Розпочали урок учні 3-4 класів, які під керівництвом своєї вчительки п. Оксани Басенко інсценізували поезію Л. Українки «Вишеньки».

Німецький поет Гете писав: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить побувати в його країні». Отож учні 7-11 класів, щоб зрозуміти цю надзвичайну поетесу, разом з учителем української мови та літератури п. Ганною Павлюк помандрували численними дорогами, що простелилися перед Лесею мало не в усі кінці світу. Девізом уроку були слова: «Збагни її безмежжя духу…».

Пані Ганна розпочала подорож поезією П. Дорошенка:

Захоплюючі розповіді учнів про життєвий і творчий шлях поетеси перепліталися з інсценізованим виступом учениці 10-го класу Сіркової Анжели в ролі Л. Українки, яка зачитувала чудові поезії Лесі. Згадуючи про перлину творчості поетеси «Лісову пісню», учні Любов Василишин та Богдан Здерський інсценізували діалог Мавки та Лукаша, під супровід чаруючої сопілки.

На уроці учні дізналися про найвагоміші факти з життя Лесі Українки. І за допомогою пам’ятки «Мозаїка особистості» спробували скласти внутрішній портрет письменниці – цілий комплекс духовності: світогляд, вірування, вдача, характер, захоплення, обдарування.

Під кінець уроку пані Ганна попросила учнів та гостей уявно встати перед могилою поетеси і, схилившись у доземному поклоні, подумати про те, які ми щасливі, що належимо до нації Лесі Українки. Щоб пишатися, треба мати на це право, його треба заслужити в розбудові української держави, поклавши туди хоч одну цеглину. Хай приклад Л. Українки нам у цьому допоможе.