ПАМ’ЯТЬ ПРО КОБЗАРЯ ЖИВЕ В СЕРЦЯХ УКРАЇНЦІВ ГРЕЦІЇ
Сонячна днина випала на 12 березня в Афінах. Після снігу, холоду, дощу на небо виглянуло сонечко і супроводжувало українських дітей недільної школи при Товаристві української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» до пам’ятника Великому Кобзарю в Парку Дружби м. Зографу. Гостями свята були священик української православної церкви о. Василь (Лило), радник посольства України Ганна Тищенко, голова і члени ради правління Товариства, вчителі, батьки, діти. Священик прочитав літію в пам’ять українського Кобзаря, а також закликав всіх українців, де б вони не жили, не забувати свого коріння. Ганна Тищенко привітала присутніх та нагадала дітям, що маленький Тарас був такою самою дитиною, як вони, але, на жаль, не мав змоги ходити в школу. Проте швидко навчився читати і писати, любив малювати, спостерігав за природою і безмежно любив свою Україну, хоча прожив там і не так довго. Галина Маслюк звернулася до присутніх і сказала: «Дуже добре, що в нас є пам’ятник Тарасу Шевченку. Це місце є для кожного українця відправною точкою, маленьким острівцем України на грецькій землі. Ми взяли на себе обов’язок доглядати за могилою нашого земляка і ніколи про це не треба забувати. Ви, діти, є нашою надією, і незадовго станете на сторожі українських інтересів за кордоном. Саме ви прийдете нам на зміну і будете продовжувати українську справу. Де б ви не жили, ніколи не забувайте, звідки ваші корені, гордіться іменем Тараса Шевченка, нашого земляка, який знав, що таке чужина, і з високо піднятою головою несіть український прапор в житті». Діти школи Юріна Тетяна та Нагайський Максим поклали вінок до пам’ятника Кобзарю, прозвучали поезії Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора» та «Мені тринадцятий минало…» у виконанні Умриш Марії та Юріни Тетяни. Оксана Наконечна щиро подякувала всім присутнім. «Дуже важливо, щоб підростаюче покоління зростало на віршах та поемах Тараса Шевченка. Адже вони є актуальними і сьогодні, через відрізок часу у майже два століття». Також директор школи попросила любити ближнього і ніколи не втрачати віру в Україну, її волю і незалежність, як вірив наш пророк:
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
Спільною світлиною, на якій відбилося розмаїття вишитих сорочок, закінчилося покладання квітів учнів української недільної школи в Афінах.
НАКОНЕЧНА ОКСАНА