Виступає Д. Славов (Відень, Австрія).

Виступає Борис Тарасюк.

Серед доповідей варто також виділити виступи Олександра Шокала, голови Міжнародної громадської організації українців «Четверта Хвиля» (Україна, Київ) з темою «Соціальні наслідки української трудової міграції та їх подолання» (організація виступила ініціатором нинішніх слухань), Віктора Горобчука, голови громадського об’єднання Трудова спілка «Солідарність» в Італії (Італія, Рим), з темою: «Потреби консультаційно-правової допомоги українським громадянам за кордоном», Дмитра Славова, керівника Української світової інформаційної мережі (УСІМ) МГОУ «Четверта Хвиля» (Австрія, Відень) з темою: «Суспільне телерадіомовлення як індикатор свободи слова в Державі та забезпечення інформаційних потреб громадян України за кордоном».

У своєму виступі на тему «Виховання й освіта другого покоління нової хвилі української еміґрації в Европі та роль України в цьому процесі» Галина Маслюк (Греція, Афіни) загострила увагу присутніх на якісно новому, за самовизначенням нетрадиційному для української діаспори складі нової хвилі міґрації з України і відмітила необхідність пошуку нового підходу, особливо, що стосується питання виховання та освіти другого покоління, а також залучення новоприбулих українців до активного громадського життя як в українській справі, так і в житті країни перебування. Виступаюча зазначила також, що основні українські надбудови, як Світовий та Европейський Конґреси Українців занепокоєні проектом «створення інноваційного освітнього простору для українських шкіл зарубіжжя», ініційованого сьогоднішнім міністерством освіти України. Поки в Україні не сформується стабільна позиція щодо основних національних цінностей, серед яких, зокрема, відношення до мови, історії та традицій нашого народу, які би не змінювалися з кожною зміною президента чи уряду, таке втручання в діаспорне шкільництво виглядає досить передчасним і небезпечним. Наслідком понад столітньої діяльності українських громадських організацій та недільних шкіл при них є те, що 5-6-те, а в деяких випадках 10-11-те покоління українців продовжують бути носіями мови, культури, традицій і самоідентифікувати себе як представників українського етносу. Тому, на даному етапі закордонним українським організаціям доцільніше співпрацювати з науковцями, фахівцями конкретних українознавчих студій та неурядовими громадськими організаціями, допомагаючи одночасно в розбудові громадського життя в Україні, яке ще досить відстає від европейського рівня.

Начальник управління Пенсійного фонду України М. Плаксій.

Якщо підвести риску, то поряд з позитивним моментом продовження проведення Парламентських слухань і цього року, що, безумовно, сприяє оперативнішому виявленню проблем, неможливо не відмітити їх певну поверховість. Неможливість послухати заплановані виступи, відсутність дискусії і закінчення сесії без оголошення будь-яких висновків схиляє до думки, що, на жаль, про формування постійно діючого механізму діалогу з громадськими організаціями діаспори, про

який шлася мова на минулорічних слуханнях, поки що далеко. Наразі, кожний говорить сам по собі. Адже будь-які зміни в даному питанні на законотворчому рівні передбачають участь депутатів, які не виявляють ще належної уваги, або не відчувають його важливості. Очевидно, що без системного структуризованого підходу до співпраці держави з українською діаспорою, важко чекати на якийсь суттєвий поступ у вирішенні чисельних проблем, чи здобуття серйозних досягнень на міждержавному та міжнародному рівнях. Підхід до проблем «старої» діаспори, трудових міґрантів чи автохтонного українського населення повинен бути диференційованим. Однак, ми повинні запастися терпінням і впевнено просуватися вперед до бажаного результату. Тому, сьогоднішні слухання, при всіх їх недоліках, це дуже важливий крок до досягнення спільної мети.

ГАЛИНА МАСЛЮК. Світлини автора.