Зустріч у муніципалітеті Зографу
Делегація українських дітей, вчителів та батьків спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 139 з поглибленим вивченням математики Шевченківського району міста Києва на чолі з директоркою Оксаною Усенко, яка з 5-го по 12-те листопада перебуває в Атенах в рамках грецько – українського дитячого форуму «Дитинство без кордонів», представники Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" на чолі з головою Галиною Маслюк, Посол України в Грецькій Республіці Сергій Шутенко, відвідали 6-го листопада 2019 року муніципалітет Зографу (Аттика). В цій київській школі, яка є партнером Афінської початкової школи №50 міста Афін (Греція), а також Української недільної школи, що діє при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", в даний момент понад 100 дітей від першого до останнього класів вивчають грецьку мову, і всі учні школи цікавляться багатою історією Древньої Греції.
Представницька делегація мерії Зографу на чолі з мером Васілісом Тодасом, за участю екс-мера Іоанніса Казакоса, віце-мерів Ламброса Каларітіса, Метікарідіса Теодора, Іоанніса Вуртсіса, депутатів та адміністрації місцевої ради, серед яких Анастасія Боту, Георгій Яннакопулос, Леонідас Куфос, Дафні Макрікоста та інші, разом з українською делегацією поклали квіти до погруддя Тараса Шевченка, що в Парку Гуді (Зографу), засвідчили свою велику шану до українського народу та бажання і надалі розвивати стосунки з Україною, з грецькою громадою якої їх пов'язують багаторічні, міцні братерські стосунки.
Зі словами вдячності за підтримку України та української громади Греції звернулася до присутніх голова Асоціації Галина Маслюк, яка зазначила, що саме звідси розпочалося найбільш дієве та успішне побратимство Зографу та грецького містечка в Донецькій області Сартана, а пам'ятник українському Кобзарю в Парку Гуді став клюючовою частиною історії української громади в Греції.
Посол України Сергій Шутенко слушно пригадав, що за два роки, в 2021 році, в Україні пройдуть великі святкування, присвячені 200-літтю звільнення Греції від турецького іга, в першу чергу завдяки діяльності таємної організації "Філікі Етерія", організованої в 1814 році в Одесі, і з цієї нагоди запросив усіх присутніх до України.
Після покладання квітів усі присутні були гостинно запрошені до приміщення мерії Зографу. Посол України проінформував Васіліса Тодоса та депутатів місцевої ради щодо стану справ у Маріуполі та навколишніх селах, де саме зосереджені грецькі поселення в Україні, у зв'язку з російсько-українською війною та ситуацією в сірій зоні, а також про наміри Нормандської четвірки та позицію ЄС. В наших країнах зараз нове керівництво, наголосив, зокрема, пан Посол, але за плечима цих нових людей стоїть велика багаторічна історія плідної співпраці, яку вони, безумовно, розвиватимуть.
Мер Зографу в свою чергу запевнив Посла України та всю українську делегацію, що його команда є дуже близькою до України та її народу, готова до підтримки грецької громади, та пообіцяв, зокрема, сприяння, що стосується викладання в Україні грецької мови.
На прощання всі сторони обмінялися подарунками.
Світлини від мерії Зографу.
Ще один крок до визнання
 |
| Мер Зографу Янніс Казакос |
Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.
 |
| Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка» |
Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.
Галина Маслюк
