sluh_VR_Ukraine_2

«УКРАЇНЦІ У СВІТІ» ПОПАЛИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Народний депутат Петро Ющенко, ініціатор проекту, сказав, зокрема, що проект демонструє уклад українства, встановлення світової цивілізації на теренах сьогоднішньої України і за її межами, і включає в себе галузі: духовну, державотворчу, культурологічну, медичну, військову, літературознавчу, просвітницьку, науково-технічну. За словами доповідача, "назва України вперше згадується в Іпатівському літописі в 1187 р., де літописець розповідає про смерть князя Володимира Глібовича: "І плакали по ньому всі переяславці, за ним же Україна багато потужила". У своїй промові П.Ющенко зосередився на певних моментах української історії та характеристиці певних історичних постатей.

Директор Інституту літератури Національної академії наук Микола Жулинський зосередив увагу присутніх на проблемі українців-міґрантів і зазначив, зокрема, що за даними ООН, у світі працює майже 8 мільйонів українців, які виїхали з України передусім в роки незалежності. За його даними, з 47 мільйонів міґрантів в світі, 10 відсотків складають українці. Виступаючий нагадав присутнім про те, що свого часу була затверджена "державна програма зв´язків з українцями за кордоном на 2007-2010 рік, для фінансування якої передбачалося близько 77 мільйонів гривень"."Де ці кошти?".- поставив риторичне запитання промовець.

Голова Европейського Конгресу Українців, перший заступник голови Світового Конґресу Українців Ярослава Хортяні (Угорщина) зазначила, що 20-тимільйонна українська діаспора, яка проживає в понад ста країнах світу, в 57-ми з них створила свої національні громадські організації. "Світова українська спільнота має представників в багатьох державах поселення: у парламентах, урядах; своїх вчених, митців та громадських діячів, і може, і вміє впливати на міжнародні установи, і головне - на формування позитивного іміджу України за кордоном». Голова ЕКУ наголосила також, що від імені багатомільйонної діаспори вимагає дотримання депутатами ВР законів країни, шанобливого ставлення до її історичних та культурно-національних цінностей.

Народний депутат Григорій Омельченко, зокрема, підкреслив: "Кожна нація, яка є на планеті Земля, дана Богом. Кожна людина має свою національність - це етнічне коріння, свою душу - це мова, пісні, культура, історія, традиції, звичаї, своя релігія, і свій дух - це спроможність відстоювати, боротися, і, якщо потрібно, то віддати життя за свою націю, за свій народ. Ця триєдина єдність - національність, душа і дух є сутністю кожної людини. Не забувайте про це. Прокинемося і спокійно скажемо своїм дітям, онукам, правнукам: ти є Богом даний українець за національністю, душею і духом. Усвідомивши це, ви відчуєте душевне полегшення".

Народний депутат Лілія Григорович повідомила, що зареєструвала законопроект, "щоб в парламенті депутати вчили історію, конституційне право, і іноземну, українську мову. Бо якщо лікар не знає анатомії, він не буде анатом, а якщо депутат не знає своєї історії, мови, права, він є ніхто!".

На закінчення А.Мартинюк закликав присутніх до наступного: "Давайте зробимо наше життя в українській державі таким, щоб ті 20 мільйонів української діаспори не на відстані за нас заступалися, а стояли в черзі в українських посольствах за одержанням паспорта громадянина України".

Підготовано ГАЛИНОЮ МАСЛЮК з використанням матеріалів української преси.


Iryna_Kliuchkovska_Halyna_Masliuk

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПЛАНУЄ ЗАХИЩАТИ ПРАВА УКРАЇНСЬКИХ МІҐРАНТІВ

Dmytro_Slavov_vystupaje
Виступає
Д. Славов
(Відень, Австрія)
.
Borys_Tarasiuk
Виступає Борис
Тарасюк.

Серед доповідей варто також виділити виступи Олександра Шокала, голови Міжнародної громадської організації українців «Четверта Хвиля» (Україна, Київ) з темою «Соціальні наслідки української трудової міграції та їх подолання» (організація виступила ініціатором нинішніх слухань), Віктора Горобчука, голови громадського об’єднання Трудова спілка «Солідарність» в Італії (Італія, Рим), з темою: «Потреби консультаційно-правової допомоги українським громадянам за кордоном», Дмитра Славова, керівника Української світової інформаційної мережі (УСІМ) МГОУ «Четверта Хвиля» (Австрія, Відень) з темою: «Суспільне телерадіомовлення як індикатор свободи слова в Державі та забезпечення інформаційних потреб громадян України за кордоном».

У своєму виступі на тему «Виховання й освіта другого покоління нової хвилі української еміґрації в Европі та роль України в цьому процесі» Галина Маслюк (Греція, Афіни) загострила увагу присутніх на якісно новому, за самовизначенням нетрадиційному для української діаспори складі нової хвилі міґрації з України і відмітила необхідність пошуку нового підходу, особливо, що стосується питання виховання та освіти другого покоління, а також залучення новоприбулих українців до активного громадського життя як в українській справі, так і в житті країни перебування. Виступаюча зазначила також, що основні українські надбудови, як Світовий та Европейський Конґреси Українців занепокоєні проектом «створення інноваційного освітнього простору для українських шкіл зарубіжжя», ініційованого сьогоднішнім міністерством освіти України. Поки в Україні не сформується стабільна позиція щодо основних національних цінностей, серед яких, зокрема, відношення до мови, історії та традицій нашого народу, які би не змінювалися з кожною зміною президента чи уряду, таке втручання в діаспорне шкільництво виглядає досить передчасним і небезпечним. Наслідком понад столітньої діяльності українських громадських організацій та недільних шкіл при них є те, що 5-6-те, а в деяких випадках 10-11-те покоління українців продовжують бути носіями мови, культури, традицій і самоідентифікувати себе як представників українського етносу. Тому, на даному етапі закордонним українським організаціям доцільніше співпрацювати з науковцями, фахівцями конкретних українознавчих студій та неурядовими громадськими організаціями, допомагаючи одночасно в розбудові громадського життя в Україні, яке ще досить відстає від европейського рівня.

Pensijnyj_fond
Начальник управління
Пенсійного фонду
України М. Плаксій.
Якщо підвести риску, то поряд з позитивним моментом продовження проведення Парламентських слухань і цього року, що, безумовно, сприяє оперативнішому виявленню проблем, неможливо не відмітити їх певну поверховість. Неможливість послухати заплановані виступи, відсутність дискусії і закінчення сесії без оголошення будь-яких висновків схиляє до думки, що, на жаль, про формування постійно діючого механізму діалогу з громадськими організаціями діаспори, про

який шлася мова на минулорічних слуханнях, поки що далеко. Наразі, кожний говорить сам по собі. Адже будь-які зміни в даному питанні на законотворчому рівні передбачають участь депутатів, які не виявляють ще належної уваги, або не відчувають його важливості. Очевидно, що без системного структуризованого підходу до співпраці держави з українською діаспорою, важко чекати на якийсь суттєвий поступ у вирішенні чисельних проблем, чи здобуття серйозних досягнень на міждержавному та міжнародному рівнях. Підхід до проблем «старої» діаспори, трудових міґрантів чи автохтонного українського населення повинен бути диференційованим. Однак, ми повинні запастися терпінням і впевнено просуватися вперед до бажаного результату. Тому, сьогоднішні слухання, при всіх їх недоліках, це дуже важливий крок до досягнення спільної мети.

ГАЛИНА МАСЛЮК. Світлини автора.

 


Mariupol_5

ГРЕЦЬКІ ПОЕТИ МАРІУПОЛЯ ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКОЮ І ПЕРЕКЛАДАЛИ ГРЕЦЬКОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

Kallithea_1_
Х. Какуліду (ліворуч)
і Наталія Басенко.
Kallithea_2_
Після закінчення
доповідач розмовляє
з Г.Аврамідісом,
українським греком
з Криму

І справді, доповідь української дослідниці викликала не тільки здивування і зацікавленість, але й зворушення від того, скільки зусиль докладали і продовжують докладати представники грецької громади України для збереження рідного слова, традицій, який тісні стосунки пов’язують грецький народ з українським. Життя, творчість, історія, витримки з ориґінальних текстів цілої плеяди грецьких поетів та письменників, серед яких Амфіктіон Дімітріу, Акрітас Харлімпій, Галла Василіс, Лаго Григоріс, Телєнчі Данііл, Тишлєк Михаіл, не кажучи про такі яскраві особистості як Савва Ялі, Дімітріос Папус, Георгій Костоправ, Дмитро Демерджи, Mariupol_1Леонтій Кир’яков, промайнули перед очима слухачів. В залі не залишилося жодної  байдужої людини, коли розповідаючи про кожну наступну особистість, доповідач повідомляла: «Репресований і розстріляний в 1937 р. за те, що був ГРЕК, як великими червоними буквами писалося в слідчій справі, заведеній на кожного «ворога народу»». Як, наприклад, обдарований грецький поет Маріуполя Георгій Костоправ став однією із перших жертв у списку так званої «грецької операції», в результаті якої в 1937-1938 рр. внаслідок сталінських репресій були знищені  5783 представників грецької інтеліґенції.

Леонтій Кир'яков, поет з Сартани завжди вів активну роботу з відродження румейської літератури, продовжуючи справу свого вчителя і наставника Георгія Костоправа. Він переклав на грецьку мову шедеври світової літератури: «Слово о полку Ігоревім», «Витязь у тигровій шкурі» та ін, а також багато творів О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, Т. Шевченка, Л. Українки, М. Рильського, І. Драча, Д. Павличка та ін. В одному зі своїх інтерв’ю поет зазначає, що до 1937 р. в Україні дозволяли писати грецькою мовою, потім почалися репресії, розстріляли багато грецької інтелігенції, не зважаючи на те, що більшість були комуністами. Завдяки визначним особистостям, які не дивлячись на набезпеку заохочували талановиту молодь творити грецькою мовою, зберегли радянські греки частину своєї самобутності, не дали знищити все, і додає: «Нічого не вартий народ, який не знає своєї мови».

Але життя продовжується і наше завдання пам’ятати всі безневинні жертви терору з тим, щоб це ніколи не повторилося, вважає українська дослідниця Наталія Басенко-Кормалі. Багато втрачено, дякуємо всім тим, що нехтуючи небезпекою зберігали для нас нашу спадщину. Великий і талановитий грецький народ, який знайшов на землі України другу батьківщину. Пані Басенко розповіла присутнім про величезний український вплив на творчість греків – поетів Приазов’я. «Українська мова засвоювалася нашими ромеями через багатство пісенного фольклору України, що вже давно став невід’ємною частиною грецького побуту. Знання української мови, поряд з російською, традиційне для  грецької інтеліґенції Приазов’я. Наш просвітитель та історик Феоктист Хартахай відомий своєю знаменитою промовою над могилою Великого Кобзаря. Як він сам зазначав, вона була промовлена «рідною українською мовою». Українською мовою писала свої дослідження з ромейської літератури Кассандра Костан.  Відомий діяч грецької культури Савва Ялі написав українською свою книгу «Греки УРСР» («Рух», 1931, Харків). Володів українською і Георгій Костоправ, про що свідчить його автобіографія українською мовою. Учні та послідовники Костоправа Антон Шапурма та Леонтій Кир’яков залишили нам унікальне рукописне видання грецьких перекладів «Кобзаря», як дар поваги ромейских поетів великому співаку України. Грецький ромейський поет Павло Саравас перекладає грецькою поезію Шевченка та присвячує йому ряд своїх творів.

Минають дні,

Течуть століття,

Дрібне, мов сон, зникає в мить...

До тебе ж кожне серце в світі

Любовю вічною горить.

На заключення Наталія Басенко навела слова доньки ще одного відомого поета з селища Сартана Дімітріоса Папуса Анастасії, яка, на жаль, не зберегла мову своїх пращурів: «Якою би мовою не творили греки, вони завжди залишаються греками, розумом і серцем, тому ще це не тільки талановитий народ, але народ, який ніколи не забуває про своє коріння».

Галина МАСЛЮК.


Forum-3

ГРЕЦІЯ ПАМ’ЯТАЄ - СВІТ ВИЗНАЄ!

Forum-3

В рамках відзначення річниці Голодомору в Україні 1932-33 рр. Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» закликає всіх небайдужих взяти участь у наступних заходах:

27 листопада 2010 р. о 9.00 в приміщенні української недільної школи при Товаристві (Ретімну, 2, Афіни) відбудеться Літія за жертвами Голодоморів в Україні та запалення «Свічки моління».

27 листопада 2010 р. о 12.00 в приміщенні української недільної школи при Товаристві (Ретімну, 2, Афіни) в початковій школі окремо, в старшій школі окремо відбудеться інтегрований урок з історії України та української літератури «Голодний рік, голодний вік...». Учні старшої школи та всі присутні зможуть переглянути фільм «The Soviet Story».

28 листопада 2010 р. об 11.30 відбудеться Панахида за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні та запалення «Свічки моління» в храмі Живоносного джерела в Малакасі (о 8.30 ранку з площі Омоніа (біля Хондос-центру) відправляється автобус до храму Живоносного джерела на Літургію. Після Панахиди автобус повертається до Афін).

28 листопада о 17.00 відбудеться Панахида, запалення «Свічки моління», реквієм за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні в церкві Св. Трійці (вул. Афхарнон, 246). Після закінчення планується перегляд документального фільму.

Дорогі українці Греції! Закликаємо долучитися до світового українського співтовариства і 27 листопада о 19.32 запалити у вікні своєї домівки свою "Свічку моління", а також вшанувати пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні хвилиною мовчання. Україна пам’ятає – Світ визнає!!!


PRIME MINISTER OF CANADA STEPHEN HARPER’S VISIT TO UKRAINE

In the last year, the Ukrainian Canadian Congress (UCC), one of UWC’s largest member organizations and the voice of the Ukrainian community in Canada for the past 70 years, has kept the government of Canada informed about the situation in Ukraine. Specifically, UCC alerted Canadian officials about the deterioration of democracy and human rights and called upon Canada to speak openly with Ukraine on these issues while fostering strong bilateral relations.

UWC President Eugene Czolij asked Prime Minister Harper to raise a number of issues with Ukraine’s leaders during official talks that are considered important by the international Ukrainian community. He asked him to communicate that Canada will continue supporting Ukrainian democracy and independence thereby showing Ukraine the value of improving ties with the West instead of pursuing the exclusively pro-Russian course chosen by the current government. The UWC President also requested Prime Minister Harper address the issues of the violation of human rights and fundamental freedoms occurring in Ukraine, media censorship and issues related to the 1932-33 Holodomor genocide of the Ukrainian people. 

The Prime Minister of Canada began his visit to Ukraine in Kyiv on October 25, 2010. He honoured the memories of Ukrainian genocide victims at the Remembrance Candle Memorial Complex where he laid a symbolic candle and urn with wheat at the foot of the Girl with wheat statue and visited the "Memorial of Holodomor Victims in Ukraine" National Museum. Prime Minister Stephen Harper also laid memorial wreaths at the Tomb of the Unknown Soldier and the Monument to the victims of Babyn Yar.

Next, the Canadian and Ukrainian delegations were introduced during an official ceremony.  During his meeting with President Victor Yanukovych, Prime Minister Stephen Harper noted that Canada has been actively cooperating with Ukraine since Independence and that Canada was the first Western country to recognize that Independence. The issues of freedom and democratic rights were raised during talks as was the expansion of commercial activity between Canada and Ukraine. The sides signed a bilateral Youth Mobility Agreement, the goal of which is to improve opportunities for travel and employment between young people in both countries. During the joint press conference, the Prime Minister of Canada stated that his country will continue supporting Ukraine for as long as the principles of peace, democracy and freedom are respected.

Later the Prime Minister of Canada met with the Head of the Supreme Council Volodymyr Lytvyn and Prime Minister Mykola Azarov. The sides discussed bilateral cooperation and the upcoming local elections. Speaking to the latter issue, the Prime Minister of Canada noted that all parties running in the elections should respect Ukrainian law. Irrespective of the fact that Ukrainian is the state language of Ukraine, Prime Minister Mykola Azarov spoke Russian during the meeting.

While in Kyiv, Prime Minister Stephen Harper met with opposition leader and head of the Batkivshchyna political party Yulia Tymoshenko. They discussed current events and the upcoming local elections. Canada’s Prime Minister said that his country will continue to support Ukrainian democracy.

On October 26, 2010, the Prime Minister of Canada and the Canadian delegation travelled to Lviv where they visited the Ukrainian Catholic University and met with its rector, Fr. Boris Gudziak. He made headlines earlier in the year after being pressured by the State Security Service of Ukraine. The Prime Minister delivered a speech at the university in which he spoke about independence, freedom, democracy, human rights, rule of law and Canada’s support for democratic reforms in independent Ukraine. He made reference to the 1932-33 Holodomor noting that that Canada’s parliament recognized the manmade famine as genocide of the Ukrainian people.

Next the Prime Minister of Canada toured the National Museum and Memorial to the Victims of Occupational Regimes "Lonsky Street Prison" and met with its director Ruslan Zabily, who was recently detained by the State Security Service of Ukraine. The head of Canada’s government expressed dismay over the fact that the Communist regime has not been condemned like the Nazi regime. He pledged support for a memorial honouring the victims of Communist repressions to be built in Canada on the initiative of the Ukrainian Canadian community.

According to the Prime Minister of Canada, his visits to the "Memorial of Holodomor Victims in Ukraine" and "Lonsky Street Prison" museums, showed his support for renewing Ukraine’s national memory and dealing with the consequences of Ukraine’s totalitarian past.

The Prime Minister of Canada also visited St. George’s Cathedral where he met with Bishop Venedict (Aleksiychuk) and descended into the crypt that houses the remains of Metropolitan Andrey Sheptyckyj and Patriarch Josyf Slipyj. Prime Minister Stephen Harper capped off his visit to Ukraine by laying flowers to the Taras Shevchenko monument in the Lviv city centre.

Summing up the visit to Ukraine, UWC President Eugene Czolij stated: “Prime Minister of Canada Stephen Harper’s visit to Ukraine was very successful. It proved that Canada is a long-time and reliable partner of Ukraine in supporting its independence and development of democratic institutions. I hope that the visit helped the people of Ukraine realize the importance of developing ties with Western countries, in particular with Canada, to counterbalance the drastically pro-Russian course adopted by Ukraine’s current government. It’s important that the Prime Minister of Canada spoke about the 1932-33 Holodomor as a genocide of Ukrainian people, that he voiced concern over the violations of human rights and fundamental freedoms and censorship of free speech in Ukraine and that he met with Fr. Boris Gudziak and Ruslan Zabily who have been subject to pressure by Ukraine’s new government.

UKRAINIAN WORLD CONGRESS

145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8Z 5X8 Canada

Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca

website: www.ukrainianworldcongress.org


uwc_logo

ВІЗИТ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА КАНАДИ СТІВЕНА ГАРПЕРА ДО УКРАЇНИ

Протягом цього року Конґрес Українців Канади, що є однією з найпотужніших складових організацій СКУ та вже 70 років голосом української громади в Канаді, звертав увагу уряду Канади на нинішню ситуацію в Україні, а зокрема на погіршення стану демократії та прав людини, а також закликав Канаду вести відкритий діалог з Україною щодо цих питань та в той же час плекати тісні міждержавні відносини.

1
Прем'єр-міністр
Канади С. Гарпер
перед пам’ятником
жертвам Голодомору.
3
На фото (зліва
направо): П.Ґрод,
С.Гарпер, о.Борис
Ґудзяк та Е.Чолій.

З проханням піднести під час офіційної подорожі до України ряд важливих питань, що хвилюють світове українство, звернувся до Прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера президент СКУ Евген Чолій. Він зокрема просив наголосити, що Канада і далі буде сприяти зміцненню демократії в Україні і її утвердженню як незалежної держави та цим самим зацікавити Україну в розширенні зв’язків з заходом, на противагу цілковито проросійському курсу нинішніх владних структур. Президент СКУ також просив звернути увагу на порушення в Україні людських прав і основних свобод та впровадження в засобах інформації цензури, а також на питання Голодомору 1932-33 рр. як геноциду українського народу.

Свою подорож до України Прем’єр-міністр Канади розпочав 25 жовтня 2010 р. у Києві з відвідин пам’ятних для українського народу місць. Він зокрема завітав до Меморіального комплексу “Свічка пам'яті”, де вшанував пам’ять жертв геноциду українського народу, поставивши біля скульптури Дівчинка з колосками” горщик з символічною композицією із квітів та колосків та відвідавши Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні". Прем’єр-міністр Стівен Гарпер також поклав вінки до Могили невідомого воїна і пам’ятника жертвам Бабиного Яру.

Затим відбулась офіційна церемонія зустрічі Прем’єр-міністра Стівена Гарпера та Президента Віктора Януковича, під час якої було взаємно представлено членів делегацій Канади та України. Після цього пройшла зустріч лідерів двох держав, на якій Прем’єр-міністр Стівен Гарпер наголосив, що Канада активно співпрацює з Україною з часів її незалежності, яку вона визнала першою в західному світі. У ході переговорів було обговорено питання про дотримання в Україні фундаментальних цінностей свободи і демократії та про розбудову комерційних відносин між Канадою та Україною. Відтак було підписано міжурядовий Меморандум про взаєморозуміння стосовно молодіжних обмінів, головною метою якого є поліпшення можливостей для молоді щодо праці та подорожей. На завершення під час прес-конференції Прем’єр-міністр Канади заявив, що Канада продовжуватиме підтримувати Україну, якщо вона буде дотримуватися принципів миру, демократії і свободи.

У цей же день пройшли зустрічі Прем’єр-міністра Канади з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином та з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Було обговорено питання про необхідність активізації співробітництва між державами та про майбутні місцеві вибори, у зв’язку з чим Прем’єр-міністр Канади наголосив на важливості дотримання всіма їх учасниками законодавства України. Незважаючи на те, що єдиною державною мовою України є українська мова, Прем’єр-міністр Микола Азаров вів міждержавний діалог російською мовою.

Під час перебування в Києві Прем’єр-міністр Стівен Гарпер також зустрівся з лідером опозиції, головою партії “Батьківщина” Юлією Тимошенко, з якою обговорив питання про сучасні події в Україні та про майбутні місцеві вибори. Він запевнив, що Канада буде продовжувати підтримку української демократії.

26 жовтня 2010 р. у Львові Прем’єр-міністр Канади разом з делегацією побував в Українському католицькому університеті, де зустрівся з його ректором о. Борисом Ґудзяком, на якого в цьому році було здійснено тиск з боку Служби безпеки України. Прем’єр-міністр Стівен Гарпер виступив з доповіддю, в якій наголосив на важливості таких вартостей, як незалежність, свобода, демократія, права людини і верховенство права та звернув увагу на сприяння Канади розвитку демократичних реформ в незалежній Україні. Він також заторкнув тему Голодомору, пригадавши, що два роки тому Парламент Канади прийняв закон про визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Після цього Прем’єр-міністр Канади оглянув експозицію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” та зустрівся з його директором Русланом Забілим, який недавно зазнав переслідування з боку спецслужб України. Під час перебування в музеї Прем’єр-міністр Стівен висловив своє занепокоєння тим, що комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом та поінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам’ятник жертвам комуністичних репресій.

Своїми візитами до музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" та до музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, за словами Прем’єр-міністра Канади, він засвідчив підтримку процесам відновлення національної пам’яті та подолання тоталітарного минулого в Україні.

Прем’єр-міністр Канади також побував у Архикатедральному соборі Святого Юра, де зустрівся з Владикою Венедиктом (Алексійчуком) та спустився до крипти собору, де спочивають тлінні останки Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого. На завершення подорожі до України Прем’єр-міністр Стівен Гарпер поклав квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі Львова.

Підсумовуючи результати поїздки до України, президент СКУ Евген Чолій заявив: Візит Прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера до України був дуже успішним. Він засвідчив, що Канада є давнім і надійним партнером України в утвердженні її незалежності та розвитку демократичних інституцій. Сподіваюсь, що цей візит дав зрозуміти українському народу необхідність розширення зв’язків з країнами західного світу, а зокрема з Канадою, на противагу різкому проросійському курсу нинішніх владних структур України. Важливо, що Прем’єр-міністр Канади наголосив, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу, а також заявив про стурбованість порушеннями людських прав і основних свобод та цензурою слова в Україні та зустрівся з о. Борисом Ґудзяком і Русланом Забілим, на яких було здійснено тиск з боку нової влади в Україні”.

 

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8Z 5X8 Canada

Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca

website: www.ukrainianworldcongress.org


ДО КОЛИШНІХ ПОЛІТВ'ЯЗНІВ, РЕПРЕСОВАНИХ, НЕБАЙДУЖИХ

logo_lonckoho.cgiНаукові співробітники Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» збирають документи і матеріали українського визвольного руху задля відкриття експозиції, що висвітлює період радянської окупації.

Ми сподіваємося, що у Вас чи у Ваших знайомих ще зберігаються фото, документи чи предмети побуту, які будуть особливо актуальними для музейної колекції та цікавими для відвідувачів. У музеї «Тюрма на Лонцького» є оптимальні можливості для зберігання зібраних матеріалів у фондосховищі й експонування в залах музею. Також наукові працівники проводять у приміщенні музею запис спогадів учасників визвольного руху. Маємо надію, що наші зусилля сприятимуть збереженню національної спадщини та донесенню її до майбутнього покоління України.

У зв’язку з цим ми звертаємося до Вас з проханням повідомити нас про:

•документи українського самвидаву, які зберігаються у Вас (самвидавні часописи й журнали, листування, статті, заяви, протести, вирізки з газет, спогади, архівні документи тощо) задля можливості їх копіювання та подальшого експонування.

•речі побуту, фотоматеріали, проведені інтерв’ю, предмети рукоділля та інтелектуальної творчості того часу.

•контакти осіб, які можуть мати такі матеріали й документи, а також осіб, спогади яких можна записати.

За Вашим бажанням усі надані музею матеріали можуть бути скопійовані й повернуті Вам.

Відповідь й наявні матеріали просимо надсилати на таку адресу: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», м. Львів, вул. С. Бандери, 1. Телефон: 8 (032) 243 04 46, 8 (032) 243 04 46. e-mail: lonckoho@gmail.com


Kokkinh_karta_

ФУТБОЛ ПРОТИ РАСИЗМУ


Цього року в Греції в різних містах країни успішно пройшли матчі за участю відомих грецьких та іноземних футболістів, а також команд, зібраних з числа міґрантів, що проживають в країні. Зокрема, гасла на кшталт «Let's kick racism out of football» скандували вболівальники північного грецького міста Серрес на стадіонні Пансерраїко, а на національному стадіоні м. Ханя, що на Криті, збірна команда ветеранів грецького футболу та митців під назвою «Hasta La Victoria Siempre» зіграла матч з командою Форуму міґрантів Криту під гаслом «граємо разом на стадіоні солідарності, щоб ніхто не грав в м’яч нашим життям». «Користуючись тим, що прихильність до футболу демонструють широкі соціальні верстви, хотіли би своєю присутністю надати заходу загальнонаціонального виміру і закликати грецьке суспільство до гармонійного співіснування з людьми, які потрапили до нашої країни в пошуках кращої долі, і всім разом докласти зусиль до покращення нашого життя та подолання економічної кризи, що так жорстоко нас випробовує. Наша мета дуже проста – щоб весь світ був разом», зазначили у своєму зверненні відомі ветерани грецького футболу Нікос Малляріс та Нікос Сарґаніс.

Українські діти проти расизму

Свою «Червону картку расизму» показали цього року учні української суботньої школи при Товаристві «Українсько-грецька думка»,  які долучилися до ініціативи Football Against Racism in Europe «FARE», висловлюючи ставлення до цієї фобії усіх українців Греції та світу. 25 жовтня на афінському стадіоні «Панатінаїкос» відбулося незвичайне свято футболу «Футбол проти расизму», де діти різних національностей зустрілися з грецькими футболістами, щоб спільними зусиллями послати в суспільство потужний сигнал боротьби проти расизму і закликати з більшою чутливістю відноситися до всього відмінного чи особливого.

Цьогорічний захід був організований спільними зусиллями мера грецької столиці Нікітаса Какламаніса, голови Організації молоді та спорту Афінської мерії Васіліса Кікіляса та президента Ради негритянських європейських жінок Греції Івет Тзарвіс за підтримки Міжнаціонального центру Департаменту міґрантів мерії Афін та клубу «Панатінаїкос», який гостинно надав для проведення заходу свій легендарний стадіон. Присутніх  вітали Васіліс Кікіляс та Івет Тзарвіс. Відбулися матчі між дитячими командами, а також дружній матч команди Всегрецької спілки футболістів та збірної команди міґрантів. Врешті, всі діти отримали подарунки, медалі та почесні грамоти,  а також мали можливість отримати автографи відомих гравців грецьких футбольних клубів.

Потрібно допомагати людям пам’ятати

На наше прохання президент Ради чорношкірих європейських жінок Греції Івет Тзарвіс відповіла на кілька питань:

-Яка основна мета Ради і чим вона займається?Yvette

-BEWC - це міжнародна організація темношкірих жінок Європи, яка розпочала свою діяльність в 2007 р. Її основною метою є виявлення проблем негритянських жінок. Доконаним фактом є те, що чорношкіра жінка поза межами своєї батьківщини має три найважливіші проблеми: а) є жінкою; б) є міґранткою; в) є чорною. Ці три фактори роблять її особливо вразливою в суспільстві, де вона має нижчу зарплатню, менше шансів знайти роботу, більше складностей її отримати чи втримати. Завданням Ради є політизація цих питань, навчання та всебічна підтримка цих жінок. З цією метою проводиться маса різноманітних заходів: семінари, конференції, презентації в Європарламенті, участь у європрограмах тощо.

-Чи африканки Греції є суспільно активними?

-Хороше питання. Вони досить активні коли мова йде про забезпечення їх культурних потреб. В інших питаннях потребують підштовхування. Хоча, надзвичайно показовою була боротьба чорношкірих жінок Греції за права другого покоління. Рух «НІ расизму з колиски» зародився в моєму кабінеті з ініціативи африканок в 2005 р. Через стільки років можемо говорити про результат!

-Чи відрізняються проблеми темношкірих жінок від проблем будь-якої іншої жінки-міґранта?

-Коли Ви останній раз бачили чорношкіру жінку-продавця в бутику? Або гіда-перекладача? Або офіціантку в ресторані? Одна моя приятелька після тривалих пошуків знайшла роботу в кондитерській. Першими словами власника були: «Вперше беру на роботу темношкіру жінку. Подивимося як це сприймуть покупці».

-На Ваш погляд, грецьке суспільство є терпимим до іноземців чи не дуже?

-Вважаю, що загалом греки завжди були дуже гостинними і виказували свою доброту по відношенню до іноземців. Але зараз економічна ситуація дуже ускладнилася, греки почали переживати за своє майбутнє, за майбутнє їхніх дітей. Зростає недовіра і все збільшується кількість расистських виявлень.

-Чи аналогічні до сьогоднішнього заходи є результативними в контексті боротьби проти расизму та нетерпимості?

-Вважаю, що заходи на кшталт FARE допомагають людям пам’ятати, що є така тема. Подразнюють свідомість місцевих жителів і спонукають замислитися, що поруч, в їхній країні живуть люди, які мають масу проблем. Але перш за все зближує дітей між собою, тому що футбол – командна гра. Якщо не співпрацюєш, не маєш найкращого результату. Тут зароджується дружба між дітьми, які в буденному житті ніколи би не зустрілися.

-Що нам, дорослим, потрібно робити для того, щоб діти всіх національностей відчували Грецію своєю батьківщиною?

-Гадаю, контакт у школі робить свою справу. Діти міґрантів, з якими доводилося розмовляти, незалежно від кольору шкіри чи країни походження їхніх батьків, володіють грецькою мовою, святкують грецькі свята, знають, люблять і шанують грецькі цінності та традиції, нарівні зі своїми грецькими ровесниками слухають одну і ту ж музику, мають однакові об’єкти поклоніння. Почувають себе греками.

-Дякую за змістовні відповіді.

Галина МАСЛЮК-КАККУ. Світлини автора

Yvette_me_ta_oykranakia Denys Stadio_Panathanaikos Olena_Oumrysh Marija_Vakhulovych
І. Тзарвіс з учнями
школи Денисом
Підгаєцьким,
Марією Вахулович,
Павлом Бабієм.
Денис Підгаєцький
з новими друзями.
Готуючись до поєдинку. Мама Марії Олена
Умриш приєднується
до акції.
Першокласниця Марія
Вахулович всюди перша.

ФУТБОЛ ПРОТИ РАСИЗМУ

Запрошуємо дітей та батьків недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», а також усіх бажаючих взяти участь у незвичайному святі футболу в рамках щорічної програми Football Against Racism in Europe «FARE» під егідою UEFA, яке відбудеться в понеділок 25 жовтня 2010 р. о 17.30 на стадіоні «Панатінаїкос» на Лєофоро Алєксандрас в Афінах.

Хлопці та дівчата віком від 7 до 15 років зможуть взяти участь у параді, подивитися футбольний матч, зіграти в футбол, а також познайомитися, поговорити, взяти автограф у відомих футболістів, отримати від них подарунки, грамоти, медалі і таким чином виставити свою Червону картку Расизму.

Увага! О 16.30 з площі Вікторіа до стадіону відправлятиметься автобус, який повернеться в зворотньому напрямку після закінчення свята о 21.00.

Увага! Діти повинні бути на стадіоні не пізніше за 17.00.


СТЕФАН РОМАНІВ: ВЛАДА ВІДПОВІДАЛЬНА ПЕРЕД НАРОДОМ

Часткове повернення розділу про  Голодомор на сайт Президента - це лише повернення розділу, який ніхто не мав права знімати. Наступним кроком має бути повернення повного  варіанту, який, між іншим, лише 12 годин був на сайті.

Разом з тим постає вимога до Президента публічно змінити свою офіційну позицію щодо юридичної оцінки Голодомору як геноциду, яка прозвучала під час виступу у Страсбурзі, де він незаконно заперечив геноцидну природу Голодомору.

Ніхто не заперечує, що Голод був також в інших країнах Совєтського Cоюзу, але фактом є те, що доводять архівні матеріали – директиви,  підписані Сталіним та іншими чільними особами, були злочином проти людства, актом геноциду супроти української нації.

 

Рішення про передачу музею «Тюрма на Лонцького» із підпорядкування СБУ до Інституту національної пам’яті також ще не розв’язує проблеми. Адже нинішній Голова УІНП В.Солдатенко вже показав свої комуністичні, антиукраїнські погляди. Уряд, передаючи музей в підпорядкування УІНП, мусить оприлюднити акт передачі, в якому повинно бути чітко зазначено, що цей об’єкт буде і надалі виконувати роль, задля якої музей було відкрито, а саме – бути осередком з висвітлення антиукраїнських дій комуністичної та нацистської влади і їхніх злочинів проти українського народу. Чи так і буде, враховуючи публічні виступи теперішнього голови – велике питання.

Затримання Руслана Забілого, директора музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та 14 годинне затримання в СБУ, подібний візит CБУ до УКУ – це грубі порушення людських прав та намагання представників влади перешкодити процесу українізації.

Президент України повинен перевірити усі ці інциденти та притягнути до відповідaльності тих, хто зловживав своєю посадою. Президент повинен негайно звільнити не лише чиновників, які виконували неправове доручення, але насамперед тих, хто давав безпосередні вказівки, серед них і голову CБУ. Хтось мусить понести відповідальність за дії, які псують імідж України,.

Довіру треба здобувати не фразами чи обіцянками, а дотриманням українських цінностей, міжнародних стандартів щодо людських прав та відповідальністю за свої кроки.

Щоб дотриматися заявлених стандартів, Президент має завершити ряд справ, наприклад, звільнити міністра освіти Дмитра Табaчника за його антиукраїнське ставлення до питань української мови, намагання переписати шкільні програми та підручники, виключаючи із них питання про Голодомор, національно-визвольну боротьбу та інші аспекти нашого українського патріотичного виховання. Ці намагання  – небезпечні кроки, які матимуть негативні наслідки для майбутніх поколінь і тут не можна мовчати. Необхідно й далі домагатися звільнення Д.Табачника.

Громадський тиск змусив владу змінити позицію, але необхідно брати також до уваги, що усі ці події відбулися напередодні поїздки Президента до CШA. Президент звернувся з листом до Українського Конгресового Комітету Aмерики, заявляючи про необхідність співпраці. Однак чи можна цьому довіряти?

«Ми повинні говорити з вами в усьому світі одним голосом – голосом українських національних інтересів. Я вірю, що так буде. Я переконаний, що ми знайдемо порозуміння, бо впевнений – ніхто з вас не хоче злого Україні. Ми всі – за процвітання і добробут нашої землі, за те, щоб світ поважав Україну", - написано у листі Президента України до Українського Конгресового Комітету Америки.

Однак говорити одним голосом ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що Президент так само  рішуче виступає проти тих, хто діє на зло країні, і не дає її розвиватися. Не зробивши цього він тим самим підтримує  антиукраїнські сили в уряді та в своєму оточенні.

Президент :повинен

1. Змінити  голову CБУ та звільнити чиновників, які своїми діями сприяли порушенню людських прав.

2.Звільнити міністра освіти Дмитра Табачника.

3. Замінити голову УІНП на людину, яка здатна розбудовувати Інститут у тому напрямі,  для чого він був створений.

До сьогодні ці керівники своїми виступами, своїми дорученнями, своїми діями показували, що вони не розуміють нинішню Україну, компрометуючи державу і главу цієї держави.

4. Вимагати від уряду підготувати та опублікувати угоду про передачу музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та забепечити його роботу з тією метою, для якої його було створено.

5. Припинити переслідування Руслана Забілого.

УІС