Олег Короташ: "Пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками"

ph: Olga Soshenko - Наше знайомство відбулося під час презентації Вашої нової збірки поезій «Бордель для військових» у Львові. Така екстравагантна назва чим зумовлена? Так ми і живемо екстравагантно. Тим паче, коли моя країна стала для Європи новими Фермопілами. Прошу розуміти, що у часі війни для поета найважчий вибір – між літературою і служінням людям. Або форма, або зміст. У християнській традиції Ісуса розіпнув не вершник Понтій Пілат, а цивільне населення захопленої римлянами Юдеї, яке не могло прийняти пацифізм та ідею любові до усіх, навіть до окупантів… Війна складна: повії працюють медсестрами, а священики – капеланами. Чому так? Люди. Нагадаю з історії, що пересувні борделі були частиною армійського обозу. Гадаю, що назва моєї книжки поєднує історію давніх військових походів з християнською традицією прощення. - Ви член Національної спілки письменників України з дуже молодого віку, якщо не помиляюся, з 21-го року. З якого віку Ви почали писати? Чи це Ваш спосіб висловлюватися? Ви пишете, коли хочете щось сказати? Коли не хочете з ніким говорити? Якщо дозволите, як виглядає сам процес творіння? Для мене поезія – не симфонія, а радше камінь з якого треба відлущувати усе зайве. Я тоді сильно візуалізую, достоту у своєрідний спосіб. У голові починають обертатися якісь архітектурні форми типу пірамід, колон тощо, обов’язково світлого чи жовтуватого кольору. Писати я почав раптово, у тринадцять років під час навчання у школі. Чи хочу як поет щось сказати людям? Ні, це не найкраща мотивація для творчості. Я радше – уважний слухач, а текст допомагає мислити. - Ви відноситеся до літературного покоління дев'ятдесятників і, наскільки я знаю, зовсім не були пасивним споглядачем. Що з тих доленосних для України та українців років Вам найбільше запам'яталося? Світова дипломатія – це монструозна потвора, котрій для обертання голови у правильному напрямку потрібне століття. Коли Альфред Розенберг висловлювався за створення незалежної Української держави, німцям йшлося не про зміцнення слов’янської держави, їм потрібно було послаблювати Російську імперію шляхом відокремлення самостійних етносів. Сьогодні світові також не йдеться про добробут України, потрібно ослабити Москву, де аншлюс Криму – додатковий головний біль у Середземноморському регіоні. Я переконаний, що ці проблеми зачіпають і Грецію. - Рівно 100 років тому світ знову розмірковував, чи йому потрібне існування незалежної країни – України. Таке враження, що нічого не змінилося, нині відбувається щось аналогічне, хоча українська нація пережила за останнє століття надто багато. На Вашу думку, світ, нарешті, переконався, що Україні – бути? Над цим питанням думав, коли розбирався у собі: хто я, поет, але який громадянин? Націоналіст чи космополіт? Чому відбуваються війни? Чому перемагає зло? У якомусь моменті дійшов висновку, що об’єднання людства в єдину цивілізаційну модель дасть змогу вижити і працювати для розвитку високого інтелекту, який дбатиме про збереження кожного окремого етносу, як вкрай важливої планетарної ланки. Доки людство розділене – триватиме війна за виживання, сильніші народи поглинатимуть слабші, і мови, і культуру. - Багато поетів в своїй творчості звертаються до давньогрецької міфології. З українських великими поціновувачами були, зокрема, Іван Франко та Леся Українка. Ваше звернення до античних міфів є абсолютно унікальним, несподіваним, швидше за все, без жодних аналогів. Для мене особисто — це те, що заінтригувало з першого дотику до Вашої творчості. Розкажіть будь ласка — це чийсь вплив, гарні знання, особливе ставлення? Дякую за це запитання… Я не можу себе назвати співцем античності, якщо ми вже заговорили про українських класиків тощо. У певному сенсі – мислю грецькими культурними архетипами. Це закладено з дитинства, у якому замість казок мені розповідали легенди і міфи давньої Греції. Вочевидь аргонавти, «Іліада» та «Одіссея» для мене містять чітко фрейдистські контексти. Вже згодом я себе запитував: чому не скандинави, приміром. Відповіді не маю. Мабуть до терезів трохи доклалася і антична архітектура. - В якомусь інтерв'ю Ви в досить оригінальний спосіб висловлюєтесь щодо поняття «Глобалізації як сучасної форми нацизму». Поясніть будь ласка, що Ви вкладаєте в нього? Навряд чи я належу до антиглобалістів. Але дуже хочу аби глобальні процеси набули людських рис, і не мали в основі війну транснаціональних корпорацій за ресурси і сфери впливу. Поки що, з того за чим спостерігаю, можу стверджувати наступне: людство самоусуватиметься від прав і свобод та добровільно широкими колонами прямуватиме до технологічних гетто, де ваша персональна ціна, як у давні часи, вимірюватиметься рабською працею на новітніх богів. - Що це? Небажання думати? Нездатність протистояти? Шлях найменшого спротиву – бути як всі? Я б це назвав елементарною соціологією. Можливо, так влаштоване суспільство. Ми не можемо пояснити – чому одні народжуються з покликанням до медицини, інші до поезії, а треті мають хист до генної інженерії чи архітектури. Вочевидь пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками. - Ви – метафізичний поет? Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має кілька значень, все ж, якщо спробувати коротко окреслити – це форма світорозуміння, метод пізнання. Що Ви вкладаєте в це поняття? Поезія ремесло одержимих. І замикати творчість в рамки окремого стилю, жанру чи філософії надто скучно. Зрозуміло, що за світосприйняттям ви можете бути метафізиком. Звідси мій формальний атеїзм, очікування сингулярного стрибка та сумніви щодо доцільності випускати жорстоку цивілізацію людей за межі Сонячної системи. Гадаю, що метафізика – це зріла форма духовності. - Чи назвали би Ви себе паралельно філософом? Не знаю, можливо. - Наскільки актуальним для Вас є все те, що робиться навколо: в країні, на планеті, у Вашому вужчому оточенні — родини, друзів? Творчість, секс, екологія. Нормальні речі для розвинутої цивілізації. - Однак... 2014-ий... Війна не пройшла повз Поета. Як почуває себе Поет на війні? Що каже історичний досвід про місце поета в настільки крайньому прояві соціальної небезпеки? Я волів би не віддавати певних наказів, які віддавав будучи командиром. Я волів би не знати окремих речей, які сьогодні знаю. Поза тим стверджуватиму: Війна – це оркестрова яма поезії. Можу Вам відповісти, що для Олега Короташа – це зайвий досвід, а для української держави війна – це грандіозний шанс зробити видатний внесок у світову культуру. - Що має бути пріоритетом для людини — творчий саморозвиток, чи зв'язок з іншими особистостями? Людська популяція явище соціальне, де аби вижити треба перебувати у зграї. Саморозвиток дає змогу інтелектові не стати жертвою інстинктів натовпу. Обирайте. - Психопатологія натовпу, як сказав би Микола Сядристий. Чи на неї впливає Хронос (з гр. Χρόνος – час)? Прошу не звинувачувати мене у сексизмі, але натовп, етнос, нація – містять чітко фемінні риси. Натомість лідер, пастир, провідник – се чоловік, сила, дух і фалос. У певному сенсі ми усі є тваринами, де лідер керує прайдом і, відповідно, запліднює самок (народ) або сім’ям, або ідеями. І це дуже добре, коли цар Леонід є воїном, здатним згуртувати спартанців, а не психопатом, як Путін, який власний народ (росіян) відправив на цивілізаційне заклання. - Чи погоджуєтеся з думкою, що кожний поет висловлює дух своєї епохи? Що загострює Ваші почуття до такої степені, щоб вони стали поезією? Що таке епоха? В Україні вона одна, в Перу – інша. Гомер і Горацій вічні, а у нас досі соцреалізм з прагненнями першості та ідолопоклонства... Ми поверхово мислимо, шукаючи кращого поета країни, замість того аби розібратися у стилістичних особливостях авторів, що робить їх унікальними для культури. Як приклад, можу назвати двох улюблених латиноамериканських виконавців у жанрі реггетон – Don Omar і Daddy Yankee, адже вони є носіями однакового музичного стилю, але працюють у різних напрямках і це робить їх друзями, а не конкурентами. - В церковних догмах суїцид це смертельний для душі гріх. Поясніть будь ласка глибше Ваше «І якийсь дивний борг за суїцид Ісуса сплачують християни». Я живу у богемному середовищі з третьосортними нормами етики. Матеріальна убогість продукує убогість світоглядну і стандартами поведінки стає принцип когось зжерти, інакше з’їдять тебе. У питанні соціальної та культурної стигматизації моя країна досі перебуває у Середньовіччі. Якщо хтось прагне звести рахунки з життям – пропоную зробити це правильно: джихад. Нащо стрибати з балкону – краще підірвіться на ворожому блокпосту. - Чи Ви плануєте завчасно? Якщо так, які Ваші плани на майбутнє? Чи є щось, чого Вам дуже бажається? Подорож. Хочу пожити в кількох країнах, вивчати культури, історію, мови. Загалом усе, що може стати поезією. - Вам потрібно пізнати Грецію. Запрошуємо! Дякую. Приїжджайте в Україну.

Розмовляла Галина Маслюк.


«ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ДОЛЮ…»

Документальна онлайн виставка (до 140-річчя від дня народження Симона Петлюри) Центральний державний архів зарубіжної україніки …Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою.                            Т. Г. Шевченко
«Революція, що почалася за Симона Петлюри, триває далі. Його епоха не закінчилася. У житті Симона Петлюри не було романтики й загадковости, не було особливих таємниць чи шукання слави. Приятелі й вороги його бачили й знали, за що він боровся, до чого прагнув і за що загинув. Однак доба Симона Петлюри, як історичної постаті, ще не відійшла в минуле. Для нас вона — нинішня сучасність. Симон Петлюра діяв під час бурі й грози великої української революції, з якою він органічно був зв’язаний, з нею й до історії ввійшов. Скільки треба часу для завершення української революції, ми не знаємо, але ми добре знаємо, що її цикл іще не довершений. Через це не цілком довершений для нас і образ Симона Петлюри. Лише майбутні покоління дадуть повну, достойну його діла і правдиву характеристику. Нам припадає менший, але конечний обов’язок: совісно зберегти й переповісти все те, що знаємо про Симона Петлюру, про його діяльність та про його добу».
                                                    (В. Іванис, «Симон Петлюра – Президент України», Торонто, 1952 р.)

Переможені, але не скорені

 

Запрошення на наукову сесію із вшанування 150-річчя Федора Матушевського

 

Посольство України в Грецькій Республіці у співпраці з Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин (Україна) запрошують Вас 5 червня 2019 року о 17-00 на наукову сесію із вшанування 150-річчя Федора Матушевського, Першого Посла України в Греції у рамках заходів з нагоди відзначення 100-річчя української дипломатичної присутності в Греції (1919 - 2019) Адреса: Посольство України в Грецькій Республіці (2, Stephanou Delta str., Philothei, 15237, Athens) tel. 210 68 00 230 • fax. 210 68 54 154 • e-mail: emb_gr@mfa.gov.ua


Оксана Усенко, директорка Київської школи-побратима, в Атенах

25 квітня ц.р. відбулася робоча зустріч Посла України в Грецькій Республіці Сергія Шутенка з директором спеціалізованої школи № 139 Шевченківського району м.Київ Оксаною Усенко та головою громадської організації «Українсько-Грецька Думка» Галиною Маслюк. При товаристві «Українсько-Грецька Думка» діє українська недільна школа, яка активно розвиває зв’язки із партнерами в освітній сфері в Україні. Дві школи об’єднали спільні інтереси – в Афінах учні вивчають мову, історію та культуру України, а в Києві – більше ста дітей вже другий рік поспіль освоюють новогрецьку мову, із задоволенням відкриваючи через неї цивілізацію Еллади. У ході розмови з Послом України Сергієм Шутенком йшлося про спільні гуманітарні проекти, які Посольство готове підтримати, щоб вони стали реальними вже цього року в рамках щойно підписаної угоди між київською школою № 139 Шевченківського району та школою №50 м.Афіни, району Аттіка.  
Ой малює Одарочка Писанки червоні, І біжать до неї взори: Півні, зорі, коні. Кожне просить на писанці Його написати, Кожне хоче звеличати Господнєє Свято. Л. Храплива 20 квітня, в Українській недільній школі, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка», був  справжній творчий бум.. Останній день навчання перед Великодніми канікулами, напередодні Вербної неділі!. Треба ж діткам, як слід, підготуватись до свят. Тому запрацювала мистецька майстерня. Ні , пасочки ми не пекли, зарано! А от прикрасити свічечки (λαμπαδες), та розмалювати яйця - саме час! Вихованці дитячого садочка «Рукавичка» та учні школи, розділившись на групи, взялися за роботу. Думаєте вчителі сиділи осторонь? Аж ніяк! Горіли очі у всіх. Різнобарвні стрічечки, шнурочки, квіточки, сови, бджілки, морські зірочки - все це клеїлось, намотувалось, примірялось. Пасхальні свічки вийшли саме такі, куди кожного завела його фантазія. Тому, однозначно, сама багата та фантазія виявилась у малят - місця вільного не залишили на своїх «витворах мистецтва». Писанки ж розписувати вибрали нетрадиційним методом, за допомогою батонеток. Пофарбувалися, правда, не тільки яйця, а й все навколишнє середовище - парти, руки, лиця, та навіть підлога! Зате всі були задоволені результатом. І писанки, і свічечки були гордо поміщені в дитячі портфелі, як беззаперечний доказ надзвичайної працьовитості та геніальності їх авторів. Під кінець заняття до нас завітали гості з України -директорка київської школи-побратима, пані Оксана Усенко. Їй урочисто була вручена пасхальна свічка - спільний результат праці багатьох юних дарувань. Тому сьогоднішній шкільний день закінчився самим святковим великоднім настроєм і мріями про двотижневе творче байдикування. Тож: верба б’є, верба б’є, від нині за тиждень Великдень! Гарних всім свят! Тоненьким прутиком З вербовим котиком Себе вітаємо Легеньким дотиком... Радісну вістку Собі говоримо, Що день великий Не поза горами, Що вже за тиждень Буде Великдень. М. Хоросницька

Президентські вибори в Україні - Підсумки

21 квітня 2019 року в Україні відбулися остаточні президентські вибори. Володимир Зеленський, 41-річний актор-комік, неофіт, який не мав попереднього політичного досвіду, окрім як на телебаченні президентом, був обраний Президентом України переважною більшістю від 73% до 24%. Це відбулося через три тижні після першого туру, в якому 39 кандидатів змагалися за право брати участь у другому турі. Спочатку зареєструвалися 44 кандидати. П'ять відійшли до першого голосування. Деякі схвалили одного з інших кандидатів. Згідно з виборчим законодавством України, перші два переможці у першому турі зустрінулись у другому турі. 31 березня Володимир Зеленський отримав трохи більше 30% голосів, а чинний президент Петро Порошенко отримав близько 16% голосів. Юлія Тимошенко отримала 13%. Юрій Бойко отримав 12%. Решта 35 кандидатів здобули менше 10%. Слід зазначити, що реєстрація кандидата на посаду президента є суттєвим процесом, що вимагає, принаймні, Декларацію активів та сплати реєстраційного збору, еквівалентного майже 100 тисячам доларів, звичайно, значної суми, особливо за українськими стандартами. Ці гроші не підлягають поверненню, якщо кандидат не вступить у другий тур. 42 з 44 кандидатів по суті розтратили цю суму грошей. Більшість кандидатів не мали ілюзій щодо обрання. Деякі з них були кандидатами технічними, висунутими більш серйозними або їхніми прихильниками, щоб відібрати голоси від основних конкурентів. Більшість просто хотіла висунути свої імена перед виборцями, щоб мати змогу або сформувати життєздатну політичну партію, або, принаймні, бути більш легко визнаною особою для політичної партії, яка зараз займає місця в  Верховній Раді України. Парламентські вибори в Україні заплановані на осінь цього року. Оскільки Україна не є суто президентською республікою, а квазі-президентсько-парламентською, то її парламент відіграє значну роль у нагляді за функціонуванням виконавчої влади, призначенням міністрів та прийняттям законодавства. Консенсус серед національних та міжнародних спостерігачів за виборами полягав у тому, що і перший тур і другий  відповідали міжнародним демократичним стандартам. Додаткові докази, які підтверджували, що дійсно обидві тури були демократичними, полягало в тому, що кінцеві результати відзеркалювали результати численних опитувань, які проводилися до виборів та при виході у день виборів. Для України це були її сьомі президентські вибори і, ймовірно, з найменшою кількістю порушень. Українські опитування рейтинги стали дещо більш точними, особливо з 2004 року, коли в листопаді більшість передвиборчих, а потім і екзит-полів показали, що Віктор Ющенко був обраний президентом, а Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала Віктора Януковича переможцем. Цікаво, що ЦВК це зробила через кілька днів після виборів і повторила майже ті ж цифри, що й кампанія Януковича, в особі Сергія Тігіпка який процитував через десять хвилин після закриття виборчих дільниць. З цього почалась Помаранчева революція, яка завершилася новими виборами через місяць і виборами Віктора Ющенка. Вищезазначене має розумітися в контексті молодої держави і з історичної точки зору. Українська РСР була другою за величиною і другою найважливішою і чисельною радянською республікою з ядерним арсеналом, який поступався лише Росії. Вона також була  державою-членом Організації Об'єднаних Націй. Українська РСР була також найскладнішою республікою Радянського Союзу, де дисиденти складали 75% всіх радянських політичних в'язнів. Занепокоєння в Україні ретельно контролювалося, оскільки воно розглядалося як небезпека для всієї імперії. Не дивно, що після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року Україна стала найменш надійним сусідом Росії, хіба що, можливо, крім прибалтійських держав, які мали одначе менше значення, оскільки Російська імперія не мала потреби продовжувати свою владу там і привласнити їх історію. Росія, яка загарбала цю назву лише в XVIII столітті, була історично Москвою і Московією містом-державою, що виникло століттями після Києва і Київської Русі, попередником сьогоднішньої України. Російські історики, взявши на себе вказівки від російської імператриці Катерини II, просто взяли історію Київської держави в російську історіографію бо це бракувало імперії. Вибори президентські в інших колишніх радянських республіках, крім країн Балтії, України та Грузії, є досить передбачуваними, Путін, Назарбаєв, Лукашенка і т.п. Президенти залишаються на посаді протягом багатьох років. Натомість, результати виборів в Україні є невизначеними. Фактично за час свого 28-річного існування Україна як незалежна держава на сьогоднішній день мала п'ять президентів, тільки один з яких був переобраний на другий термін. Україна провела, принаймні, дві масові народні революції, одна з яких припинила фальсифікацію президентських виборів у 2004 році, а друга - у 2013-14 роках, зняла з посади кримінального президента, який з метою ухилення від арешту втік до Росії. Важливо нагадати, що в Радянському Союзі відбувалися вибори. Однак результати були продиктовані зверху, а адміністративний ресурс був використаний для реалізації результату. Ця система в основному збереглася в більшості колишніх радянських республік сьогодні. Неоднорідне використання адміністративного ресурсу відзначено і на деяких попередніх виборах в Україні. Ці останні вибори, здається, відійшли від цього звичаю. Президент Порошенко дійсно гарантував справедливі та рівноправні умови. Переконливі докази цього, хоча й непрямі, полягають у перемозі на користь претендента над чинним, який у більшості випадків користується адміністративним ресурсом. Тому останні вибори можна вважати зразковими. Якщо врахувати той факт, що ці вибори були проведені під час воєнного часу, то народу України та її уряду, зокрема, Президенту Порошенку, слід аплодувати, і, незважаючи на його особисту програш, демократичний рівень цих виборів є частиною його спадщини. Окрім демократичних міркувань, при аналізі сьогоднішньої України деякі цифри, отримані за результатами виборів, дуже тривожні. У другому турі взяли участь 18,491,837 виборців. Попередні вибори Президента України 2014 року включали 18,019,504. Проте в 2010 році на виборах Президента України проголосувало 25,493,529 осіб. Це зниження на 7 мільйонів або 27%. Це пов'язано з низкою факторів: анексія Криму Росією, війна на Сході, той факт, що українські громадяни, які проживають в Росії або сепаратистській Республіці Придністров'я, мали проїхати на великі відстані, фактично в інші країни для голосування. У Росії або в Придністров'ї не було жодних дільниць. Нарешті і, на жаль, напевно, не в останню чергу, з ряду причин, сприятливе послаблення візових вимог для поїздок і роботи в Європі та складні економічні обставини в Україні спровокували більшу міграцію українських громадян за межі України. Тут відіграють численні чинники, але факт залишається фактом: відносини української валюти (гривні) до американського долара становили  колись 8 до 1, тоді від 12 до 1. Сьогодні це 27-1. Правда тут маніпуляції Національного банку але ціни зростають, а пенсія та платня не дорівнюють.  Як і в більшості демократичних держав з низьким рівнем економіки, чинний президент був відхилений. Насправді між двома кандидатами на другий етап було мало ідеологічних розбіжностей. Тож дебати зосереджувалися на статистиці чинного президента. Суперник був невідомий повністю, за винятком його телевізійних виступів як актора і коміка. У кінцевому рахунку, рекорд чинного Президента в той час як відносно успішний на культурних досягненнях виявився дефіцитним, щодо війни і, зокрема, економіки. Суперник навіть признав багато культурних досягнень чинного Президента, хоча й намагався зменшити роль його в них. Обидва кандидати висловилися і підтримали європейську інтеграцію та членство в НАТО. Президент Порошенко старався зобразити себе вдалим  головнокомандувачем, будуючи Україну як військову силу і встановлюючи глобальні альянси. Суперник підняв кілька військових невдач цього головнокомандувача. Натомість люди Порошенка намагалися зобразити претендента як проросійського через відсутність вільного володіння українською мовою і, як наслідок, звичайного використання російської мови в його приватному і публічному дискурсі. Проте в кінцевому рахунку це мало малий вплив. Під час одинокою дебати між двома кандидатами претендент переважно говорив слабшою українською мовою, а потім оголосив, що заангажує для себе викладача української мови. Незважаючи на дві революції, президентські переходи України були гладкими. Президент Леонід Кравчук поступився президенту Леоніду Кучмі в 1994 році. Президент Кучма поступився місцем Президенту Віктору Ющенку в 2004-5 рр. Ющенко уступився Януковичу. Навіть без фактичного обчислення голосів, але на підставі екзитполів, Президент Порошенко визнав вибори президенту Зеленському. Концесійна промова була гідною і примиренною з пропозицією надати допомогу, необхідну для мирного і плавного переходу. З того часу і прем'єр-міністр, і спікер парламенту в Україні висловили свою співпрацю. Деякі міністри діяли аналогічно. Україна, здається, на шляху до дійсного демократичного правління. Незважаючи на цей очевидний успіх, Україна має суттєві проблеми. Необхідно вести дві війни, проти Росії та корупції. Захід підтримував санкції проти агресора, але президент Росії не розкаявся і, по суті, впертий у своїй агресії. Президент Зеленський зазначив, що до переговорів бажає щоби приєдналися дві країни, які активно підтримують Україну та відіграють значну роль у НАТО, США та Великобританії. Франція та Німеччина продовжуватимуть свої зусилля, які, на жаль, залишилися невдалими, оскільки Росія не дотримується умов Мінської угоди. Спадщина Президента Порошенка включає в себе чверть мільйона армії зі значним арсеналом національних гвардійців, добровольців і зброї. З санкціями, своїми союзниками та власною військовою силою Україна готується для боротьби з Росією. Успіх залишається одначе нелегким оскільки агресія Росії і Путіна проти України не раціональна, а патологічна. Президент Зеленський виступив на платформі очищення корупції в Україні. Його зв'язок з Ігорем Коломойським, одним з найбільших олігархів України, який він намагався дещо прикрити у своїх публічних відгуках, безумовно, викликає питання. Тим не менш, оскільки боротьба з корупцією була основою його кампанії, народ України обов'язково візьме його до відповідальності. З кожним новим поколінням народ стає більш усвідомленим і вимагає верховенства права. Народ прагне вільного, демократичного існування та економічного добробуту. Якщо Президент Зеленський не доставить, є можливість ще однієї революції. Революції інколи зміцнюють націю. На жаль, ця форма демократичного процесу повинна бути останнім засобом, оскільки вона виснажує і породжує нестабільність. Демократична нестабільність все ще є демократією в дії, але вона також живить чужу ворожу російську агресію. Тому, треба пам'ятати що революція все можлива але буде непотрібна бо на ділі Президент Зеленський мусить зрозуміти, що він слуга народу.   29 квітня 2019                                                                                                                     Аскольд С. Лозинський

"МІФ"

«МІФ» документальний фільм, 63 хв  Рік випуску: 2018 Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній Музика: Євген Гальперін, Роман Григорів, Ілля Разумейко Едуард Приступа Анімація  Юрій Журавель.
«МІФ» - фільм Леоніда Кантера та Івана Яснія після прем’єри в Україні у 2018 році був показаний у США, Канаді, Кубі, 8 країнах Європи. Отримав головну нагороду Міжнародного фестивалю Figueira FilmArt, кількох українських фестивалів та був відібраний на світові кінофестивалі в Мексиці, Сербії, Великій Британії, Чехії. Трейлер фільму: ukr https://youtu.be/BwJfOmrMxN0 MYTH_trailer in English     ell https://fex.net/835566598734   Фільм розповідає історію життя Василя Сліпака – оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом. Василь народився у Львові, але згодом, у пошуках музичних наставників і маючи унікальний голос, переїхав до Франції. Там він прожив 19 років і знайшов усе, що ми звикли називати «щастям»: ім’я, успішну кар’єру на світових оперних сценах, вірних друзів і кохання. Він брав активну участь у Революції Гідності, очоливши демонстрації у Франції на підтримку європейського вибору України, а згодом долучився й до волонтерського руху, допомагаючи Україні. Здавалося б, робив більш ніж достатньо, як для людини творчої професії. Але Василь вирішив залишити сцену та кар’єру в Європі й стати до лав добровольців, коли в його рідну країну прийшла війна. Під час виконання бойової задачі Василь  Сліпа (позивний «Міф») загинув від кулі снайпера. Нагороджений «Зіркою Героя» посмертно. Автори поєднують у фільмі два жанри: кіно та концерт. Використано безліч архівних відео, які показують героя у повсякденні та на сцені. Музику для фільму «МІФ» створили одні з кращих композиторів сучасності. Серед них Євген Гальперін, який співпрацював із Люком Бессоном та Баррі Сонненфельдом і був близьким другом Василя. Показ у Афінах відбудеться 13 квітня 2019 року  (субота) о 18-00 у кінотеатрі «DANAOS»  за адресою: проспект Л.Кіфісіяс 109, 115 24, м.Афіни. Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Інформація і бронювання за телефонами: 210 69 22 657 210 83 10 063 694 987 17 51 (Viber) та за е-мейлом: ukraintsigr@yahoo.gr Media contact: Olena Masneva, Press Officer Embassy of Ukraine to the Hellenic Republic olena.masneva@mfa.gov.ua Kateryna Mizina, executive producer kateryna.mizina@gmail.com

======================================================================

«ΜΥΘΟΣ» Σκηνοθέτες: Λεονίντ Κάντερ, Ιβάν Γιασνίι  (63 λεπτά Έτος κυκλοφορίας: 2018) Μουσική: Γιευγένιι Γκαλπέριν, Ρομάν Γρυγόριβ, Ιλλιά Ραζουμέικο, Εντουάρντ Πρυστούπα Κίνηση σχεδίου: Γιούριι Ζουραβέλ
Τρέιλερ της ταινίαςhttps://youtu.be/BwJfOmrMxN0  MYTH_ in English Μετά την πρεμιέρα στην Ουκρανία το 2018 προβλήθηκε στις ΗΠΑ, στον Καναδά, στη Κούβα και σε 8 χώρες της Ευρώπης. Έλαβε το κεντρικό βραβείο του Διεθνούς Φεστιβάλ «Figueira FilmArt» και πολλών άλλων Φεστιβάλ της Ουκρανίας. Στην ταινία απεικονίζεται η ιστορία της ζωής του Βασίλ Σλιπάκ, ενός τραγουδιστή της Όπερας του Παρισιού με το όνομα παγκοσμίου φήμης και μοναδική φωνή.   Ο Βασίλ γεννήθηκε στο Λβιβ, αλλά αργότερα μετακόμισε στη Γαλλία, προς αναζήτηση μουσικών δασκάλων για την μοναδική φωνή του. Έζησε εκεί 19 χρόνια και βρήκε όλα όσα ονομάζουμε «ευτυχία»: το όνομα, την επιτυχημένη καριέρα σε παγκόσμιες σκηνές όπερας, τους πιστούς φίλους και την αγάπη. Συμμετείχε ενεργά στην Επανάσταση της Αξιοπρέπειας, ανέλαβε την ηγεσία στις διαδηλώσεις στη Γαλλία για την υποστήριξη της ευρωπαϊκής επιλογής της Ουκρανίας και στη συνέχεια εντάχθηκε στο εθελοντικό κίνημα για να βοηθήσει την Ουκρανία. Φαίνεται πως έκανε υπεραρκετά για ένα δημιουργικό άτομο. Όμως όταν ο πόλεμος ήρθε στην πατρίδα του, ο Βασίλ αποφάσισε να εγκαταλείψει τη σκηνή και την καριέρα του στην Ευρώπη για να πάει εθελοντικά στο στρατό. Ο Βασίλ Σλιπάκ («Μύθος») σκοτώθηκε από μια σφαίρα ελεύθερου σκοπευτή κατά τη διάρκεια της πολεμικής αποστολής στο Ντονμπάς. Βραβεύτηκε με το παράσημο του «Ήρωα της Ουκρανίας». Οι δημιουργοί της ταινίας συνδυάζουν δύο είδη στην ταινία: την ταινία και την συναυλία, χρησιμοποιώντας πολλά βίντεο που δείχνουν τον ήρωα στην καθημερινή ζωή του και στη σκηνή. Η προβολή του ντοκιμαντέρ "ΜΥΘΟΣ" θα πραγματοποιηθεί το Σάββατο 13 Απριλίου 2019 και ώρα 18:00, στον κινηματογράφο "ΔΑΝΑΟΣ" στη διεύθυνση: Λ. Κηφισιάς 109, Αθήνα 11524. Είσοδος ελεύθερη με κράτηση θέσης. Πληροφορίες και κρατήσεις: 210 69 22 657, 210 83 10 063, 694 987 17 51 (Viber) και μέσω ηλεκτρονικού ταχυδρομείου: ukraintsigr@yahoo.gr   Μέσα Επικοινωνίας: Ολένα Μάσνιεβα, Δεύτερος Γραμματέας Τύπου και Δημοσίων Υποθέσεων στην Πρεσβεία της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία  olena.masneva@mfa.gov.ua    Κατερύνα Μίζινα, Εκτελεστικός Παραγωγός kateryna.mizina@gmail.com        

5τη επέτειο της "Επανάστασης της Αξιοπρέπειας" τίμησε η ουκρανική διασπορά της Ελλάδας/П'яту річницю Революції Гідності відмітила українська діаспора Греції

Не зважаючи на робочий день, багато небайдужих українців, 20 лютого 2019 року зібралися на центральній площі Грецької столиці, площі Конституції, для того, щоб вшанувати пам'ять Героїв Небесної сотні. Локацію для проведення мітингу організаторами було вибрано не випадково, тому що біля Парламенту Греції завжди збирається велика кількість жителів та гостей столиці. Метою акції було нагадати грецькому суспільству, що війна в Україні триває. Україна та українці у всьому світі пам'ятають та шанують своїх Героїв, які стали першими жертвами кривавої розправи над мирною демонстрацією злочинного уряду Януковича. Під час акції було виставлено плакат з фотографіями усіх загиблих “Небесної сотні”, та вражаючі світлини з Майдану під час Революції Гідності. Учасники мітингу роздавали перехожим інформаційну листівку щодо подій в Україні у трагічні дні 2014 року в Україні грецькою мовою, де наголосили, зокрема, на тому, що очікує Україна від Світу через 5 років після початку агресії зі сторони Росії, а також заклик Світового Конгресу Українців українською та англійською мовами. Цікаво, що багато перехожих знають та співчувають українському народу. Цією акцією українська діаспора Греції долучила свій голос до Всесвітньої акції Світового українства “Зупинімо війну Росії проти України!”, яка пройшла в багатьох країнах світу.

Світлини Олени Маснєвої, Галини Маслюк, Лєни Хіміч.

    Οι καταχρήσεις της αστυνομίας κατά της ειρηνικής διαμαρτυρίας στις 30 Νοεμβρίου 2013 ώθησαν τον κόσμο, εξοργισμένο από τη διαφθορά, τον σφετερισμό της εξουσίας, την ξαφνική οπισθοχώρηση στο θέμα της ενταξιακής πολιτικής της χώρας στην ΕΕ και απότομη στροφή προς ρωσοποίηση και προσέγγιση με τη Ρωσία, να βγουν στους δρόμους. Εκατοντάδες χιλιάδες των Ουκρανών από όλη τη χώρα, διαμαρτυρόμενοι, πλημμύρισαν την κεντρική πλατεία του Κιέβου, Μαϊντάν Ανεξαρτησίας, και δεν αποχωρούσαν για πάνω από τρεις μήνες παρά το πολικό κρύο του βαρύ χειμώνα του 2014. Μάταια προσπάθεια της κυβέρνησης του ρωσόφιλου προέδρου Βίκτορ Γιαννούκοβιτς να αδειάσει τους κεντρικούς δρόμους της πρωτεύουσας της Ουκρανίας, την έφτασε στα άκρα. 18-20 Φεβρουαρίου 2014 Μέσα σε δύο μέρες: 108 νεκροί – Η Ουράνια Εκατοντάδα – στο εξής - σύμβολο Ελευθερίας και αντίστασης του Ουκρανικού λαού Δεκάδες αγνοούμενοι, χίλιοι τραυματισμένοι, εκατοντάδες συλληφθέντες και βασανισθέντες Στις 22 Φεβρουαρίου ο εγκληματικός Βίκτορ Γιαννούκοβιτς διέφυγε στη Ρωσία, υπό την προστασία της οποίας βρίσκεται μέχρι σήμερα. Εκστρατεία αλληλεγγύης στον Ουκρανικό λαό σάρωσε τον κόσμο. Οι διαδηλώσεις πραγματοποιήθηκαν σε περισσότερες από 20 χώρες.
20 Φεβρουαρίου 2014 - 20 Φεβρουαρίου 2019

5τη συνεχόμενη χρονιά πολέμου της Ρώσικης Ομοσπονδίας εναντίων της Ουκρανίας.

Αυτό σημαίνει χιλιάδες θύματα; σακατεμένες ζωές, χήρες, ορφανά παιδιά. Ο Λαός της Ουκρανίας πλέον τα βγάζει πέρα μόνος του, προστατεύει τα σύνορα της Ευρώπης και υπενθυμίζει ότι ο πόλεμος δεν τελείωσε! Στις 19 Φεβρουαρίου 2019 ο Πρόεδρος του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Donald Tusk, μίλησε στο Ουκρανικό Κοινοβούλιο στην ουκρανική γλώσσα.Η συνεδρίαση ήταν για την πέμπτη επέτειο της ένοπλης επίθεσης της Ρωσίας κατά της Ουκρανίας. «Ήρθα να σας μιλήσω στην πέμπτη επέτειο για τα δραματικά γεγονότα στο Μαϊντάν - την επέτειο της "Επανάστασης της Αξιοπρέπειας". Να ευχαριστήσω όλους τους Ουκρανούς και τους εκλεγμένους εκπροσώπους τους... Θέλω να σας ευχαριστήσω για τη σταθερότητα σας. Βρίσκεστε στη μεγαλύτερη καμπή της ιστορίας σας. Μακροημερεύετε και πρέπει να είστε υπερήφανοι γι'αυτό παρά την δύσκολη γεωπολιτική κατάσταση, τις κακές προθέσεις, την επιθετικότητα του γείτονα και την υποκρισία πολλών δυνατών παικτών στην παγκόσμια πολιτική σκηνή. Μπορείτε και στέκεστε στα πόδια σας, ενώ οι φίλοι σας δεν μπορούν να σας βοηθήσουν πάντα ... Γνωρίζω ότι το συναίσθημα της μοναξιάς σε περιπτώσεις έκτακτης ανάγκης είναι χειρότερο και από εχθρική επίθεση... Μπορώ να επαναλάβω όχι προσωπικά, αλλά για λογαριασμό ολόκληρης της Ευρωπαϊκής Ένωσης: Είμαστε μαζί σας. Και θέλουμε να σας βοηθήσουμε περαιτέρω". Τόνισε ότι η Ευρώπη δεν θα αναγνωρίσει ποτέ την προσάρτηση της Κριμαίας από την Ρωσία και δεν θα σταματήσει τις κυρώσεις. Επίσης, η ΕΕ δεν θα ανεχτεί άλλες πράξεις ρωσικής επιθετικότητας στην ξηρά και στη θάλασσα. "Δεν υπάρχει Ευρώπη χωρίς την Ουκρανία" Ζήτω η Ουκρανία!!!

ΟΧΙ στον πόλεμο                                  ΟΧΙ στο ψέμα             ΟΧΙ στην επιθετικότητα                             
ΟΧΙ στον επεκτατισμό
Ζητάμε Ειρήνη           Ζητάμε σεβασμό στις Διεθνείς Υποχρεώσεις           
Ζητάμε τήρηση των Νόμων

=================================================

18 February 2019           

APPEAL

UWC calls for International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!” 

On the 5th anniversary of Russia’s aggression against Ukraine and murder of the Heavenly Hundred

Today, Russia continues to wage a bloody war against the Ukrainian people. The Ukrainian World Congress (UWC) calls upon the international community to join the International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!” on the 5th anniversary of Russia’s aggression against Ukraine. The goal is to mobilize international support for Ukraine in the defence of its sovereignty and territorial integrity. In 2014 the people of Ukraine stood up against the Russian-controlled authoritarian regime of Viktor Yanukovych in a Revolution of Dignity which ended in the mass shooting and death of 100 peaceful Ukrainian protesters on February 20, 2014 in Kyiv. This murder is clearly traceable to Vladimir Putin and his henchmen including Ukraine’s past-President Viktor Yanukovych who fled Ukraine and continues to hide in Russia under Putin’s protection. Immediately following the Revolution of Dignity, the Russian Federation invaded and illegally occupied Ukraine’s Crimean peninsula and launched a war against Ukraine on its Eastern territories. This invasion is the most blatant violation of international borders since the Second World War and a violation of the Charter of the United Nations, the 1975 Helsinki Accords, and the 2004 Budapest Memorandum, among others. Since 2014, the Russian Federation has committed numerous war crimes and crimes against humanity on the territory of Ukraine including the shooting down of passenger flight MH-17 which resulted in the murder of 298 people onboard; 11,000 people killed as a result of the war; oppression of religious and ethnic communities; 1.5 million internally displaced people; the November 2018 attack and capture of Ukrainian naval vessels and their crew in international waters; and the persecution of 70 Ukrainian political prisoners in Russian jails including acclaimed filmmaker Oleh Sentsov who while in prison was awarded the 2018 European Parliament’s Sakharov Prize. Today, the Russian Federation, continues to flagrantly disregard international law by waging a hybrid war and disinformation campaign against Ukraine intended to sow discord among its people ahead of the presidential and parliamentary elections. “On the 5th anniversary of Russian aggression, I ask all peace-loving people to join the UWC International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!”. We must actively support Ukraine, and honour the memory of the Heroes of Heavenly Hundred (Nebesna Sotnya), all of the fallen defenders of Ukraine in this war and its peaceful residents,” stated UWC President Paul Grod. The UWC calls on all Ukrainians and our supporters to organize events, including rallies, commemorative initiatives and social media campaigns with the goal of raising awareness and urging governments around the world to:
  • increase pressure on Russia and its supporters by increasing sanctions and excluding it from international forums for its ongoing violations;
  • provide defence and security assistance to Ukraine, including defensive weapons and military support; launch a United Nations peacekeeping mission to the Russia-Ukraine border and an OSCE monitoring mission to Crimea;
  • advocate for the release by the Russian Federation of all prisoners of war, hostages and political prisoners; and
  • terminate the development of the Nord Stream 2 Russian gas pipeline which will threaten European unity and security

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

18 лютого 2019 р.     

ЗАКЛИК

СКУ закликає до Всесвітньої акції “Зупинімо війну Росії проти України!”

З нагоди 5-ої річниці російської агресії та розстрілу Небесної Сотні

Сьогодні Росія продовжує вести криваву війну проти українського народу. Світовий Конґрес Українців (СКУ) закликає міжнародну спільноту долучитися до Всесвітньої акції “Зупинімо війну Росії проти України!” з нагоди 5-ої річниці агресії Росії проти України. Метою є мобілізувати міжнародну підтримку України в захисті свого суверенітету і територіальної цілісності. У 2014 р. народ України виступив проти контрольованого Росією авторитарного режиму Віктора Януковича під час Революції Гідності, що завершилася масовими розстрілами та смертями 100 мирних українських демонстрантів 20 лютого 2014 р. в Києві. Слід цих вбивств чітко веде до Владіміра Путіна та його поплічників, включно з попереднім Президентом Віктором Януковичем, який втік з України та продовжує приховуватись у Росії під протекцією Путіна. Відразу після Революції Гідності Російська Федерація вторглася і незаконно окупувала Кримський півострів та розгорнула війну проти України на її східних територіях. Це вторгнення є найбільш грубим з часів Другої світової війни порушенням міжнародних кордонів та норм міжнародного права, зокрема Хартії ООН, Гельсінських угод 1975 р. і Будапештського меморандуму 2004 р. Починаючи з 2014 р. Російська Федерація вчинила на території України численні воєнні злочини та злочини проти людяності, що включають знищення пасажирського літака рейсу МН-17 та загибель 298 людей; 11,000 загиблих у результаті війни; утиски релігійних і етнічних громад; 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб; атака і захоплення у листопаді 2018 р. українських морських суден та їхніх команд у міжнародних водах; переслідування 70 українських політичних в’язнів у російських тюрмах, у тому числі й відомого режисера Олега Сенцова, який, перебуваючи в тюрмі, був у 2018 р. нагороджений Європейським Парламентом премією Сахарова. Сьогодні Російська Федерація продовжує грубо ігнорувати міжнародне право, ведучи гібридну війну та дезінформаційну кампанію проти України, щоб посіяти розбрат серед її народу напередодні президентських та парламентських виборів. “У 5-ту річницю російської агресії я закликаю всіх миролюбних людей долучитися до Всесвітньої акції СКУ “Зупинімо війну Росії проти України!”. Ми мусимо активно підтримати Україну, а також вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх загиблих під час цієї війни захисників України і її мирних жителів”, - заявив Президент СКУ Павло Ґрод. СКУ закликає всіх українців та наших прихильників провести заходи, включно з мітингами, пам’ятними заходами та кампаніями в соціальних мережах з метою підвищення обізнаності, та спонукати уряди країн світу:
  • зміцнити тиск на Росію і її прибічників, посиливши санкції та виключивши її з міжнародних форумів за поточні порушення;
  • надати Україні безпекову допомогу, зокрема озброєння оборонного характеру та військову підтримку;
  • розгорнути миротворчу місію ООН на російсько-українському кордоні та спостережну місію ОБСЄ в Криму;
  • робити адвокаційні дії для звільнення Російською Федерацією всіх військовополонених, заручників і політичних в’язнів та
  • припинити будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”, який загрожує європейській єдності та безпеці.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 
Вшанування пам'яті Небесної Сотні в Греції Вшанування пам'яті Небесної Сотні в Греції   Вшанування пам'яті Небесної Сотні в Греції 
  Вшанування пам'яті Небесної Сотні в ГреціїВшанування пам'яті Небесної Сотні в Греції

«Карагіозіс» гостює в суботній школі "Українсько-Грецької Думки"!

Наші гості - дитячий театр грецького народного фольклору «Карагіозіс» У суботу, 2 лютого 2019 року, в Українську школу, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка», приїхав дитячий театр грецького народного фольклору «Карагіозіс». На виставу були запрошені учні всіх інших українських шкіл, яким скористалися зокрема вихованці українського Культурно-освітнього центру «Берегиня», а також грецької початкової школи №50. Понад сотні дітлахів, затамувавши подих, слідкували за пригодами свого улюбленого героя Карагіозіса та його друзів.
        
  

А після закінчення дійства на дітей чекав сюрпиз. Адже після емоціних переживань юних театралів, смачнюща піца була дуже доречною.

   

Свято, у співпраці з Асоціацією "Українсько-Грецька Думка", влаштував дітям генеральний секретар Українсько-Грецької Палати, пан Герасімос-Ніколаос Бугас. Діти були дуже щасливі і, звичайно, не забули подякувати меценату за подарунок. Адже завдяки таким ініціативам, цей світ стає трішечки добрішим, яскравішим, позитивнішим.

Світлини Галини Борик і Наталі Смоляник


Україна Єдина! - до Дня Соборності від Асоціації "Українсько-Грецька Думка"

В Українській недільній школі, яка діє при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", в суботу 26 січня пройшов інтерактивний урок, присвячений Дню Соборності України. Урок розпочала вчителька географії Олена Хіміч, яка запросила дітей скласти пазл Карти України з усіх областей, що складають нашу країну. З цікавістю учні слухали розповідь вчительки історії Ірини Пясецької про значення слова "Соборність" та про урочисте проголошення 22 січня 1919 р. Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в Єдину Українську Державу. Вчителька молодшої школи Олександра Куриляк прочитала твір В. Сосюри "Любіть Україну". Діти і вчителі утворили живий ланцюг, історія якого почалася в 1919 р., і вже стала традицією в День Соборності України. Схвильовані і горді, всі разом заспівали Гімн України. Так, завдяки зусиллям Української Діаспори в кожному куточку нашої планети українські діти змалечку добре знають і вірять в те, що - Україна Єдина! Україна Незалежна! Україна- це ми! Слава Україні!!!