Руслан Теліпський і його «Монументальна Шевченкіана» в Греції
У його колекції – понад тисяча власноручно зроблених світлин різноманітних пам’ятників Шевченку, до кожного монументу він приїздив вклонитися особисто. Ще зовсім нещодавно Руслан Теліпський реалізовував патріотичну ходу до могили Кобзаря під назвою «Тарасів Дороговказ», вийшовши на День Незалежності до Канева з прифронтового Слов’янська. Даний шлях, що простягнувся на 800 км через території семи областей Лівобережної України, був подоланий незвичним мандрівником-шевченкознавцем за 28 днів. А нині – він вже завітав до Греції, аби не тільки вперше побачити у Мандрі новий пам’ятник Світочу нашої нації, але й щоб поспілкуватися з нашою громадою.
7 жовтня 2018 року, Асоціація української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”, у співпраці із українською церковною громадою міста Атени, провела зустріч для діаспори з автором мистецького проекту «Монументальна Шевченкіана» – паном Русланом Теліпським. Цей проект представляє найунікальнішу в світі персональну фотоекспозицію найкращих пам’ятників з понад 1300 монументальних творів Кобзарю, які були досліджені автором та особисто сфотографовані в Україні та на 5-ьох континентах планети у 30 країнах світу... Цифра і географія подорожей заради Шевченка – справді вражає, все це було зібрано за понад 15 років кропіткої подвижницької діяльності...
За поглядами німецького філософа Імануїла Канта, уявлення людини про простір та час безпосередньо відноситься не до реального емпіричного світу речей або подій, а швидше за все є тим духовним інструментом, завдяки якому людина пізнає світ.
І дійсно, всі хто був присутній сьогодні на мультимедійній лекції пана Руслана, ніби реально втратили відчуття простору та часу. Переносячись з одного століття в інше, з одного континенту на інший, слухачі, затамувавши подих, дізналися багато нового про життя Шевченка, значення його величі у справі національного відродження.
Під час зустрічі Руслан Теліпський з легкістю розкрив сутність шевченківського феномену – наш Кобзар продовжує й надалі бути прикладом самопожертви мільйонам українців, котрі були, є і будуть на захисті своєї Вітчизни. «На прикладі Тараса Шевченка можна легко простежити всю унікальність українського народу, який дуже довго боровся за волю та мирне співіснування у лоні незалежних та рівноправних країн світу. А зараз під час неоголошеної війни з російськими окупантами – слова Шевченка з вуст українців звучать ще гостріше та радикальніше, ніж будь-коли раніше за часів новітньої історії України», – зазначив шевченкознавець.
Однією з найвищих точок визнання величі людини, розказував лектор, є присутність цієї постаті у пам’ятниках. І найбільшу кількість монументальних споруд в Україні, зовсім не дивно, що встановлено саме титанові народної думки – Тарасу. І що цікаво – всю унікальність нашої нації можна прослідкувати на прикладі Шевченка у вимірі його вшанування вдячними нащадками – тобто нами!
Руслан ознайомив слухачів із загальною кількістю кобзаревих скульптур, порівнюючи увічнення Шевченка за масштабністю як з іншими найвідомішими співвітчизниками, так і з величними постатями нашої планети в інших країнах. Цікаво було побачити історичну географію пам’ятників Кобзаря в Україні й у світі, а також почути про значення пам’ятників Тарасу Шевченку в патріотичному вихованні молоді. Окремою цікавинкою була демонстрація за допомогою проектора найцікавіших та найоригінальніших монументів Кобзарю по всьому світі і розповіді про людей, які присвятили прославленню Шевченка свої найкращі творчі роки, а інколи і життя…
Атенська громада сьогодні вкотре осмислила постать Кобзаря як духовного батька нескореного українського народу! Особливо були приємні миті, коли діаспоряни неочікувано ніби побували вдома, побачивши на лекції свого Кобзаря у бронзі чи камені зі своєї рідної сторони, дізнаваючись принагідно історію створення даного монументального об’єкта.
Протягом 15-ти років, працюючи над базою даних скульптурної шевченкіани, авторові вдалось нарахувати близько 2000 монументальних згадок про Шевченка. Це окрім пам’ятників – стели, пам’ятні знаки, погруддя, верстові стовпи, барельєфи, обеліски тощо. Цікаво було громаді довідатись, що пам’ятники Кобзарю встановлені у понад 40 країнах світу. У нас у Греції, до речі, їх аж 3, і всі були урочисто відслонені вже після здобуття Україною незалежності. В США - 18. Канаді - 16, Казахстані - 15. Між іншим, саме в цій азіатській країні був встановлений перший пам’ятник Шевченкові – ще в далекому 1881 році! Цікаво, що пана Руслана, як дослідника монументальної спадщини Кобзаря, дуже важко здивувати. Одначе, пан Юрій Вишневський таки спромігся це зробити, розказавши про невідомий досі мандрівнику пам’ятник Кобзарю на півдні Арґентини, який він бачив на власні очі. Так що пан Руслан вже мріє про нову подорож до Південної Америки.
Руслан Теліпський з представниками Асоціації
"Українсько-Грецька Думка" Лєною та Вадімом Хіміч,
Вікторією Тимчишин в м. Мандра (Аттика)
біля третього пам'ятника Кобзарю в Греції.
Автор Шевченкіани прагне згодом видати та залишити для нащадків унікальне своє дослідження Шевченка у пам’ятниках, яке за масштабністю скульптурного увічнення у світі нікому не поступається і гідно конкурує із найвідомішими постатями планети, котрим також встановлена велика кількість монументів на Землі (Жанна д’Арк, Джордж Вашингтон, Ян Павло ІІ, Сімон Болівар та ін.), а за естетичністю та багатьма іншими показниками навіть суттєво випереджає! Тому він, при першій можливості, мандрує Україною і світом, аби закарбувати на камеру усі меморіальні об’єкти Кобзаря і зібрати усі відомості про митців і громади, що встановили пам’ятники в своїх містах, селах чи столицях інших країн!
У Греції, як вже було зазначено, є 3 пам’ятники Кобзареві. Руслан вже мав змогу на запрошення голови Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" пані Галини Маслюк, перебувати в 2012 році у нашій еллінській країні. Саме тоді він відвідав бронзові скульптури Кобзаря в Атенах та Зографу, які постійно тепер експонує на своїх фотовиставках. А сьогодні відвідав ще й Тарасове погруддя у Мандрі, яке було встановлено у важкі для України травневі дні 2014 року.
Під час свого перебування в Греції пан Руслан розповідатиме про свою мандрівну Шеченкіану, адаптувавши насичену на дати та географічні локації лекцію, для дитячого сприйняття, для учнів українських недільних шкіл в Греції, їхніх друзів, та дорогих гостей - діточок з України, які втратили своїх татусів у загарбницькій війні, що веде зараз проти рідної України сусідня країна, Російська Федерація. Усі разом, з вчителями та батьками, перебуватимуть в таборі "Ми - нащадки козацької Слави", який за організацією Асоціації "Українсько-Грецька Думка" та у співпраці з Українсько-Грецькою спілкою дружби "Фарос", проходитиме 12-14 жовтня 2018 року на Пелопоннеському півострові.
13 жовтня 2018 року українські діаспоряни Греції та гості з України візьмуть участь у великому заході - Першому фестивалі "Зустріч світового Еллінізму" під гаслом "Усі разом - можемо", який відбудеться на стадіоні Аполлона в столиці Пелопоннесу - Патрах, район Перівола. Фестиваль проводиться Українсько-Грецькою спілкою дружби "Фарос" у співорганізації з Периферією Західної Греції, за участю представників уряду Греції, органів місцевого самоврядування, церкви, дипломатичних місій на півострові, депутатів, а також підприємницьких, мистецьких та літературних кіл Греції. Зокрема, фестиваль благословить Митрополит Патри Хрисостомос, участь у заході візьмуть генеральний директор Генерального секретаріату для греків зарубіжжя МЗС Греції п. Міхаліс Коккінос, Тимчасово повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко, голова Обласної державної адміністрації Пелопоннесу п. Апостолос Катсіфарас та інші.
Від імені української діаспори у Греції висловлюємо щиру вдячність Руслану Теліпському за цікаву мультимедійну презентацію та за його велике подвижництво. Бажаємо відвідати усі Тарасові пам’ятники в світі, щоб його Шевченкіана - справді цікаве дослідження про унікальну монументальну спадщину Кобзаря, стала гордістю та здобутком вірних нащадків Тараса Шевченка в усіх куточках планети.
Пресслужба Асоціації "Українсько-Грецька Думка".
Біля третього памятника Кобзарю в Греції (Мандра Аттики)
Привітання з Днем вчителя від Посольства України в Грецькій Республіці
Шановні вчителі та засновники українських шкіл Греції! У серці кожного з нас не згасає пам'ять про першого вчителя, який своєю мудрістю та любов’ю вселив у нас віру в себе та допоміг знайти свій шлях у житті. То ж щиро вітаємо усіх вас із професійним святом - Днем працівників освіти. Цінуємо вашу важку, але важливу та надихаючу працю. Саме ваші таланти і наполегливість, тепло сердець та бездоганне виконання місії з виховання молодого покоління, плекання рідного слова в діаспорі допомагають зберегти українську національну ідентичність та самобутність у середовищі закордонної української громади. У цей світлий жовтневий день вклоняємось вам, дорогі педагоги, за невтомний самовідданий повсякденний внесок до справи виховання нових поколінь, за активну громадянську позицію, за тепло, любов та знання, які ви з року в рік передаєте своїм учням. Бажаємо вам міцного здоров’я, щедрої долі та сумлінних і вдячних учнів. Зичимо успішного навчального року і нових надбань у вашій благородній справі. Зі щирою повагою, Колектив Посольства України в Грецькій Республіці
Презентація Мистецького проекту Руслана Теліпського «Монументальна Шевченкіана» в Греції
Асоціація української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", у співпраці із українською церковною громадою міста Афіни, сердечно запрошує на зустріч з мандрівником-шевченкознавцем, автором мистецького проекту «Монументальна Шевченкіана» – Русланом Теліпським. Патріотичний захід на тему Шевченка і його монументальної спадщини відбудеться в Афінах у неділю, 7 жовтня 2018 р. о 12:00 год., у нижній залі греко-католицької церкви Св. Трійці, що на вул. Ахарнон, 244-246, яку ґречно надає Українська греко-католицька парафія Св. Миколая.
Проект «Монументальна Шевченкіана» представляє найунікальнішу в світі персональну фотоекспозицію найкращих пам’ятників з понад 1300 монументальних творів Кобзарю, які були досліджені автором, особисто відвідані та сфотографовані в Україні та на 5-ьох континентах у 30 країнах світу за понад 15 років своєї кропіткої подвижницької діяльності:
https://youtu.be/5dq5ZdUdM_w
Дослідник монументалістики розробив з аналогічною назвою ще й цікаву мультимедійну презентацію лекції на тему пам’ятників Т. Г. Шевченку у світі, їхню роль і значення у формуванні позитивного іміджу України. Кожен слухач, котрий завітає на презентацію, матиме можливість ознайомитись із національною та світовою спадщиною монументальної Шевченкіани. Дослідження автора мають глибокий зміст, у яких він не лише показує географію меморіальних згадок про Кобзаря, але й вказує на причинні зв’язки їх територіального поширення:
https://youtu.be/jTXj-GyPmAU
Руслан Теліпський розкриває сутність шевченківського феномену, ознайомлює із загальною кількістю кобзаревих скульптур, порівнює Шевченка з іншими світовими постатями за масштабністю увічнення їх в інших країнах, показує історичну географію пам’ятників Кобзаря в Україні й у світі, розказує про значення пам’ятників Тарасу Шевченку в патріотичному вихованні молоді, демонструє найцікавіші та найоригінальніші монументи Кобзарю і розповідає про людей, що віддали, прославляючи Шевченка, найкращі свої роки творчості, а інколи і життя... Кожен, хто відвідає захід, матиме нагоду у новому світлі представити собі постать Кобзаря, як духовного батька нескореного Українського народу:
https://youtu.be/J0EmyB42a2M
Автор Шевченкіани прагне згодом видати та залишити для нащадків унікальне своє дослідження про Кобзареву монументальну спадщину, яка за масштабністю скульптурного увічнення у світі нікому не поступається і гідно конкурує із найвідомішими постатями планети, котрим також встановлена велика кількість монументів на Землі (Жанна д’Арк, Джордж Вашингтон, Ян Павло ІІ, Сімон Болівар та ін.), а за естетичністю та багатьма іншими показниками навіть суттєво випереджає! Тому він, при першій можливості, мандрує Україною і світом, аби закарбувати на камеру усі меморіальні об’єкти Кобзаря і зібрати усі відомості про митців і громади, що встановили пам’ятники в своїх містах, селах чи столицях інших країн!
https://youtu.be/kUT1ZJ5-p0U
Тарас Шевченко для Руслана – це передусім моральний авторитет і товариш, який поставив майже недосяжну для усіх інших планку самопожертви заради добра, благополуччя та процвітання кожної людини та своєї держави. Дослідник долучився і допоміг встановити монументи Кобзарю в Оттаві (Канада) та Ризі (Латвія), його також часто запрошують на відкриття монументів Світочу нації і в Україні:
https://youtu.be/VwheCHtQgLU
Відновлюючи духовні традиції українського народу та актуальність Шевченкового чину і слова, Русланом Теліпським засновано всеукраїнську пішу паломницьку патріотичну ходу «Тарасів дороговказ», пройшовши вже двічі цілковито пішки до Чернечої Гори від Заходу і Сходу (а згодом і з Півдня). Саме так колись мандрували наші лірники, кобзарі та прочани, ідучи до храмів, не зважаючи на побутові труднощі, постійну фізичну втому, психологічні випробовування, чи несприятливі погодні умови. Перший етап у понад 1000 км пролягав до Канева із Заходу країни, територією 9-ьох областей України. Піше паломництво до Чернечої Гори розпочато з рідного Луцька і тривало 34 дні поспіль:
https://youtu.be/XQRnhbaaDdw
А зовсім нещодавно Руслан реалізував другий етап патріотичної ходи, вийшовши до Канева з прифронтового Слов’янська. Даний шлях, що простягнувся на 800 км через території семи областей Лівобережної України, був подоланий Русланом за 28 днів:
https://youtu.be/_0s_zUJJOxw
Під час двох етапів відбувалися зустрічі з сотнями людей по дорозі, а також з громадами сіл, містечок і міст, котрі також прагнули отримати духовне підживлення та згуртованість у відродженні нашої національної самобутності, символом якої і є постать Тараса Шевченка. Наступним етапом пішої патріотичної ходи Руслан планує доєднати до Канева вже увесь Південь країни, розпочавши свій маршрут з Одеси, та пройшовши територією звільненого Криму і 8-ми областей України, загальною протяжністю у понад 1100 км.
Проект «Монументальна Шевченкіана» підтверджує свою актуальність і в цей нелегкий час для України. Доволі показово, що пам’ятники Шевченкові у світі підкреслюють свою надзвичайну актуальність щодо останніх подій в Україні, як і у будь-який час, а в період боротьби за свободу і територіальну цілісність – й поготів! Саме присутність у бронзі чи камені Шевченка по всьому світу нагадує про безальтернативність мирного співіснування народів і держав, про необхідність постійного міжкультурного діалогу, палко апелює до обстоювання всім світом вищих ідеалів честі та справедливості:
https://youtu.be/W08RHADu5hA
У Греції є 3 пам’ятники Кобзареві. Руслан вже мав змогу перебувати у цій еллінській країні в 2012 році, відвідавши в Афінах та Зографу Шевченкові монументальні твори, котрі експонує на своїх фотовиставках, а також провів лекцію для діток в українській недільній школі при Асоціації "Українсько-Грецька Думка". А цього разу має в планах відвідати ще й Тарасове погруддя у Мандрі та із задоволенням погодився продемонструвати свої лекції в Афінах та Патрах:
https://youtu.be/jahe-4egAj8?t=354
Свою «Монументальну Шевченкіану» (фотовиставку і/або мультимедійну лекцію) Руслан демонстрував у 20-ьох країнах світу, йому вдалося ознайомити з даним патріотичним проектом понад 2000 людей. До цих подій долучилися діаспорні українці з понад 40 міст. Резонанс та надзвичайне зацікавлення даною подією викликало не тільки серед українців чи людей українського походження, але й серед численних іноземців, що мали нагоду завітати на заходи:
https://youtu.be/LgqQ9xwYmKI
«За значний внесок у популяризацію творчої спадщини та вшанування Тараса Шевченка за межами України» Руслан Теліпський в 2015 році удостоївся найвищою нагородою Світового Конґресу Українців – ювілейною відзнакою СКУ «200 років з дня народження Тараса Шевченка», яка була встановлена з нагоди ювілею Кобзаря. Під час війни на сході України з російським окупантом Руслан заснував та вже 4-ий рік розвиває на Волині незалежний волонтерський рух під назвою «Меценати для солдата» (МдС) для підтримки бійців ООС і ветеранів АТО, а також благодійний проект допомоги для 220-ти дітей полеглих героїв під назвою «Діти небесного Легіону». Тому вже зовсім невдовзі Руслан переключиться від Шевченкіани до Волонтерства. Він спільно з товариством "Українсько-Грецька Думка" ще й організовує з 10 по 22 жовтня поїздку до Греції для психологічної реабілітації 8-ми дітей-підлітків, у котрих війна відібрала татусів і безтурботне дитинство:
https://youtu.be/3B3wRZvrOIw
Додаткова інформація про автора:
1. Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Теліпський_Руслан_Юрійович
3. Персональна сторінка у ФБ: www.facebook.com/ruslan.telipskyi
2. Відеоканал на Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UCgjPcVwuaABQULSbT1-uZIw/videos
Перший дзвоник біля Кобзаря в Атенах (Асоціація "Українсько-Грецька Думка". Фотосесія)
Я хочу сказати простими словами Про те, що турбує мене вечорами. Про те, як в думках я малюю картину, Якою я бачу свою Україну! 15 вересня в парку Гуді, учні та вчителі Української недільної школи, що діє при Асоціації "Українсько-Грецька Думка" гарно та весело розпочали Новий навчальний рік. Перший дзвоник дзвінко лунав на весь парк Дружби, що в Зографу, Аттики. Це найулюбленіше місце українців, адже тут стоїть наш Кобзар. Учні з великою пошаною поклали квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, та прочитали вірша “Якою бачу свою Україну!”. Всі дружно та з великим бажанням провели соціальний флешмоб "Моя Батьківщина". Відбулася презентація України, яку представляли діти українських емігрантів, котрі мали змогу відвідати люблячу неньку Україну влітку. Отець Дмитро вділив Божого Благословення учням, батькам та вчителям школи. Окрім отця, почесними гостями свята була сестра Герарда та консул Максим Тьокін. В кінці дня ласували смачними українськими стравами та солодощами. Бог нам в поміч!
ПРОТЕСТ/Διαμαρτυρία σχετικά με το Φεστιβάλ του Ομίλου για την UNESCO Νομού Πειραιώς και Νήσων με Πρόεδρο κ. Ιωάννη Μαρωνίτη
Αξιότιμες κυρίες και κύριοι, εκ μέρος του Συντονιστικού Συμβουλίου της Ενιαίας Διασποράς των Ουκρανών στην Ελλάδα σας παρουσιάζουμε την ανοιχτή επιστολή μας προς τον Πρόεδρο του Ομίλου για την UNESCO Νομού Πειραιώς και Νήσων κ. Ιωάννη Μαρωνίτη ως έντονη διαμαρτυρία για τις, κατά τη γνώμη μας, ανεπίτρεπτες πράξεις του εις βάρος της ουκρανικής κοινότητας της Ελλάδας, αλλά και του ανεξάρτητου κράτους της Ουκρανίας, που δέχτηκε το 2014 την ύπουλη επίθεση του γείτονά του, ρώσικης ομοσπονδίας, εχθροπραξίες της οποίας εναντίον της Ουκρανίας συνεχίζονται μέχρι και σήμερα, σχεδόν καθημερινά με θύματα. Η απογοήτευση και θλίψη μας είναι μεγάλη γιατί τον κύριο Μαρωνίτη με έναν από τους πρώτους συλλόγους μας, την “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” συνδέει 20-χρονη σχέση γόνιμης και εποικοδομητικής συνεργασίας, εφόσον αυτός ο σύλλογος υποστήριξε αδιάκοπα τον κ. Μαρωνίτη από τις πρώτες του πολυεθνικές εκδηλώσεις στις 1998. Είναι θλιβερό να αισθανόμαστε ότι οι άνθρωποι, που τους θεωρούσαμε φίλους, γύρισαν την πλάτη τους στον φιλικό λαό της Ουκρανίας, δεν περιορίστηκαν όμως ούτε σε αυτό, αλλά προσχώρησαν σε πράξεις, κατά τη γνώμη μας, ανεπίτρεπτες και αποτρόπαιες. KRODUG (ΣΣΕΔΟΕ – Συντονιστικό Συμβούλιο της Ενιαίας Διασποράς των Ουκρανών στην Ελλάδα) КРОДУГ (Координаційна Рада Об’єднаної Діаспори Українців Греції)
Перший дзвоник біля Кобзаря. "Моя Україна" в Атенах!
Дорогі друзі! Українська недільна школа при Асоціації "Українсько-Грецька Думка"
запрошує на свято Першого дзвоника, яке відбудеться
в суботу, 15 вересня 2018 року о 17.00
традиційно в парку Гуді біля пам'ятника Т. Г. Шевченку.
В рамках свята відбудеться презентація дитячих враженнь "Моя Україна".
Από τις σελίδες ενός Ημερολογίου
«Δεν ήταν η πρώτη φορά. Ήταν όμως μοναδική!
Όχι λίγες φορές φιλοξενήσαμε στον Αττικό λαμπερό ουρανό και στις καθάριες γαλάζιες θάλασσες της Πατρίδας παιδιά από διάφορες περιοχές της αγαπημένης μας Ουκρανίας. Αυτή τη φορά, όμως, τα αισθήματα ήταν ανεπανάληπτα. Ήταν μοναδικά!
Η φρίκη του πολέμου δεν σκλήρυνε την καρδούλα τους. Ο κονιαρκτός από τους όλμους και τις οβίδες δεν σκέπασε τις ευαίσθητες χορδές της ψυχής τους. Το ξερίζωμα από τα πάτρια εδάφη και ο θάνατος συγγενών και φίλων δεν μπόρεσαν να τα μολύνουν. Απλά, κατάλαβαν, σε μικρή ηλικία, ότι η Ελευθερία δεν χαρίζεται, αλλά κατακτιέται!
Ήταν τα σαράντα παιδιά από τα χωριά της Μαριούπολης, που σε συνεργασία με το Δήμο Αθηναίων και υπό την Αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία φιλοξενήσαμε, κατά τη θερινή περίοδο, στις κατασκηνώσεις του Αγίου Ανδρέα.
Κορμάκια λυγερά, σαν φρεσκοφυτευμένα κυπαρισσάκια, που άλλα θέλουν να ανδρωθούν και άλλα να λικνιστούν στην αγνή αύρα της εφηβείας. Μάτια, στα χρώματα του Ουρανού μας. Καθαρά και σπινθηροβόλα. Μαλλιά, υπόξανθα, σαν τη φύτρα του Ουκρανικού σταριού. Πρόσωπα, με δέρμα λευκό και λείο, με σοβαρά χαρακτηριστικά, αλλά και με την παιδική αθωότητα ζωγραφισμένη.
Ήταν οι μικροί φίλοι μας, που θελήσαμε να τους χαρίσουμε αυτό που κάθε Παιδί ονειρεύεται και δικαιούται: ΑΓΑΠΗ. Και μας προσφέρανε μια αγκαλιά γεμάτη ευγνωμοσύνη. Έναν όμορφο Κόσμο φτιαγμένο από αθώες παιδικές φωνούλες, πηγαίο γέλιο, παιχνίδι και ευτυχία.
Αλήθεια, τί να πρωτοθυμηθώ;
Το κρυστάλλινο δάκρυ που κύλισε από τα μάτια του παλληκαριού ή το γλυκό χαμόγελο με τα λακκάκια στα μάγουλα του κοριτσιού, όταν τους προσφέραμε την Ελληνική και Ουκρανική Σημαία, για να αισθάνονται τις ημέρες αυτές την αγάπη των Ελλήνων και την ανάσα της Πατρίδας;
Το γλυκό σαραντάηχο, σαν αηδονιού κελάηδισμα, που έψαλε με εθνική μυσταγωγία και γνήσιο πατριωτισμό τους Εθνικούς Ύμνους των δύο Λαών; Ή μήπως το βροντερό «Ζήτω η Ελλάδα» και «Σλάβα Ουκραίνι» που διαπέρασε τους ουρανούς όπως η αστραπή διελαύνει μέσα από τους αιθέρες;
Την εσωτερική ευγένεια, όταν με παιδική λαχτάρα, αλλά και υποδειγματική διακριτικότητα πήραν τα αναμνηστικά τους δώρα και κάθισαν παράμερα για να τα δουν και τα επεξεργαστούν; Ή την απόλυτη ευπρέπεια και τάξη στην ώρα του φαγητού, δείγμα χριστιανικής και οικογενειακής παράδοσης και αγωγής;
Τη ζεστή αγκαλιά της μικρής μας φίλης, που συμπτωματικά την ημέρα εκείνη είχε τα γενέθλιά της ή τα γεμάτα αγάπη και ευγνωμοσύνη λόγια του μικρού Βαλέριου που μου χάρισε ένα φιλί και ένα κέρμα για «καλή τύχη»;
Τι να πρωτοθυμηθώ;
Δεν είναι τα παιδιά κάποιου άλλου Θεού. Είναι οι Φίλοι μας από τη Μαριούπολη. Οι μικροί Ακρίτες της Ουκρανίας.
Εικόνες που θα μείνουν βαθειά χαραγμένες στα τρίσβαθα της ψυχής μου και θα εξακολουθήσουν να καθοδηγούν το δρόμο μου. Την πορεία προς το Θεό μέσω του Ανθρώπου».
Οι γραμμές αυτές γράφτηκαν το βράδυ της Τρίτης 31 Ιουλίου 2018, μετά το «καλωσόρισμα» των παιδιών από την εμπόλεμη περιοχή της Ουκρανίας, που φιλοξενήθηκαν στην Ελλάδα κατά τη φετινή θερινή περίοδο.
Το κείμενο προέρχεται από το προσωπικό ημερολόγιο του κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά,
Γενικού Γραμματέα του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου.
"Українсько-Грецька Думка" на Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл у Львові. 17-22 серпня 2018
"Рідна мова на чужині ще милішою стає"- писав колись Павло Грабовський. І в цьому переконалися українці, які з різних причин опинилися за межами Батьківщини. Тому, де б не жили наші люди, в сусідній країні, чи на іншому континенті, обов'язково засновували школи, щоб не забувало нове покоління рідної мови.
Цього літа, наче лелеки, що повернулися з вирію, вчителі українських шкіл з тридцяти шести країн світу, з'їхалися до Львова на Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК).
Прилетіли "лелеки" і з Греції. Від нашої школи, що при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", було аж п'ятеро делегатів: вчителька української мови та літератури Любов Грабна, вчителька географії Олена Хіміч, вчителька початкових класів Вікторія Тимчишин, вихователька дитячого садочка Наталія Смоляник, а також секретар Асоціації Наталія Ананевич.
Учасників Форуму вітали дружина Президента України, голова Українського культурного фонду, голова Фонду Порошенка, Марина Порошенко; міністр освіти і науки України Лілія Гриневич; начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України Лариса Дір; голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка; голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин; д-р наук, професор, ректор Національного університету "Львівська політехніка" Юрій Бобало, народний депутат України Оксана Юринець.
Владика Йосип Мілян, єпископ Української Греко-Католицької Церкви та о. Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії Української православної церкви Київського патріархату, вділили Боже Благословення учасникам Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл.
Відразу після урочистостей взялися до праці, розпочав роботу круглий стіл "Українська мова за кордоном, сфери функціонування", де обговорювалися питання: мовна ситуація у країнах проживання української діаспори та трудових міґрантів; діяльність українських осередків за кордоном: історія їхнього створення та проблеми сьогодення; взаємодія суботніх (недільних) шкіл із науковими інституціями; питання підтримки з боку громадськості та влади.
Другий день роботи Форуму розпочався з прзентації українських шкіл за кордоном, де була представлена і наша школа.
Не обійшлося і без приємних зустрічей! А саме з пані Валентиною Бойко, головним редактором видавництва "Рекламна агенція "Освіта України"", членом Українського географічного товариства України та Національної спілки журналістів України, автором шкільних підручників з географії, яка весною на наше запрошення відвідувала Грецію для проведення майстер-класу на тему «Навчання географії України: авторська візія освітньої програми та сучасних способів візуалізації навчального матеріалу".
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи, практикуми, які проводилися протягом наступних днів - все це було надзвичайно захоплююче та повчально. Вчителі, психологи, науковці, ділилися досвідом, знаннями, здобутками. Наприклад, дуже цікавою була презентація пілотного проекту "Нова модель української школи за кордоном" від Катерини Островської, д-ра пед. наук, проф., завідувачки кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету ім. І. Франка.
А під час невеличких перерв завжди можна було познайомитися з дивовижними людьми, знайти нових друзів.
Сюрпизом Форуму стало дефіле, яке подарувала освітянам Люда Сєдова - відома львівська дизайнерка та модельєрка. Українські вчительки з різних куточків планети, раптом перетворилися на моделей. Від нашої громади участь у дефіле взяла вихователька Наталія Смоляник, якій вишиванка дуже личить.
Останній день - екскурсія в Яворів та майсер-клас з виготовлення яворівської іграшки. Розписані власноруч коники вийшли дуже симпатичними.
Та все ж основним нашим здобутком стало розуміння важливості тієї справи, яку ми робимо, а саме: збереження ідентичності українців поза межами своєї Батьківщини, необхідність реформування старої системи викладання, пошуки нових форм і методів навчання, співпраця з іншими школами, обмін досвідом. Тільки так ми зможемо протистояти новим викликам. Тільки так ми зможемо достойно представляти Україну за кордоном. І велике спасибі МІОКу та його директору, кандидату педагогічних наук, доценту, Ірині Ключковській, за надану можливість все це усвідомити!
Вікторія ТИМЧИШИН,
член Ради правління Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, вчителька молодших класів української суботньої школи.
Детальну інформацію про Форум можна отримати на сайті МІОК:
Програма Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл
V Міжнародна конференція «Українська мова у світі» (17.08.2018)
Відкриття Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл (17.08.2018)
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ КЕРІВНИКІВ
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи → практикуми (18-22.08.2018)
Дефіле освітян світу в сучасному українському вбранні від Дизайн студії «Sophie Maria Syedova» (21.08.2018)
24 серпня - День Незалежності України/24 Αυγούστου - Ημέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας
ΖΗΤΩ Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ! ΖΗΤΩ Η ΗΡΩΕΣ!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.Ліна Костенко
23 серпня - День державного прапора України/23 Αυγούστου - Η ημέρα της εθνικής σημαίας στην Ουκρανία
23 Αυγούστου - στην Ουκρανία εορταζεται η ημέρα της εθνικής σημαίας...
Κίτρινο (χρυσό) και μπλε χρώμα χρησιμοποιείται στο Βασίλειο των Ρως (Ρους) τον 14ο αιώνα.
Από τον 16ο αιώνα ο Κοζάκικος Στρατός χρησιμοποιούσε σημαίες κατασκευασμένες από μπλε ύφασμα με κεντημένο πάνω του έναν ιππότη με χρυσά ή κόκκινα ρούχα που φορούσε μια χρυσή πανοπλία.
Στις 25 Ιουνίου του 1848 η μπλε και κίτρινη σημαία κάνει την πρώτη δημόσια εμφάνιση στο Λβιβ. Μετά από αυτό το περιστατικό, η σημαία αυτή αποκτά συνεχώς αυξανόμενη δημοτικότητα.
Το 1917 - 1921, κατά την Ουκρανική Επανάσταση, αυτή η σημαία γίνεται η εθνική σημαία της Ουκρανικής Λαϊκής Δημοκρατίας και του Ουκρανικού κράτους.
Το 1938 - 1939 ήταν η σημαία της Καρπαθιακής Ουκρανίας και το 1941 του Ουκρανικου κράτους.
Αργότερα, κατά τη σοβιετική εποχή, η μπλε-κίτρινη σημαία χρησιμοποιήτο κρυφά γιατί η χρήση της στην ΕΣΣΔ τιμωρείτο με φυλάκιση δύο ετών.
Από το 1991, μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, χρησιμοποιείται ως η σημαία του ανεξάρτητου κράτους της Ουκρανίας. Την 18η Σεπτέμβριου του 1991, το κοινοβούλιο της Ουκρανίας ψηφίζει την μπλε-κίτρινη σημαία σαν την επίσημη σημαία της χώρας...
Νίκος Φραγκάκης
День прапора України 2018: що потрібно знати про свято
Верховна Рада ухвалила закон про Державний прапор України 28 січня 1992 року
У четвер, 23 серпня, українці відзначають День державного прапора України.
День прапора України 2018: історія свята
Дату було засновано в 2004 році указом президента Леоніда Кучми. При цьому український прапор має дуже багату історію.
Так, першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А перше визнання синьо-жовтий прапор отримав 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Відзначається, що прапор досі, як реліквія, зберігається в музеї Ради.
28 січня 1992 року ВР прийняла закон про Державний прапор України. Відповідно до сучасної інтерпретації, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними.
Але навіть зараз тривають суперечки про те, який колір прапора повинен бути вгорі - жовтий або блакитний. Деякі історики говорять про те, що спочатку використовувався жовто-блакитний прапор, проте інші вважають, що в часи УНР використовувалися обидва варіанти.
У 2009 році Віктор Ющенко заснував щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. З тих пір на честь Дня державного прапора зазвичай проходять урочисті заходи, концерти, виставки, круглі столи по всій території України.
Варто уточнити, що в цьому році пройде церемонія урочистого підняття Державного Прапора України біля будівлі Київської міської ради та в районах Києва.
Крім того, у Києві відбудеться встановлення національного рекорду «найдовший Державний Прапор України» (від Харківської площі до перетину проспекту Бажана та вул. Лариси Руденко).
Нагадаємо, що з нагоди Дня Незалежності і Дня державного прапора України у Києві заплановано безліч цікавих заходів.
Автор матеріалу: Анна Зущик
https://znaj.ua/society/den-prapora-ukrayiny-2018-sho-potribno-znaty-pro-svyato