ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ. ШТАНСЬКА ВІКТОРІЯ
ШТАНСЬКА ВІКТОРІЯ - 16 років (30.01.2002).
Має старшу повнолітню сестру Оксану (26 р.). Ріст: 160; Розмір взуття: 37. Розмір одягу: S.
Віка – донька захисника України старшого сержанта Миколи Штанського, котрий загинув 16 січня 2015-го року поблизу села Одрадівки Артемівського району, коли терористи вели обстріл з «Градів» – снаряд влучив у бліндаж.
З великим теплом Віка згадує про загиблого на війні тата: «До 12 років я навіть уявити не могла, що можу втратити когось з близьких мені людей і наскільки важко буде потім. Розумію, що у кожного з нас бувають труднощі, але все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими. Змінюю пріоритети в житті. Намагаюся цінувати кожен прожитий день, і не забувати робити приємне для інших. Відтоді, коли тата не стало, намагаюся більше уваги приділяти своїм найріднішим: мамі, у котрої поважні проблеми зі здоров’ям, та старшій сестричці. Вони мене у всьому підтримують та допомагають, але рідного тата замінити ніхто і ніщо не зможе».
Донька героя навчається в 11 класі. Їй подобається вивчати історію, улюблені предмети математика та англійська, ходить на додаткові платні заняття з цих дисциплін. Хвилюється, що потрібно їм з мамою багато в чому відмовляти для цього. Любить читати енциклопедії, цікавиться біологією, квантовою фізикою, кібернетикою та астрономією.
Дівчина багато працює над собою, намагається самостійно робити все, що від неї залежить, аби гарно навчатися, розвивати себе, адже мріє колись продовжувати навчання в англомовному виші, та в подальшому стати науковцем.
Вікторія – дуже привітна і обдарована дитина, до нашого великого подиву ми з’ясували, що Віка самостійно вивчає корейську мову, хотіла б вивчити ще й китайську, каже, що добре було б мати підручник по вивченню цих мов. Взагалі її цікавить все, що пов’язано зі Східною культурою. Вона мріє відвідати країни Азії, а передусім Південну Корею. Хотіла б побувати в США, або в інших країнах Європи, особливо їй хочеться поспілкуватися англійською з іноземцями.
Встигає Віка і фільми подивитися, до улюблених відносить «Гарі Поттера» та «Шерлока Холмса». Ще їй дуже подобаються пісні Святослава Вакарчука.
Є у неї, як вона каже, і божевільні мрії – бо дитина прагне коли-небудь зустрітись із всесвітньовідомим фізиком-теоретиком Стівеном Гокінгом та з королевою Великобританії Єлизаветою ІІ.
А серед безлічі досягнень цієї дівчинки й 6 медалей, міжнародний кубок, грамоти, дипломи з дзюдо. Попри велику зайнятість заняття не полишає, ходить у спортивний зал в Любомлі, турбується, що мамі сутужно його оплачувати. Окрім того, полюбляє пробіжки, вважає, що це хороша можливість помилуватися навколишньою природою, яка у кожну пору року по-своєму приваблива.
До всього вище переліченого юна науковець ще й навчалася у музичній школі по класу саксофона, у неї вже був випускний, але вона продовжує займатися для себе, її навіть запрошують грати в оркестрі цієї школи. Опановує також і гру на фортепіано.
Якби Вікторія стала політиком то перше на що спрямувала б свої зусилля – припинити війну. Далі удосконалила б реформи в галузі освіти та медицини.
Незважаючи на зайнятість Вікторія завжди виділяє час для допомоги мамі. Не ґребує ніякою роботою по господарству: і посуд миє, і город впорядковує, і в садку лад наводить, і дров наносить і котел розпалить. А ще до її обов’язків входить доглядати за улюбленою кицькою Манькою.
Інформація про батька дівчини є у Книзі пам’яті, деталі за посиланням: http://memorybook.org.ua/
ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ. ЧОПКО ЮРКО
ЧОПКО ЮРКО - ще 11 років (25.10.2006). Має ще молодшу сестричку Іванку (7 р.). Його зріст: 156 см, розмір взуття 38-39.
Його татко Чопко Віктор Олександрович - загинув 25 березня 2016 р. поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів бригади.
Залишилися у пам’яті дитини тільки щемливі спогади: «Коли він був живий, ми багато часу проводили разом. Він брав мене з собою на риболовлю влітку і взимку, то був найкращий час у моєму житті. Як тато їхав десь далеко і надовго на роботу, то завжди привозив гарні подарунки, в мене були найкращі і найбільші машинки. Він мене майже ніколи не сварив. Таке було лише раз, але я звичайно був винен, залишився сам у хаті та вчився запалювати сірники, добре, що навчання пройшло не успішно».
Найбільше, про що мріє Юрко - щоб припинилася війна, щоб розвивалася Україна економічно і культурно, адже це найкраща країна у світі, де є безліч природних багатств та найбільша цінність - працьовиті люди. Він вважає, що життя в нас налагодиться лише тоді, коли об'єднається український народ, а розвиток економіки забезпечить гідний рівень життя громадян.
Аж не віриться, що хлопчик з такими дорослими поглядами навчається лише в 6 класі. Зі шкільних предметів йому подобаються інформатика, трудове навчання та фізкультура.
Любить проводити час зі своїми друзями - разом грають футбол у дворі (улюблений футболіст - Кріштіану Роналдо), їздять на велосипеді, складають конструктори лего. У вільний час грає комп'ютерні ігри та дивиться мультики. Улюблені герої Спайдермен, Бетмен. В майбутньому планує вивчати технічні науки, щоб навчитися створювати власні комп'ютерні ігри. А ще йому подобається гратися з маленькими собачками.
За кордоном ще не був ні разу, хоча волонтери пропонували неодноразово. Юрко щороку відвідує фестиваль, який проводиться у травні в музеї, де працює його мама Віра. Іноді виступає на відкриттях виставок, бере участь у організації свят.
Оскільки мама працює, то вдома у нього багато обов'язків: миє посуд, прибирає у будинку, влітку допомагав мамі з консервацією та прополювати город від бур'янів. Він усвідомлює, що має бути хорошим прикладом для молодшої сестрички Іванки, котра пішла в школу. Кожного дня він її забирає після уроків, заводить додому та разом з нею обідає. Інколи він читає для неї казки. Любить, коли мама розповідає їм цікаві історії на ніч.
Нещодавно вони перебралися в свій дім, спочатку було важко без друзів, сумував за бабусею Софією, хоч вона живе неподалік, у сусідньому селі. Але з часом звик, адже поруч завжди є молодша сестричка, та ще й двоюрідні Настя та Сашко.
Інформація про батька хлопця є у Книзі пам’яті. Деталі за посиланням: http://memorybook.org.ua/27/chopko.htm