Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь...
Ось уже, як другий рік поспіль Товариство "Український Журавлиний Край" організовує Шевченківський вечір за участі усіх українських громад міста Атени, Греції. Так 2 квітня 2017 року українці Греції зібралися на музично-літературний вечір: "20 років шевченківській пісні на грецькій землі".
“Розлилися бережечки, де ходила ти...” - слова пісні лилися зі сцени під чарівні переливи струн бандури неповторним голосом ніжної україночки пані Олі Василишин. Цю пісню дарувала вона землячці на прохання педагогічного колективу української недільної школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” з нагоди іменин і не тільки... пані Галина Маслюк була біля витоків. Тому зрозуміло, що у своєму виступі вона уточнила: слово Шевченка прозвучало на грецькій землі не 20 років тому, а раніше, ще у 1995 році.
Весна далекого кінця 20-го століття. Скільки їх, чарівних українок, “сірим шнурком” потягнулося із рідної землі.
Кого гнала бідність — до праці взявся.
Кого гнало горе — вдвічі застогнав...
Так живим словом озивався із давнини до українців рідний усім Т. Г. Шевченко.
Будеш, батьку панувати, поки живуть люди,
поки сонце в небі світить, тебе не забудуть.
Іван Котляревський
Не забули. Не зреклися. Дітям передали.
Два десятки років. Не виплакані жалі, не сповнені мрії.
Скільки нас?! Т.Г. Шевченко був одним із таких. Його ж доля заблукала не 20, а 200 років тому. Мовчала, щоб говорити пізніше, страждала, щоб пізнати, училась, щоб навчати...
Учітися, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Т. Г. Шевченко
Вчимося, батьку, кажем нині.
Вчимося жити на чужині.
Три школи мають українські громади міста Атени. Чому не одна? Україна велика. Люди різні.
Кожен тягнеться туди, де душі приємно відпочити у згадках.
Радість у тому, що ми є і будемо. Різні, але діти України.
Свято, організоване Товариством “Український Журавлиний Край”, засвідчило любов земляків до Шевченкового слова, до рідної землі. Всі учасники ювілейного концерту по-своєму віддали належне великому поетові, отчому краєві. Але окреме слово хочу сказати про учнів та керікників художньої самодіяльності української недільної школи при Товаристві “Українсько-Грецька думка”.
Колись, за легендою Бог наділив дівчинку-українку піснею. І з роду в рід передається цей дар Божий українцями. Тож пані Оля Василишин, пані Ліля Ситнікова та п. Лєна Євтєєва вкладають всю душу і вміння у дітей українців, що народились на грецькій землі. Тому так задушевно звучала пісня на слова Шевченка “Тече вода з під явора” у виконанні дівчат 1-4 класів під супровід бандури.
Учні 9 класу Василь та Дмитро словами козацької пісні передали естафету молодшому поколінню. Обнявшись, зазираючи в очі старшокласникам, учні 3 і 4 класів під звуки ритмічної музики і аплодисменти глядачів вторили пісні, яку розучила з учнями весела, енергійна пані Ліля.
Танець “Повзунець” за вмілою постановкою пані Лєни ще і ще раз доказує, що “козацькому роду нема переводу”.
Задоволені глядачі нагородили маленьких артистів не тільки гарячими оплесками а й вигуками “мо-лод-ці!!!!”
Леся КУРИЛЯК, вчителька початкових класів.
Шевченківські дні в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"
Весна-весняночка вранішнім сонечком, нічною зірочкою, молода, наче дівчина, вийшла з новим ранком й посміхнулася березневому дню. Це вона, весна, подарувала Україні Великого Генія- Тараса Григоровича Шевченка.
Цього ранку, 18 березня 2017 року, у школу при Асоціації української діаспори в Греції та греків філоукраїнців “Українсько-Грецька Думка” поспішали учні, вчителі, батьки, щоб вшанувати пам'ять Великого Кобзаря.
Як ведеться в Україні, дорогих гостей – Владику Йосифа Міляна, отця Ореста Козака, отця Андрія Твердохліба, сестру Вероніку, п.Володимира Семківа з товариства “Український журавлиний край”, п. Галину Маслюк - голову товариства “Українсько-Грецька Думка”, учнів та вчителів школи “Берегиня” - зустрічали хлібом-сіллю.
Урок-підсумок “Він є для нас Батьком Пророком, натхненним голосом цілого народу, і будителем нації”, підготувала і провела учителька української літератури п. Люба Грабна. Подорож учнів у минуле, від народження Тараса до його визнання Великим Генієм, перепліталася чарівними піснями дітей під звуки бандури п. Ольги Василишин. Усіх зачарувала арія “Аве Марія” у виконанні вчительки музики п. Лілії Ситникової. До уроку готувалися не тільки учні школи, а й вчителі – п.Вікторія Тимчишин, п. Леся Куриляк, п. Наталія Смоляник, продекламували вірші поета. Був присутній на уроці і сам Т. Шевченко (його роль виконував Д. Сенів), який зачитав “Заповіт” і закликав “І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь”.
Підсумок підвела директорка школи п. Ганна Павлюк, яка закликала учнів подивитись на Шевченка по-іншому. Не на кріпака у латаній свитині, а на допитливого хлопчика, який не навчався у двох школах, як вчаться вони, який у дитячому віці залишився сиротою і через труднощі, злидні, тюрми, переборюючи все, завдяки впертості, наполегливості, вірі у перемогу – став Великим Генієм.
В знак подяки, п. Ганна вручила Владиці Йосифу Міляну книгу “Заповіт” - двомовне видання поезії Т. Г. Шевченка видане товариством ”Українсько-Грецька Думка”, укладене п. Галиною Маслюк під егідою Української Ради Миру.
Ганна Павлюк
Світлини Василя Спірідонова, Лесі Неделчевої
21 лютого - Всесвітній день рідної мови
До всесвітнього дня рідної мови (21 лютого) в українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» було проведено відкриті уроки. Суботній ранок 25 лютого зібрав учнів старших класів і вчителів на відкритий урок викладачки історії Марії Ласій щодо історії української мови.
Згідно з історичними довідками, розповідала пані Марія, мови і писемність розвивались у тісній співпраці з торгівлею. Часи Київської Русі не були виключенням з цього правила. Тодішня мова відрізнялась від сучасної української і містила також елементи які зараз відносять до білоруської і російської мов.
Після занепаду Київської Русі, традиції освіти і літописання продовжило Галицько-Волинське князівство. Не перервались вони і у Великому князівстві Литовському, де руська мова була державною. У наступні віки, коли українські землі були розділені між державами і імперіями, одну з провідних ролей у збереженні мови і звичаїв відіграло духовенство.
З відродженням національних рухів у XVIII – XIX століттях, питання мови і самоідентифікації народів знову привернуло увагу до себе. Задля збереження імперії, придушення національних мов, а особливо української, було особливо жорстоким у Російській імперії. З низки указів особливо вирізняється Валуєвський циркуляр (1863р.), яким заборонялося видавати українською мовою підручники для початкових шкіл та релігійні тексти оскільки української мови нема, не було і не може бути. У 1876 році Алєксандр ІІ видає Емський указ, згідно з яким заборонялося навіть писати ноти на тексти українських пісень і ставити в театрах вистави українською мовою.
Проте, владний наступ на українську мову підштовхував українців до гуртування. На теренах Австро-Угорської імперії Маркіян Шашкевич, Іван Вашкевич і Яків Головацький створили “Руську трійцю” в 1836-37 рр. У підросійській Україні студенти Київського університету і викладачі створили Кирило-Мефодієвське братство. Мета таких осередків була однаковою — зберегти українське слово, мову, історію і традиції.
Врешті-решт, українці на початку ХХ століття спробували збудувати власну державу. Великий внесок у справі української освіти, науки та культури зробив гетьман П. Скоропадський: заснував університети в Києві та Кам’янську-Подільському, Академію Наук, українські школи, гімназії, організував друк шкільних підручників українською мовою.
Нажаль, радянський період ознаменувався черговою хвилею агресивної русифікації, яка продовжила традиції Російської імперії. У 20-х — 30-х роках відбулося поступове згортання української преси, шкіл і підпорядкування всього більшовитській ідеології. Тільки в Києві наприкінці 80-х років з 300 тис. учнів тільки 100 тис. навчались в школах з українською мовою викладання. На сході України ситуація була ще сумнішою. Паралельно йшла безперервна боротьба з інакомисленням, коли до тюрем і заслання засуджували письменників, поетів, юристів, серед яких були Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук'яненко та інші. Під час Перебудови відчувалось, що Радянський Союз доживає останні дні і з метою задобрення національних рухів у республіках було прийнято Закон про мови (1989 р.).
У роки незалежності вважалося, що питання мови не таке вже й першочергове і продовженню повільної русифікації мало що заважало. Навіть після 25 років, в Україні досі знаходяться люди, які принципово говорять виключно російською у стінах парламенту. З іншого боку, це перший період за багато століть, коли українці можуть безбоязно говорити рідною мовою на вулицях. Звичайно, ще багато роботи має бути зроблено, але і великий шлях подолано. Незважаючи на всі негаразди і заборони, наші пращури зберегли і збагатили українську мову, часом ціною власного життя. На сьогодні українська входить до 30 найпоширеніших мов у світі. Нею говорять не тільки в Україні, а й багатьох країнах з чисельною українською діаспорою. Рідна мова об’єднує, підтримує і збагачує людину.
На завершення уроку викладачка української філології Люба Грабна цитувала милозвучні твори українських класиків та закликала учнів вивчати, любити та шанувати свою рідну мову.
Варто сказати і кілька слів про святкування у молодшій школі де вчителі підготували для своїх учнів свято "Одна родина за столом" і в такий спосіб показали дітям настільки важливо знати свою рідну мову, поважати і любити українські звичаї та традиції. Було також проведено майстер-клас “найсмачніша канапка”, під час якого діти співали пісні і відгадували загадки. Учні старшої школи мали можливість оцінити таланти молодших друзів і покуштувати чудові канапки за однієї умови: за їхнім вибором було необхідно заспівати українську пісню, розповісти вірш, історію, загадку. Учасниками конкурсу були не тільки учні, але й вчителі старшої школи. Так за дружнім родинним столом звучали українські сучасні пісні, вірші Лесі Українки, Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри. Своїми враженнями від прожитого дня діти з радістю ділилися з своїми батьками. А оскільки все це відбувалося напередодні Великого посту, то в світлі грецьких традицій, дітки ще й в карнавальних костюмах покрасувалися.
Нижченаведені фото можуть тільки частково передати атмосферу свята.
Олена Печак
Світлини Лесі Неделчевої
Грецькі українці вшанували пам'ять Небесної сотні в стародавньому центрі Атен
Українці в Греції долучилися до Всеукраїнської акції "ВШАНУЙ ПАМ"ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ", яка відбулася одночасно в неділю 19-го лютого 2017 року в Римі, Лісабоні, Бразі, Мадриді, Парижі та інших містах Європи. Захід був присвячений третій річниці трагічних подій на київському Майдані Незалежності.
В найстародавнішому районі Афін, біля підніжжя Акрополя українці привернули увагу перехожих жовто-синіми прапорами та відповідали на чисельні питання зацікавлених гостей та жителів грецької столиці, після чого запалили свічки в пам"ять про загиблих земляків в одній з найдавніших храмів Аттики - церкві Св. Спиридона 12 століття.
Світлини Яни ГОНЧАР.
Всеукраїнська акція "22 Pushup Challenge" В Атенах
Українська недільна школа при Товаристві "Українсько-Грецька Думка" прийняла з честю естафету від української недільної школи "Берегиня" та сьогодні, 18 лютого 2017 року, долучилась до Всеукраїнської акції "22 Pushup Challenge" на підтримку ветеранів бойових дій з посттравматичним синдромом. Учасники акції виконали 22 віджимання на подвір'ї недільної школи.
Естафета до України прийшла з США, яка там розпочалася після оприлюднення звіту Департаменту у справах ветеранів про кількість самогубств. З'ясувалося, що 22 ветерани щодня здійснювали самогубство.
Ми сподіваємося, що в такий спосіб зможемо привернути увагу суспільства і підтримати здоровий дух наших ветеранів АТО.
3-тя річниця Революції Гідності
У неділю, 19 лютого 2017 року, в Атенах відбудеться Всеукраїнська акція, приурочена третій річниці трагічних подій на Майдані “ВШАНУЙ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ” початок о 14:00 на розі вул. Пелопіда і Еолу, в районі Плака (біля "Піргоса Аерідон"), зупинка Метро Монастиракі. Герої не вмирають!
УКРАЇНСЬКІ ЕЛЛІНІСТИ ПРЕЗЕНТУВАЛИ СВОЮ ПРАЦЮ В ГРЕЦІЇ
Презентація нової наукової праці проф. Юрія МОСЕНКІСА про Україну й походження давньогрецької цивілізації відбулася в неділю 5 лютого 2017 р. в Атенах в приміщенні Спілки греків Єгипту за сприяння Грецької спілки культури та Культурного центру “Кавкасус”. Нова книга професора Юрія Мосенкіса «Грецьке походження Європи», присвячена формуванню давньогрецького етносу, мови, держави та писемності. У виданні розглянуто виникнення найдавнішої грецької держави в Західній Анатолії, а саме в Трої, запропоновані прочитання критської ієрогліфіки та лінійного письма А грецькою мовою. Показано, що найдавніші грецькі написи віком близько 5 тисяч років (3000 р. до н. е.) здійснені на предметах пізнього етапу Трипільської культури, знайдених в Україні та Румунії. Попередні публікації автора з елліністики відзначені Почесним дипломом грецького відділення ЮНЕСКО та Золотою медаллю імені Олександра Македонського (Греція).
Презентація унікальної праці українського вченого викликала жваве обговорення і, особливо, присутніх у залі фахівців.
Велике враження справив також виступ професора Назара Назарова, який виконав на фортепіано чудові композиції та прочитав кілька останніх своїх перекладів творів Кавафіса українською мовою.
Блискучий виступ відомого грецького актора та режисера Паріса Катсівелоса завершив чудовий вечір, присвячений українським вченим-елліністам, Юрію Мосенкісу та Назару Назарову.
Напередодні, в суботу 4-го лютого, шановні гості з України відвідали Українську недільну школу при Асоціації української діаспори в Греції та філоукраїнців греків “Українсько-Грецька Думка”, де виступили перед вихованцями школи та взяли участь у заході, який відбувався на підтримку Миру в Україні, зважаючи на ескалацію ситуації на Сході країни. Українські вчені обговорили з Радою правління асоціації перспективи співпраці в науковій, освітянській та культурній сферах.
Галина МАСЛЮК.
Τα Ουκρανόπουλα της Ελλάδας ζητάνε Ειρήνη για την Ουκρανία
Την υποστήριξή τους στους στρατιώτες που υπερασπίζονται την Ουκρανία σε αυτή τη δύσκολή στιγμή εξέφρασαν τα παιδιά του Ουκρανικού κυριακάτικου σχολείου της Κοινότητας της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" το Σάββατο 4 Φεβρουαρίου.
Η Γαλήνη Μασλιούκ, πρόεδρος της Κοινότητας, απευθυνόμενη στα παιδιά και τους παρευρισκόμενους, είπε ότι η τελευταία βδομάδα ήταν ιδιαίτερα δύσκολη για τα παιδιά στην Ανατολική Ουκρανία, λόγο των βομβαρδισμών σκοτώθηκαν οι Ουκρανοί στρατιώτες, πολλοί υπέστη τραυματισμούς, και χιλιάδες παιδιά έμειναν χωρίς νερό και θέρμανση σε πολύ κρύες μέρες, όταν το θερμόμετρο δείχνει θερμοκρασία είκοσι βαθμούς κάτω από το μηδέν. Η διευθύντρια του σχολείου Άννα Παβλιούκ κάλεσε τα παιδιά να στείλουν το δικό τους "ζωντανό" χαιρετισμό στους υπερασπιστές της Πατρίδας τους.
Οι μαθήτριες του σχολείου - η Μαριλένα Χίμιτς και η Βαλέρια Μπίκοβα είπαν στα ουκρανικά και στα ελληνικά: "Είμαστε Ουκρανοί. Είμαστε μαθητές του Ουκρανικού κυριακάτικου σχολείου, που λειτουργεί στην Κοινότητα "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" εδώ και 15 χρόνια. Ζητάμε ΕΙΡΗΝΗ!". Η μαθήτρια της έκτης τάξης Χριστίνα Παπαδοπούλου διηγήθηκε: "Γεννήθηκα στην Ελλάδα. Η μαμά μου είναι Ουκρανή. Και η ουκρανική, και η ελληνική - είναι οι μητρικές μου γλώσσες. Αγαπώ πολύ τη χώρα όπου γεννήθηκε η μαμά μου. Ζητώ Ειρήνη για τη χώρα μου!".
Τα μικρότερα παιδιά του σχολείου έφτιαξαν για τους Ουκρανούς στρατιώτες ζωγραφιές, όπου μόνα τους, χωρίς οποιαδήποτε βοήθεια της δασκάλας έγραψαν πόσο αγαπάνε την Ουκρανία και πόσο όμορφη χώρα είναι, επίσης έφτιαξαν από το χαρτί περιστέρια Ειρήνης, τα οποία θα στείλουν στην Ανατολική Ουκρανία για να σταματήσει ο πόλεμος.
"Στρατιώτες, είμαστε μαζί σας! Να σας φυλάει ο Θεός! Ζήτω η Ουκρανία! Ζήτω οι Ήρωες! Θέλουμε Ειρήνη!" - έστειλαν μαζί τον χαιρετισμό τους οι μικροί Ουκρανοί της Ελλάδας στην παγωμένη Αβντίϊβκα, όχι μόνο στους στρατιωτικούς-υπερασπιστές, αλλά και στα παιδιά της ταλαιπωρημένης από τον πόλεμο Ανατολικής Ουκρανίας.
Με το μήνυμά τους τα Ουκρανάκια της Ελλάδας όχι μόνο δηλώνουν τη συμπαράστασή τους στους ανθρώπους που φυλάνε την Πατρίδα τους, αλλά στέλνουν επίσης σήμα ανησυχίας στην ελληνική κοινωνία - "Η Ουκρανία φλέγεται. Παιδιά της Ουκρανίας χρειάζονται Ειρήνη. Η Ουκρανία έχει ανάγκη από συμπαράσταση του κόσμου. Η Ουκρανία χρειάζεται Ειρήνη".
Українські діти Греції бажають Миру Україні/Τα Ουκρανόπουλα της Ελλάδας ζητάνε Ειρήνη. Video
Українські діти Греції бажають Миру Україні
Свою підтримку воїнам, які захищають Україну у цей важкий для неї час, висловили діти Української недільної школи при Асоціації української діаспори в Греції та філоукраїнців греків "Українсько-Грецька Думка" у суботу 4 лютого.
Галина Маслюк, голова Асоціації розповіла дітям про те, що останній тиждень став дуже важким для українських дітей на Сході України, через бомбардування загинули бійці, багато отримали поранення, а тисячі дітей залишилися без води та опалення в дуже морозні дні, коли температура сягає мінус двадцяти градусів Цельсія. Директорка школи Ганна Павлюк закликала учнів передати свої "живі" вітання мужнім захисникам нашої рідної землі.
Учениці старшої школи Марілєна Хіміч та Валерія Бикова сказали українською та грецькою мовами: "Ми - Українці. Навчаємося в Українській недільній школі при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", яка діє вже 15-тий рік. Ми - за мир!". Учениця 6-го класу Христина Пападопулю розповіла: "Я народилася в Греції. Моя мама є українкою! І українська, і грецька мови є моїми материнськими мовами. Я дуже люблю країну, де народилася моя мама. Я прошу миру моїй країні!".
Наймолодші вихованці школи намалювали для українських воїнів малюнки, де вони самі, без жодної допомоги вчительки, написали, як вони люблять Україну і яка вона гарна, а також власноруч зробили з паперу голубів миру, яких надішлють з Греції в Східну Україну, щоб там вже ніколи не було війни.
"Воїни, ми з вами! Хай береже вас Бог. Слава Україні! Героям Слава! Ми - за МИР", - хором відправили вітання маленькі українці Греції в холодну Авдіївку не тільки воїнам-захисникам, але й дітям зболеного від війни Сходу України.
Своїм посланням українські діти в Греції не тільки висловлюють підтримку українським бійцям, але сподіваються також відправити сигнал тривоги грецькому суспільству - "Україна у вогні. Діти України потребують МИРУ. Україна потребує підтримки світу. Україна - за МИР".
Українські діти Греції бажають Миру Україні/Τα Ουκρανόπουλα της Ελλάδας ζητάνε Ειρήνη. Video