СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ ВІДЗНАЧИВ СВІЙ 45-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ
Головним доповідачем вечора став основний спостерігач Міжнародної місії СКУ зі спостереження за
 |  |  | ||
| Держ. міністр з питань фінансів Т. Мензіс зачитує приві- тання від Прем'єр- міністра Канади. | Головний допо- відач бенкету посол Д. Фрейзер. | Члени Ради дирек- торів та праців- ники СКУ. |
парламентськими виборами в Україні 2012 р. посол Дерек Фрейзер. Колишній посол Канади в Україні розповів про роль СКУ в моніторингу недавніх виборів та підсумував працю місії. У виступі було наголошено на важливості продовження співпраці з Україною та українським народом.
Звертаючись до присутніх, в свою чергу, Президент СКУ Евген Чолій привернув увагу до діяльності очолюваної ним організації, зокрема, до її основних напрямків та успіхів впродовж 45-літньої діяльності.
Свої привітання до ювілейної дати основної міжнародної координаційної надбудови українських громад у діаспорі висловили присутні представники складових організацій СКУ. Також було зачитано письмові привітання від Патріарха Української Греко-Католицької Церкви Святослава (Шевчука), Патріарха Української Православної Церкви Київського Патрiархату Філарета, Об'єднаної опозиції "Батьківщина" за підписом голови Ради Арсенія Яценюка та керівника Центрального виборчого штабу Олександра Турчинова, політичної партії "Народна самооборона" за підписом Юрія Луценка та партії "Удар" за підписом лідера Віталія Кличка. У всіх привітаннях було відзначено вагому працю СКУ в здобутті Україною незалежності, в її подальшому утвердженні, демократизації та євроінтеграції, а також у захисті основних прав і свобод українців, та в консолідації української спільноти в діаспорі. Разом з цим було показано відеопривітання від українських громад світу.
В свою чергу СКУ відзначив своїх найбільших жертводавців та висловив щиру подяку всім, хто підтримує його діяльність впродовж 45-ти років.
Детальніше з інформацією про відзначення 45-ліття СКУ можна ознайомитись на веб-сторінці СКУ.
УКРАЇНЦІ ПАМ’ЯТАЮТЬ - ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою. Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на своїх чорноземах від голоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до 
першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор? А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? «Ця трагедія ніколи не повториться. Ви, молодь України, гарантія того, що країна ніколи не зазнає такого лиха. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити, - звернулася пані Оксана до присутніх, - це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті».
Молодші діти разом зі старшими послухали пісню Оксани Білозір «Свіча», учень 10-го класу Віталій Цап розповів вірш «Ти кажеш, не було Голодомору?», учениця 8-го класу Таня Юріна прочитала молитву Катерини Мотрич "Молитви за убієнних голодом". Потім всі діти по парах – старші і молодші - пов'язали чорну стрічку на дереві пам'яті, запалили свічку і пом'янули невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання. Старші діти переглянули документальну стрічку «Жити заборонено». А потім під враженням побаченого почали згадувати про своїх дідусів, бабусь, прадідусів, які в розмовах згадували про Голодомор, жвава розмова тривала і після дзвоника.
Віримо, що такі години пам'яті, спільні перегляди фільмів та їх обговорення, участь у відзначенні пам'ятних дат України не минають даремно. Саме через такі акції згуртовуються українці, починають відчувати себе частинкою великої сім'ї, що зветься світове українство.
Оксана НАКОНЕЧНА, директор школи.
ΜΙΧΑΗΛ ΑΓΓΕΛΟΣ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑΣ ΣΤΟ ΛΟΥΒΡΟ
το XVIII αιώνα στην Πολωνία, στην Γερμανία και στην Αυστρία. Αλλά αυτά είναι πολύ συναισθηματικά, διαφέρουν πολύ απ' όλα τα άλλα », - δήλωσε η εκπρόσωπος του μουσείου Genevieve Brescou.
Στο Παρίσι θα παρουσιαστούν γύρω στα τριάντα πιο αξιόλογα έργα του Ουκρανού καλλιτέχνη, ως επί το πλείστον ξύλινα γλυπτά από τη συλλογή του Μουσείου Πίνζελ στο Λβιβ αλλά και από άλλα μουσεία της Γαλικίας (του Τερνόπιλ και του Ιβάνο-Φρανκίβσκ), καθώς και τα γλυπτά από τα μουσεία του Βρότσλαβ (Πολωνία) και του Μονάχου (Γερμανία).
Όπως αναφέρεται στην ανακοίνωση της επίσημης ιστοσελίδας του Λούβρου, το λαμπρό στυλ του Πίνζελ, παρόμοιο με στυλ των μεγαλύτερων δασκάλων της χρυσής εποχής του γερμανικού μπαρόκ είναι εξαιρετικά δύσκολο να δεις στη Γαλλία. Ο καλλιτέχνης διαφέρει από τους συγχρόνους του με ιδιαίτερες διακρίσεις όπως με την εκδηλωτική εξωστρεφής τεχνική, τη λαμπρή εκφραστικότητα και πολύ προσωπική χαρακτηριστική τεχνική της πτύχωσης.
Στον κατάλογο της έκθεσης περιλαμβάνονται κείμενα και περιγραφές των έργων τέχνης από εμπειρογνώμονες Γιαν Οστρόβσκυ, Μπόρις Βοζνίτσκυ και Οξάνα Κόζιρ-Φεντότοβα και δοκίμια του Claude Michaud και Guilhem Scherf. Αυτές είναι οι πρώτες πληροφορίες για τον Πίνζελ διαθέσιμες στα γαλλικά.
Όπως αναφέρει στις συζητήσεις του ο επαγγελματίας ξεναγός Γιαρόσλαβ Βίτιβ, ο Πίνζελ (ψευδώνυμο) εξελίχτηκε σε έναν καλλιτέχνη που δεν είχε ίσιους στην Ευρώπη στα μέσα του XVIII αιώνα. Σε απόσταση από τις πρωτεύουσες και τα πολιτιστικά κέντρα δημιούργησε την πιο πρωτότυπη πλαστική της παγκόσμιας τέχνης της εποχής του. Την ίδια στιγμή, στην ιστορία της τέχνης στο τέλος του εικοστού αιώνα δεν έμεινε κανείς καλλιτέχνης εκτός από τον Ιωάννη Πίνζελ, ιδιοφυής κληρονομιά του οποίου να είναι γνωστή σχεδόν σε όλο τον πλανήτη, και ο ίδιος να παραμένει άλυτος μύθος. Αφού ακόμα και τώρα είναι άγνωστος ο τόπος που γεννήθηκε, που σπούδασε, που διαμορφώθηκε το ταλέντο του, σε ποιά γλυπτική μορφή έκρυψε το πορτρέτο του.
Το ταλέντο του Πίνζελ άνθησε στην κωμόπολη Μπούτσας με την ευγενική υποστήριξη του Κόμη Μικόλα Ποτότσκι, ο οποίος ήταν ο βασικός πελάτης και προστάτης του. Εδώ ο γλύπτης δημιούργησε μια σειρά από μνημεία του όψιμου μπαρόκ, τα οποία διαμορφώσανε τη φυσιογνωμία του Λβιβ. Ο πρώτος ερευνητής της τέχνης του Πίνζελ ήταν πρώην διευθυντής της Εθνικής Πινακοθήκης του Λβιβ Μπόρις Βοζνίτσκυ, ο οποίος με τους φίλους του για δεκαετίες ταξίδευε σε νομούς του Ιβάνο-Φρανκίβσκ και Τερνόπιλ ψάχνοντας για έργα τέχνης που διασώθηκαν από τις σοβιετικές εκκαθαρίσεις. Πολλά αριστουργήματα, δυστυχώς, καταστράφηκαν λόγο της ανευθυνότητας, του βανδαλισμού των γραφειοκρατών της τέχνης του ολοκληρωτικού κράτους, αλλά συχνά και λόγο της παθητικής στάσης τους ίδιους τους κατοίκους της περιοχής που μεγαλώσανε στο πνεύμα του μηδενισμού και αποστροφής για τον πολιτισμό τους. Το σκαθάρι που κατέστρεφε το γλυπτό για συνεχόμενα 200 χρόνια, έλαβε "άξια αντικατάσταση" στα μέσα του εικοστού αιώνα στο πρόσωπο του αμόρφωτου και επιλήσμονα σοβιετικού υπαλλήλου.
Το Μουσείο του γλυπτού στο στυλ μπαρόκ του Ιωάννη Πίνζελ στο Λβιβ δημιουργήθηκε με βάση αυτού του τμήματος της κληρονομιάς του μεγάλου καλλιτέχνη, που η μοίρα ήταν να σωθεί. Το μεγαλύτερο όραμα των ιδρυτών του μουσείου – να δείξουν στον κόσμο τα αριστουργήματα της ιδιοφυίας Πίνζελ - αυτή την τεράστια κληρονομιά του λαού της Ουκρανίας, αλλά και να λυθεί το μυστήριο του μεγάλου μάστορα.
Γαλήνη Μασλιούκ.
УКРАЇНСЬКИЙ МІКЕЛАНДЖЕЛО В ЛУВРІ
В Парижі покажуть близько 30-ти найчудовіших праць українського майстра, в основному дерев'яні скульптури з колекції Музею Пінзеля Львівської національної галереї мистецтв, інших музеїв Галичини (Тернопільського обласного художнього музею та Музею мистецтв Прикарпаття з Івано-Франківська), а також скульптури Пінзеля з Вроцлавського (Польща) та Мюнхенського (Німеччина) музеїв.
Як зазначається в анотації до виставки на офіційному сайті Лувру, блискучий стиль Пінзеля, схожий на стиль найбільших майстрів золотого віку німецького бароко, надзвичайно рідко можна зустріти у Франції. Художник відрізняється від своїх сучасників особливими відмінностями як демонстративною, екстравертною технікою, яскравою виразністю і дуже особистою характерною технікою драпірування.
До каталогу виставки увійшли тексти та описи творів мистецтва фахівців Яна Островського, Бориса Возницького і Оксани Козир-Федотової, а також есе Claude Michaud та Guilhem Scherf. Це перші відомості про Пінзеля, доступні французькою мовою.
Як зазначає у своїх розповідях професійний львівський гід Ярослав Вітів, Пінзель (псевдонім) став художником, не маючи собі рівних в Європі в середині XVIII ст. На відстані від столиць та загальновизнаних культурних центрів створив найоригінальнішу пластику в світовому мистецтві свого часу. Одночасно, в історії світового мистецтва на кінець ХХ ст. не залишилося жодного майстра крім Йогана Пінзеля, геніальний спадок якого був би відомий майже цілій земній кулі, а сам він залишався нерозгаданою легендою. Адже досі невідомо звідки він був родом, де вчився, де формувався його талант, в якому скульптурному образі він заховав свій портрет.
Талант Пінзеля розквіт в Бучачі при підтримці графа Миколи Потоцького, який був його головним замовником і патроном. Тут скульптор створив ряд пам'ятників пізнього бароко, що сформували обличчя Львова. Першим дослідником творчості Пінзеля був колишній директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький, який десятки років разом з друзями їздив по Івано-Франківській та Тернопільській областях вишукуючи вцілілі після радянської чистки твори мистецтва. Багато шедеврів, на жаль, були знищені внаслідок безвідповідальності, вандалізму функціонерів від мистецтва тоталітарної держави, а часто – пасивного відношення самих громадян, вихованих у дусі нігілізму та відрази до власної культури. Природний жук-деревоїд, що нищив скульптуру протягом 200-от років, отримав «достойну заміну» в середині ХХ ст. у вигляді виродка-манкурта.
Музей барочної скульптури Йогана Пінзеля у Львові створений на матеріалах тої частини спадку великого майстра, якій судилося уціліти. Найбільша мрія творців музею – показати світові шедеври генія Пінзеля - цей величезний спадок українського народу, а основне – розкрити загадку автора.
Галина МАСЛЮК для газети "Світ і Омоніа".
Лист на українську сторінку: «ДЕМОКРАТИЧНІ» ВИБОРИ В АФІНАХ
Вибори депутатів до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 року. На виборчій дільниці 90016, яка знаходилася в приміщенні посольства України в Греції в м. Афіни, не так вже й людно. Потік виборців надто малий, в порівнянні з минулими виборами. Байдужість? Розчарування й зневіреність...
Тим паче підготовка до виборів на виборчій дільниці була на дуже низькому рівні. Державні реєстри виборців, що були вивішені на подвір'ї консульства, не співпадали з державним реєстром, занесеним у комп'ютер. Масово пропущені прізвища виборців. Понад 60 громадян України, які прийшли голосувати, були позбавлені права голосу. Уповноважені виборчої дільниці, мотивуючи, що новий закон не дозволяє робити додаткову реєстрацію під час виборів, не зробили жодної спроби, щоб захистити права виборців, які не змогли скористатися своїм основним громадянським правом. Якщо наші закони не захищають права громадян України, то ж для кого вони прийняті?
ТЕРМІНОВИЙ ВИПУСК Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами в Україні 2012 р.
Згідно з повідомленнями, у вівторок, 30 жовтня, в ОВК № 132 (Миколаївська область), ЦВК спочатку опублікувала інформацію про перемогу кандидата від Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Аркадія Корнацького з перевагою у більш ніж 4000 голосів. Пізніше, увечері того ж дня, результати на веб-сайті ЦВК змінилися, показуючи, що кандидат від Партії регіонів Віталій Травянко переміг з невеликою перевагою у 232 голоси (0,3%), що спричинило масові протести біля ОВК (http://nikvesti.com/articles/36300). У відповідь на ці протести Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв рішення про вилучення усіх протоколів з ОВК та доставку їх у суд для перерахунку. Загін спецпризначення Міністерства внутрішніх справ України був залучений для забезпечення виконання рішення суду та, за повідомленнями, штурмував ОВК у п'ятницю, 2 листопада, і захопив виборчі бюлетені та печатку виборчої комісії, а також викрав голову ОВК (http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/2/6976538/).
У низці інших ОВК спостерігачі СКУ засвідчили суттєві розбіжності між результатами виборів в одномандатних округах, наданих в офіційних протоколах з ДВК, та результатами, опублікованими на офіційному сайті ЦВК. Спостерігачі СКУ фотографували офіційні протоколи, підписані членами дільничних виборчих комісій, та порівняли їх з результатами, опублікованими на сайті ЦВК. Приклади таких розбіжностей проілюстровані на основі даних з ОВК № 90 (Біла Церква, Київська область) в наведеній нижче таблиці.
Таблиця № 1 – ОВК № 90 (Біла Церква, Київська область)
| | Кандидат | |||||
| | Роман Григоришин | Віталій Чудновський | ||||
| № ДВК | Опубліковані на веб-сайті ЦВК | Офіційні протоколи ДВК | Різниця | Опубліковані на веб-сайті ЦВК | Офіційні протоколи ДВК | Різниця |
| 321103 | 37 | 137 | -100 | 542 | 442 | 100 |
| 321112 | 58 | 158 | -100 | 522 | 422 | 100 |
| 321116 | 41 | 91 | -50 | 524 | 474 | 50 |
| 321128 | 55 | 155 | -100 | 647 | 547 | 100 |
| 321148 | 24 | 74 | -50 | 499 | 449 | 50 |
| 321166 | 27 | 127 | -100 | 466 | 366 | 100 |
| 321170 | 116 | 116 | 0* | 581 | 561 | 20 |
| 321171 | 63 | 113 | -50 | 356 | 306 | 50 |
| 321175 | 81 | 131 | -50 | 447 | 397 | 50 |
| 321176 | 65 | 165 | -100 | 575 | 475 | 100 |
| Разом | 567 | 1267 | -700 | 5159 | 4439 | 720 |
На сайті ЦВК було опубліковано, що Віталій Чудновський (незалежний кандидат) виграв з перевагою у 322 голоси над Олександром Марченком (ВО «Свобода»). Беручи до уваги тільки 10 із спірних протоколів ДВК, спостерігачі СКУ помітили, що 720 голосів були некоректно перерозподілені на користь Віталія Чудновського шляхом списання 700 голосів у кандидата Романа Григоришина (УДАР) та 20 голосів у кандидата Олександра Ліневича (див. Таблицю № 1). Дослідження усіх протоколів ДВК в одномандатному виборчому окрузі № 90 може мати у результаті більш значне розходження. Утім лише на основі 10 протоколів ДВК, які були оглянуті спостерігачами СКУ, Олександр Марченко (ВО «Свобода») мав би вигравати з перевагою у 392 голоси. Згідно з інформацією, наданою Київському суду, подано позов, що 1792 голоси шахрайським чином були додані Віталію Чудновському за рахунок інших кандидатів. Якщо позов буде задоволений, це призведе до перемоги Олександра Марченка у 1407 голосів.
Логічно зробити висновок, що ці розбіжності не є простими технічними помилками, а системними фальсифікаціями, що відбуваються, зокрема, в ОВК № 90, де голоси були перерозподілені від декількох кандидатів на користь одного в момент внесення результатів членами окружної виборчої комісії в базу даних ЦВК. Важливо зазначити, що спостерігачам не дозволяється спостерігати за процесом внесення даних з офіційних протоколів ДВК в базу даних ЦВК у жодній з ОВК.
Розгляд Київським окружним адміністративним судом судової справи стосовно ОВК №90 контролювався як спостерігачами СКУ, так і міжнародними спостерігачами низки інших організацій. Спостерігачі СКУ підтверджують повідомлення журналістів про те, що будинок суду був переповнений погрозливого вигляду молодими людьми (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/2/6976500/). Пан Марченко та його команда юристів надали значну кількість документальних доказів, включаючи офіційні протоколи ДВК; письмові свідчення, підписані членами ДВК про те, що надані протоколи ДВК були єдиними підписаними протоколами; свідчення деяких членів ОВК, аудіо- та відеодокази того, що остаточні результати підрахунку голосів з ДВК, зачитані керівництвом ОВК, відповідають офіційним протоколам ДВК, але не відповідають результатам, оприлюдненим на сайті ЦВК. На додаток до цього, протоколи ДВК, надані командою захисників ОВК № 90, які відповідали результатам на сайті ЦВК, були пронумеровані у точній та неперервній послідовності, що передбачає, що вони були з однієї упаковки протоколів, втім, стверджувалося, що це були остаточні протоколи, підготовлені та надані близько 70 різними ДВК. Не дивлячись на ці переконливі докази на користь пана Марченка, Київський окружний адміністративний суд, у перші години 3 листопада, в присутності спостерігачів СКУ та інших міжнародних організацій, постановив, що докази, надані паном Марченком, були недостатніми для суду, щоб призначити перевірку результатів підрахунку голосів, які йшли всупереч офіційним протоколам ДВК. Після цього цю справу 4 листопада було розглянуто у Київському міському апеляційному суді, який виніс своє рішення на початку третьої години ранку 5 листопада. Суд знов відмовив позивачеві у задоволенні його вимог з технічних причин, при цьому судді відмовились надати чотирьом свідкам, що заслуговують на довіру, можливість дати покази від імені позивача. Цими чотирма свідками були голови чотирьох ДВК, які прийшли до суду з повним набором документів, що підтверджують, що результати голосування, оприлюднені на сайті ЦВК, не відповідають результатам остаточних протоколів ДВК. У обох випадках присутні міжнародні спостерігачі були приголомшені розглядом цих справ у судах та винесеними судовими рішеннями.
Крім цього, тривогу викликає і розвиток подій в ОВК №94 (Обухів, Київська обл.), ще одному одномандатному окрузі, в якому на роботою ОВК та за розглядом судового позову спостерігачі від СКУ стежать з 29 жовтня донині. Спочатку ЦВК оголосила перемогу з перевагою у більш ніж 8500 голосів кандидата від Об'єднаної опозиції Віктора Романюка над кандидатом від Партії регіонів Тетяною Засухою. Однак попереднього тижня Партія регіонів розпочала справу в Київському адміністративному суді, стверджуючи, що її спостерігачів не було допущено до низки ДВК у межах округу №94. На превеликий подив, позов було задоволено. Невдовзі після 6 години ранку ОВК №94 скасувала результати голосування, отримані від 28 ДВК, та здійснила перерахунок голосів, що привів до перемоги кандидата від Партії регіонів Тетяни Засухи з перевагою у 1169 голосів.
Складається враження, що у цих випадках та на численних інших виборчих дільницях, за діяльністю яких продовжують стежити спостерігачі від СКУ, де є свідчення про фальсифікації на користь провладних кандидатів, суди так само відмовляють у розгляді відповідних позовів з технічних причин та не забезпечують проведення справедливого судового розгляду. У ретельно оскаржуваних випадках, коли перемогу одержав кандидат від опозиції, наші спостерігачі помітили послідовну стратегію, згідно з якою голоси з кількох виборчих дільниць скасовуються, в результаті чого перемогу одержує провладний кандидат. Здається, що цей останній метод набуває дедалі більшого поширення, і прикладом цьому є рішення Київського окружного адміністративного суду про перерахунок голосів на 19 виборчих дільницях в ОВК 216. У Києві, де кандидат від Об'єднаної опозиції Ксенія Ляпіна виграла з перевагою у майже 1500 голосів, cпостерігачі від СКУ будуть уважно спостерігати за роботою ОВК 216 наступного тижня.
Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами закликає ЦВК уважно дослідити результати виборів у цих проблемних одномандатних виборчих округах та утриматися від формального визнання нелегітимних виборчих результатів, які не відповідають справедливому та вільному волевиявленню українського народу.
СКУ продовжує закликати уповноважених українських посадовців дотримуватись верховенства права та зосередити всі зусилля на відповідному розв'язанні проблем, які виникають у цих спірних виборчих округах.
Місія СКУ продовжить спостерігати та звітувати щодо підрахунку голосів у ОВК, а також усіх повторних підрахунків та судових розглядів, пов'язаних із виборчим процесом.
Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародним координаційним органом українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об'єднує в своєму складі українські організації із 33 країн та підтримує зв'язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організація, у 2003 р. СКУ був визнаний неурядовою організацією у Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом.
Контакти для преси:Телефони: +380 44 495 85 41
E-mail: sku2012media@gmail.com
Веб-сайт СКУ: www.ukrainianworldcongress.com
ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2012 В АФІНАХ
Досить низьку активність проявили грецькі українці під час голосування на закордонній виборчій дільниці у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі № 900016 в Афінах. За даними Протоколу про підрахунок голосів до уточнених списків було внесено 3832 виборці. Участь у голосуванні взяли загалом 681 виборець.
Українські виборці у Греції віддали свою перевагу Всеукраїнському об'єднанню «Свобода», за яку проголосували 223 особи. Друге місце посіло Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» з 213 голосами. 137 виборців віддали свої голоси за політичну партію «Удар», 40 – за Партію регіонів, 22 – за партію «Наша Україна». Недійсними було визнано 6 бюлетенів. За те, що потенційні виборці не знайшли своє ім'я у списках та були позбавлені беззаперечного права громадянина України виявити своє волевиявлення шляхом участі у виборах на ім'я голови виборчої комісії надійшло 23 скарги. Характерним моментом голосування стало незадоволення громадян, які з об'єктивних причин, чи через прикру помилку так і не змогли проголосувати.
Виборчу дільницю № 900016 в Афінах очолював Олег Іванів. Під час голосування та підрахунку голосів на дільниці були присутні міжнародні спостерігачі від Світового Конгресу Українців пп. Галина Маслюк та Оксана Божко.
ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ ВІДВІДАЛА УКРАЇНСЬКУ НЕДІЛЬНУ ШКОЛУ
Після презентації всі діти школи - і маленькі, і великі – разом з українською молоддю Європи на чолі з тренерами Андрієм Донцем та Мирославом Гочаком провели цікавий тренінг. Всі були поділені порівно на декілька груп, отримали будівничий матеріал і мали виконати завдання – побудувати конструкцію таким чином, щоб при падінні з висоти 2-ох метрів вона залишилася ціла. Метою такої роботи було показати всім, що важливо навчитися парацювати в групі, правильно поставити мету, скласти план, вибрати інструменти, оцінити можливості та переваги, проаналізувати ситуацію, прислухатися до думки інших. Під час роботи в групах дорослі і діти подружилися, обмінювалися думками, враженнями про країни перебування, але найголовніше, що всіх об'єднала Україна, одна мова, одна думка. Після виконань завдання п. Андрій підвів підсумок і показав важливі моменти роботи в групах. Всі учні школи, вчителі, гості залишилися надзвичайно задоволені.
МОЛОДЬ В ДІЇ!!!
Товариство української діаспори в Греції та філоукраїнців греків „Українсько-Грецька Думка", прагнучи до згуртування українських громад в світі, підтримання ними рідної мови, традицій та звичаїв, зміцнення їх ролі та ваги в світовому співтоваристві, як невелика гілочка розлогого українського дерева, продовжує свою активну діяльність на цей раз у сфері освіти та вдосконалення.
Здається, ще чути сміх, барвлять на всі смаки вишиванки, світяться щирими усмішками обличчя земляків з усіх куточків світу, що з'їхалися у вересні цього року на Річні збори Світового Конгресу Українців та V Форум української діаспори в Греції, здається щойно вчора тужно стискалося серце від розставання з давніми друзями, як на порозі нове розставання. На цей раз з друзями новими.
Отже, з 21 по 30 жовтня ц.р. Товариство „Українсько-Грецька Думка" за підтримки Національної агенції Греції «Молодь в дії» провела міжнародний тренінг «Молодь в світі», в якому взяли участь представники молодіжної організації з України та молодь українського походження з Сербії, Угорщини, Словаччини, Франції, Вірменії, Боснії та Герцеговини та Греції. Програма відбувалася в пірейському готелі «Містраль» та здійснювалася досвідченими тренерами Андрієм Донцем з України та Мирославом Гочаком з Сербії.
Важко описати в одній статті те розмаїття, яким були насичені останні дні для молодих учасників програми. Зате легко кількома словами сказати, чого було справді багато – барвів, руху, сміху, музики, допитливості, дотепності, імпровізації, думки, щирості, відкриттів, здогадок, інформації, експромтів, знайомств, ручок, записників, фломастерів, надувних кульок, прищіпок, паперу, комп'ютерів, sms(ок), електронних повідомлень, фотокопій, яєць, тістечок, кави, води, походів, спілкування, щирості, і... Ні, мабуть таки не легко сказати. Або все ж таки не кількома словами. Більше скажуть фотографії, відео, спогади, замальовки, нотатки, і... Важко описати все те, що можуть встигнути зробити за 9 днів три десятки молодих людей з різних країн Європи в Греції! Дев'ять днів промайнули як мить і ось знову розставання, але всі добре знають – це лише до наступної зустрічі... Десь... В світі... В якійсь країні... В Україні... Адже цього разу всі попри таку різноманітну географію легко розуміли один одного без перекладача. Всі розмовляли українською!
Легко, швидко і об'ємно всі присутні змогли довідатися про устрій, стан справ, місце молоді, її можливості та перспективи в кожній із «присутніх» країн і вибрати для себе найцінніше. Бо і це було «в програмі» програми. Що ж це відбулося?
Програма Європейської Спільноти «Молодь в дії» – це молодіжна програма, що надає можливість міжнародної співпраці для молоді країн Європи, робить суттєвий вклад у набуття компетентності і є ключовим інструментом, що забезпечує молодим людям простір для неформального і неофіційного навчання європейського виміру. Молодіжні лідери, працівники організацій та інституцій, які працюють з молоддю, через тренінги, інші різноманітні заходи мають можливість підвищувати свій професійний рівень. Мета - налагодження партнерства, підвищення якості реалізованих проектів та поглиблення знань у різних сферах молодіжної роботи.
Програма «Молодь в дії» ґрунтується на неформальній освіті і має на меті сприяти активній громадянській позиції молоді взагалі і європейській зокрема; розвивати солідарність і толерантність між молодими людьми, особливо для зміцнення соціального зв'язку в Європейському Союзі; посилювати взаєморозуміння між молодими людьми з різних країн; сприяти розвитку якісних систем підтримки молодіжної діяльності і життєздатності громадських організацій у молодіжній сфері; поширювати європейську співпрацю у молодіжній сфері.
Основними пріоритетами Програми «Молодь в дії» перш за все є: дати молодим людям можливість усвідомити, що вони є європейськими громадянами і навчити їх розмірковувати на європейську тематику; заохотити молодих людей до активної участі у громадському житті їхньої громади, зокрема, через підтримку різних форм навчання; сприяти спільній діяльності серед молодих людей з різних культурних, етнічних чи релігійних громад, маючи на меті розвиток міжкультурного навчання; залучити молодих людей з обмеженими можливостями - участь молодих людей з менш привілейованих освітніх, соціально-економічних, культурних чи географічних середовищ, які самостійно не могли би стати учасниками програми.
Протягом напружених, але цікавих днів, проведених у Греції, учасникам вдалося відвідати археологічні пам'ятки Афін, окремі музеї, пам'ятник Кобзарю в Зографу, українську суботню школу при товаристві «Українсько-Грецька Думка», побувати в традиційній грецькій таверні та посмакувати грецькими стравами, взяти участь у чудовій презентації «Монументальної Шевченкіани» Руслана Теліпського, а також погуляти Піреєм та Афінами, викупатися в осінньому, але теплому морі. Деякі представники молодіжних організацій України взяли участь у виборах до верховної Ради України, що відбулися в неділю 28 жовтня.
Хоча й сумно прощатися, але тішить, що все хороше завершується, щоб незабаром переродитися у щось нове, ще краще і цікавіше. Приємні, плідні на ідеї, нові знання та досвід дев'ять днів промайнули. На прощальній вечірці звучала музика, на зміну тихій розмові приходила запальна суперечка, молоді люди будували плани наступних зустрічей. Такі молоді, такі відмінні, з різним життєвим досвідом, але одностайні в прагненні розбудови і утвердження незалежної України, свідомі своєї ролі і місця в суспільстві, готові до дії задля процвітання майбутніх поколінь українців в Україні і в цілому світі, вирушили по домівках втілювати в життя все те корисне, що винесли за час перебування у Греції.
Посол України в гурті української молоді
В понеділок 29 жовтня до учасників програми «Молодь в дії», що відбулася в Піреї, завітав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції пан Володимир Шкуров. Посол познайомився з учасниками програми, розповів про завершення виборів до Верховної Ради України, про роботу посольства, зокрема, про важливі на сьогоднішній день напрямки роботи: культурно-освітній та туристичний, про становлення двосторонніх українсько-грецьких відносин, про українську громаду тощо. У теплій атмосфері зустріли посла представники української молоді Європи, відбувся діалог, у якому посол відповів на усі запитання присутніх. З побажаннями плідної праці та спільною світлиною на пам'ять завершилася зустріч посла з учасниками програми «Молодь в дії».
Галина МАСЛЮК. Світлини Руслана ТЕЛІПСЬКОГО.
ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΠΡΟΕΔΡΟΥ ΤΟΥ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟΥ ΚΟΓΚΡΕΣΟΥ ΤΩΝ ΟΥΚΡΑΝΩΝ ΓΙΕΥΓΕΝ ΤΣΟΛΙΥ ΜΕ ΑΦΟΡΜΗ 45 ΧΡΟΝΙΑ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑΣ ΤΗΣ ΟΡΓΑΝΩΣΗΣ (Gr)
Σεβασμιότατε!
Άγιοι πατέρες!
Αξιότιμοι Κυρίες και Κύριοι!
Σας χαιρετίζω σ' αυτή την γιορτή της 45ης επετείου από την ίδρυση του Παγκοσμίου Κογκρέσου των Ουκρανών (ΠΚΟυ).
Πρωτίστως ας σκύψουμε τα κεφάλια μας προς τιμή όλων των νεκρών ηγετών και των ιδρυτών του ΠΚΟυ, οι οποίοι με την ολοκληρωτική αφοσίωσή τους συνέβαλαν στις επιτυχίες του.
Με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω το μέλος του ΠΚΟυ, την ουκρανική κοινότητα στην Ελλάδα «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» με επικεφαλής την κ. Γαλήνη Μασλιούκ για τη φιλοξενία και τη βοήθειά της στην οργάνωση των Ετησίων Γενικών Συνελεύσεων και αυτής της δεξίωσης.
Στις 12-19 Νοεμβρίου του 1967 στη Νέα Υόρκη πραγματοποιήθηκε το μεγαλειώδες Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, το οποίο ένωσε τις Ουκρανικές κοινότητες από τις 20 χώρες. Τοιουτοτρόπως, ενσαρκώθηκε η ιδέα της εθνικής ενότητας της ουκρανικής διασποράς, η ιστορία της οποίας ανάγεται στα χρόνια της απώλειας της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας στην δεκαετία του 1920.
Κατά τα 45 έτη της ύπαρξής του το ΠΚΟυ δημιούργησε ένα δίκτυο ουκρανικών κοινοτήτων σε 47 χώρες και εκπροσωπεί τα συμφέροντα των περισσοτέρων από 20 εκατομμύρια Ουκρανών.
Είναι ευχάριστο να σημειώσουμε, ότι στην Ετήσια Γενική Συνέλευση του ΠΚΟυ, εδώ στην Ελλάδα, στην οργάνωσή μας προσχώρησαν και οι ουκρανικές κοινότητες της Βοσνίας και της Ερζεγοβίνης, της Σλοβενίας και της Τουρκίας.
Αυτή η διεύρυνση της παγκόσμιας υπερδομής μας αντανακλά, τόσο το κύρος του ΠΚΟυ, όσο και την επιθυμία των σκορπισμένων σε όλον τον κόσμο Ουκρανών να δραστηριοποιούνται ενωμένοι, διότι όσο ισχυρότερη και πιο οργανωμένη καταστεί η ουκρανική κοινότητα, τόσο πιο εύκολα μπορεί να προασπίσει τα συμφέροντά της.
Το 2003 το ΠΚΟυ αναγνωρίστηκε ως μη κυβερνητική οργάνωση από το Οικονομικό και Κοινωνικό Συμβούλιο του Οργανισμού των Ηνωμένων Εθνών.
Επίσης, είναι σημαντικό να σημειωθεί, ότι σε όλη τη διάρκεια της ιστορίας του το ΠΚΟυ ενήργησε αποκλειστικά με την οικονομική υποστήριξη από την ουκρανική διασπορά χωρίς καμία κρατική ενίσχυση από την Ουκρανία ή άλλες χώρες. Αυτό του επέτρεπε, όπως επιτρέπει και σήμερα, να δρα ανεξάρτητα και να καθοδηγείται αποκλειστικά και μόνο από την εξυπηρέτηση των συμφερόντων του ουκρανικού λαού. Και με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω όλους τους χορηγούς, ιδίως τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις, οι οποίες στηρίζουν κάθε χρόνο τις δραστηριότητες του ΠΚΟυ.
Πριν από 45 χρόνια, στο Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, ο κ. Βασίλειος Κουσνίρ, πρώτος πρόεδρος του ΠΚΟυ, δήλωσε:
«... Καταγράφουμε την αδάμαστη επιθυμία του ουκρανικού λαού να επαναποκαταστήσει το ανεξάρτητο και ενωμένο κράτος τους. Δηλώνουμε την αλληλεγγύη της ουκρανικής κοινότητας σε όλο τον ελεύθερο κόσμο, ενώνουμε όλες τις δυνάμεις των Ουκρανών για την συνεργασία, ανοίγουμε τον δρόμο για την ενδυνάμωση και την ανάπτυξη όλων των τομέων της ζωής της Ουκρανικής κοινότητας στον ελεύθερο κόσμο».
Θέτοντας μια από τις κύριες κατευθύνσεις της δραστηριότητάς μας την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, το ΠΚΟυ από την ίδρυσή του το 1967 προωθούσε με συνέπεια τον αγώνα του για την Ανακήρυξη της Ανεξαρτησίας το 1991.
Την πιο έντονη περίοδο του αγώνα αυτού αποτέλεσαν οι δεκαετίες του 70 και του 80 του περασμένου αιώνα, κατά τη διάρκεια του Ψυχρού Πολέμου. Αυτά τα χρόνια έχουν σημαδευθεί από τις σημαντικές εκστρατείες του ΠΚΟυ, που είχαν ως στόχο την ενημέρωση της διεθνούς κοινότητας σχετικά με την κατάσταση στην σκλαβωμένη Ουκρανία και τις απάνθρωπες αυτοκρατορικές ενέργειες της Ρωσίας.
Το χαρακτηριστικό παράδειγμα αυτού του αγώνα αποτελεί η δράση του ΠΚΟυ στη Μαδρίτη, η οποία διήρκεσε από το 1979 έως το 1983. Στο πλαίσιο αυτής το ΠΚΟυ, μέσω της Επιτροπής του για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου, ενημέρωνε συνεχώς τα κράτη –μέλη της Διάσκεψης της Μαδρίτης για την Ασφάλεια και τη Συνεργασία, καθώς και τον ΟΗΕ, την UNESCO και την Παγκόσμια Κοινότητα σχετικά με τις παραβιάσεις των ανθρωπίνων δικαιωμάτων στην Ουκρανία και απαιτούσε την διακοπή της αποικιακής υποδούλωσης της Ουκρανίας και την απελευθέρωση των Ουκρανών θρησκευτικών και πολιτικών κρατουμένων. Παράλληλα το ΠΚΟυ προέτρεπε έντονα τη διεθνή κοινότητα να διερευνήσει τις παραβιάσεις των διεθνών υποχρεώσεων από την πλευρά της Σοβιετικής Ένωσης, τις οποίες είχε αναλάβει το 1975 με την υπογραφή της «Τελικής Πράξης του Ελσίνκι». Από το 1982, το ΠΚΟυ δημοσιεύει τακτικά και αποστέλλει στις κυβερνήσεις διαφόρων χωρών, τις διεθνείς οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και τα διεθνή μέσα ενημέρωσης τα Ανακοινωθέντα για την υπεράσπιση των πολιτικών κρατουμένων όπως ο Γιούρι Σουχέβιτς, ο Βασίλ Στους, ο Λευκό Λουκιανένκο, ο Βιατσεσλάβ Τσερνοβίλ, οι Μικόλα και Ραΐσα Ρουντένκο, οι Σβιατοσλάβ και Νίνα Καραβάνσκι, οι Ιρίνα και Ίγκορ Καλινέτς και ο Βαλεντίν Μορόζ.
Ομοίως, από τα πρώτα χρόνια της ύπαρξής του το ΠΚΟυ ανέπτυξε την ευρεία δράση για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, και άρχισε τη συνεργασία με το Κογκρέσο άλλων εθνικοτήτων. Μέσα σ' αυτό το πλαίσιο, δημιουργήθηκε η Ειδική Επιτροπή για τα ανθρώπινα δικαιώματα, η οποία διασαφήνιζε τα εγκλήματα της αυτοκρατορικής Ρωσίας έναντι διαφόρων καταπιεσμένων λαών στους υψηλούς διεθνείς οργανισμούς. Παραδείγματος χάριν, το 1978 το ΠΚΟυ παρέδωσε στην Γενική Συνέλευση του ΟΗΕ το Μνημόνιο περί της αποαποικιοποίησης της Σοβιετικής Ένωσης, το οποίο υπεγράφη επίσης από το Κογκρέσο των Λευκορώσων, των Εσθονών, των Λετονών και των Λιθουανών. Ευρεία απήχηση έλαβε η διοργανωθείσα το Νοέμβριο του 1978 στη Νέα Υόρκη, στο πλαίσιο του Γ' Παγκοσμίου Συνεδρίου των Ελευθέρων Ουκρανών, η διαδήλωση των 5 χιλιάδων διαδηλωτών για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, στην οποία, μαζί με τους Ουκρανούς έλαβαν μέρος οι Λευκορώσοι, οι Εσθονοί, οι Λιθουανοί και οι Λετονοί. Ο αγώνας για την επαναπόκτηση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας κάλυπταν πολυάριθμα Επιστημονικά Συνέδρια με συμμετέχοντες την ουκρανική κοινότητα και ξένους επιστήμονες.
Μεγάλη αναστάτωση και αγωνία στον κόσμο προκάλεσε η τραγωδία του Τσερνομπίλ, στην οποία το ΠΚΟυ ανταποκρίθηκε άμεσα. Η δράση του κάλυπτε την συγκέντρωση χρημάτων και φαρμάκων για τα θύματα και τη διερεύνηση των αιτίων της τραγωδίας αυτής. Το ΠΚΟυ διαμαρτυρήθηκε έντονα για τις εγκληματικές πράξεις και την πυρηνική πολιτική της Σοβιετικής Ένωσης, κάλεσε την διεθνή κοινότητα να βοηθήσει τα θύματα αυτής της τραγωδίας, να παρακολουθεί την κατάσταση της υγείας των ανθρώπων και να πραγματοποιήσει την έρευνα για τις επιπτώσεις της καταστροφής στο περιβάλλον.
Τον Απρίλιο του 2011, το ΠΚΟυ έθεσε τα σημερινά προβλήματα του Τσερνόμπιλ στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη, στο Διεθνές Συνέδριο «Τσερνόμπιλ - Μάθημα για την πυρηνική ασφάλεια, 25 χρόνια μετά».
Η Διακήρυξη το 1991 της Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας οδήγησε όχι μόνο την πνευματική ικανοποίηση στην ουκρανική διασπορά, αλλά και την κινητοποίηση για την περαιτέρω δράση.
Από τις πρώτες μέρες του το ΠΚΟυ και οι οργανώσεις-μέλη του ανέλαβαν δράση για την αναγνώριση της Ουκρανίας από τα κράτη της διαμονής τους. Αυτό το γεγονός, παρεμπιπτόντως, υπογράμμισε και ο τότε Πρωθυπουργός του Καναδά Brian Mulroney. Σημείωσε ότι ένας από τους λόγους που ο Καναδάς ήταν το πρώτο από τις δυτικές χώρες κράτος που αναγνώρισε την ανεξαρτησία της Ουκρανίας, στάθηκαν οι υποσχέσεις προς την ουκρανική κοινότητα του Καναδά, η οποία λαχταρούσε να ακούσει την υποστηρικτική φωνή του Καναδά.
Ταυτοχρόνως η ουκρανική διασπορά προωθούσε πολυτρόπως τη δημιουργία του θετικού κλίματος για την Ουκρανία, ακόμα και με δικά της έξοδα αγόρασε το κτίριο για την Πρεσβεία και την κατοικία του Πρέσβη της Ουκρανίας στον Καναδά, για το Γενικό Προξενείο της Ουκρανίας στη Νέα Υόρκη και το Σικάγο καθώς και για τη Μόνιμη Αντιπροσωπεία της Ουκρανίας στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη.
Το 1993, στο Α' Συνέδριο μετά την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας, το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ελευθέρων Ουκρανών άλλαξε το όνομά του στο Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών, για να δηλώσει ότι ο Ουκρανικός λαός από τον υπόδουλο έγινε ανεξάρτητος με κρατική οντότητα.
Μια σημαντική κατεύθυνση της δράσης του ΠΚΟυ και των οργανώσεων-μελών του ήταν η στήριξη της Ουκρανίας κατά την είσοδό της στην παγκόσμια κοινότητα, και ειδικότερα ό,τι αφορά την κατάργηση της τροποποίησης του Τζάκσον-Βάνικ το 1997 περί του καθορισμού των κανονικών εμπορικών σχέσεων με τις ΗΠΑ και της προσχώρησης της Ουκρανίας το 1998 στον Παγκόσμιο Οργανισμό Εμπορίου.
Μια πρόσφατη επιτυχία, στην οποία συνέβαλε το ΠΚΟυ με την δράση του το προηγούμενο έτος, στάθηκε η φετινή σύναψη της Συμφωνίας Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας, συμπεριλαμβανομένης μιας ζώνης ελευθέρου εμπορίου, και πρέπει να αποτελέσει μια πραγματική κινητήρια δύναμη για τις μελλοντικές αλλαγές στη σημερινή Ουκρανία. Σ' αυτό συνέβαλαν επίσης και οι δύο εισηγήσεις του Προέδρου του ΠΚΟυ στο Ευρωπαϊκό Κοινοβούλιο στις Βρυξέλλες και στο Στρασβούργο, στις συνεδριάσεις της Επιτροπής κοινοβουλευτικής συνεργασίας ΕΕ-Ουκρανίας.
Στο ζήτημα της ευρωπαϊκής ένταξης της Ουκρανίας το ΠΚΟυ αφιέρωσε, επίσης, και τις συναντίσεις με ανωτέρους αξιωματούχους του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου, της Ευρωπαϊκής Επιτροπής και του ΟΑΣΕ, καθώς και των κυβερνήσεων της Δανίας, του Καναδά, της Ιρλανδίας, της Λετονίας, της Λιθουανίας, της Πολωνίας, της Σλοβενίας και της Γαλλίας, συμπεριλαμβανομένων του Πρωθυπουργού του Καναδά, του Προέδρου της Δημοκρατίας και του Προέδρου της Γερουσίας της Πολωνίας, του Πρωθυπουργού και του Επικεφαλής του Κοινοβουλίου της Λιθουανίας, του Προέδρου του Κοινοβουλίου της Λετονίας.
Σήμερα όμως μόνο από τις αρχές της Ουκρανίας θα εξαρτηθεί το αν η Συμφωνία Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας θα υπογραφεί και θα κυρωθεί, διότι η κύρια απαίτηση είναι η επιστροφή τους σε δημοκρατική διακυβέρνηση, η αποφυλάκιση και η συμμετοχή στις εκλογές των πολιτικών κρατουμένων.
Σημαντικό έργο έχει πραγματοποιηθεί επίσης για την υποστήριξη του ουκρανικού λαού σε διάφορους τομείς του βίου τους. Είναι κατά κύριο λόγο η αναβίωση του ουκρανικού θρησκευτικού βίου και της ιστορικής μνήμης, η διατήρηση των εθνικών αξιών, η ανάπτυξη της ουκρανικής επιστήμης και της εκπαίδευσης, καθώς και η ενίσχυση των βάσεων της ουκρανικής γλώσσας ως μόνης επίσημης γλώσσας του κράτους και η καταπολέμηση της ρωσοποιήσεως της Ουκρανίας. Για τον σκοπό αυτό, είχαν διοργανωθεί διάφορα προγράμματα επαγγελματικών ανταλλαγών και ανταλλαγών φοιτητών, είχαν δοθεί υποτροφίες και επίσης είχε θεμελιωθεί η συνεργασία με διάφορα εκπαιδευτικά ιδρύματα.
Ειδικότερα, με την πρωτοβουλία του Παγκοσμίου Εκπαιδευτικού Συντονιστικού Συμβουλίου του ΠΚΟυ οργανώθηκε η λειτουργία του Καλοκαιρινού Ινστιτούτου για τους εκπαιδευτικούς της Ουκρανίας, η οποία αγκάλιασε πάνω από 2.500 Ουκρανούς εκπαιδευτικούς από διάφορα μέρη της Ουκρανίας.
Επίσης, θέλω να αναφέρω το ρόλο της Διάσκεψης των Ουκρανικών Κοινωνικών Οργανώσεων Νεολαίας του ΠΚΟυ στην προσέγγιση της νεολαίας της ουκρανικής διασποράς και της Ουκρανίας. Σ' αυτό συνέβαλαν τα διεθνή συνέδρια, τα οποία αρχίσαμε να πραγματοποιούμε από το 1990 στο Λευκό Μπορ (Πολωνία), στη Σόφια και το Μπάνσκο (Βουλγαρία), το Χάρκοβο, το Κίεβο και το Λβιβ φέτος.
Το Επιστημονικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ έγινε συνοργανωτής των επιστημονικών συνεδρίων με θέμα την ιστορία και την πατριδογνωσία της Ουκρανίας στην Οδησσό, το Τσερνοβτσί και το Οστρόγκ.
Σύμφωνα με τα στοιχεία του Παγκοσμίου Συμβουλίου της Κοινωνικής Υπηρεσίας του ΠΚΟυ, κατά την τελευταία θητεία του ΠΚΟυ το 2003 - 2008, οι ουκρανικές οργανώσεις της διασποράς, που συνεργάζονται μαζί του, συγκέντρωσαν και μετέφεραν στην Ουκρανία την ανθρωπιστική βοήθεια ύψους άνω των 18 εκατ. δολαρίων, χωρίς να ληφθούν υπόψη το ετήσιο επιπλέον ποσό των 19 εκατομμυρίων δολαρίων, το οποίο, σύμφωνα με ανεπίσημες πηγές, αποστέλλουν στην Ουκρανία οι οικονομικοί μετανάστες. Πλην τούτου, το Συμβούλιο έχει επαναλειτουργήσει διάφορα τμήματα των Κοινωνικών υπηρεσιών της Ουκρανίας και συνεργάζεται ενεργά μαζί τους.
Το Ουκρανικό Παγκόσμιο Συνεταιριστικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ μαζί με τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις της διασποράς βοήθησε σε μεγάλο βαθμό να αποκατασταθεί η ουκρανική δανειοληπτική και πιστωτικής κίνηση στην Ουκρανία. Χάρις στις προσπάθειές τους είχε παραχθεί ολοκληρωμένη πολύπλευρη υποστήριξη, συμπεριλαμβανομένης της χρηματοδοτούμενης εκπαίδευσης και επαγγελματικής κατάρτισης των Ουκρανών στον Καναδά και τις ΗΠΑ.
Η Επιτροπή για την καταπολέμηση του εμπορίου ανθρώπων παρουσίασε στην διεθνή σκηνή αυτό το οδυνηρό θέμα, προερχομένους και από την Ουκρανία επίσης, καθώς και τους τρόπους της καταπολεμήσης αυτού του εγκλήματος.
Την περίοδο της ανεξαρτησίας το ΠΚΟυ διεύρυνε σημαντικά τις διασυνδέσεις του με την Ουκρανία και με την κοινωνία των ενεργών πολιτών και από το 2003 ξεκίνησε να οργανώνει τα Συνέδρια και την Ετήσια Γενική Συνέλευση, που μέχρι στιγμής πραγματοποιήθηκαν στο Κίεβο, το Χάρκοβο, το Ντονετσκ και το Λβιβ. Το 2005 στην διάρκεια της Συνέλευσης στο Χάρκοβο, το ΠΚΟυ τοποθέτησε την αναμνηστική πλάκα του Πατριάρχη Γιόσιπ Σλιπίυ.
Η πρόοδος σημειώθηκε στις συναντήσεις των εκπροσώπων του ΠΚΟυ με τους ανωτάτους κυβερνητικούς αξιωματούχους της Ουκρανίας και με την συμμετοχή τους στις κοινοβουλευτικές ακροάσεις για το θέμα της Ουκρανικής διασποράς το 2009 και 2010. Από τότε υπογράφθηκαν, και μερικώς εφαρμόστηκαν, τα τέσσερα Μνημόνια για την συνεργασία του ΠΚΟυ με το αρμόδιο Υπουργείο της Ουκρανίας: δηλ. για την διατήρηση της Ουκρανικής γλώσσας, για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας (του Γκολοντομόρ) του Ουκρανικού λαού ως Γενοκτονίας, για την υποστήριξη της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση, για την προστασία των δικαιωμάτων των Ουκρανών στο εξωτερικό, για την ενίσχυση της εικόνας της Ουκρανίας, καθώς επίσης για την προώθηση της πολιτιστικής κληρονομιάς και τα θέματα αθλητισμού.
Δυστυχώς σήμερα η Ουκρανία απειλείται περισσότερο από ότι τα προηγούμενα χρόνια. Η σημερινές δομές τις εξουσίας υπονομεύουν την κυριαρχία της Ουκρανίας, κάνουν συνολική επίθεση στα επιτεύγματα της δημοκρατίας και στην εθνική αξία του Ουκρανικού λαού και περιορίζουν την ανάπτυξη της κοινωνίας των ενεργών πολιτών. Το πρόσφατο έγκλημα κατά του Κράτους και του Ουκρανικού λαού ήταν η λεγόμενη υιοθέτηση και υπογραφή, από τον Πρόεδρο Βίκτωρ Γιανουκόβιτς του αντισυνταγματικού νομοσχεδίου για το θέμα της γλώσσας, το οποίο απειλεί την ύπαρξη της ουκρανικής γλώσσας ως μοναδικής επίσημης γλώσσας της Ουκρανίας, κάτι το οποίο το ΠΚΟυ έχει επανειλημμένα καταδικάσει.
Το χαρακτηριστικό των δυο τελευταίων ετών είναι η ανεκτικότητα των Ουκρανικών αρχών στην ιδέα του «Ρώσικου Κόσμου», την οποία δραστικά υλοποιεί ο Ρώσος Πατριάρχης Κύριλλος και ο Πρόεδρος της Ρωσίας Βλαδιμίρ Πούτιν. Σύμφωνα με τα λεγόμενα του Προέδρου Πούτιν, έως τα τέλη του 2015 η Ρωσία σχεδιάζει να ξεκινήσει την λειτουργία της Ευρωασιατικής Οικονομικής Ενώσεως με μέλη - τις πρώην σοβιετικές δημοκρατίες, συμπεριλαμβανομένης και της Ουκρανίας. Τέτοια Ένωση, εντωμεταξύ, υποθέτει και το ενιαίο πολιτικό, στρατιωτικό, τελωνιακό, ανθρωπιστικό και πολιτιστικό χώρο. Αυτό στην ουσία αποτελεί την αποκατάσταση το καθεστώτος της Σοβιετικής Ένωσης.
Για αυτό τον λόγο από το 2010 το ΠΚΟυ ξεκίνησε στρατηγική εκστρατεία μεταξύ των διεθνών πολιτικών ηγετών για τον κίνδυνο του «Ρώσικου Κόσμου» και των αυτοκρατορικών τους σχεδίων, για την σημασία διατήρησης της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας και την ένταξή της στην Ευρωπαϊκή Ένωση, κάτι το οποίο αποτελεί εγγύηση της αντίστασης στα αποικιακά σχέδια της Ρωσίας.
Μια από τις προτεραιότητες του ΠΚΟυ εξακολουθεί να είναι το θέμα των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και ελευθεριών στην Ουκρανία. Π.χ., η παρακολούθηση και οι συνεχείς εκλύσεις προς την διεθνή κοινότητα για ττην καταδίκαση των πολιτικά υποκινούμενων δικαίων, συγκεκριμένα για την αρχηγό της αντιπολίτευσης την Ιουλία Τιμοσένκο και τον Γιούριυ Λουτσένκο, καθώς επίσης των παρενοχλήσεων του πρώην Πρύτανη του Καθολικού Πανεπιστημίου της Ουκρανίας του Μπορίς Γκουτζιάκ και του Ρουσλάν Ζαμπίλιυ, Διευθυντή του Εθνικού Μνημείου «Φυλακή στην Λόντσκι Lontskiy», και των ουκρανικών τηλεοπτικών σταθμών TVi, 1+1, STB και 5 Channel.
Την προσοχή της διεθνούς κοινότητας για τα θέματα αυτά αποδεικνύουν οι δηλώσεις της, σύμφωνες με τις δικές μας αναφορές, καθώς επίσης το ενδιαφέρον της για την περαιτέρω συνεργασία.
Αξίζει εδώ να σημειωθεί ότι εφέτος ακόμη και το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών παρά τω Προέδρω της Ουκρανίας, στην ιστοσελίδα του επιβεβαίωσε την δύναμη της επιρροής του ΠΚΟ ως εξής: (...) το ΠΚΟυ συστηματικά βγαίνει με δηλώσεις (...), περιεχόμενο των οποίων άμεσα απαξιώνει τις πράξεις της υπάρχουσας κυβέρνησης στα μάτια της Ευρωπαϊκής και της διεθνούς κοινότητας (...) στην διάρκεια του τρέχοντος έτους (το ΠΚΟυ) έκανε μια σειρά από επίσημες δηλώσεις και εκκλήσεις στα ανώτερα στελέχη του ΟΗΕ, της ΕΕ και του ΟΑΣΕ. Το περιεχόμενό τους σαφώς υπερέβαινε τα όρια της εποικοδομητικής κρητικής σε σχέση με την δράση της σημερινής Ουκρανικής κυβέρνησης (...). Ωστόσο το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών στην προσπάθειά του, όπως και στα χρόνια της Σοβιετικής Ενώσεις, να υποβαθμίσει το ΠΚΟυ, συνιστά: «Στην υπάρχουσα κατάσταση το ΠΚΟυ θα πρέπει να ερμηνεύεται ως εκφραστής θέσεων μόνο συγκεκριμένης μερίδας, ή συγκεκριμένων κύκλων της Ουκρανικής διασποράς».
Ένα καλό παράδειγμα της ενότητας των Ουκρανών για την επίτευξη των κοινών στόχων είναι η συμμετοχή στην παρατήρηση των εκλογικών κέντρων, την οποία οργανώνει το ΠΚΟυ από το 1999. Τέτοιες αποστολές αποτελούν πολύ σημαντικό παράγωντα που αποβλέπει στην μείωση των εκλογικών παραβάσεων, στην προστασία της ελευθερίας του Τύπου, καθώς και στην αποκατάσταση πίστης στην διαδικασία των εκλογών, από την οποία εξαρτάται το μέλλον του Ουκρανικού λαού, όπως συνέβη στην διάρκεια της Πορτοκαλί Επανάστασης (το 2004). Τότε το ΠΚΟυ απέστειλε και συντόνισε τη δράση πάνω από 2500 διεθνών παρατηρητών, κάτι το οποίο διεδραμάτισε σημαντικό ρόλο στην εξέλιξη των δημοκρατικών διαδικασιών στην Ουκρανία. Με τις δραστηριότητές του το ΠΚΟυ καλεί την διεθνή κοινότητα να λάβει ενεργό μέρος στην παρατήρηση της διεξαγωγής των εκλογών στην Ουκρανία.
Γι' αυτό τον λόγο, με την ευκαιρία, σας καλώ να συμμετέχετε στην επομένη αποστολή μας και με την παρουσία σας να συνεισφέρετε στην τέλεση των Κοινοβουλευτικών εκλογών του 2012 στην Ουκρανία, σύμφωνα με την νομοθεσία και τους διεθνείς κανόνες.
Άλλη μια σημαντική κατεύθυνση στην λειτουργία του ΠΚΟυ είναι η καταπολέμηση της σιωπής και της άρνησης της Λιμοκτονίας του 1932-33 από τις Σοβιετικές αρχές, καθώς επίσης και η αγνόηση αυτής της τραγωδίας από τους παγκόσμιους πολιτικούς κύκλους.
Με σκοπό την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού, το 1984 με τις ενέργειες του ΠΚΟυ δημιουργήθηκε η Διεθνής Επιτροπή για την εξέταση της λιμοκτονίας του 1932-33 στην Ουκρανία και με τις προσπάθειες του ΠΚΟυ είχαν συγκεντρωθεί σχετικά αποδεικτικά στοιχεία και αναμνήσεις των μαρτύρων. Στις εργασίες της επιτροπής, με επικεφαλής τον κ. Jacob Sundberg, από την Σουηδία, ασχολήθηκαν γνωστοί δικηγόροι από την Γαλλία, το Βέλγιο, τη Μεγάλη Βρετανία, τον Καναδά, τις ΗΠΑ και την Αργεντινή. Το 1990 δόθηκε στην δημοσιότητα η τελική έκθεση της Διεθνούς Επιτροπής, η πλειοψηφία της οποίας αναγνώρισε ότι η Λιμοκτονία αληθινώς είχε τα χαρακτηριστικά της Γενοκτονίας και δήλωσε ότι οι Σοβιετικές Αρχές πρέπει να καταδικασθούν.
Το 2007, με σκοπό την τίμηση της θληβερής 75ης επετείου της Γενοκτονίας, το ΠΚΟυ ίδρυσε την Συντονιστική Επιτροπή για το θέμα αυτό, η οποία σε συνεργασία με την Γραμματεία του Προέδρου της Ουκρανίας και με το Ουκρανικό Ινστιτούτο Εθνικής Μνήμης οργάνωσαν τις εκδηλώσεις μεγάλης κλίμακας «Αιώνια Φλόγα». Με την ενεργή συμμέτοχη όλων των κοινοτήτων μας σε 33 χώρες του κόσμου πραγματοποιήθηκαν επιτυχώς εκδηλώσεις, οι οποίες ενίσχυσαν την ευαισθητοποίηση για την φοβερή γενοκτονία του Ουκρανικού λαού.
Το ΠΚΟυ παρέχει επίσης την υποστήριξή του στην δημιουργία του ντοκιμαντέρ «Okradena Zemlya» του Καναδού σκηνοθέτη Γιούριυ Λουγοβίυ, το όποιο βασίζεται στο νεότερο αρχειακό υλικό και τις μαρτυρίες των αυτόπτων μαρτύρων της Λιμοκτονίας. Το ΠΚΟυ απέστειλε την ταινία στα ανώτερα στελέχη σε όλο τον κόσμο.
Αποτέλεσμα της κοινής προσπάθειας, ήταν η αναγνώριση της λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού από 16 χώρες. Σήμερα, όταν διάφορες δυνάμεις συνεχίζουν να αρνούνται την αληθινή ιστορία του λαού μας, εμείς πρέπει να δουλέψουμε ακόμα πιο ενεργά για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας και την ενσωμάτωση του θέματος σε τοπικά εκπαιδευτικά προγράμματα, όπως ήδη το έχουν κάνει οι Ουκρανοί στην Αργεντινή και στον Καναδά. Καθώς επίσης σας καλώ να ενταχθείτε μαζικά στην διεθνή εκδήλωση του ΠΚΟυ αφιερωμένη στην 80η επέτειο της Λιμοκτονίας, που θα πραγματοποιηθεί το 2013.
Ακόμα μια σημαντική συνιστώσα στην δράση του ΠΚΟυ στην διάρκεια της πορείας του ήταν η κινητοποίηση και η ανάπτυξη της Ουκρανικής διασποράς, η προστασία και η υπεράσπιση των δικαιωμάτων και των συμφερόντων της, η διατήρηση εκτός Ουκρανίας της ουκρανικής ταυτότητας, της πνευματικότητας, της γλώσσας, του πολιτισμού και των άλλων εθνικών Αξιών.
Για αυτό το ΠΚΟυ ενδιαφερόταν διαρκώς για τις επιτυχίες, τα προβλήματα των Ουκρανών στον κόσμο και τις αποφάσεις τους, και ειδικά στις ιδιωτικές μας επισκέψεις, στις οποίες εμείς δίνουμε ιδιαίτερη σημασία.
Η διοίκηση του ΠΚΟυ έχει επισκεφτεί 33 χώρες, στις οποίες διαμένουν Ουκρανοί, και έθεσε επίκαιρα ουκρανικά ζητήματα στις κυβερνητικές και τις τοπικές αρχές με αίτημα να βοηθήσουν στην επίλυσή τους. Το πιο αξιοσημείωτο παράδειγμα, τα τελευταία χρόνια, ήταν η επιστροφή, πέρσι, στην Ουκρανική κοινότητα της Πολωνίας του «Σπιτιού του Λαού» στην πόλη Περέμισλ, το όποιο είχε κατασχεθεί στο πλαίσιο της αντι-ουκρανικής εκστρατείας «Βίσλα» πριν από 65 χρόνια.
Για να δοθεί σημασία σε αυτό το θέμα, το 2010 το ΠΚΟυ οργάνωσε στην Περέμισλ την ετήσια γενική συνέλευση, στην διάρκεια της οποίας έλαβε επιβεβαίωση από τον Δήμαρχο της πόλης για ταχεία επίλυση του ζητήματος. Και έπειτα από 7 μήνες το «Σπίτι του Λαού» είχε επιστραφεί επίσημα στην οργάνωση - μέλος μας, τον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας. Σήμερα το ΠΚΟυ καταβάλει προσπάθειες για να συγκεντρώσει χρήματα για την αποκατάσταση αυτού του αρχιτεκτονικού μνημείου και ήδη έχει παραδώσει στον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας $30.000.
Ομοίως, σύμφωνα με τους υπολογισμούς του Παγκοσμίου Συμβουλίου Κοινωνικών Υπηρεσιών του ΠΚΟυ, οι οργανώσεις – μέλη μας στην προηγούμενη θητεία μας, 2003-2008 και μόνο, παρέδωσαν στους άπορους Ουκρανούς της διασποράς ανθρωπιστική βοήθεια ύψους 3 εκατομμυρίων δολαρίων.
Πρόσφατα το ΠΚΟυ υπερασπίστηκε δυο ουκρανικές ΜΚΟ στην Ρωσία και την Βιβλιοθήκη της ουκρανικής λογοτεχνίας στην Μόσχα. Μέσα από τις κοινές μας προσπάθειες η λειτουργία της βιβλιοθήκης της ουκρανικής λογοτεχνίας αποκαταστάθηκε.
Ωστόσο, δεν καταφέραμε να προστατέψουμε νομικά την ομοσπονδιακή εθνικό – πολιτιστική αυτονομία των Ουκρανών στην Ρωσία και τις Ενώσεις των Ουκρανών της Ρωσίας. Σήμερα βοηθάμε την ουκρανική κοινότητα της Ρωσίας να δημιουργήσει τις αντίστοιχες οργανωτικές δομές, με αποτέλεσμα αυτές να ανταποκρίνονται στις σύγχρονες ανάγκες της πιο πολυάριθμης δικής μας εθνικής μειονότητας.
Στο τέλος, θα ήθελα να τονίσω ότι το κλειδί της κοινής μας επιτυχίας είναι η ενότητα και η αφοσιωμένη εργασία όλων των οργανωτικών κυττάρων και συγκεκριμένα του καθενός από μας.
Ως εκ τούτου, σας καλώ να ενισχύετε την σχέση σας με τον Ουκρανικό λαό στην Ουκρανία και την διασπορά, και να ανταποκρίνεστε ενεργά στις εκκλήσεις και ενέργειες του ΠΚΟυ, η πλειοψηφία των όποιων στοχεύει σήμερα στην προστασία της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, την υπεράσπιση των ανθρωπίνων και εθνικών δικαιωμάτων των Ουκρανών, ανεξάρτητα από τον τόπο κατοικίας τους.
Εύχομαι σε όλους υγεία, δύναμη, πνεύμα θυσίας και συνεχή δουλεία για το καλό του Ουκρανικού λαού και της δικής μας πνευματικής πατρίδας – της Ουκρανίας.
Καλή μας τύχη,
Ας μας φυλάει ο Θεός!
Γιευγέν ΤΣΟΛΙΥ.
8 Σεπτεμβρίου 2012,
Ανάβυσσος, Ελλάδα