка та статей про його життя та творчість «Заповіт», який видало у 2011 році товариство «Українсько-Грецька Думка».

А далі продовжувався урок, де в рамках тижня Української писемності і мови згадали і про інших листопадових ювілярів – Остапа Вишню – українського гумориста, день народження якого вшановували 13 листопада, та Андрія Малишка, що народився 14 листопада. Слухали пісні на слова Малишка.

На закінчення всі учні старшої школи написали Диктант національної єдності, який звучав 9 листопада по національних засобах мовлення України. Переможцями стали Христина Гупало, Андріана Сторожинська та Ніколета Завгородня.

Мова – багатство народу, її треба вивчати й берегти, щоб передати цей скарб далі новим поколінням, бо без мови немає народу. Зникає мова – зникає й народ.

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця –

Святиня наша, гордість і краса,

Ти – розуму народного скарбниця!

Ганна ПАВЛЮК, директор української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Світлини Яни ГОНЧАР.