Є ряд фундаментальних особливостей Чорнобильської катастрофи, підтверджених на досвіді катастрофи АЕС Фукусіма І, які, на наш погляд, матимуть далекосяжні наслідки щодо розвитку світової енергетики в найближчі роки.

1. Чорнобиль, а згодом і Фукусіма довели, що атомна електростанція будь-якої конструкції є надзвичайно небезпечним об’єктом. АЕС – це ядерна бомба уповільненої дії, яка вимагає гранично відповідального до неї ставлення.

Саме чорнобильська катастрофа – позапроектна, максимальна, з непередбачувано важкими наслідками – перервала нескінчений, починаючи з 1950-х рр., потік оптимістичної брехні вчених і технологів щодо безаварійного, безконфліктного розвитку світової ядерної енергетики. Можливо, завдяки Чорнобилю вдалося попередити розвиток ще страшніших катастроф, – хоча для нас, українців, це дуже сумнівна втіха. Розвиток аварії на японській АЕС Фукусіма доводить, що незважаючи на сейсмостійкість і ряд технологічних інновацій, диявольський збіг непередбачуваних обставин спричинив катастрофу.

2. Чорнобиль покінчив з самовпевненістю «технологічного імперіалізму» – з невиправданим оптимізмом радянських і американських конструкторів, які пропонували людству тріумфальну ходу ядерної енергетики – побудову до початку ХХІ століття 2500 – 3000 нових ядерних реакторів (сьогодні в світі діє біля 440 реакторів). На майданчику Чорнобильської АЕС планувалося побудувати 12 надпотужних ядерних реакторів без врахування крайньої небезпеки концентрації таких гігантських потужностей в одному місці та інших негативних факторів.

3. Чорнобильська катастрофа стала подією глобального значення, яка вплинула на долі мільйонів людей та екологічну ситуацію на величезних територіях ряду країн північної півкулі – України, Білорусі, Росії, Швеції, Польщі, Грузії, Німеччини, Туреччини, Франції, Великої Британії, США та ін.

В результаті двох вибухів і пожежі, що тривала 10 днів, від 90 до 200 мільйонів кюрі радіоактивності було викинуто зі зруйнованого реактора в навколишнє середовище. Згідно з оцінками ООН, виток радіації в результаті Чорнобильської катастрофи був як мінімум в 100 разів більший, ніж радіація, викликана вибухом 2 атомних бомб в Хіросімі й Нагасакі.

4. Чорнобильська катастрофа поєднала риси як максимальної гіпотетичної техногенної аварії з повним руйнуванням реактора, так і медично-екологічної катастрофи з великою кількістю жертв і значним забрудненням великих територій. Катастрофи такого типу призводять до появи сотень тисяч біженців та тяжких наслідків для системи охорони здоров’я та в соціальній сфері. Приблизно 400 тис. осіб проживають на забруднених землях; 116 тис. осіб були евакуйовані навесні й влітку 1986 р. із зони Чорнобильської АЕС, а згодом понад 230 тис. осіб були переселені з місць проживання. Був знищений і втрачений древній світ слов’янсько-української цивілізації в Поліссі.

5. Сумним фактором, що сприяв чорнобильській та іншим катастрофам цього типу став брак уяви (Lack of imagination), відсутність такої важливої креативної якості, як фантазія у конструкторів та оперативного персоналу АЕС: ні перші, ні другі не могли уявити собі, що може статися з недосконалим реактором з хибно спроектованими системами управління і захисту при порушеннях регламенту експлуатації. Вони не повірили власним очам, що стався вибух реактора.

Злий жарт зіграла природа з конструкторами АЕС Фукусіма. Надійно захистивши корпуси реакторів від максимального землетрусу, конструктори залишили системи охолодження – слабку ланку реактора – на нижніх рівнях. Захисна стіна від цунамі була заввишки 5,7 м, а хвиля цунамі під час екстремального землетрусу 11 березня ц.р. – 14 м. В результаті охолоджувальні системи були залиті морською водою і знищені. Натомість конструктори індійської АЕС Мадрас, яка була затоплена в 2004 р. внаслідок цунамі, завбачливо встановили електричні системи на більш високому рівні, ніж сама станція, що дозволило утримати активну зону реактора в безпечному заглушеному стані.

Враховуючи уроки Чорнобиля і Фукусіми, людство потребує переходу на якісно нову систему освіти – не тупого зазубрювання відомих істин і формул, а виховання уяви, фантазії, посилення креативних рис у майбутніх інженерів, конструкторів, будівельників, біологів, енергетиків, архітекторів і, звичайно, політиків. Наука передбачення, а отже і попередження катастроф повинна посідати почесне місце в ряду найважливіших пріоритетів людства.

6. Катастрофи типу Чорнобильської ставлять перед суспільством безпрецедентні й неочікувані технічні та медико-біологічні проблеми: так, вирішення проблеми зруйнованого реактора №4 Чорнобильської АЕС потребувало нових підходів: боролися дві концепції – демонтаж руїн реактора і очищення майданчика від високорадіоактивних залишків палива, або надбудова над існуючим саркофагом нового контайнменту – тобто, фактично, передача наступним поколінням українців у спадок невирішеної проблеми залишків пального. Уряд України і Верховна Рада обіцяють остаточно ліквідувати ЧАЕС до 2065 р. Але ніхто насправді не знає, як довго Україна матиме справу з наслідками Чорнобиля.

7. Дуже гостро аварія в Чорнобилі поставила питання інформування суспільства і взаємин держави з організаціями громадянського суспільства. Безпрецедентна операція комуністичного режиму по блокуванню інформації щодо ситуації на Чорнобильській АЕС і в прилеглих районах, доповнена пропагандистською кампанією напівправди і дезінформації, призвела до повної втрати народом довіри до радянсько-комуністичної системи в цілому і стала однією з фундаментальних причин розпаду Радянського Союзу.

Громадянське суспільство в Україні, на відміну від японського антиядерного руху, народилося ПІСЛЯ Чорнобильської катастрофи. Ми пишаємось тим, що в 1986-1990 рр. нам вдалося об’єднати сотні тисяч громадян України в екологічну асоціацію «Зелений світ», створену за активної участі і підтримки Української Ради Миру, її голови – письменника Олеся Гончара.

В результаті нашої боротьби у Верховній Раді СРСР, Верховній Раді України, в результаті масових демонстрацій і мітингів, зусиллями тисяч активістів «Зеленого світу» вдалося зупинити будівництво нових АЕС, зняти гриф ТАЄМНО з даних про забруднення харчових продуктів, питної води, земель в зонах проживання мільйонів українців.

У приміщенні Київського політехнічного інституту у 1990 р. зусиллями «Зеленого світу» та інших організації було проведено перший громадський трибунал – Чорнобильський Нюрнберг. На ньому як кримінальний злочин кваліфікувалися такі дії властей, як проведення першотравневих демонстрацій 1986 р., залишення напризволяще населення навколишніх сіл, затаювання інформації про високі рівні радіації в продуктах харчування, відсутність йодної профілактики людей в уражених зонах.

8. «Зелені» організації мають значні застереження щодо діяльності Міжнародного агентства ООН з питань ядерної енергії (МАГАТЕ), яке під час Чорнобильської катастрофи поводило себе не як безсторонній регулюючий орган ООН, що представляє інтереси всього людства, а як вузько-лобістська організація, яка захищає інтереси своїх клієнтів – могутніх ядерно-енергетичних компаній.

9. Після катастрофи в Чорнобилі виникла принципово нова для людства юридично-законодавча сфера, що включає в себе національне «чорнобильське» законодавство України, Білорусі і Росії, та появу ряду нових міжнародних конвенцій, угод і регламентів з метою недопущення трагічних наслідків, подібних до наслідків Чорнобильської катастрофи. Все складніше стає стримувати ядерного джина, який рветься з пляшки назовні.

Важливе питання, підняте чорнобильською катастрофою – це питання стабільності держав-власниць АЕС в контексті можливих воєн та терористичних атак. Не важко уявити, яку небезпеку несли б такі держави як Лівія, Ірак, Афганістан та інші, якби на їх території знаходились атомні станції. Те, що сталося в Чорнобилі і Фукусімі з особливою гостротою ставить питання про посилення міжнародних режимів і про виведення з національного на міжнародний рівень проблеми будівництва АЕС в небезпечних місцях можливих землетрусів, цунамі, інших природних катаклізмів.

Чорнобильська катастрофа нанесла серйозний удар по грандіозних планах ядерного лобі, різко загальмувавши розвиток ядерної енергетики в США і Європі, примусила почати реалізацію серйозних проектів по впровадженню альтернативних джерел енергії – сонячної, вітрової, інших видів «зеленої» енергетики. До 2025 р. доля ядерної енергетики в ФРН буде зменшена до 4%. Аварія на Фукусімі докорінно змінила політичну ситуацію в Німеччині, уряд якої змушений був призупинити роботу 7 найстаріших АЕС з 17 діючих.

На жаль, керівництво України не прислухається до голосів громадських організацій, занепокоєних ситуацією на українських АЕС. Нас заспокоюють знайомими з радянських часів формулами – «ядерній енергетиці немає альтернатив» – які дивно звучать у країні, яка 25 років тому пережила глобальну ядерну катастрофу. Зрозуміло, що неможливо негайно закрити ЧАЕС і 15 ядерних реакторів, що діють в Україні. Але так само зрозуміло, що альтернатива ядерній енергетиці – небезпечній і надзвичайно дорогій – існує. Це – насамперед, запровадження національної програми енергозбереження і енергоефективності на всіх рівнях.          Це – недопущення продовження строку дії реакторів, що вичерпали свій ресурс.         І це – державна політика на розвиток альтернативних джерел енергії. Прикладом може служити Німеччина: вже в 2020 році питома вага відновлювальних джерел енергії становитиме 30% в енергетичному балансі країни – в порівняні з 1% в Україні.

Катастрофи в Чорнобилі й Фукусімі відбулися в різні історичні епохи. Але як 25 років тому, так і сьогодні, ми пам’ятаємо і цінуємо людські солідарність та співчуття, виявлені народами планети до жертв цих катастроф.

Можливо, це – головний урок, що ми винесли з Чорнобиля і Фукусімі.

ЮРІЙ ЩЕРБАК, засновник партії Зелених України, член президії Української Ради Миру, Надзвичайний і Повноважний посол України, доктор мед. наук.