ЛЕСЯ УКРАЇНКА В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ В ГРЕЦІЇ
Українська 
недільна школа при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» 26 лютого ц. р. відзначила 140 річницю з дня народження Лесі Українки.
Того дня Лесине слово лунало в кожному класі. Педагоги провели уроки, присвячені життю та творчості Лесі Українки.
Вихованці дитячого садочка познайомилися з розумною, веселою й кмітливою дівчинкою Лесею Українкою. Вона їм дуже сподобалася. А розповідь вчителя Царенко Наталії про дитячі роки поетеси спонукала щонайшвидше вивчити всі літери, адже Леся в їхньому віці уже уміла читати й навіть писала коротенькі листи.
Вихованці розглянули фотографії Лесі та її сім’ї, прослухали деякі вірші, які поетеса писала для дітей. А під кінець заняття уже кожен повторював рядки: «Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі?»
Царенко Наталя
У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ – СВЯТО ЗАКОХАНИХ
Та хіба може бути свято без жартів, пісень, танців? Про це теж подбали вчителі. Учні виконали ряд жартівливих пісень: «Грицю, Грицю, до роботи», «А мій милий вареничків хоче» - з елементами танцю під гучне аплодування батьків і гостей. «Подаруйте ваші «валентинки» тим, хто вам найдорожчий. Подаруйте один одному трішечки тепла, любові, добра», - звернулась до учнів пані Вікторія. Вчителі початкової школи побажали всім присутнім, щоб кожний день великого життя був сповнений кохання, як і день Св. Валентина – найбільш поетичний, найтаємніший, найромантичніший день року.
ОЛЬГА СТАСИШИН.
ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Тому ми вирішили відзначити прекрасне, веселе давнє свято, познайомити дітей з його історією, традиціями і дати можливість самим дітям його відчути і прожити, зробити цікавішим і приємнішим наше життя. Таку атмосферу створила вчителька Алла Лобач для учнів, яка готувалася до свята заздалегідь. Не обійшлося без сюрпризів для дітей, подарунків. Діти старшої школи почули багато цікавих легенд, історій, пов’язаних з цим святом. Клас був прикрашений різноманітними символами кохання: сердечками, янголятами, квітами, повітряними кульками, звучала сучасна та класична лірична музика. Діти брали участь у різних конкурсах, зачитували уривки інтимної лірики українських поетів: В. Сосюри, М. Вінграновського, Ліни Костенко, І. Драча, О Олеся. Додому всі пішли в піднесеному настрої і понесли в подарунок своїм батькам «валентинки»: адже любов розповсюджується на найближчих тобі коханих людей.
Хочеться поділитися з читачами деякими легендами, пов’язаними з незвичайним святом Валентина. Незвичайне воно тому, що зовсім не слов’янське... Але Європа святкує його з великим задоволенням вже 120 років. Прекрасне свято з надзвичайно сумною і романтичною історією, яку, правда, мало хто з нас знає. Існує легенда, пов’язана з ним.
У дні, коли молодий християнин-лікар на ім’я Валентин потрапив до в’язниці (це було в часи гонінь на християн імператора Клавдія, в ІІІ ст. н.е.), римський календар відраховував останні дні року. В Італії починалась весна.
За римським календарем саме в середині лютого святкували Новий рік. Незаміжні дівчата займались ворожінням, приблизно так, як в нас ворожать на Різдво. Тоді ж вирувало і язичницьке свято Люперкалія, якому була заступницею сама богиня любові – Юнона. Парочки, що вже склалися, оголошували про свої заручини, а для вільних від стріл Амура, і навіть заміжніх, воно було часом бурхливих любовних пристрастей.
А Валентин тим часом їв сухий хліб у в’язниці, молився і знав напевно, що справжньої весни вже не побачить. Якщо вірити його зображенню у книгах, він був дуже вродливим. Мабуть, в нього закохувались дівчата. Але навряд чи, сидячи за гратами, він міг припустити, що останньому в його житті коханню судилося статися саме в цих стінах.
Його наглядач у в’язниці був суворим і ненавидів християн. Про те, що молодий християнин, якого нещодавно привели до нього, ще й лікар, він дізнався, коли спіймав під віконцем його камери декількох хлоп’ят, які кидали туди маленькі записки (можливо, це й були перші “валентинки”). В записочках була всяка всячина: поздоровлення зі святом, привіти і побажання людині, яка була до них доброю і привітною, яка лікувала їх і навчала.
Наглядач замислився. Його улюблена дочка була сліпою і наодинці просиджувала всі дні вдома: кому потрібна сліпа наречена? Наглядач привів дочку до ув’язненого лікаря, але не міг знати, що горе сліпої дівчини стане горем закоханої.
Сталося диво: Валентин повернув їй зір і вона покохала його. Від їх кохання залишилось одне свідоцтво, про яке не забула легенда – невеличкий лист, майже записочка, “валентинка”, яку склав юнак для неї, сором’язливо підписавши: “Ваш Валентин”. І, невідомо, може саме дочка наглядача вперше вигукнула: “Він – Святий!”
І кожного року за народними переказами, саме в цей день усі птахи знаходять собі пару.
Ми не раз чули, як кажуть про свого чоловіка або дружину: “Моя друга половина”. Знаєте, звідки з’явився такий вислів? Історія нас повертає до стародавньої Греції, де відбувалися чудеса.
Першою людиною був Андрогін. Але це була дуже незвичайна людина, бо він з’єднував у собі 2 початки – чоловічий і жіночий, тобто раніш не існувало окремо жінок і чоловіків, а був лише Андрогін. І відчув він у собі велику силу і гармонію двох початків, зазнався і осмілився навіть сказати самому Зевсу, що він сильніший і кращий за нього.
Розгнівався Зевс на Андрогіна і вирішив його покарати, та так, щоб запам’ятали люди надовго цю помсту. Він розділив Андрогіна на 2 половинки – на чоловіка та жінку – і сказав: “Відтепер людина зможе бути щасливою і сильною, тільки якщо знайде свою половинку в житті”. З тої пори люди ходять по землі в пошуках “другої половинки”, іншими словами – коханої людини. Тільки разом вони стають дійсно сильними і щасливими.
ОКСАНА НАКОНЕЧНА
СЕМЕСТРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ВІДБУЛОСЯ В ГРЕЦІЇ
Незвичною виглядала ситуація у старших класах, де на уроці сидять учні 6-го, 10-го та 11-го класів. Тут вчителю треба бути віртуозом своєї справи, щоб приділити всім дітям увагу, пояснити новий матеріал, перевірити знання. Тому вдаються до різних методів роботи, а саме це може бути як самостійна робота на індивідуальних карточках, робота за комп’ютером, в парах, з вчителем, перегляд фільму. Якщо вчитель правильно спланує роботу учнів на уроці, то можна досягти високого результату, що було і підтверджено на семестровій атестації учнів МУШ.
Після уроків була проведена педагогічна нарада, на якій директор української недільної школи пані Оксана Наконечна подякувала вчителям за тяжку самовіддану працю на користь дітей, підкреслила високий професійний рівень педагогічного колективу, згуртованість вчителів, кожен знає свою роботу і виконує її бездоганно на місці. Пані Галина Пархоменко, в свою чергу, подякувала за готовність до співпраці з МУШ, позитивно відзначила роботу молодшої школи – вчителі Наталія Царенко, Ганна Марущак, Ольга Стасишин - на чолі з заступником директора Вікторією Юріною, а також відзначила цікаві методи роботи у вчителя географії Жанни Ворощук та неординарний підхід до викладення тем у вчителя історії та заступника директора Алли Лобач. Ті діти, які були відсутні на семестровому оцінюванні в школі, будуть здавати матеріал всього року влітку, для того, щоб бути переведеними до наступного класу. Пані Галина висловила свої побажання, оцінила величезну роботу, яку робить вчитель української мови та директор школи Оксана Наконечна для організації навчального та виховного процесу в українській недільній школі.
Семестрове оцінювання закінчилося, діти успішно продовжують навчання у другому семестрі. Наступний приїзд комісії очікується влітку по закінченню навчального року для річного оцінювання.
ОКСАНА НАКОНЕЧНА
ПО ВКРАЇНІ З КРАЮ В КРАЙ ХОДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Так само відзначили це свято в українській недільній школі при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Ведучою вечора була вчителька дитячого садочку Наталя Царенко. Свято розділене на дві частини: виставу «Новорічна пригода у Країні Казок» показали учні дитячого садочка, 1-го, 3-го і 4-го класів, яких готували вчителі Вікторія Юріна, Марущак Ганна, Стасишин Ольга. Кого тільки тут не було, справжній показ мод казкових костюмів: Зайчики, Ведмедик, Білочка, Лисичка, Їжачок, Мишенятко, Вовк, Сорока, Дід Мороз, Снігуронька, Зима, Сніжинки, Буратіно, Червона Шапочка, Мальвіна, Кіт, Попелюшка, Принц, Черепаха Тортила! Старша школа виступила з театральним дійством «Різдвяний вертеп», а режисером постановки був член правління Товариства Андрій Ващук. Музичний супровід Різдвяного вертепу – колядки «Нова радість стала» та «Добрий вечір тобі, пане господарю» - виконувала учениця 6-го класу Юріна Тетяна. Учениця 4-го класу Умриш Марія приготувала присутнім новорічний подарунок – гімнастичний номер. Вчителька народознавства Алла Лобач в старшій школі протягом грудня розповідала дітям про традиції зимових свят в Україні, готувала їх духовно до приходу Святого Миколая та Різдва Христового. Також зранку в школі пройшли виховні години на тему «Різдвяна містерія», які провели священики грецької церкви о. Михайло Юріна та о. Василь Лило. На свято прийшли всечесні отці, батьки, діти, бабусі, дідусі, родичі, члени Товариства.
Кожного року новорічне свято ми проводимо у великому шкільному залі, а цього року ми замітили, що нам цього залу не вистачає, прийшло так багато гостей, що ледве всі помістилися! Це так радісно відчути, що все більше українських сімей приєднується до нашої великої української родини у Греції! Ялинка виблискувала різними кольорами, тихо звучали різдвяні колядки, діти перетворювали вечір в чарівне таїнство казок та пригод, а потім ми разом подорожували у далекий Вифлиєм, де народилося дитятко у яскині, щоб стати Месією.
Ходить, походить місяць по небу, Кличе, покличе зорю до себе, Ходімо, зоре, з нами гуляти, з нами гуляти, колядувати.
Вечір закінчився традиційно з виходом на сцену Святого Миколая, який вислухав вірші дітей і вручив їм подарунки. Сюрпризом було для вчителів школи і членів Товариства, коли Святий Миколай і їх покликав отримати подарунок! Свято закінчилося колядками, сміхом, веселим настроєм, спільною світлиною з Святим Миколаєм. Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичимо Вам міцного здоров'я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Гарного настрою і любові, нехай у Вашому житті панують гармонія та вдача!
Доброї долі, достатку доволі,
смачної куті та добра у житті.
Хай Бог з Вами буде завжди і усюди,
хай всім помагає - Христос ся рождає!!!
ОКСАНА НАКОНЕЧНА, директор школи при товаристві «Українсько-грецька думка».
Світлини ДІМІТРІСА РАЛЛІСА та АЛЛИ ЛОБАЧ.
 |  |  |  |  |
«ПЕРШИЙ ДЗВОНИК, ПЕРШИЙ ДЗВОНИК ПРОЛУНАЄ…»
Під звуки державного гімну України кращі учні школи Олеськів Микола (10 клас), Юрина Тетяна (6 клас), Умриш Марія (4 клас) винесли синьо-жовтий прапор, священики Грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Василь Лило відслужили молебень за здоров’я та успішний початок навчального року. Голова Товариства української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк привітала всіх присутніх з початком навчального року, наголосила на важливості збереження рідної мови, культури та традицій української родини на грецькій землі, зазначила необхідність всебічного розвитку українських дітей в діаспорі з метою виховання суспільно-активних громадян на благо країни проживання, України та світової спільноти загалом. У зв’язку з цим пані Маслюк закликала батьків брати активну участь не тільки у шкільних заходах, а й у заходах Товариства.
У вітальному слові завідувач консульським відділом Посольства України в Греції Ігор Повзик побажав дітям хороших успіхів у навчанні, батькам та вчителям - терпіння і сили у вихованні підростаючого українського покоління у Греції і наголосив, що знання – це тягар, який за плечима не носиш, вони завжди пригодяться.
Ведучими свята були молоді вчителі школи Алла Лобач та Наталія Царенко. Першокласники привітали гостей і показали, що вони залишили всі іграшки вдома та прийшли в школу вчитися. Це було так зворушливо! Їх перша вчителька Вікторія Юрина подарувала на згадку подарунки – Букварі, книгу з віршами українських поетів і браслети з написом «Україна». Для неї і всіх вчителів звучала пісня «Перша вчителько моя». Несподіваними та веселими гостями свята були Незнайко (Анастасіос Плесас, 3 клас) та Українознайко (Микола Боярин, 4 клас), які в діалозі прийшли до висновку, що ходити до української недільної школи престижно. На свято Першого дзвоника завітала випускниця школи 2009–2010 навчального року Томчишин Ірина (випускний вечір з отриманням атестатів відбувся 14 травня 2010 р.) та передала Ключ знань першокласникам з настановою добре вчитися, слухати батьків та вчителів. Ірина є частою гостею нашої школи, хоча вже її закінчила, вона любить приходити до нас, ділиться своїми новинами і показує хороший приклад для дітей. Учні 4-го класу приготували вітання для вчителів з професійним святом. Адже в Україні 3 жовтня святкують День вчителя. Колектив школи цього року поповнили нові педагоги: Кіссер Віра та Ворощук Жанна, для яких свято Першого дзвоника було особливо хвилюючим.
Накінець прийшла довгожданна мить, коли прозвучав перший дзвінок і закликав дітей за парти. Право надати перший дзвінок мали учні першого класу Юрина Неля, Вахулович Марія, Солук Роман і одинадцятикласник Пришляк Ярослав. Діти привітали вчителів зі святом та подарували квіти. Це найкращий подарунок для педагога.
Свято було повне емоцій. Маленькі і дорослі діти майже нічим не відрізнялися, бо в кожного з них в очах світилася радість.
День добігав до кінця, але сонечко ще ніжно ласкало моє обличчя. Я їхала додому з квітами в руках і перехоплювала цікаві погляди перехожих. Вони не розуміли, чому я була така щаслива. А я раділа, що школа знову відкрила двері для українських дітей, що кожної суботи ми будемо тут зустрічатися і вести за руку малечу, юнаків і юнок у Країну знань, що з них виростатимуть справжні українці, які ніколи не забудуть свого коріння, своєї мови і передадуть це своїм дітям. На теренах Греції лунатиме ніжна мелодійна українська мова. З такими думками я дісталася додому.
Вже ввечері, перед тим як лягти спати, я подякувала Богові, що день пройшов як ніколи добре.
УКРАЇНСЬКИЙ ВИПУСКНИЙ НА АФІНСЬКІЙ ЗЕМЛІ
проводила комісія МУШ спільно з вчителями школи. Варто зазначити, що цього року Греція була першою країною, де розпочалося річне оцінювання та складання іспитів українських дітей за кордоном, яке тривало з 5 по 15 травня. Учні з нетерпінням чекали на вчителів з Києва, бо всі їх знали і хотіли поділитися новинами та враженнями від прожитого шкільного року в українській та грецькій школах. На перервах діти спілкувалися з вчителями, а вчителі не встигали відповідати на запитання батьків, які прийшли морально підтримати своїх дітей. Окремо представники МУШ провели робочу нараду з вчителями, дали оцінку роботи і були приємно вражені від великих змін, які пройшли 
у школі за останній учбовий рік. У спільній розмові були вислухані зауваження голови Товариства Галини Маслюк та директора школи Оксани Наконечної щодо покращення роботи МУШ в майбутньому. Також пані Галина Маслюк, яка є також головою освітньої комісії при Європейському Конгресі Українців, висловила стурбованість української діаспори Греції, а також усієї Європи та світу щодо позиції теперішнього міністра освіти України.Заключним акордом після напружених іспитів став випускний бал у приміщенні Грецько-Британського коледжу. 14 травня о 18 годині розпочалося свято Матері, 
продовженням якого став випускний вечір. Великий зал був вщерть заповнений батьками, дітьми, родичами, гостями греками та українцями. Від посольства України був присутній перший радник посла пан Ілля Олійник. Співи і танці, акробатика і сценки з життя старшокласників потішали всіх. Аж ось розпочалася урочиста частина випускного свята. Прозвучав гімн держави. Директор МУШ пані Людмила Іванова зачитала наказ Міністерства освіти і науки України по Міжнародній українській школі про вручення свідоцтв та атестатів про освіту України. Представник посольства пан Ілля Олійник вручив кожному випускнику документ України про закінчення школи. Не обійшлося без вальсу для випускників. Всі з приємністю споглядали молодих юнок та змужнілих хлопців, коли вони крутилися в ритмах вальсу. Директор школи п. Людмила Іванова щиро привітала випускників, батьків, вчителів з другим випуском Міжнародної української школи у Греції і сказала, що школа достатньо виросла в порівнянні з минулим роком. Голова Товариства п. Гали
на Маслюк подякувала всім, хто був причетний до такої знаменної події, і в світлі недавніх подій в Україні просила передати через присутніх тут представників держави України до уряду країни та до міністерства освіти, що українська діаспора не дасть чергової наруги над незалежністю та свободою рідної держави, що українська діаспора налічує 20 мільйонів небайдужих до долі України людей, що українська діаспора ніколи не згодиться із запереченням Голодомору як геноциду українського народу, і, взагалі, з переписуванням підручників історії України на догоду деяким політичним силам. Після закінчення урочистої частини батьки випускників школи запросили всіх присутніх до солодкого столу.
Наконечна Оксана, директор недільної школи.
УКРАЇНСЬКА ШКОЛА В ГРЕЦІЇ ВІДЗНАЧИЛА ПАМ’ЯТЬ ПРО КОБЗАРЯ
196-ту річницю святкування від дня народження Тараса Шевченка вчителі української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції відзначили відкритим уроком у своїх класах. З самого ранку в суботу, 6 березня, вбрані у вишиті сорочки малюки та підлітки спішили до школи. Вчителі школи разом з дітьми підготували розповіді, ігри, малюнки, вірші, пісні, інсценізації творів Кобзаря. Цікавими виявилися кросворди, пов’язані із віршами поета. Такі уроки проводяться в школі не вперше, тому діти радісно сприйняли Шевченкові дні і приклали всіх зусиль, щоб показати свої вміння та знання творів українського Пророка. У старшій школі пройшов 
інтегрований урок української літератури та історії України на тему: «Шевченко та Україна». Конкурс на виразне читання віршів діти підготували самостійно. Майже всі поезії, які прозвучали на уроці, були поза шкільною програмою вивчення, наприклад, заборонені поезії Тараса, такі як «Розрита могила», «Чернець». Учні 9 класу розповіли про життя і творчість поета як художника, а також роль Шевченка в житті та розвитку України.
Знаменним в цей день було те, що після уроків всі разом – діти, батьки, вчителі, члени Товариства – поїхали на відкриття пам’ятника Кобзарю в Афінах. Українські діти були присутні при історичному моменті зняття українського прапора з погруддя, разом з представниками мерії Зографу, 
посольства України, гостей з України, української громади, чисельних друзів-греків. Цей день кожна дитина буде пам’ятати по-своєму, але пам’ятати буде точно. Адже цьому молодому поколінню продовжувати справу української діаспори тут, на грецькій землі. Як влучно сказала у своєму виступі голова Товариства української діаспори «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк, що Великий Тарас говорив: ««Як умру, то поховайте… на Вкраїні милій…». Як добре це відчуває кожен з нас тут! Саме так, як він. Не забуваймо, що Тарас нас закликав: «Вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте…». Не дозволимо нікому нас поневолити. Ніколи знову. Не забуваймо його «Заповіт». Не загубімо нашу пам’ять. Передаймо це наступним поколінням.».
Оксана Наконечна.
РІЗДВО В ГРЕЦІЇ РОЗПОЧАЛОСЯ УКРАЇНСЬКИМ ВЕРТЕПОМ
Різдвяні українські традиції – основна тема Днів України в Греції, оголошених Товариством «Українсько-грецька думка» напередодні різдвяних та новорічних свят 2010 року. Метою Товариства є якнайширше ознайомлення грецького суспільства з Україною, її культурою, традиціями, звичаями та проблемами сьогодення. Адже тільки таким чином, вважає голова Товариства Галина Маслюк, можна привернути увагу до нашої країни та завоювати прихильників як у
вирішенні наболілих проблем українців Греції, так і у відстоюванні важливих питань, що стосуються України та українства в світі. Звичайно, мова культури найбільш зрозуміла всім і зближує народи без зайвих слів. Уся Рада правління Товариства і особливо вчительський колектив недільної школи під головуванням Оксани Наконечної, завуча молодшої школи Вікторії Юрини, батьки, діти, друзі та прихильники протягом кількох тижнів ретельно готувалися до наступаючих свят в намаганнях донести до грецького суспільства красу та багатство народних звичаїв нашої країни.
Таким чином, яскравий
зразок різдвяних українських звичаїв, а саме Вертеп, підготований учнями старших класів української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», став справжньою окрасою свята, організованого Спілкою дружби народів під головуванням Еваґелії Лєондаріду та Гомерової Академії під головуванням Марії Ятраку. Захід проходив 19 грудня ц.р. у афінському готелі «Хілтон» в рамках програми Money Show '09 (18-20/12 Life Long Learning Forum).
В рамках заходу професор Ятраку розповіла присутнім про видатного грецького письменника Алєк
сандроса Пападьямантіса (04.03.1851 – 03.01.1911), відомого як «святого грецької літератури». На доброчесних оповіданнях та романах Пападьямантіса виросло не одне покоління греків і його твори по праву зараховані до списку шедеврів сучасної новогрецької літератури. Його герої – рибаки, селяни, священики, мігранти, багатодітні отці сімейства, одинокі і покинуті, вдови, сироти, знахарки – з печалями, пристрастями чи маленькими радостями простого люду з улюбленого острова Скятос, де народився письменник, або забутих Богом закутків Афін. Основа розповідей як правило є релігійною, навколишнє середовище описується в дусі справжнього поклоніння природі. Існує однак такий гострий психологічний опис, таке влучне проникнення в глибину психічного світу його героїв, що письменника багато хто називає грецьким Достоєвським.
Окремим розділом творчості великого грецького письменника є твори присвячені темі Різдва Христового, про що грецька вчена розповіла українським дітям та всім присутнім у залі. Доповнення про давні грецькі традиції святкування Різдва, а також про український Вертеп зробив викладач грецької історії та філології Георгіос Архондакіс. Тріумфальним було завершення заходу справжнім віфлеємським дійством. Добре відомий усім християнам сюжет, різнобарвні костюми, гарне виконання дітей української недільної школи створили в залі теплу передсвяткову атмосферу справжньої дружби та взаєморозуміння. «Нова радість стала» колядували українські колядники на грецькій землі. «Христос Рождається» - повідомляли. «Славімо його» - відповідали грецькою мовою присутні.
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕРТЕП В МІСТІ ЗОГРАФУ
З великим успіхом проходять Дні України в Греції, знайомлячи все більшу кількість жителів цієї дружньої православної країни з цікавими прадавніми традиціями висвітлення містерії Різдвяної ночі в Україні.
Так український Вертеп став особливою прикрасою різдвяного заходу, організованого Музичною школою одного з міст Аттики – Зографу в церкві Св. Терапонта. Присутніх заступників мера пп. Будуріса, Ґумаса, член
ів правління мерії, викладачів та учасників музичної школи, жителів та гостей міста привітали настоятель храму о. Хараламбос Панопулос та голова ради правління Музичної школи м. Зографу Янніс Вурціс, який розповів історію створення в рамках школи відділення Візантійської музики. До концерту візантійської музики, запропонованого увазі переповненого залу церкви, увійшли найкращі різдвяні гімни у виконанні хору школи під керівництвом Георгіоса Камар’яріса.
Приємною несподіванкою для усіх присутніх у храмі став виступ учнів недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька Думка» з різдвяним Вертепом. Мерія міста Зографу на чолі з Яннісом Казакосом багато років співпрацює з українським Товариством і є побратимом грецького селища Сартана поблизу Маріуполя. І все ж розповідь про українські різдвяні звичаї була цікаво-новою і ще ближче наблизила жителів Зографу до життя українців, яким вони так цікавляться.
«"Вертеп" - макет церковці, а за ширшим смислом - один із видів фольклорного театру, характерного для багатьох європейських країн із християнським 
віросповіданням. Українське Різдво приходить після Святого вечора між 6-им і 7-им січням. У давнину тоді святкували Коляду - народження Сонця, яку згодом християнська церква приурочила до появи на світ Ісуса Христа. Але в більшості областей України все ж колядують, а от на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині все розмаїтішає вертеп.», - розповідала присутнім історію вертепу учениця 9-го класу української недільної школи Романна Лобач. «Композиція розігруваної різдвяної п'єси проста: в її основу покладене Євангельське оповідання про народження Ісуса Христа. … Одначе в біблійному оповіданні нема деяких епізодів характерної вертепної драми, їх запозичено з апокрифів, де канонізовані євангельські розповіді тлумачилися в язичницькому народно-побутовому дусі. Швидка зміна сценічних ситуацій, комічних, деколи імпровізованих діалогів, робить вертеп живим і неповторним дійством.
Вертеп ходив до всіх, незважаючи на причетність до конфесій. Треба, аби було побільше вітальників із наступаючим, стовідсотково світлим роком. Адже щедрішим для кожної повіншованої сім'ї буде майбутній рік.».