Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά

Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30   https://www.youtube.com/watch?v=SZYaeYoP7J8

Ν. Λυγερός- ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ/Нікос Лігерос - День Пам'яті до 85-ої річниці Голодомору

  Ν. Λυγερός- ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30     https://www.youtube.com/watch?v=8-L6MKSqynM
prosklish_finale-Zwgrafou_

Ще один крок до визнання

prosklish_finale-Zwgrafou_
Mer_Zwgrafou
Мер Зографу Янніс Казакос
Лекція стратегічного радника Нікоса Лігероса «Відтворюючи пам’ять людства» відбулася 6-го квітня 2009 р. в культурному центрі мерії Зографу. Основна тема лекції – права людства. Перш за все, право людства на пам’ять, на правдиву історію, на справедливу оцінку правдивої історії. На жаль, за це найприродніше право потрібно боротися. Тільки ті, що пережили геноцид і вижили, зазначає Нікос Лігерос, знають, що життя без пам’яті не має жодного сенсу. Голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк відкриваючи захід зазначила, що питання права українського народу на визнання його найбільшої трагедії – штучного Голоду 1932-33 рр. в Україні, вчиненого сталінським комуністичним режимом, залишається найпекучішою темою української діаспори світу впродовж десятиліть. В цих намаганнях грецькі українці отримали своїх прихильників. Серед них відомий грецький вчений Нікос Лігерос, який бореться за те, щоб були визнані всі злочини, скоєні проти людства, так як це є абсолютно необхідною передумовою природного розвитку людства, збереження його цінностей і творення його інтелектуального майбутнього.

Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.

Zahalna
Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка»

Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.

Галина Маслюк


nikos-2

"Український Голодомор - геополітичний, що має ідеологічне підґрунтя..."

Інтерв'ю з Нікосом Лігеросом, 28.09.2008

nikos-2Мій співбесідник, пр. Нікос Лігерос, відома людина в Греції та усьому світі. Надзвичайні якості, що зараховують пана Лігероса до десятки найрозумніших людей планети, роблять його не тільки блискучим науковцем, митцем, філософом тощо, але й надзвичайно гуманною людиною. Божий дар, впевнений п. Лігерос, повинен служити людству в ім'я вищої Справедливості. Таким чином до сфери діяльності грецького вченого органічно попали питання поневолення Кіпру, визнання Ґеноцидів вірмен та понтійців, а також Голодомору-1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу. Пан Лігерос був одним із основних доповідачів на Конференції "Голодомор 1932-33 рр. - хронологія запланованого злочину проти українства", яка пройшла 22 вересня в Стоа вівліу (Будинку книги) грецької столиці за організації Товариства "Українсько-грецька думка" під егідою Посольства України в Греції в рамках міжнародної акції "Незгасима свічка". На наше прохання він відповів на кілька питань.

- Пане Лігерос, як Ви почали займатися Голодомором?

- Мій український приятель К. Оніщенко, знаючи, що я теоретично займаюся ґеноцидами та їх визнанням, попросив мене дослідити Голодомор. Великий поступ у цьому напрямку однак було зроблено за допомогою архівних матеріалів моєї іншої подруги українського походження Евгенії Степанівни Кузен з Франції. Але те, що дійсно пояснює моє захоплення, це потреба людської гідності.

- Як стратегічний радник, ви займаєтесь також питанням Ґеноциду вірмен та Ґеноциду понтійців. Чи могли б ви назвати якісь відмінності. Чи існує щось, що вирізняє Голодомор серед інших Ґеноцидів?

- Український Голодомор має одну особливість в сенсі визнання ґеноцидом, що є незвичним моментом для дослідників, які займаються питаннями визнання. Класичні ґеноциди є расовими. Український Голодомор не починається з расових рамок, але з геополітичних, що мають одночасно ідеологічне підґрунтя. Радянський режим має проблеми і потрібно негайно прийняти рішення. Одне з цих рішень власне і стане в майбутньому основою ґеноциду. Ще одна складність заключається в тому, що жертви рідко борються разом, тому що мертві зустрічаються разом лише внаслідок якогось результату. Протилежно цьому, кати вчаться на досвіді минулих ґеноцидів. Так, Гітлер говорив про ґеноцид вірменів: "Хто буде пам'ятати про це потім?". Якщо ми дослідимо геостратегічно як діє ґеноцид згідно вісьми фаз Стантона, ми побачимо, що завжди застосовується винищення з центру. Питання полягає в тому, щоб це не стало видимим і зрозумілим ззовні. Якщо ми розглянемо детально ґеноцид вірменів, побачимо: починається в 1896 р., стає видимим в 1915 р. і розвивається аж до 1923 р. Одночасно маємо ґеноциди понтійців та ассирохалдеїв, які розчиняться в основному. В будь якому випадку всі три ґеноциди проявляться пізніше. В цій процедурі застосовується техніка масового переміщення населення. Це стало основною ідеєю понтійського ґеноциду, коли кліматичні умови були використані для зникнення мас. Згідно з цим, Сталін, вирішуючи свої проблеми, використає засоби масового винищення населення.

- Що, на вашу думку, робить Голодомор невидимим? Чому навіть сьогодні про нього уникають говорити?

- Перш за все, при Голодоморі ви побачите, що закриваються кордони, система стає герметичною. Спочатку зникне населення в серці, починаючи з центру і обережно поширюючись до периферій, аж поки не стане необхідно жорстким в разі опору. В цій технології маємо одночасно поступове перетворення людини на тварину. Цим, в першу чергу, викликається почуття вини в жертви, за те, що вижила і, по-друге, вижила за рахунок іншої жертви. Якщо посадити двох людей в одну камеру, через деякий час між ними почнуться проблеми. Якщо ж посадити двох людей в різні камери, за деякий час вони швидше всього об'єднаються проти вас. Зокрема, треба сказати, що цей метод був застосований в Греції за часів Хунти. На одну камеру, де було 25 осіб, видавали одну картоплину. Якщо застосувати цей метод в такої величини країні як Радянський Союз, можна було зтерти з лиця землі мільйони душ.

Якщо уважно вивчити документи, що ми маємо в розпорядженні, ви побачите, що було масово переміщено понад 2 мільйони людей в надзвичайно віддалені райони. Здійснюючи масове переселення, заберіть від людей їх землю та можливі способи їх перепису. В результаті вони опиняються на чужій землі. І тут, по суті, українці опинилися чужинцями на своїй українській землі. Це є система, де використовується психологічна війна з метою позбавлення жертви національної свідомості. Багато міґрантів, опинившись за кордоном, вважають, що знаходяться у ворожому середовищі. Вони повинні зрозуміти, що найгірше опинитися міґрантом у власній країні, коли не маєш з ким говорити, тому що всі є чужими, і свої - теж чужі.

Отже, коли ми маємо ідеологічну основу, як у випадку українського Голодомору, була необхідність перетворити проблему з ідеологічної на геостратегічну так, щоб вона стала сприйнятною для громадянського суспільства.

Розмовляла Галина Маслюк


UGD logo-small

"Незгасима свічка" українського болю в Афінах

UGD logo-small

Пам'яті жертв Голодомору

6 квітня ц. р. в Австралії розпочалася Міжнародна акція "Незгасима свічка". Метою проведення акції є залучення світового українства до міжнародних та державних заходів з відзначення у 2007-2008 рр. 75-х роковин геноциду українського народу. Згадана акція ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового Конгресу Українців (МКК СКУ) з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-33 рр. в Україні та підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ України, Українською всесвітньою координаційною радою.

Продовжуючи естафету вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-32 рр. в Україні, "Незгасимий вогонь" 21 - 22 вересня перебував у столиці Греції Афінах. 21 вересня о 10 годині ранку в Посольстві України в Греції відбулася офіційна передача "Незгасимої свічки" послом України в Угорщині п. Д. Ткачем послу України в Греції п. В. Цибуху. Пан Ткач розповів присутнім про заходи, які пройшли в Угорщині, зокрема, про зворушливі хвилини в приміщенні угорського парламенту. Після слів подяки послу України в Угорщині за те, що поділився виділеними для цієї країни днями, пан Цибух наголосив на важливості проведення такої акції в Греції та передав смолоскип Голові Товариства української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка" п. Галині Маслюк. Пан посол зазначив, що саме з ініціативи цього товариства "Незгасима свічка" потрапила в Афіни. "Священним обов'язком кожного українця є пам'ятати про безневинні жертви Голодомору та шанувати їх пам'ять, задля майбутнього, з метою уникнення повторення цієї жахливої трагедії у прийдешніх поколіннях", - зазначив В.Цибух.

В свою чергу п. Г. Маслюк підкреслила, що метою проведення акції "Незгасимого вогню" в Греції є донесення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. до широкої грецької громадськості та досягнення визнання цієї жахливої трагедії грецьким парламентом. "Україна пам'ятає - світ визнає", процитувала вибитий на смолоскипі надпис п. Маслюк, наголошуючи на тому, що тільки тоді, коли українці говоритимуть про цю жахливу, але десятиліттями замовчувану трагедію свого народу, є шанс на її визнання світовим співтовариством.

На поминальному мітингу, що відбувся біля погруддя Тарасу Шевченкові, встановленому біля Культурно-Інформаційного Центру України, з короткими вітальними промовами виступили також Голова Комітету "Україна-33" пані Ґеня Кузен (Франція) та відомий український митець, історик і дослідник Микола Сядристий, які прибули до Афін на запрошення Товариства Української Діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", щоб взяти участь у тематичній конференції, що проходить в грецькій столиці в рамках заходів естафети "Незгасимого вогню". Ґеня Кузен - українка з Франції - 25 років свого життя віддала справі визнання Голодомору у світі як геноциду українського народу. Взявши до рук "Незгасимий вогонь", вона поцілувала смолоскип і висловила сподівання, що прийде хвилина, коли весь світ буде знати про злочин, скоєний проти українського народу. Микола Сядристий впевнений, що без розуміння українського Голодомору 1932-33 рр. в Україні неможливо зрозуміти ХХ століття взагалі. Це є сімдесят три атомні бомби Хіросіми. Сказати, що Голодомору не було, це рівнозначно заперечити існування Греції як країни. А документами, які підтверджують цей злочин, можна обклеїти увесь Парфенон і встелити всі дороги, що ведуть до Акрополя, додав пан Сядристий.

Голова Товариства Галина Маслюк передала свічку в руки учениці недільної школи Лілі Куклі. Адже шлях до визнання довгий і молодше покоління повинно пам'ятати про цю трагедію і робити все можливе, щоб вона ніколи не повторилася.

Після урочистої передачі вогню присутнім була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", у виконанні квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Зазначена композиція складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.

Після мітингу в українській дипустанові "Незгасимий вогонь" було перенесено до Кафедрального собору Грецької Православної Церкви, де з благословення блаженнійшого Архієпископа Афінського та Всієї Греції Ієронімоса відбувся поминальний молебень українською мовою.

Ввечері цього ж дня "Незгасима свічка" також освітила панахиду в Греко-католицькій церкві (ГКЦ) Святої Трійці (м. Афіни), де за великого зібрання української громади Греції та за присутності українських дипломатів відбулася поминальна служба грецькою та українською мовами. Екзарх ГКЦ владика Дімітрій, який разом з українським священиком правив службу за загиблими під час Голодомору 1932-1933 років, висловив щиру підтримку Україні в питанні визнання світовою спільнотою Голодомору та наголосив, що ГКЦ готова надати необхідну підтримку українській громаді в Греції в її зусиллях щодо визнання цієї жахливої трагедії грецьким політикумом та підготовці відповідного звернення до офіційних чинників країни.

22 вересня ц.р. в рамках проведення в Греції акції "Незгасима свічка" відбулася тематична конференція та виставка архівних матеріалів "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".


nezhas-svichka-01

Україна пам'ятає - світ визнає

Конференція в афінському Будинку книги 22.09.2008

nezhas-svichka-0122 вересня ц.р. в рамках проведення в Греції акції "Незгасима свічка" в афінському Будинку книги відбулася тематична конференція та виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства" за організацією Товариства "Українсько-грецька думка" та під егідою Посольства України в Греції.

Після коротких привітань Голови Товариства Галини Маслюк та Посла України в Греції, координатор конференції, журналіст українського походження Костас Оніщенко надав слово почесному гостю конференції, голові парламентської групи дружби Україна-Греція пану А. Карамаріосу, який, подякувавши організаторам за запрошення, акцентував важливість проведення таких заходів для донесення правди до грецького суспільства. Пан Карамаріос дав кілька питань доповідачам та висловив своє запевнення, що ця трагічна сторінка української історії має право на визнання та вічну пам'ять усього людства, наголосивши при цьому, що в даний момент може висловити лише свою особисту приватну думку.

Основними доповідачами конференції були Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів.

nezhas-svichka-17Цікавими та змістовними були доповіді запрошених дослідників. У своїх виступах вони розповіли присутнім про нові факти та документи, які беззаперечно свідчать про те, що Голод в Україні був і, більш того, був цілеспрямований і добре організований. У цьому можна було переконатися, уважно переглянувши виставку М. Сядристого, де не бракувало документів, існування яких так цинічно заперечують опоненти визнання Голодомору Ґеноцидом. У своїх виступах доповідачі дали оцінку та зробили аналіз для чого і кому це було потрібно і чому таке жорстоке випробування українського народу до цих пір замовчується.

Кульмінаційним моментом став виступ голови комітету "Україна-33" Ґені Кузен, яка французькою мовою прочитала свій вірш "Голод". Біль, який звучав у її голосі пронизував свідомість і поставав навколо мільйонами опухлих дитячих тіл, які молилися до Бога за одну крихту хліба. Блискучий переклад вірша грецькою мовою пр. Нікоса Лігероса остаточно переконав присутніх у необхідності покарання винуватців та остаточного визнання Штучного Голоду цілим світом.

nezhas-svichka-13Велике враження справив на присутніх яскравий виступ професійного квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Потужна літературно-музична композиція "Реквієм", до якої увійшли твори, присвячені темі Голодомору в Україні 1932-33 років, промовляла до серця кожного слухача страшним болем змордованої української душі. А символічна чорна хлібина, привезена з Києва, яку керівник квартету Оксана Стебельська віддала до залу, стала німою клятвою присутніх, що покладуть всі свої сили на те, щоб такої трагедії ніколи ніде в світі більше не повторилося.

Таким чином в Греції було вмуровано ще одну цеглину до скорботної стіни пам'яті, яку десятиліттями будують українці в напрямку інформування світової спільноти про злочин сталінського режиму проти українського народу та визнання його Ґеноцидом української нації.

Нагадаємо, що на даний момент 17 країн світу визнали штучний Голод 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.

Галина Маслюк nezhas-svichka-02nezhas-svichka-03nezhas-svichka-04nezhas-svichka-07nezhas-svichka-06nezhas-svichka-05nezhas-svichka-08nezhas-svichka-09nezhas-svichka-12nezhas-svichka-14nezhas-svichka-15nezhas-svichka-16nezhas-svichka-10nezhas-svichka-11