ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ В АТЕНАХ. ВАСИЛЬ НЕЧЕПА В ГРЕЦІЇ ТА ЙОГО КОБЗАРСЬКІ МАНДРИ
Знову субота, знову школа наповниться українською мовою, українською піснею, українськими танцями. Щосуботи і діти, і вчителі української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» з нетерпінням чекають зустрічі. Кожна зустріч приносить щось нове, цікаве, неповторне.
Ось і у суботу 14 листопада 2015 проходив підсумок тижня Української писемності і мови. Як завжди, розпочали свій день з молитви. Тільки цього разу було все більш урочистішим, святковішим. До школи завітав гість - співак-музикант, лірник, кобзар, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, народний артист України – Василь Нечепа. Пан Василь розповів дітям про український інструмент – кобзу, унікальний витвір української культури, про свій життєвий і творчий шлях, про мандри по світу.
Пан Василь, - звернула увагу дітей директор школи пані Ганна Павлюк, - унікальний кобзар, нині єдиний представник старосвітської чернігівської кобзарської школи, яку вважають найдавнішою в Україні. Як представляє на своїх сторінках Сектор інформації Чернігівської обласної універсальної наукової біблотеки ім. В. Короленка, «окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць...» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати відважує конем вороним. Цей аратто-арійський звичай досі зберігається в Індії, а в Україні побутував ще років двісті тому; коріння ж його сягають принаймні дев’яти тисячоліть – започаткованої в Дунайсько-Дніпровському регіоні Аратти, найдавнішої держави світу». Але це міти та теорії, а пан Нечепа – поважний виконавець стародавніх українських творів сьогодні.
Грою на кобзі та виконанням пісень, пан Нечепа заворожив усіх присутніх. Дивлячись на постать, стрій кобзаря, слухаючи його голос, бачиш рідну землю, сплюндровану ординцями, турками, ляхами. Бачиш матір, яка виряджає сина на боротьбу з ворогами. За цікаву розповідь і чарівний спів пані Ганна подарувала мандрівникові на згадку селекційну двомовну збірку творів Т. Шевченка та статей про його життя та творчість «Заповіт», який видало у 2011 році товариство «Українсько-Грецька Думка».
А далі продовжувався урок, де в рамках тижня Української писемності і мови згадали і про інших листопадових ювілярів - Остапа Вишню – українського гумориста, день народження якого вшановували 13 листопада, та Андрія Малишка, що народився 14 листопада. Слухали пісні на слова Малишка.
На закінчення всі учні старшої школи написали Диктант національної єдності, який звучав 9 листопада по національних засобах мовлення України. Переможцями стали Христина Гупало, Андріана Сторожинська та Ніколета Завгородня.
Мова – багатство народу, її треба вивчати й берегти, щоб передати цей скарб далі новим поколінням, бо без мови немає народу. Зникає мова – зникає й народ.
Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця –
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця!
Ганна ПАВЛЮК, директор української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Світлини Яни ГОНЧАР.
«МОВА МОЯ УКРАЇНСЬКА, БАТЬКІВСЬКА, МАТЕРИНСЬКА» - ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ В АТЕНАХ
Тиждень української писемності та мови, який проходив в українській недільній школі при товаристві «Українсько-Грецька Думка» з 9 по 14 листопада завершився чудовим уроком «Мова моя українська, батьківська, материнська», який провела у суботу 14 листопада 2015 вчителька початкових класів пані Наталія Антоніу.
«Українська мова – це безмежний океан, - розповідала пані Наталя. Вона мелодійна, прекрасна, рідна, батьківська, материнська, барвиста, як дощова веселка. Наш рідний край – Україна. Її не уявляєш без червоної калини, вишитих рушників, без гарної української пісні».
Діти переглянули відеофільм про безмежні простори, високі гори, річки, міста нашої Батьківщини. Класовод наголосила, що гостинна українська земля стала рідною домівкою для людей різних національностей. Кожному дорога його рідна мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Ми живемо в Греції, далеко від рідної землі, працюємо тут, вчимося, але рідну мову не забуваємо. На уроці було проведено цікаві ігри, конкурси. Прослухавши початок пісні, учні із задоволенням продовжували її співати, називали частини мови, називали істоти і неістоти, приголосні і голосні звуки. Цікаві притчі, історії з життя людей розповідала дітям п. Наталія. Наше завдання, - наголосила вчителька, – берегти неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати нашу мову чужими, грубими, поганими словами, бо словом можна когось підтримати, розвеселити, а можна і засмутити, поранити.
Цікавим був конкурс, де учні повинні були продовжити прислів’я за даним початком, які підготувала класовод Вікторія Тимчишин.
Багата і чудова українська мова, - продовжує п. Наталя, - вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця ні краю. Щедра вона чарівними словами. На завершення уроку, під супровід українських пісень, діти на чарівних листочках писали найніжніші слова-звернення, слова подяки своїм батькам.
На уроці також були присутні найменші учні школи – дошкільнята з дитячого садочка «Рукавичка» разом зі своєю вихователькою п. Наталею Смоляник. Вони не вміючи ще писати, малювали свої слова подяки на чарівних листочках.
Приємно коли колектив згуртований, всі вчителі доповнюють один одного, виконуючи спільну справу – виховують наше підростаюче покоління в Греції на українських традиціях, з любов’ю прищеплюють в серця дітей краплину за краплиною любов до рідної мови, до України, до родини, до всього українського народу!
Учи, дитино, рідну мову,
Гордися нею і лелій,
А зрадити голубоньку чудову
Ти навіть в думці не посмій…
Люби її, як матінку й природу,
Горнись до неї – ти ж бо її син!
Вона – безсмертя рідного народу,
Могутній, вічний України дзвін.
Світлини Яни ГОНЧАР.
«ВІДКРИТЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ» В ГРЕЦІЇ
Екіпаж Міжнародної навколосвітньої експедиції "Ukraine's Open Heart" ("Відкрите Серце України") примандрував до Греції.
Підприємці з Дніпропетровська, Віталій Танцюра та Маріанна Гавриленко, за приватною ініціативою 12 вересня ц.р. вирушили у навколосвітню подорож. Подружжя проїхало майже всю Україну та Европу. Попереду – Південна, Північна Америка та Азія.Тепер мандрівники подорожують Грецією, і планують протягом року об'їхати всю земну кулю.
«Україна – велика країна. Понад 350-ть років вона перебувала під пануванням інших країн, більша частина її території була під Росією і систематично русифікувалася. Але світ мало знає про те, що українці сильно відрізняються від росіян. Вони дуже свободолюбиві. Всі жителі України працюють зараз для того, щоб бачити свою Батьківщину вільною, заможною та щасливою.
Метою нашої подорожі – є розповідати світу про нашу надзвичайну країну – Україну, та про її гарний працьовитий народ. Для цього нам не шкода ні часу, ні грошей, ні енергії», - розповідає пані Маріанна, відповідаючи на питання, що спонукало подружжя до такого кроку. У словах та діях пп. Маріанни та Віталія читається чіткий меседж – українці прагнуть миру, відчувають його крихкість та наголошують на необхідності його підтримки усіма людьми доброї волі.
Перебуваючи в столиці Греції Атенах, українські мандрівники минулої суботи 31 жовтня завітали до української недільної школи при товаристві "Українсько-Грецька Думка".
Вчителі та учні школи дуже тепло зустріли гостей з України, вітаючи їх на грецькій землі, як годиться за стародавнім українським звичаєм, хлібом-сіллю. Пані Маріанна дуже цікаво розповідала про подорож та подальші плани навколосвітньої експедиції, на меті якої - об’їхати всю планету, двічі перетнувши екватор, та зустрітися з українською діаспорою в різних країнах світу. «Ми хочемо розповісти всім про те, що зараз відбувається в Україні. Нам хочеться розповісти всьому світу, яка в нас красива країна. Хочеться, щоб українці звідусіль поверталися в Україну назавжди", – зазначила пані Гавриленко. Пан Віталій, в свою чергу, повідомив, що вже створено сайт та Yоutube-канал мандрівки, де публікуватимуть відео та світлини з різних країн. Крім того, вони обіцяють інформувати про перебіг подорожі в мережі Facebook, а також роздаватимуть людям, яких зустрічатимуть, календарики із закликом "вподобати" Україну. Такі календарики презентували й усім учням, а школі подарували український оберіг, ляльку-мотанку.
Разом із п. Маріанною усі вихованці школи та вчителі навчилися робити ляльку-мотанку. З превеликим задоволенням діти й дорослі майстрували собі симпатичні обереги, а малі дівчатка встигли ще й погратися у ляльки! За приємною роботою не помітили, як прийшов час прощатися... Обмінялися подарунками, зробили записи у книжці побажань, сфотографувалися на добру згадку, і побажали мандрівникам щасливої дороги.
Але на цьому пригоди мандрівників не закінчилися. У неділю 1 листопада пп. Маріанна та Віталій побували у посольстві України в Греції, в Культурно-інформаційному центрі якого за організації українських товариств «Трембіта» та «Український журавлиний край» відбулася презентація збірки поезій українців закордоння «Клич Майдану».
В понеділок 2 листопада українські посланники народної дипломатії разом з представниками товариства «Українсько-Грецька Думка» відвідали пірейський дитбудинок «Калос Пімін», де показали дітям чудовий відеоролик українського юриста Олега Прилуцького «Україна – мій дім». Після перегляду 4-ьоххвилинного фільму, який справив величезне враження, дітлахи засипали гостей найнеймовірнішими питаннями про Україну, про українських дітей, про річки та море, про джерельну воду, про зелені ліси та парки, про стадіони та арени, про чемпіонати, про види спорту та участь в олімпійських іграх.
Однак найцікавішим, найгамірнішим, втомливим, але творчим був майстер-клас української Ляльки-мотанки. Із захопленням намагалися дітлахи змайструвати свою лялечку, яка буде їх оберігати та буде виконувати їхні заповітні бажання, за що вони будуть сильно-сильно її любити та шанувати. Пані Маріанна закликала дітей багато читати, добре вчитися та пізнавати світ, тому що, «чим більше людина знає, тим важче її обдурити», а отже, вона може давати вірну оцінку і формувати свою власну думку.
Голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк показала присутнім свою дорогоцінність – колекцію української ляльки-мотанки, та розповіла про призначення кожної з них. Дітлахи намагалися подружити свої щойно зроблені мотанки з колекційними лялечками, але, найголовніше, з цікавими українськими гостями, серед яких, Ганна Маніаті та Олександра Бусілкова, що допомагали зробити дитячі мотанки привабливими.
Галина Маслюк подарувала для бібліотеки дитбудинку селекційне двомовне видання Т. Шевченка, а директор школи при товаристві подарувала на захист подорожуючим ікону Св. Миколая. Вихованка дитбудинку захотіла подарувати п. Галині на згадку свій малюнок, на якому красувалася Сова – частина символу товариства, чи не випадково бува?!
Завершили своє перебування в грецькій столиці пп. Маріанна та Віталій зустріччю з радником посла України в Греції з питань культури п. Наталею Косенко та зйомками стародавньої частини центру Атен за допомогою безпілотника.
Світлини Яни ГОНЧАР та Ганни МАНІАТІ.
ПОКРОВА — СВЯТО КОЗАЦЬКЕ
Під такою назвою пройшла 17 жовтня 2015 року година духовності в українській недільній школі при товаристві “Українсько-Грецька Думка”. Розпочала свято директор школи п. Ганна Павлюк, яка розповіла присутнім цікаву легенду про те як Господь розвеселив людей по всьому світу, даруючи кожному народові землю. Земля, дана Богом, є святою і рідною. Тому її захист - це найперший обов’язок народів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Тому ми повинні шанувати героїчну історію нашого великого народу — наголосила п. Ганна.
14 жовтня щороку увесь християнський світ з великою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії.
Година духовності у школі була приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для української нації це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Про історію виникнення цього свята повів розмову священик української парафії УГКЦ в Атенах о. Орест Козак. Свято Покрови Пресвятої Богородиці походить від історії про те, як Богородиця своїм покровом захистила християн візантійського міста від ворогів. Пресвята Богородиця огорнула все місто на о. Сицилія, зробивши його невидимим для нападників. Храм Покрови і досі є там у великій пошані.
Особливо привабливою виглядала в класі ікона Покрови Пресвятої Богородиці, виконана власноручно вчителькою молодшої школи Вікторією Тимчишин.
Свято Покрови було найбільшим святом у запорізьких козаків, - продовжує свою розповідь п. Ганна. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана, приймали військову присягу. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
14 жовтня 1942 року для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади було створено Українську Повстанську Армію, яка також обрала свято Покрови за День зброї – день свого створення, віддавшись під опіку святої Богородиці.
Про Українську Повстанську Армію, яка героїчно і жертовно боролася за Самостійну і Соборну Державу Україна, розповіла учням школи п. Галина Маслюк.
Найкращі сини і доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення. УПА боролася за самостійну Україну, воювала проти польської Армії Крайової, гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. Пані Галина закликала бути гідними звання українця, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне - історію нашого народу.
Голова товариства «Українсько- Грецька Думка" Галина Маслюк розповіла також дітям про те, що після розпаду Радянського Союзу Служба безпеки вже незалежної України помало почала відкривати недоступні десятиліттями архіви НКВД, центрального органу державної безпеки СРСР. Вже у цьому столітті були розсекречені архіви, що стосувалися діяльності Української повстанської армії. За цими документами було створено виставку “Українська повстанська армія. Історія нескорених”. Виставка об’їхала усю Україну, а також багато країн світу, відкриваючи людям правду про жорстокі репресії, відсутність основоположних свобод – слова, думки, волевиявлення, порушення прав людини і злочини проти людства, якими вирізнявся тоталітарний режим Сталіна і його продовжувачів. Цей режим впав завдяки українським повстанцям, воякам польського підпілля, прибалтійським лісовим братам, учасникам угорського повстання у Будапешті 1956 року, Празької весни 1968 року, діячам Солідарності та національно-демократичних революцій 80-х років ХХ століття. Багато українських патріотів пройшли через нелюдські радянські концтабори, багато були знищені цією кривавою системою. Злочинна система намагалася всіляко заплямити їхню пам’ять брехливою пропагандою. Однак, розсекречені архіви, до яких зараз мають доступ усі громадяни країни, спростовують радянські наклепи і вказують світу на справжніх злочинців.
В листопаді 2009 р. товариство «Українсько-Грецька Думка» у співпраці з Центром досліджень визвольного руху України та СБУ провели виставку в Атенах. Відкривали виставку Директор Архіву СБУ Володимир В’ятрович та Генеральний секретар Світового Конгресу Українців Сефан Романів (Австралія). У приміщенні Спілки юристів відбулася конференція.
Боротьба УПА – це той подвиг і та ціна, яку Україна заплатила за Свободу, - додала п. Галина, наголошуючи на тому, що сьогодні молоді патріоти України знову повстали на оборону рідної землі та показала дітям книгу, подаровану паном В’ятровичем товариству за матеріалами виставки.
Сьогоднішній день нерозривно пов’заний з учорашнім, перебрала слово п. Ганна Павлюк. Українська земля полита кров’ю ворогів, але і її мешканців. Земля, на якій протягом віків точилися і точаться досі трагічні події.
Хвилиною мовчання присутні вшанували колишніх і сьогоднішніх Героїв-козаків, наших побратимів, братів, батьків, односельчан, друзів, які відстоюють кордони нашої Батьківщини від хижих зазіхань ворога. Присутні могли переглянути відеофільм, ласкаво зроблений батьком п. Сергієм Лемішко за фотоматеріалами з виставки в Греції.
Старшокласники школи закликали всіх:
Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропали,
Пам’ятайте про тих, хто ще не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні -
Хай відомими стануть всі Герої безвісні.
Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері - покровительки всього воїнства українського, будуть почуті. Україна стане вільною, єдиною, незалежною державою з міцними кордонами.
Слава Україні!
Світлини Яни Гончар.
