Іду з дитинства до Тараса

Під такою назвою у суботу 10-го березня 2018 року в Українській недільній школі при Асоціації української діаспори Греції та філоукраїнців греків “Українсько-Грецька Думка” пройшов урок-свято, присвячений Тарасу Шевченку. Вчительський колектив школи доклав зусиль, щоб не просто вшанувати пам’ять геніального поета України, а щоб діти відчули Тарасове слово своїм серцем.

Зібралася вся шкільна родина. Діточки молодшої школи разом із своїми класоводами Вікторією Тимчишин, Лесею Куриляк та вихователькою дитячого садочка “Рукавичка” Наталею Смоляник, були господарями цього заходу. Пані Вікторія повела всіх присутніх дитячою стежечкою малого Тарасика. Розповіла про те, як любив Тарас слухати казки, зачаровувався піснями матусі, а найбільше подобались розповіді сивого дідуся. Народну творчість, традиції, звичаї, любов до України — все це пізніше вилив Тарас Шевченко у своїх поезіях. Вірші, які він писав — це душа нашого народу. Пані Вікторія наголосила, що у віршах Кобзаря багато любові і болю, що наче та сорочечка, яка вишита червоними та чорними нитками.

Чудове декламування віршів Т. Шевченка, виконання пісень “Зацвіла в долині червона калина”, “Тече вода з-під явора”, “Зоре моя вечірняя” під керівництвом вчительки співів Лілі Ситник та звуки бандури вчительки музики і співів Ольги Василишин, танець “Подоляночка”, показали, що діти знають Кобзаря та люблять його вірші та пісні. “Думи мої думи” виконала на скрипці учениця 7-го класу Христина Пападопулю. Проникливе виконання поезії “Лілея” вчителькою школи Лєною Хіміч справило на присутніх враження, а в подарунок грецькому гостю, генеральному секретарю Українсько-Грецької Палати пану Герасімосу-Ніколаосу Бугасу, учениця 8-го класу Іліана Пападімітріу прочитала “Заповіт” в грецькому перекладі.

Надзвичайно цікавою була розповідь п. Бугаса. Це, напевно, було відкриття навіть для багатьох з нас, дорослих. Увесь жіночий рід сім’ї п. Бугаса носили ім’я — Тарсо. Його завжди цікавило, звідки походить таке незвичне для Греції ім'я, шукав його походження. Так п. Бугас дізнався про Тараса Шевченка і, як наголошує, знає тепер про нього більше за нас.

Завдяки розповіді грецького друга ми дізналися, що наш геній, поет, художник Т. Шевченко, мав свого небесного покровителя — Святого Тарасія, день якого відзначають в Україні - 10-го березня. Коли попадає високосний рік, Святого Тарасія вшановують 9-го березня. Пан Бугас кілька разів відвідував Україну, шевченківські місця, і в даний час за власні кошти будує маленьку церкву в честь Святого Тарасія в Україні. А його донька Тарсо відзначає тепер День Ангела 25-го лютого за новим стилем.

Рахується, що Шевченко писав про Україну, розповідала дітям директорка школи п. Г. Павлюк, але слово Бог, Христос, Ісус — вживаються у його творах 1281 раз, а слово Україна - 269. Шевченко прагнув, “вимагав” болючим словом, ласки Божої для українського народу. Життя сина України було складне й жертовне.

Перед тим як представити присутнім свого колегу, пана Бугаса, голова товариства “Українсько-Грецька Думка” показала дітям реліквії зі своєї шевченківської колекції, а саме, книги, кожна з яких мала свою особливу історію.

На закінчення присутній на святі отець Андрій Твердохліб пригадав, що рівно рік назад він вперше приїхав у Грецію і саме в ці дні познайомився з нашою школою та Товариством “Українсько-Грецька Думка”. Отець Андрій прочитав рядки з поезії “Доля” Т. Шевченка:

Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя!

У цьому вірші поет звертається до своєї долі, як до друга. Він радий, що у нього немає “зерна неправди за собою”. Отець Андрій закликав до правдивості, чесності, віри, любові до Бога і, взявшись за руки, всі присутні створили серце любові до Кобзаря і помолилися за вічний спокій поета, за його безсмертну душу, за те, щоб його пророчі слова збувалися.

На закінчення пані Ганна наголосила, що для того, щоб не соромно було перед Шевченковою пам'яттю, ми повинні так як він любити свій народ, свою Батьківщину, знати свою мову, історію, шанувати своїх героїв, щодня бути готовими до боротьби за себе, за своє майбутнє, за справедливість, за честь матері-України. Ми маємо усвідомити, що життя — це боротьба, і ми повинні завжди бути готовими відстоювати свій народ і його споконвічні цінності.

Прес-служба Товариства.

  https://youtu.be/4ogRUCfa-kk https://youtu.be/g3MzAciho4Y https://youtu.be/b1cC1PD3PPA https://youtu.be/zP_YMqdetX8

“РІДНА МОВА — БЕЗЦІННА Й НЕВИЧЕРПНА ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ НАРОДУ”. Флешмоб

Надзвичайно насиченим, творчим, плідним пройшов робочий день в українській недільній школі при Товаристві “Українсько-Грецька Думка”. У суботу 24 лютого 2018 року школа підводила підсумок роботи за цілий місяць, який був присвячений Міжнародному дню рідної мови - “РІДНА МОВА — БЕЗЦІННА Й НЕВИЧЕРПНА ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ НАРОДУ”. Захід відбувався в стилі філологічно-інтелектуальної гри. Серед усього іншого - малюнки, вироби з паперу, вірші, пісні, диктант єдності, вікторина, загадки, незвичні завдання та несподівані питання. Це стало випробуванням на знання української мови для сімейних команд, серед яких створене журі обрало найактивніших та нагородило усіх учасників медаллю із зображенням мудрої сови. Закінчилося свято флешмобом “Що означає для тебе рідна мова”. https://youtu.be/rmXD7cjXAH0  

UEFA Europa League. Αγώνας ΠΑΕ ΑΕΚ - Ντιναμό Κιέβου στην Αθήνα. 15 Φεβρουαρίου 2018

Η φωτογραφία από την ιστοσελίδα www.sport24.gr Εξ αιτίας της δημοσίευσης σχετικά με τον αυριανό αγώνα της ουκρανικής ομάδας «Ντιναμό» Κιέβου με την ελληνική ΠΑΕ ΑΕΚ, η οποία (δημοσίευση) παραδόξως εμφανίστηκε σε πολλές διαδικτυακές σελίδες, θα θέλαμε να επισημάνουμε ότι είναι πολύ λυπηρό το γεγονός ότι ένα τόσο δημοφιλής άθλημα όπως το ποδόσφαιρο, χρησιμοποιείται ως πλατφόρμα για προπαγάνδα βίας και εχθρότητας, κάτι που είναι απαράδεκτο! Πιστεύουμε ότι το αθλητικό πνεύμα του διαγωνισμού - πάνω απ 'όλα, και σε καμία περίπτωση δεν πρέπει να αποτελεί πρόσχημα και, ακόμα περισσότερο βήμα για τους αναρχικούς όλων των μορφών. Ενθαρρύνουμε τους Ουκρανούς και τους Έλληνες οπαδούς να υποστηρίξουν τους αθλητές τους, πρώτα απ 'όλα, με το πνεύμα ενός τίμιου παιχνιδιού με στόχο επίτευξη του καλύτερου αποτελέσματος! Οι αθλητικοί αγώνες είναι εκτός των πολιτικών δολοπλοκιών και η εκμετάλλευσή τους για εξάπλωση των ψευδών πληροφοριών - δεν ανταποκρίνεται στο πνεύμα του αθλητισμού και αποκαλύπτει κακόβουλες προθέσεις..

Кубок УЕФА. ФК "Динамо" Київ - ФК АЕК в Афінах. 15 лютого 2018

Фотографія зі сторінки www.sport24.gr У зв'язку з публікацією щодо поєдинку української команди "Динамо" Київ з командою одного з найвідоміших футбольних клубів Греції АЕК 15-го лютого 2018 року в Афінах, яка на диво з'явилася в багатьох грецьких Інтернет-виданнях, хотілося би зазначити, що дуже прикро, що такий популярний вид спорту як футбол, використовується як майданчик пропагування насилля і ворожнечі, що є неприпустимим! Віримо в те, що спортивний дух змагання - понад усе, і в жодному разі не повинен стати приводом і, тим більше, трибуною, для радикалів усіх штибів. Ми закликаємо і українських, і грецьких уболівальників до підтримки наших спортсменів, в першу чергу, у дусі чесної гри і досягнення найкращого результату! Атлетичні змагання є поза політичними інтригами, і їхнє використання з метою поширення фейкової інформації - не відповідає призначенню спорту і виказує злоякісні наміри.

Зимова мандрівка до гори Меналу

Дуже часто в людей Греція асоціюється з морем, сонцем, літом. Але й тут буває зима. Високі гори, сніг та чудові гірськолижні курорти тут є також. У неділю, 29 січня 2018, видався надзвичайно чудовий день і українська недільна школа при Товаристві “Українсько-Грецька Думка” відвідала один із “снігових пляжів”, який розлігся у підніжжя гори Меналу, що на Пелопонесі. Сніг, сонце, лижі, санки, чудовий настрій — і так цілий день. Чого тільки вартували перегони татусів на санках! Вболівали за всіх та щиро вітали переможця Сергія Лемішка, а з другим і третім місцем — Вадима Хіміч і Андрія Сторожинського. Діти, батьки, вчителі та друзі нашої школи з піснями та жартами під українським прапором, що розвивався над нашим імпровізованим табором, ліпили сніговика, раділи природі, снігу, ніжним сніжинкам, що виблискували і переливалися на сонці всіма кольорами веселки.  

Крути — це наша пам'ять і біль

Коли стають до зброї діти, Народ цей не перемогти.   У суботу, 27січня 2018, в українській недільній школі при Товаристві “Українсько-Грецька Думка” вшанували пам'ять Героїв Крут. У перебігу військових дій, розповіла директорка школи п.Ганна Павлюк, бій під Крутами вирішального значення не мав, але у нашій свідомості особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Крути — це наша трагічна історія, героїчна, ідейна, сильна. 29 січня 1918 року захищати столицю України — Київ пішли курсанти, студенти, гімназісти. 500 добровольців вступили в нерівний бій з 6000 армією червоноармійців. Хлопці принесли в жертву Батьківщині свою молодість, радість, щастя, свої молоді життя. Ці хлопці — приклад справжньої нетлінної волі, морального обов'язку. Історія продовжується. На сході України війна, яка забирає життя патріотів, таких же юних, як і 1918 року. Це подвиги в ім”я Свободи, прав українців жити у власній країні. Прикладом жертовності та милосердя є для нас всі, хто віддав своє життя за незалежність, спокій, мир. Сьогодні учні школи разом з учителями вклонилися перед пам'яттю українських патріотів.

ЗЛИЛИСЯ ВОЄДИНО ВІДНИНІ…/Declared Independence January 22, 1918/Ενώθηκαν για πάντα από σήμερα

https://www.facebook.com/ForumTVCanada/videos/968828636599327/   Урок “Єднання заради Незалежності” до Дня Соборності України провела у суботу, 20 січня 2018 року, учителька історії української недільної школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” пані Марія Ласій. Пані Марія наголосила, що однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня, коли в Україні відзначається День Соборності. Учителька донесла до учнів і присутніх на уроці, ідеї соборності, єдності та суверенності держави — головні умови розвитку незалежності України. Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік — Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в одну суверенну державу. Акт злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки 22 січня 1919 р. залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Така ж боротьба ведеться упродовж останніх чотирьох років. Україна бореться за своє існування як незалежної і життєздатної держави, бореться за єдність та проти втручання і тиск з боку Росії. На завершення уроку було проведено флешмоб “Україна єдина”.  

МАЛАНЧИНІ ВЕЧОРНИЦІ В ГРЕЦІЇ “НА ЩАСТЯ, НА ЗДОРОВ’Я”, ЯК В НАРОДІ ВЕДЕТЬСЯ

Уже різдвяна зоря сповістила світові про народження Сина Божого. Голодна кутя вже позаду та ще тішать око новорічні ялинки. Напередодні Старого Новогу року — 13 січня, на Маланку, - традиційно готували багату кутю. Цей вечір незвичайний — щедрий, тому й страви багаті, м’ясні. Здавна цієї ночі влаштовували карнавальні дійства: перевдягалися у Маланку, Василя, звірів... “Маланчині вечорниці” - започаткувало в цьому році товариство “Українсько — Грецька Думка” разом з вчительським та батьківським колективами. У суботу, 13 січня 2018 р., з першими сутінками, зібралися всі однією родиною, щоб зустріти Старий Новий рік. Щедрий вечір, добрий вечір... Хай же будуть в Році Новім Мир і щастя в Вашім домі! Мабуть, це і є найважливіше побажання на Маланку перед Новим роком — здоров’я, достатку і всіляких гараздів. Святкову українську вечерю поблагословив отець Анатолій Козак з сестричкою Герардою, закликаючи присутніх шанувати українські традиції, поважати, любити один одного, жити в злагоді. Побажав миру в сім’ях та в Україні. Звичайно, у цю ніч, між двома роками, відбуваються чудеса. Таких, як цієї ночі, більше не буває! На вечорниці завітала весела компанія — і Маланка (Люба Грабна), яка заправляла, як годиться, цілим дійством, як же ж без неї на Василя, і Чорт (Вікторія Тимчишин), який все намагався обдурити Козу та вкрасти її Душу, і Василь (Василь Спірідонов) — основна персона Старого Нового року, який і привів Козу (Галина Маслюк), символ гарного урожаю та благодіння для українського народу, і, звичайно, щедрівники. Цікавими сценками, жартами з прадавніх традицій ритуалів наших пращурів, аматори показали народні традиції, щоб наша громада далеко від батьківських порогів їх знала, пам’ятала і шанувала. З особливою зацікавленістю спостерігали за святом грецькі друзі. Хай щастить усім в усьому, і завжди, і всюди. Гарний настрій у всіх буде на свята і в будні... На радість дорослим, на втіху малечі Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір, - сповістила Галина Борик і всією родиною, в радості і веселості зайшли у Новий рік зі щедрівкою, з житом і пшеницею, де посівали збіжжям — на урожай, на долю, на щастя хлопчики, вихованці української недільної школи при товаристві. Сію-вію-посіваю, з Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я та на Новий Рік! Щоб уродило краще, як торік, Жито-пшениця і всяка пашниця, Коноплі під стелю на велику куделю. Будьте здорові, з Новим Роком та з Василем! Родинна атмосфера, веселий піднесений настрій, жарти, до останнього подиху танці, музику для яких ретельно підготувала Ольга Василишин, неповторний спів українського соловейка в Греції - Лесі Черної та дорогого гостя з української громади Німеччини, представника Світовой управи Спілки Української Молоді Андрія Несмачного, стали беззаперечним свідченням, що хоч невблаганний час поступово стирає звичаї, проте ніколи не постаріють українська Колядка і Щедрівка, які, наче чистий сніг, життєдайне сонце, закликають добрих людей до згуртованості, добра, віри і перемоги. Вже теж тридиційно, шануючи різдвяно-новорічні обряди гостинної для українців грецької землі, не обійшлося без Василопіти — новорічного пирога, в який на щастя в новому році кладеться монета-оберіг (символічна, чи золота або срібна). Голова і заступниця голови товариства “Українсько-Грецька Думка” Галина Маслюк і Ганна Павлюк привітали всіх зі Старим Новим роком, розрізали та роздали Василопіту як годиться, перехрестивши три рази, кожному із присутніх, виділивши спочатку Ісуса Христа, товариство, українську світову діаспору, українську громаду Греції, а також гостя свята Андрія Несмачного. Таким чином, на святі вшанували і українського, і грецького Василя! Святий Василій Великий споконвічно вважався у християн покровителем землеробства і обрядодії цього дня носять аграрно-магічний характер. Щедрування – народний звичай, тому щедрівки як в Україні, так і в Греції, радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї. Отже, ще раз щиро вітаємо всіх Василів, Василенків, Васильків, Василашків, Василис, Василівних, Васильовичів, з іменинами, і нехай добрий ангел завжди вас оберігає, добро і ласку посилає! Гарного року!

Світлини та відео від самого Василя (Василя Спірідонова).

   https://www.youtube.com/watch?v=Bv2fEq1qnJc https://www.youtube.com/watch?v=hBUuEvRh2ms https://www.youtube.com/watch?v=MwB063f6R5w https://www.youtube.com/watch?v=0QOPeLd09D8