З ПЕРЕШКОДАМИ, АЛЕ УСПІШНА МАНІФЕСТАЦІЯ Stop Putin's War In Ukraine 2.0 В АТЕНАХ
Українська громада Греції за ініціативи Координаційної Ради Об'єднаної Діаспори Українців Греції (КРОДУГ) та активної організаційної підтримки волонтерської спільноти «Грекобандерівці», підтримала міжнародну акцію #StopPutinWarInUkraine2.0. Дана акція, яка вперше відбулася в червні 2016-го року за ініціативи Міжнародної ініціативної групи української діаспори, до складу якої увійшли - Ірина фон Бург, Володимир Когутяк та Василь Сліпак. У зв'язку з активізацією бойових дій на сході України, ініціатори, за винятком соліста Паризької опери Василя Сліпака, який героїчно загинув в кінці червня цього року, захищаючи Батьківщину, було вирішено провести акцію в жовтні цього року. 14-го жовтня мирні маніфестації успішно пройшли в понад ста містах із 34-ьох країн світу. У неділю 16-го жовтня Акція Stop Putin's War In Ukraine 2.0 - Athens відбулася в столиці Греції, Атенах. Варто зазначити, що Греція стала єдиною країною, де не обійшлося без проблем. Після проголошення мітингу в соцмережах, антиукраїнські сили, які є найактивнішими на європейських теренах, почали поширювати брутальну лайку і, нарешті, погрожувати, що вони не допустять проведення даного заходу. В мережі Інтернет з'явилася скандальна стаття із закликом під заголовком “Задля скасування мілітаристської фашистської маніфестації прихильників Правого сектору і співробітників посольства”. Вона закликала “антифашистські” організації Греції зібратися в тому самому місці і в той самий час на “антифашистський” мітинг протесту, чим перешкодити проведення української маніфестації. Потрібно зазначити, що у п'ятницю 14-го жовтня працівники Посольства України в Грецькій Республіці на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом Володимиром Шкуровим висловили свою підтримку антивоєнній акції Stop Putin's War In Ukraine 2.0. Зрозуміло, що спекулятивна згадка в заголовку статті Правого сектору, спрямована на очікувану реакцію читацької аудиторії, зважаючи на зумисно сформоване негативне ставлення до українського народу, українського уряду та України загалом. Однак, мирна українська маніфестація в Атенах була чисельною та успішною завдяки турботі правоохоронних структур Греції, які на основі офіційного звернення Координаційної Ради Об'єднаної Діаспори Українців Греції та Посольства України забезпечили спокій та порядок. Близько 150 грецьких українців, серед яких чимало цілих сімей з маленькими діточками, а також чисельні представники грузинської спільноти Атен, прийшли висловити протест проти експансивної та агресивної політики Путіна щодо України. Велику зацікавленість проявляли перехожі жителі та гості грецької столиці до синьо-жовтого, вишиванкованого мітингу, розпитуючи про справжній хід подій на сході України. Учасники акції роздавали листівки грецькою та англійською мовами. Одночасно, в іншій частині площі, під пильним контролем силових структур, відбувався альтернативний мітинг, учасниками якого були здебільшого етнічні росіяни та понтійці з колишнього Радянського Союзу. Діючи у вже відомий спосіб, використовуючи прийоми створення фейкової інформації, вони поширюють завідомо неправдиву інформацію через свої електронні мережі.
Ατύχημα σε φορτηγό πλοίο ανοικτά της Ρόδου
Ως αποτέλεσμα του ατυχήματος στο ουκρανικό εμπορικό πλοίο "Svyatogor", που συνέβη την Τρίτη, 4 Οκτωβρίου 2016 στην ανοιχτή θάλασσα ανατολικά του ελληνικού νησιού της Ρόδου, μετά το σήμα «SOS», μεταφέρθηκαν με ελικόπτερο της Πολεμικής Αεροπορίας στο Γενικό Νοσοκομείο Ρόδου 4 μέλη πληρώματος. Δυστυχώς ένας από τους ναύτες, ο Ιγκόρ Ιβανόφ απεβίωσε στο δρόμο για το Νοσοκομείο όπου και διαπιστώθηκε ο θάνατός του. Ο άλλος ναύτης , Σεργίυ Κομαρόβ, βρισκόταν σε κώμα στην Εντατική μονάδα του νοσοκομείου μέχρι και την Πέμπτη 13 Οκτωβρίου. Αυτή τη στιγμή γίνονται προετοιμασίες για να μεταφερθεί στο θεραπευτικό τμήμα. Οι δύο άλλοι ναύτες ο Μαξίμ Γριντνιόβ και ο Μαξίμ Χμελιόβ την Τρίτη 11 Οκτωβρίου επέστρεψαν στην πατρίδα τους σε καλή κατάστασης υγείας.
Η επικεφαλής του παραρτήματος του Συλλόγου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» στη Ρόδο Ναταλία Ζόβκβα, μαζί με τα μέλη της ουκρανικής κοινότητας και τους φίλους, με καλά λόγια και πράξεις υποστήριξαν τους Ουκρανούς ναύτες σε αυτή τη δύσκολη στιγμή.
Ευχαριστούμε όλους που δεν έμειναν αδιάφοροι και έδειξαν ενδιαφέρον και συμπαράσταση στις ανάγκες των νεαρών Ουκρανών, ιδιαίτερος τη Ναταλία Ζόβκβα, τη Μιροσλάβα Πρίυμα, τον Ανδρέα Σλεμπεντιούκ, τον Αριστείδη Σαλαμαστράκη και την κυρία Άσια από τη Βουλγαρία.
Нещасний випадок на Родосі
Внаслідок нещасного випадку, який стався у вівторок 4 жовтня 2016 року у відкритому морі зі східної сторони грецького острова Родос на українському торговому судні «Святогор», на сигнал «SOS» вертоліт грецьких військових повітряних сил перевіз 4-рьох українських моряків до лікарні міста Родоса. До великого нещастя один з моряків Ігор Іванов помер по дорозі до лікарні, інший моряк, Сергій Комаров, перебував у комі до четверга 13-го жовтня. В даний момент грецькі лікарі готують Сергія до переведення у терапевтичне відділення. Двоє інших українських моряків, Максим Грідньов і Максим Хмельов, у вівторок 11-го жовтня повернулися на батьківщину.
Наталя Жовква, голова філії товариства «Українсько-Грецька Думка» на о. Родос згуртувала членів українського осередку та друзів, які і словом, і ділом підтримали українців у цю скрутну хвилину.
Щиро дякуємо усім небайдужим, які перейнялися долею молодих людей з України, зокрема, пп. Наталі Жовкві, Мирославі Приймі та Андрію Слебедюку, а також грецькому другу Арістідісу Саламастракісу та пані Асі з Болгарії.
Проект See Ukraine в Афінах. Перезапуск
Фестиваль завершили, а я все не встигаю написати кілька слів подяки всім, хто долучився - до проведення та перегляду. Було справді дуже корисно і цікаво.
Величезна подяка Університету Webster за чудове приміщення, Посольству України, що підставили плече у скрутну хвилину, всім цікавим людям - режисерам, аналітикам, модераторам, що взяли участь у дискусіях та показах, перекладачам та технікам, глядачам, які мали багато питань і зробили дискусії та обговорення жвавими та цікавими.
Але особливу вдячність хотілося би висловити команді, яка безпосередньо, з дня в день, працювала задля найкращого результату, а саме координаторці проекту See Ukraine: Docudays UA in Tour Юлі Сердюковій, піар-менеджеру проекту Олі Бірзул, а також грецьким координаторам - Ганні Маніаті, Лесі Неделчевій, Іоанні Теліаніді.
Щиро вдячні режисеру Остапу Костюку за фільм "Жива ватра", яким ми завершили фестиваль в Афінах, та цікаву дискусію після показу. Не дивно, що стрічка завоювала стільки відзнак, там кожний кадр - унікальний. Теплою та щирою була розмова, важко було розійтися.
Приємно, що багато людей пропонували в якийсь спосіб повторити покази, на яких не змогли побувати, що ми й намагатимемось зробити. Адже всі стрічки були дуже різними і показували Україну, якої ми ніколи не бачили. Це надзвичайно цікаво! І як зазначила у своєму коментарі Юля Сердюкова, це варто робити задля тих дискусій, які слідують після показу. Саме так і зробимо.
Галина МАСЛЮК.
Світлини Юлі СЕРДЮКОВОЇ, Лесі НЕДНЛЧЕВОЇ, Галини МАСЛЮК.
Проект See Ukraine в Афінах. Перезапуск
Бабин Яр - 75 років трагедії
Українська та світова спільнота у вересні відзначала 75-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей.
В українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» до цієї дати проведено урок памꞌяті «Бабин Яр – 75 років трагедії». У доступній формі вчителька історії пані Марія Ласій, яка відзначається великим професіоналізмом, розповіла про акцію знищення єврейського населення німецьким командуванням. Учні дізналися, чому саме у Бабиному Яру відбувалися масові розстріли, жахалися від цифри знищених людей, мали нагоду побачити із фотоматеріалів як виглядає Бабин Яр у наш час і як проводились масові розстріли людей різних національностей. Бабин Яр, каже п. Марія, - це злочин не лише проти окремого народу, а супроти всього людства. Бабин Яр – це братська могила невинних людей.
Нині Бабиного Яру фактично немає, його зрівняли із землею. Лише його верхівꞌя залишилося свідченням трагедії світового маштабу, місцем історичної памꞌяті.
Річниця трагедії Бабиного Яру, продовжує п. Марія, завжди була і залишається приводом не тільки щоб згадати про жертви війни та Голокосту, але й вшанувати Героїв опору нацизму, що став взірцем взаємоповаги між народами, прикладом духовного подвигу заради порятунку людей. Хвилиною мовчання присутні вшанували памꞌять страчених у Бабиному Ярі.
Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Памꞌятаючи про трагедії минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в перемогу.
«Памꞌять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами чужої трагедії». (історик і філософ І.Бауер).
Ганна Павлюк
Η Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας της Λιουντμίλα Οβσιγιένκο με τίτλο «LViving»
Η Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας της Λιουντμίλα Οβσιγιένκο με τίτλο «LViving» πραγματοποιήθηκε στο Ουκρανικό κυριακάτικο σχολείο του Συλλόγου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», που φιλοξενείτε από το 20-ο Γυμνάσιο Αθηνών, Ζυμπρακάκη 44-48, Κάτω Πατήσια, το Σάββατο 1 Οκτωβρίου 2016.
Οι μαθητές, δάσκαλοι, γονείς και οι φίλοι του ουκρανικού και του ελληνικού σχολείου είχαν δυνατότητα να δουν ιστορική, μεσαιωνική πόλη Lviv - πνευματικό, πολιτιστικό, επιστημονικό, εκπαιδευτικό και βιομηχανικό κέντρο της Ουκρανίας με τον τρόπο που το βλέπει Λιουντμίλα Οβσιγιένκο.
Η Λιουντμίλα Οβσιγιένκο είναι τεταρτοετής φοιτήτρια του τμήματος τέχνης του Πανεπιστημίου Τεχνολογιών και Ανθρωπιστικών Επιστημών “Kazimierz Pulaski” στην πόλη Ράντομ της Πολωνίας. Γεννήθηκε στη Σούμι της Ουκρανίας και στα δεκαοκτώ μετακόμισε στην πόλη Ράντομ της Πολωνίας, όπου ξεκίνησε τις προπτυχιακές της σπουδές στο ίδιο πανεπιστήμιο. Σήμερα, είναι μέλος του συλλόγου φοιτητών, μέλος της συγκλήτου του πανεπιστήμιου και επικεφαλής του ουκρανικού φοιτητικού συλλόγου του ιδίου πανεπιστημίου στην Πολώνια. Από το 2013, είχε περισσότερες από 15 ατομικές εκθέσεις και περισσότερες από 20 ομαδικές. Οι εν λόγω εκθέσεις έλαβαν χώρα στις Ουκρανία, Πολωνία, Φινλανδία και Ελλάδα. Έχει διακριθεί σε εθνικά και διεθνή φεστιβάλ τέχνης όπως το 45ο Διεθνές φεστιβάλ τέχνης «FAMA GAZ-SYSTEM TERMINAL SZTUKI» FAMA. Συγκεκριμένα, στην κατηγορία της φωτογραφίας και των πολυμέσων. Τέλος, έχοντας ερεθίσματα από τη Σύγχρονη Τέχνη φιλοδοξεί να εντρυφήσει στον τομέα των της φωτογραφίας και των πολυμέσων.
Το Λβιβ της δυτικής Ουκρανίας – το «Μικρό Παρίσι» της Ανατολικής Ευρώπης
Το “Lviv” είναι η μεγαλύτερη πόλη στη Δυτική Ουκρανία, πρωτεύουσα της Γαλικίας και η έβδομη μεγαλύτερη πόλη σε ολόκληρη τη χώρα. Η πόλη Lviv αποτελεί ένα από τα πολιτιστικά κέντρα της δυτικής Ουκρανίας. Το όνομα της το έχει λάβει προς τιμήν του Λέοντα, του μεγαλύτερου γιου του Βασιλιά των Ρους, Ντανίλο της Γαλικίας. Πέρα από το όνομά της, η πόλη συχνά «στολίζεται» με πολλά επίθετα και άλλα ονόματα όπως: «Η πόλη των λιονταριών», «Μικρή Βιέννη», «Μικρό Παρίσι», «Πολιτιστικό κέντρο της Ουκρανίας» κι άλλα.
Το ιστορικό κέντρο της πόλης, με τα παλιά κτήρια και τα πλακόστρωτα σοκάκια επέζησε τη Σοβιετική και Γερμανική κατοχή, καταφέρνοντας να παραμείνει αλώβητη κατά τη διάρκεια του 2ου Παγκοσμίου Πολέμου. Η αρχιτεκτονική της πόλης αντανακλά πολλά ευρωπαϊκά στυλ και τάσεις τα οποία αντιπροσωπεύουν διαφορετικές ιστορικές περιόδους.
Η πόλη έχει ανεπτυγμένη βιομηχανία καθώς και ιδρύματα ανώτατης εκπαίδευσης όπως τα «Lviv University» και «Lviv Polytechnic». Η πόλη Lviv αποτελεί επίσης την πατρίδα πολιτιστικών ιδρυμάτων παγκόσμιας κλάσης, συμπεριλαμβανομένης της Φιλαρμονικής Ορχήστρας αλλά και του περίφημου θεάτρου Όπερας και Μπαλέτου της Lviv. Το φημισμένο κέντρο της πόλης ανήκει στον Κατάλογο Παγκόσμιας Κληρονομιάς της UNESCO.
Ένα αξιοσημείωτο επιστημονικό δυναμικό είναι συγκεντρωμένο στην πόλη, από τον αριθμό των γιατρών, υποψήφιων επιστημόνων και επιστημονικών οργανισμών. Η πόλη Lviv είναι η τέταρτη στην Ουκρανία. Η πόλη Lviv είναι γνωστή για τις αρχαίες ακαδημαϊκές παραδόσεις της, οι οποίες ιδρύθηκαν από τη σχολή «Κοίμηση της Θεοτόκου» και το κολέγιο Ιησουϊτών. Περισσότεροι από 100.000 φοιτητές σπουδάζουν ετησίως σε περισσότερα από 50 εκπαιδευτικά ιδρύματα της τριτοβάθμιας.
Μαντώ Γαβριήλ
Παρουσίαση του Λβιβ
Презентація фотовиставки "LViving"
Презентація виставки фотографій "LViving" відбулася у суботу, 1 жовтня 2016 року в приміщенні 20-ї Гімназії, Като Патісія, міста Атени, що гостинно приймає в себе українську Недільну школу при Товаристві "Українсько-Грецька Думка". . Автор та ініціатор фотовиставки - молода, енергійна, талановита та перспективна Людмила Овсієнко, уродженка українського міста Суми.
Учні, вчителі, батьки та друзі української та грецької шкіл мали можливісь познайомитися зі стародавнім містом Львів - духовним, культурним, науково-освітнім та промисловим центром України у спосіб, як це бачить Людмила Овсієнко.
Львів - місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галличини та центром Західної України.
Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, молодшого сина засновника Львова Данила Галицького. Щодо Львова традиційними є багато епітетів. Розповсюдженою є назва «Місто Лева». Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «місто левів», «місто сплячих левів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «український П′ємонт», «Бандерштадт», «культурна столиця України» та інші.
Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться найбільша кількість пам′яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову наданно звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала підчас війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. В місті знаходиться багато навчальних закладів, такі, як Львівська Політехніка та Львівський університет.
Значний науковий потенціал зосереджений в місті за кількістю докторів наук, кандидатів наук, наукових організацій Львів став четвертим містом в Україні. Львів також відомий древніх академічних традицій, заснована Братства школи Успенського і єзуїтського колегіуму. Понад 100 000 студентів щорічно навчаються в більш ніж 50 вищих навчальних закладах.
Презентація Львова
Біографія Людмили Овсієнко
« Виставка фотографій "LViving" Людмили Овсієнко
З 29.09 по 01.10 2016 року в приміщенні української недільної школи, що діє при Товаристві "Українсько-Грецька Думка" відбудеться фотовиставка "LViving" Людмили Овсієнко за адресою:
20ο Γυμνάσιο Αθηνών, Ζυμπρακάκη 44-48, Κάτω Πατήσια.
Людмила Овсієнко - студентка факультету мистецтв Технолого-Гуманітарного Університету ім. К. Пуласького в місті Радом, що у Польщі.
У своїх фотографіях завжди намагається передати власні почуття і спостереження, неповторність хвилі. На цій виставці представлене власне бачення міста Львова, все те, що завжди захоплює і відрізняє це місто від інших.
#StopCrimeanTatarGenocide (En)
Appeal of Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, Ukrainian and international civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians in regard to the prospect of banning of the Mejlis of the Crimean Tatar people
This is a letter of alarm and a call for awakening. Crimean Tatars, the indigenous people of Crimean peninsula and a nation that has been once put on a brink of extinction, are subject to lawless repression by an authoritarian oppressor again. Since the illegal annexation of Crimea by the Russian Federation in 2014, which the absolute majority of Crimean Tatars strongly rejected, the scale of oppression of this nation has only been growing. The political inconvenience that the Crimean Tatars presented for Kremlin was coupled with the historical sentiment of hate that was once aggravated to a point when the entire nation was deported to Central Asia in 1944. The chilling déjà vu started with disallowing the political leaders of the nation Mustafa Dzhemilev and Refat Chubarov to enter the peninsula in the immediate aftermath of the occupation. Then followed the first kidnappings and arrests of Crimean Tatars under falsified pretexts. Simultaneously Crimean Tatars were targeted by the security forces of the Russian Federation based on their religious views. Currently 17 Crimean Tatars are behind the bars for various falsified accusations. Political dissent has been harshly suppressed since the very beginning of the occupation. In spring of 2016 the Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis Mr. Ilmi Umerov became a subject to a politically motivated prosecution by the Russian state, was forcibly taken from the cardiac unit where he was under observation to Psychiatric Hospital No. 1 in Simferopol. The act of punitive psychiatry against Ilmi Umerov that lasted for 21 days clearly disregarded the European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. Mr. Umerov is a second Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis to be persecuted by the Russian state with Mr. Akhtem Chiygoz was arrested in January, 2015.
February, the 15th 2016 marked a new stage of repression of Crimean Tatars. Crimean Tatar Mejlis, the executive body of the highest representative body of the Crimean Tatar People Qurultay was declared an extremist organization and illegal on the territory of Russia. A very telling fact is that the Ministry of Justice of Russian Federation included Mejlis in the list of banned organizations prior to the verdict of the court. If the verdict remains unchanged, 2500 democratically elected representatives of the Crimean Tatars will acquire a status of extremists and will become an automatic target of law-enforcement agencies. Furthermore, tens of thousands of people who contact and work with the members of Mejlis may also be repressed by the state machine. It would not be an overstatement to suggest that under such circumstances merely being a Crimean Tatar is illegal in the eyes of the occupying forces. In fact banning the Mejlis is banning the entire people. The repression machine may go out of control altogether given the fact that no permanent mission of any human rights organization is present in Crimea and there is not a single independent media outlet operating in the peninsula.
The decision has been appealed and the final decision on this case will be announced on September, 29th, 2016 in the Supreme Court of Russian Federation.
Hence we, the undersigned Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians call upon the global community to recognize the critical importance of this moment for the fate of the Crimean Tatar people. When an entire nation gets ripped of its democratically elected and the only political representation in 2016 the world shall not remain silent. The diplomatic and economic pressure on Russia must be elevated to a new level. The issue of repression of
Crimean Tatars has to be raised at meetings and negotiations of every profile and an immediate end to the repressions must be demanded from the Russian leadership. Concerted efforts of democratic countries have proven to have an influence on Kremlin in the past.
On September, 29th, the day of the hearing of the appeal in the Supreme Court of The Russian Federation, at 11 am (UTC +3) we will hold a demonstration at Independence Square in Kyiv, where we will demand an unconditional end of repressions against Crimean Tatars, display solidarity with the currently persecuted representatives of the nation and affirm the Russian leadership that together with the global community we will not allow another attempt of genocide of Crimean Tatar people.
We encourage regular citizens, civil activists, politicians, diplomats and opinion leaders to show unity with our struggle by coming to the Russian Embassy in countries across the globe and hold a simultaneous demonstration on September, 29th. We kindly ask to use hashtag #StopCrimeanTatarGenocide when covering the simultaneous demonstration in social media.