Останній дзвоник в Українській недільній школі
Я ЄСТЬ НАРОД, ЯКОГО ПРАВДИ СИЛА НІКИМ ЗВОЙОВАНА ЩЕ НЕ БУЛА… П. Тичина Може здатися дивним такий епіграф до свята Останнього Дзвоника Української недільної школи, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка», яке відбулося 25 травня 2019 року. Але вже третій рік поспіль ми починаємо і закінчуємо навчання в прекрасному зеленому парку Гуді в центрі Атен, де знаходиться пам’ятник Шевченка, нашого українського Шевченка. Це вже традиція. Тому, що ми сім’я, велика шкільна родина, що складається з маленьких українських чи змішаних сімей. І всі разом ми належимо до українського народу. Народу з тисячолітньою історією, віковими традиціями. І де б ми не жили, куди б не занесла нас доля, ми стараємося зберегти свою ідентичність. Створюємо школи, навчаємо дітей мови, історії. Розвиваємось, рухаємося вперед, несемо свою правду в світи. І ніхто, і ніщо ніколи не зможе нас здолати та зупинити, тому що немає в світі такої сили. Саме тому пам’ятні дати, знакові для українців події, ми хочемо відмічати в нашій школі разом з нашим Пророком - пам’ятаємо минуле, живемо сьогодення, виховуємо - для майбутнього. На святковій лінійці з нагоди закінчення навчання - і діти, і дорослі - в яскравих вишиванках, з квітами, підвели підсумки року. Голова Асоціації «Українсько-Грецька Думка», пані Галина Маслюк, у своєму виступі відмітила, що у нас цей рік був особливий, вперше після багатьох років, ми діяли суто як діаспорна школа, з українознавчими предметами. Вчителі дуже намагалися зробити привабливими вивчення мови і традицій. І їм це вдалося. А діти наші - креативні і відповідальні, і це дуже важливо, щоб вони були самостійні, брали ініціативу, тому що тільки тоді вони самі будуть керувати своєю долею. Вчителька географії Лєна Хіміч вручила дітям сертифікати про закінчення навчального 2018-2019 року. Вихователька дитячого садочка «Рукавичка», п. Наталя Смоляник, привітала своїх випускників: Кельбас Марію, Смоляра Данила та Садовську Ніколь. Побажала їм успіхів у навчанні, тішити своїх батьків, бути гордістю вчителів. Вчителька початкових класів, п. Тимчишин Вікторія, також привітала свою випускницю Драб Юліану, пригадала, якою маленькою та прийшла в перший клас, і що зараз вона є абсолютно самодостатньою особистістю, зі своїми напрацюваннями, мріями і власною думкою. Побажали всього найкращого в дорослому житті найосновнішому випускнику, Мисаковцю Василю, який цього року закінчує школу. Вчителі та учні записали йому побажання в пам’ятному альбомі зі світлинами зі шкільних буднів. Такі фотоальбоми в подарунок приготував батьківський комітет всім учням школи. Наша учениця Катя Харчистова, дуже душевно та зворушливо прочитала вірш Г. Бірча «Якою я бачу свою Україну». Великим позитивом діаспорної школи є те, що нас часто відвідують гості з України. І саме тому на нашому святі, діти мали змогу познайомитися з відомим українським поетом, громадським діячем - Олегом Короташем. Пан Олег звернувся до дітей та дорослих з невеличким словом. Він розказав, що перед приїздом сюди, мав виступ перед студентами Ужгородського Національного університету, де розповідав сьогоднішнім студентам, що коли він попередній раз приїжджав в Ужгород п’ять років тому, вони тоді були ще школярами. А сьогодні вже дорослі люди, які змушені відповідати викликам сьогодення, творити країну в цей важкий час. І що через пару років і перед нашими дітьми теж постануть свої виклики. І дуже б не хотілося,"щоб у часі, коли малеькі афіняни завершать навчання, нам довелося відбудовувати Україну, збираючи уламки держави десь по діаспорі". Після урочистостей був пікнік. Діти побігли ганяти м’яча, а дорослі мали змогу вдосталь поспілкуватися. Піца знову зібрала всіх разом за імпровізованим парковим застіллям, за яким і привітали Когута Даниїла з Днем народження. Запалали бенгальські вогні, зазвучали чисельні та різноманітні привітання, потягали за вуха (за традицією).Яворівська забавка мандрує світом!
Кожне свято має свою родзинку. Такою родзинкою на цьогорічному святі Миколая в Українській недільній школі, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка», стала Яворівська Іграшка. Так, саме тут, в Греції, дітки прикрашали новорічну ялинку власноруч розфарбованими кониками! Але давайте все по порядку. Цього літа ми, вчителі української школи взяли участь у Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл. Де, завдячуючи організаторам, а саме Міжнародному Інституту Освіти Культури і зв'язків з діаспорою (МІОК) під головуванням Ірини Ключковської, відвідали Яворівщину. Цей мальовничий куточок Львівщини є батьківщиною всесвітньо відомої Яворівської іграшки. Отож нам випала чудова нагода ознайомитися з цим видом українського мистецтва і повчитись у справжніх майстринь; з перших уст почути історію виникнення Іграшки та побачити шедеври місцевих митців. Зазначу, що люди там надзвичайно гостинні та доброзичливі, мабуть тому і мають таке творче натхнення. Вже повернувшись в Атени, вирішили обов’язково познайомити наших діток з цим самобутнім народним мистецтвом. Адже сама техніка розмальовування не є надто складною: використовуються, зазвичай, чотири кольори та досить прості елементи орнаменту, а також багато-багато фантазії. А це саме те, що треба нашим непосидам! Тому на майстер-клас до новорічних свят обрали саме Яворівську іграшку. І не помилилися. Заготовки, дерев’яних коників нам вирізав учень нашої школи - Пиріг Владислав. Захід проводили вчителька початкових класів Тимчишин Вікторія та вихователька дитячого садочка “Рукавичка” Смоляник Наталія. У суботу зранку запрацювала наша святкова новорічна майстерня. Майбутні маленькі митці, озброївшись пензликами та фарбами, дали волю своїй фантазії, звичайно, з допомогою наставників. То ж жовті коники покривались червоними та зеленими краплинками, кружечками, рисочками, а білі цяточки в кінці оживляли будь-який орнамент. І ось, коли робота була вже майже завершена: акуратно складені іграшки підсихали, замурзані юні таланти мили руки, двері класу раптом відчинилися. Дізнавшись про майстер-клас, прийшли учні грецької школи. Цікаво, яскраво, захоплююче дітям розповідали про Україну, Яворівську іграшку, показувати методику малювання, адже це були дітки якого тільки хочете походження - греки, з Албанії, Нігерії, Грузії тощо. Охочих розмалювати українського коника все прибувало! Мабуть, довелося би нам довго працювати та говорити, якби не закінчилися заготовки. Розчарованих довелося заспокоювати, і пообіцяти майстер-клас української Яворівської іграшки повторити. А різнобарвні коники прикрасили ялинку на святі Миколая, яке відбувалося відразу після майстер-класу. А потім дітлахи їх порозбирали додому, кожен до своєї ялинки. Дуже приємно усвідомлювати, що цього року в Греції, в багатьох оселях святкову ялинку прикрашатиме українська Яворівська іграшка.Вікторія ТИМЧИШИН, вчителька молодших класів.