Реакція світового конґресу українців на відповідь від Європейського Парламенту

30 липня 2010 р. президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій відреагував на лист голови Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павла Коваля, що стосується резолюції, прийнятої Європейським Парламентом 25 лютого 2010 р. У цій резолюції зокрема було сказано, що Європейський Парламент:

20. Глибоко шкодує з приводу постанови колишнього Президента України Віктора Ющенка посмертно нагородити Степана Бандеру, провідника Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка співпрацювала з нацистською Німеччиною, званням “Національного героя України” та сподівається у зв’язку з цим, що нове українське керівництво перегляне такі рішення і зберігатиме відданість європейським цінностям.

Пригадуємо, що з цього приводу 3 березня 2010 р. СКУ так звернувся до Європейського Парламенту:

СКУ надзвичайно розчарований тим, що Європейський Парламент у такий спосіб вдався до переписування української історії часів Другої світової війни.

Важливо усвідомити, що Степан Бандера є беззаперечним символом довготривалої трагічної боротьби України за свою незалежність, яку вона здобула в 1991 р. Надихаючи не одне покоління борців за українську незалежність, він у той же час був об’єктом ненависті для всіх тих, хто мав імперіалістичні наміри по відношенню до України.

30 червня 1941 р., після вторгнення Німеччини на територію Радянського Союзу, Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери проголосила відновлення незалежної України. Це був прямий виклик гітлерівським планам, у які входило перетворити Східну Європу в німецьку колонію. А тому німецька влада вимагала від провідників ОУН негайно відкликати Акт відновлення незалежності, від чого вони відмовились. За це провідників ОУН почали переслідувати, запроторювати до тюрем та фізично знищувати. Це змусило ОУН піти в підпілля, щоб воювати з обома – радянськими і нацистськими – окупантами України.

У липні 1941 р. Степана Бандеру арештували, а затим відправили до концентраційного табору Заксенгаузен, де він був ув’язнений до жовтня 1944 р. Його два брати були запроторені до концентраційного табору “Аушвіц” та жорстоко вбиті. Подібна доля спіткала і Степана Бандеру, якого у 1959 р. вбив у Мюнхені московський агент.

Під час Нюрнберзького процесу було оприлюднено секретне розпорядження нацистської Айнзацкоманди Ц/5 до своїх відділів, датоване 25 листопада 1941 р. Заявляючи наступне, воно розвіює всякі можливі аргументи про співпрацю ОУН під проводом Бандери з нацистами:

“Беззаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомісаріаті, метою якого є створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ретельного допиту таємно знищені як грабіжники”.

Протягом Другої світової війни в результаті агресії з боку нацистів та радянської влади Україна втратила приблизно 7,5 мільйонів людей. Окрім того, близько 2 мільйонів було вивезено в Німеччину на примусові роботи.

Це аж ніяк не можна назвати історією співробітництва бандерівської ОУН з нацистами; навпаки, це історія народу, якого знищували дві потужні системи, керовані Гітлером і Сталіном.

У зв’язку із вищесказаним СКУ закликає Європейський Парламент відкликати це безпідставне звинувачення проти ОУН під проводом Степана Бандери.

17 липня 2010 р. на адресу СКУ надійшла відповідь від депутата Європейського Парламенту, голови Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павла Коваля, де зокрема було сказано:

I would like you to consider that the European Parliament, in its sovereignty, is the house of all Europeans and is composed of parliamentarians coming from the 27 Member States of the European Union. As such, it is a very complex and diverse body where political views of more than one hundred political parties, but also different cultural values and aspirations of peoples with a tremendously rich but also tragic historical background are represented and expressed. This heterogeneity might at times lead to the adoption of resolutions which reflect critical views on very sensitive and controversial issues.

The resolution you refer to in your letter is a political declaration and should be seen in its context: the European Parliament recognises that Ukraine is a neighbour of strategic importance to the EU and expects Ukraine to reiterate its determination to continue along its path towards European integration as well as towards strong cooperation with the EU in the neighbourhood policy.

У своїй відповіді Павло Коваль покликався на “різноманітність” Європейського Парламенту, який об’єднує парламентарів із 27 держав, а також представляє політичні погляди більше ста політичних партій та різні культурні цінності й прагнення людей з надзвичайно багатим та в той же час трагічним історичним минулим. Він зокрема підкреслив, що ця “різноманітність” може часом призвести до прийняття резолюцій, які відображають критичні погляди на дуже болючі і спірні питання.

Відреагувавши на це листом від 30 липня 2010 р., президент СКУ заявив, що така “різноманітність” Європейського Парламенту в жодному випадку не може бути підставою для прийняття резолюцій, в яких несправедливо заплямовується репутація людей через нехтування відомими історичними фактами. Він також звернувся з пропозицією про призначення зустрічі з керівництвом СКУ для обговорення цього болючого для українців усього світу питання.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8X 5X8 Canada
Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca
website: www.ukrainianworldcongress.org