ПРОТЕСТ/Διαμαρτυρία σχετικά με το Φεστιβάλ του Ομίλου για την UNESCO Νομού Πειραιώς και Νήσων με Πρόεδρο κ. Ιωάννη Μαρωνίτη
Αξιότιμες κυρίες και κύριοι, εκ μέρος του Συντονιστικού Συμβουλίου της Ενιαίας Διασποράς των Ουκρανών στην Ελλάδα σας παρουσιάζουμε την ανοιχτή επιστολή μας προς τον Πρόεδρο του Ομίλου για την UNESCO Νομού Πειραιώς και Νήσων κ. Ιωάννη Μαρωνίτη ως έντονη διαμαρτυρία για τις, κατά τη γνώμη μας, ανεπίτρεπτες πράξεις του εις βάρος της ουκρανικής κοινότητας της Ελλάδας, αλλά και του ανεξάρτητου κράτους της Ουκρανίας, που δέχτηκε το 2014 την ύπουλη επίθεση του γείτονά του, ρώσικης ομοσπονδίας, εχθροπραξίες της οποίας εναντίον της Ουκρανίας συνεχίζονται μέχρι και σήμερα, σχεδόν καθημερινά με θύματα. Η απογοήτευση και θλίψη μας είναι μεγάλη γιατί τον κύριο Μαρωνίτη με έναν από τους πρώτους συλλόγους μας, την “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” συνδέει 20-χρονη σχέση γόνιμης και εποικοδομητικής συνεργασίας, εφόσον αυτός ο σύλλογος υποστήριξε αδιάκοπα τον κ. Μαρωνίτη από τις πρώτες του πολυεθνικές εκδηλώσεις στις 1998. Είναι θλιβερό να αισθανόμαστε ότι οι άνθρωποι, που τους θεωρούσαμε φίλους, γύρισαν την πλάτη τους στον φιλικό λαό της Ουκρανίας, δεν περιορίστηκαν όμως ούτε σε αυτό, αλλά προσχώρησαν σε πράξεις, κατά τη γνώμη μας, ανεπίτρεπτες και αποτρόπαιες. KRODUG (ΣΣΕΔΟΕ – Συντονιστικό Συμβούλιο της Ενιαίας Διασποράς των Ουκρανών στην Ελλάδα) КРОДУГ (Координаційна Рада Об’єднаної Діаспори Українців Греції)
Перший дзвоник біля Кобзаря. "Моя Україна" в Атенах!
Дорогі друзі! Українська недільна школа при Асоціації "Українсько-Грецька Думка"
запрошує на свято Першого дзвоника, яке відбудеться
в суботу, 15 вересня 2018 року о 17.00
традиційно в парку Гуді біля пам'ятника Т. Г. Шевченку.
В рамках свята відбудеться презентація дитячих враженнь "Моя Україна".
Από τις σελίδες ενός Ημερολογίου
«Δεν ήταν η πρώτη φορά. Ήταν όμως μοναδική!
Όχι λίγες φορές φιλοξενήσαμε στον Αττικό λαμπερό ουρανό και στις καθάριες γαλάζιες θάλασσες της Πατρίδας παιδιά από διάφορες περιοχές της αγαπημένης μας Ουκρανίας. Αυτή τη φορά, όμως, τα αισθήματα ήταν ανεπανάληπτα. Ήταν μοναδικά!
Η φρίκη του πολέμου δεν σκλήρυνε την καρδούλα τους. Ο κονιαρκτός από τους όλμους και τις οβίδες δεν σκέπασε τις ευαίσθητες χορδές της ψυχής τους. Το ξερίζωμα από τα πάτρια εδάφη και ο θάνατος συγγενών και φίλων δεν μπόρεσαν να τα μολύνουν. Απλά, κατάλαβαν, σε μικρή ηλικία, ότι η Ελευθερία δεν χαρίζεται, αλλά κατακτιέται!
Ήταν τα σαράντα παιδιά από τα χωριά της Μαριούπολης, που σε συνεργασία με το Δήμο Αθηναίων και υπό την Αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία φιλοξενήσαμε, κατά τη θερινή περίοδο, στις κατασκηνώσεις του Αγίου Ανδρέα.
Κορμάκια λυγερά, σαν φρεσκοφυτευμένα κυπαρισσάκια, που άλλα θέλουν να ανδρωθούν και άλλα να λικνιστούν στην αγνή αύρα της εφηβείας. Μάτια, στα χρώματα του Ουρανού μας. Καθαρά και σπινθηροβόλα. Μαλλιά, υπόξανθα, σαν τη φύτρα του Ουκρανικού σταριού. Πρόσωπα, με δέρμα λευκό και λείο, με σοβαρά χαρακτηριστικά, αλλά και με την παιδική αθωότητα ζωγραφισμένη.
Ήταν οι μικροί φίλοι μας, που θελήσαμε να τους χαρίσουμε αυτό που κάθε Παιδί ονειρεύεται και δικαιούται: ΑΓΑΠΗ. Και μας προσφέρανε μια αγκαλιά γεμάτη ευγνωμοσύνη. Έναν όμορφο Κόσμο φτιαγμένο από αθώες παιδικές φωνούλες, πηγαίο γέλιο, παιχνίδι και ευτυχία.
Αλήθεια, τί να πρωτοθυμηθώ;
Το κρυστάλλινο δάκρυ που κύλισε από τα μάτια του παλληκαριού ή το γλυκό χαμόγελο με τα λακκάκια στα μάγουλα του κοριτσιού, όταν τους προσφέραμε την Ελληνική και Ουκρανική Σημαία, για να αισθάνονται τις ημέρες αυτές την αγάπη των Ελλήνων και την ανάσα της Πατρίδας;
Το γλυκό σαραντάηχο, σαν αηδονιού κελάηδισμα, που έψαλε με εθνική μυσταγωγία και γνήσιο πατριωτισμό τους Εθνικούς Ύμνους των δύο Λαών; Ή μήπως το βροντερό «Ζήτω η Ελλάδα» και «Σλάβα Ουκραίνι» που διαπέρασε τους ουρανούς όπως η αστραπή διελαύνει μέσα από τους αιθέρες;
Την εσωτερική ευγένεια, όταν με παιδική λαχτάρα, αλλά και υποδειγματική διακριτικότητα πήραν τα αναμνηστικά τους δώρα και κάθισαν παράμερα για να τα δουν και τα επεξεργαστούν; Ή την απόλυτη ευπρέπεια και τάξη στην ώρα του φαγητού, δείγμα χριστιανικής και οικογενειακής παράδοσης και αγωγής;
Τη ζεστή αγκαλιά της μικρής μας φίλης, που συμπτωματικά την ημέρα εκείνη είχε τα γενέθλιά της ή τα γεμάτα αγάπη και ευγνωμοσύνη λόγια του μικρού Βαλέριου που μου χάρισε ένα φιλί και ένα κέρμα για «καλή τύχη»;
Τι να πρωτοθυμηθώ;
Δεν είναι τα παιδιά κάποιου άλλου Θεού. Είναι οι Φίλοι μας από τη Μαριούπολη. Οι μικροί Ακρίτες της Ουκρανίας.
Εικόνες που θα μείνουν βαθειά χαραγμένες στα τρίσβαθα της ψυχής μου και θα εξακολουθήσουν να καθοδηγούν το δρόμο μου. Την πορεία προς το Θεό μέσω του Ανθρώπου».
Οι γραμμές αυτές γράφτηκαν το βράδυ της Τρίτης 31 Ιουλίου 2018, μετά το «καλωσόρισμα» των παιδιών από την εμπόλεμη περιοχή της Ουκρανίας, που φιλοξενήθηκαν στην Ελλάδα κατά τη φετινή θερινή περίοδο.
Το κείμενο προέρχεται από το προσωπικό ημερολόγιο του κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά,
Γενικού Γραμματέα του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου.
Про політику | Томос для України: Скільки грошей не зможе вивести з України РПЦ
В ефірі телеканалу Еспресо Євстратій Зоря - Архієпископ Чернігівський і Ніжинський, прес-секретар УПЦ КП https://www.youtube.com/watch?v=9h6ajIMgllc
Στο Μικολάϊβ σκοτώσανε τον ακαδημαϊκό ιστορικό, ερευνητή του Γολοντομόρ, Μικόλα Σιτιούκ (Mykola Shytiuk)
Στις 1 Σεπτεμβρίου 2018 στην πόλη της Ανατολικής Ουκρανίας Μικολάϊβ σκοτώσανε τον ακαδημαϊκό ιστορικό, ερευνητή του Γολοντομόρ, Μικόλα Σιτιούκ (Mykola Shytiuk), ο οποίος, δουλεύοντας με τα αρχεία του νομού, αποκάλυπτε στοιχεία της κυνικής βαρβαρότητας της σοβιετικής ηγεσίας για τη μεγαλύτερη τραγωδία του ουκρανικού λαού - την Τεχνητή Πείνα (Γολοντομόρ) 1932-1933.
Σχολιάζοντας τον άδικο χαμό του διακεκριμένου Ουκρανού επιστήμονα ο νομάρχης του Μικολάϊβ Ολεξίυ Σάβτσενκο μεταξύ άλλων τονίζει ότι δεν αποκλείει το "ρώσικο χέρι" λόγο ότι ο Mykola Shytiuk ως μέλος της συντακτικής και εκδοτικής ομάδας "Αποκατάσταση από την ιστορία" έδινε απαντήσεις στις ερωτήσεις, στις οποίες η σοβιετική εξουσία είχε βάλει ταμπού, και αποκάλυπτε πραγματικά γεγονότα εκείνης της σκοτεινής εποχής, τα οποία για δεκαετίες παραποιούσαν και έκρυβαν.
https://inforesist.org/v-nikolaeve-ubili-izvestnogo-uchenogo-issledovavshego-golodomor/
4 вересня - річниця смерті Василя Стуса
4 вересня 2018 у роковини смерті Василя Стуса в Києві відбудеться акція "Медведчук під арешт" біля Генеральної прокуратури України з вимогою розслідувати кримінальну справу проти кума Путіна, "адвоката" Стуса, що саботував захист поета і фактично прирік його на загибель - Віктора Медведчука.
Ця особа нині є перемовником у "Мінському процесі" щодо обміну полонених. Його "ефективність" очевидна: процес обміну українських військових та цивільних полонених, що утримуються на окупованих українських територіях та в Росії - не має жодного успіху. Олег Сенцов та інші бранці, що оголосили голодування повільно помирають.
США та Австралія ще 2014 року наклала санкції проти Віктора Медведчука і цей правильний крок мають підтримати уряди усіх цивілізованих країн. Від України ми вимагаємо активізувати розслідування кримінальної справи та засудити московського агента Медведчука.
Вшановуючи пам'ять великого поета, пам'ятаймо і про його вбивцю. Стус чекає - Медведчука під арешт.
"Українсько-Грецька Думка" на Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл у Львові. 17-22 серпня 2018
"Рідна мова на чужині ще милішою стає"- писав колись Павло Грабовський. І в цьому переконалися українці, які з різних причин опинилися за межами Батьківщини. Тому, де б не жили наші люди, в сусідній країні, чи на іншому континенті, обов'язково засновували школи, щоб не забувало нове покоління рідної мови.
Цього літа, наче лелеки, що повернулися з вирію, вчителі українських шкіл з тридцяти шести країн світу, з'їхалися до Львова на Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК).
Прилетіли "лелеки" і з Греції. Від нашої школи, що при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", було аж п'ятеро делегатів: вчителька української мови та літератури Любов Грабна, вчителька географії Олена Хіміч, вчителька початкових класів Вікторія Тимчишин, вихователька дитячого садочка Наталія Смоляник, а також секретар Асоціації Наталія Ананевич.
Учасників Форуму вітали дружина Президента України, голова Українського культурного фонду, голова Фонду Порошенка, Марина Порошенко; міністр освіти і науки України Лілія Гриневич; начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України Лариса Дір; голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка; голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин; д-р наук, професор, ректор Національного університету "Львівська політехніка" Юрій Бобало, народний депутат України Оксана Юринець.
Владика Йосип Мілян, єпископ Української Греко-Католицької Церкви та о. Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії Української православної церкви Київського патріархату, вділили Боже Благословення учасникам Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл.
Відразу після урочистостей взялися до праці, розпочав роботу круглий стіл "Українська мова за кордоном, сфери функціонування", де обговорювалися питання: мовна ситуація у країнах проживання української діаспори та трудових міґрантів; діяльність українських осередків за кордоном: історія їхнього створення та проблеми сьогодення; взаємодія суботніх (недільних) шкіл із науковими інституціями; питання підтримки з боку громадськості та влади.
Другий день роботи Форуму розпочався з прзентації українських шкіл за кордоном, де була представлена і наша школа.
Не обійшлося і без приємних зустрічей! А саме з пані Валентиною Бойко, головним редактором видавництва "Рекламна агенція "Освіта України"", членом Українського географічного товариства України та Національної спілки журналістів України, автором шкільних підручників з географії, яка весною на наше запрошення відвідувала Грецію для проведення майстер-класу на тему «Навчання географії України: авторська візія освітньої програми та сучасних способів візуалізації навчального матеріалу".
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи, практикуми, які проводилися протягом наступних днів - все це було надзвичайно захоплююче та повчально. Вчителі, психологи, науковці, ділилися досвідом, знаннями, здобутками. Наприклад, дуже цікавою була презентація пілотного проекту "Нова модель української школи за кордоном" від Катерини Островської, д-ра пед. наук, проф., завідувачки кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету ім. І. Франка.
А під час невеличких перерв завжди можна було познайомитися з дивовижними людьми, знайти нових друзів.
Сюрпизом Форуму стало дефіле, яке подарувала освітянам Люда Сєдова - відома львівська дизайнерка та модельєрка. Українські вчительки з різних куточків планети, раптом перетворилися на моделей. Від нашої громади участь у дефіле взяла вихователька Наталія Смоляник, якій вишиванка дуже личить.
Останній день - екскурсія в Яворів та майсер-клас з виготовлення яворівської іграшки. Розписані власноруч коники вийшли дуже симпатичними.
Та все ж основним нашим здобутком стало розуміння важливості тієї справи, яку ми робимо, а саме: збереження ідентичності українців поза межами своєї Батьківщини, необхідність реформування старої системи викладання, пошуки нових форм і методів навчання, співпраця з іншими школами, обмін досвідом. Тільки так ми зможемо протистояти новим викликам. Тільки так ми зможемо достойно представляти Україну за кордоном. І велике спасибі МІОКу та його директору, кандидату педагогічних наук, доценту, Ірині Ключковській, за надану можливість все це усвідомити!
Вікторія ТИМЧИШИН,
член Ради правління Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, вчителька молодших класів української суботньої школи.
Детальну інформацію про Форум можна отримати на сайті МІОК:
Програма Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл
V Міжнародна конференція «Українська мова у світі» (17.08.2018)
Відкриття Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл (17.08.2018)
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ КЕРІВНИКІВ
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи → практикуми (18-22.08.2018)
Дефіле освітян світу в сучасному українському вбранні від Дизайн студії «Sophie Maria Syedova» (21.08.2018)
24 серпня - День Незалежності України/24 Αυγούστου - Ημέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας
ΖΗΤΩ Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ! ΖΗΤΩ Η ΗΡΩΕΣ!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.Ліна Костенко
23 серпня - День державного прапора України/23 Αυγούστου - Η ημέρα της εθνικής σημαίας στην Ουκρανία
23 Αυγούστου - στην Ουκρανία εορταζεται η ημέρα της εθνικής σημαίας...
Κίτρινο (χρυσό) και μπλε χρώμα χρησιμοποιείται στο Βασίλειο των Ρως (Ρους) τον 14ο αιώνα.
Από τον 16ο αιώνα ο Κοζάκικος Στρατός χρησιμοποιούσε σημαίες κατασκευασμένες από μπλε ύφασμα με κεντημένο πάνω του έναν ιππότη με χρυσά ή κόκκινα ρούχα που φορούσε μια χρυσή πανοπλία.
Στις 25 Ιουνίου του 1848 η μπλε και κίτρινη σημαία κάνει την πρώτη δημόσια εμφάνιση στο Λβιβ. Μετά από αυτό το περιστατικό, η σημαία αυτή αποκτά συνεχώς αυξανόμενη δημοτικότητα.
Το 1917 - 1921, κατά την Ουκρανική Επανάσταση, αυτή η σημαία γίνεται η εθνική σημαία της Ουκρανικής Λαϊκής Δημοκρατίας και του Ουκρανικού κράτους.
Το 1938 - 1939 ήταν η σημαία της Καρπαθιακής Ουκρανίας και το 1941 του Ουκρανικου κράτους.
Αργότερα, κατά τη σοβιετική εποχή, η μπλε-κίτρινη σημαία χρησιμοποιήτο κρυφά γιατί η χρήση της στην ΕΣΣΔ τιμωρείτο με φυλάκιση δύο ετών.
Από το 1991, μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, χρησιμοποιείται ως η σημαία του ανεξάρτητου κράτους της Ουκρανίας. Την 18η Σεπτέμβριου του 1991, το κοινοβούλιο της Ουκρανίας ψηφίζει την μπλε-κίτρινη σημαία σαν την επίσημη σημαία της χώρας...
Νίκος Φραγκάκης
День прапора України 2018: що потрібно знати про свято
Верховна Рада ухвалила закон про Державний прапор України 28 січня 1992 року
У четвер, 23 серпня, українці відзначають День державного прапора України.
День прапора України 2018: історія свята
Дату було засновано в 2004 році указом президента Леоніда Кучми. При цьому український прапор має дуже багату історію.
Так, першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А перше визнання синьо-жовтий прапор отримав 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Відзначається, що прапор досі, як реліквія, зберігається в музеї Ради.
28 січня 1992 року ВР прийняла закон про Державний прапор України. Відповідно до сучасної інтерпретації, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними.
Але навіть зараз тривають суперечки про те, який колір прапора повинен бути вгорі - жовтий або блакитний. Деякі історики говорять про те, що спочатку використовувався жовто-блакитний прапор, проте інші вважають, що в часи УНР використовувалися обидва варіанти.
У 2009 році Віктор Ющенко заснував щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. З тих пір на честь Дня державного прапора зазвичай проходять урочисті заходи, концерти, виставки, круглі столи по всій території України.
Варто уточнити, що в цьому році пройде церемонія урочистого підняття Державного Прапора України біля будівлі Київської міської ради та в районах Києва.
Крім того, у Києві відбудеться встановлення національного рекорду «найдовший Державний Прапор України» (від Харківської площі до перетину проспекту Бажана та вул. Лариси Руденко).
Нагадаємо, що з нагоди Дня Незалежності і Дня державного прапора України у Києві заплановано безліч цікавих заходів.
Автор матеріалу: Анна Зущик
https://znaj.ua/society/den-prapora-ukrayiny-2018-sho-potribno-znaty-pro-svyato
На підтримку голови Українського товариства в Польщі Григорія Купріяновича
Закордонне українство, серед якого Асоціація української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”, зокрема, закликали владу Польщі припинити кримінальну справу проти голови Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича.
Про це йдеться у відкритих листах від Світового Конгресу Українців, українських організацій в інших країнах та української громади Греції до Прем'єр-міністра Польщі п. Mateusz Morawiecki, голови Асоціації Українців Польщі п. Петра Тими та низки польських посадовців, а також голів українських організацій цієї країни.
На підтримку голови Українського товариства Григорія Купріяновича висловилося також МЗС України, яке в свою чергу закликало Польщу припинити кримінальне переслідування історика українського походження.
Нагадуємо, окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства провела розслідування висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, які він зробив 8 липня під час пам’ятних заходів у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.
Воєвода Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек подав заяву до прокуратури через те, що представник української громади, на його переконання, порушив закон, прирівнюючи вбивство в Сагрині до "вбивства 130 тис. поляків на Волині". На думку Чарнека, українець "зневажив польський народ", що підпадає під кримінальну відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" у світлі положення закону про Інститут національної пам'яті Польщі.
Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують.