Λογοτεχνική βραδιά της Βαλεντίνας Άκσι στην Αθήνα: ζεστή ατμόσφαιρα και διάλογος πολιτισμών / Літературний вечір Валентини Акссі в Атенах: душевна атмосфера та діалог культур

Το Σάββατο 1η Νοεμβρίου 2025, στον ζεστό καλλιτεχνικό χώρο της Αθήνας «Βυσσινόκηπος», πραγματοποιήθηκε η παρουσίαση της συλλογής διηγημάτων «Το DNA των Αγγέλων» της Ουκρανής συγγραφέα Βαλεντίνας Άκσι, που μεταφράστηκε και εκδόθηκε από τις Εκδόσεις Vakxikon.

Η εκδήλωση, που τελούσε υπό την αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα, ένωσε την ουκρανική κοινότητα, Έλληνες φίλους της Ουκρανίας, λογοτέχνες και καλλιτέχνες. Τη βραδιά συντόνισε η Γαλήνη Μασλιούκ, πρόεδρος του συλλόγου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη».

Στον χαιρετισμό της, η Γαλήνη Μασλιούκ τόνισε πόσο σημαντικό είναι να παρουσιάζονται στο ελληνικό κοινό όχι μόνο οι Ουκρανοί κλασικοί συγγραφείς, αλλά και οι σύγχρονοι δημιουργοί – εκείνοι με τους οποίους το κοινό μπορεί να συνομιλήσει ζωντανά, να θέσει ερωτήσεις και να λάβει ειλικρινείς απαντήσεις. Αυτή η αμεσότητα και ο ζωντανός διάλογος βοηθούν να κατανοηθεί βαθύτερα ο σύγχρονος ουκρανικός πολιτισμός.

Μίλησε επίσης ο εκδότης των Εκδόσεων Vakxikon, Στράτος Προύσαλης, ο οποίος εξήγησε πώς προέκυψε το έντονο ενδιαφέρον του εκδοτικού του οίκου για Ουκρανούς συγγραφείς και πώς αυτή η συνεργασία συνεχίζεται με ενθουσιασμό. Ανέφερε, μάλιστα, ότι για το 2026 έχουν ήδη προγραμματιστεί δύο ακόμη παρουσιάσεις ουκρανικών βιβλίων, επισημαίνοντας το αυξανόμενο ενδιαφέρον του ελληνικού κοινού για τον ουκρανικό λόγο.

Ιδιαίτερο ενδιαφέρον είχε και η ομιλία της εκπροσώπου της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα, Όλγας Ευτυσένκο, η οποία υπογράμμισε τη σημασία της γνωριμίας των Ελλήνων αναγνωστών με τον ουκρανικό πολιτισμό και τη λογοτεχνία. Μέσα από τα βιβλία, τόνισε, οι άνθρωποι μπορούν πολύ πιο εύκολα να κατανοήσουν τη νοοτροπία ενός άλλου λαού – πώς εργάζεται, πώς σκέφτεται, πώς αγαπά.

Μέσα σε μια ζεστή, συγκινητική ατμόσφαιρα, οι παρευρισκόμενοι μοιράστηκαν σκέψεις για τη λογοτεχνία, τη μνήμη και τις ανθρώπινες ιστορίες.

Ο γνωστός συγγραφέας Απόστολος Δοξιάδης τόνισε τη συμβολική σημασία του χώρου, όπου συναντιούνται το παρελθόν και το παρόν, ο πόνος και η ελπίδα. Μοιράστηκε επίσης αυτό που τον εντυπωσίασε περισσότερο: στο διήγημά της «Το DNA των Αγγέλων» η Βαλεντίνα Άκσι κάνει κάτι εξαιρετικά σημαντικό – δεν προσεγγίζει τον πόλεμο μέσα από ανάλυση ή περιγραφή, αλλά εστιάζει στις καθημερινές αγωνίες μιας απλής γυναίκας που ζει σε διαρκή ένταση, περιμένοντας ένα τηλεφώνημα από τον αγαπημένο της άντρα.

Αυτό, σημείωσε ο συγγραφέας, μας βοηθά – εμάς που βρισκόμαστε μακριά από την Ουκρανία– να κατανοήσουμε κάτι που ίσως δεν είχαμε αντιληφθεί ως τώρα: ότι ο πόλεμος στην Ουκρανία δεν άρχισε το 2022, αλλά το 2014, και να νιώσουμε αυτό που βιώνουν εκατομμύρια Ουκρανοί – κάτι που δύσκολα αποτυπώνεται σε δημοσιογραφικές ή ντοκιμαντερίστικες αναφορές.

Η Βαλεντίνα Άκσι, με απλά λόγια και καθημερινούς ήρωες, καταφέρνει να μεταδώσει βαθιά νοήματα της ζωής. Η γραφή της είναι σύντομη αλλά εύγλωττη – όπως είπε ο Τσέχωφ, «η συντομία είναι αδελφή του ταλέντου».

Η συγγραφέας μίλησε επίσης για τη δική της πορεία στη λογοτεχνία και για το γεγονός ότι όλοι οι ήρωές της είναι αληθινοί άνθρωποι που γνώρισε σε διαφορετικούς περιόδους της ζωής της. Ίσως, γι’ αυτό οι ιστορίες της φαίνονται απλές, σχεδόν καθημερινές, αλλά ταυτόχρονα βαθιά ανθρώπινες, γεμάτες καλοσύνη και σιωπηλή δύναμη.

Εκείνο το Σαββατόβραδο, ανάμεσα σε θεατρικές αφίσες, βιβλία και συζητήσεις, γεννήθηκε ένας αληθινός διάλογος πολιτισμών και ανθρώπινων καρδιών.

Η εκδήλωση πραγματοποιήθηκε από τις εκδόσεις Βακχικόν, την Κοινότητα Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη και την Ελληνο-Ουκρανική Εθελοντική Ομάδα Volya υπό την αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα.

📽 Μπορείτε να παρακολουθήσετε το βίντεο της παρουσίασης εδώ

Οι φωτογραφίες του Στράτου Προύσαλη, της Λέσια Νεντέλτσεβα, της Βικτώρια Κοσέλ.

Βίντεο του Αλέξανδρου Κεσσανόπουλου.

В суботу 1 листопада 2025 в затишному арт-просторі «Βυσσινόκηπος» в Атенах відбулася презентація збірки оповідань «ДНК янголів» української письменниці Валентини Акссі, перекладеної та виданої грецьким видавництвом Vakxikon.

Захід, що пройшов під егідою Посольства України в Греції, об’єднав українську громаду, греків-друзів України, письменників і митців. Модерувала вечір Галина Маслюк, голова асоціації «Українсько-Грецька Думка».

У своєму вступному слові Галина Маслюк наголосила, що надзвичайно важливо представляти грецькій аудиторії не лише українську класичну літературу, а й твори сучасних авторів — тих, із ким можна поспілкуватися наживо, поставити запитання, що хвилюють, і почути щирі відповіді. Саме така безпосередність і живий діалог допомагають глибше зрозуміти українську культуру сьогодні.

Виступив також видавець Vakxikon Стратос Прусаліс, який розповів, як сталося, що його видавництво так охоче приймає українських авторів і продовжує розширювати цю співпрацю. Він повідомив, що вже заплановано ще дві презентації українських книжок у 2026 році, підкресливши інтерес грецької читацької аудиторії до українського слова.

Дуже цікавим був виступ представниці Посольства України в Греції Ольги Євтушенко, яка наголосила на важливості знайомства грецьких читачів з українською культурою та літературою. Адже саме через книжку люди легше можуть зрозуміти ментальність іншого народу — те, як він працює, думає, кохає.

У теплій, душевній атмосфері гості ділилися думками про літературу, пам'ять і людські історії.

Відомий письменник і режисер Апостолос Доксіадіс у своєму виступі підкреслив символічність простору, де зустрічаються минуле і сучасність, біль і надія. Він також поділився тим, що справило на нього найбільше враження: у своєму оповіданні «ДНК янголів» Валентина Акссі робить щось надзвичайно важливе — не вдається до аналізу чи опису війни, а зосереджується на повсякденних переживаннях звичайної жінки, яка живе в постійному напруженні, очікуючи телефонного дзвінка від свого коханого чоловіка.

Це, зазначив письменник, дає нам тут, далеко від України, зрозуміти те, чого ми досі не розуміли: що війна в Україні не почалася у 2022 році, а у 2014-му, і відчути те, що переживають мільйони українців — те, чого неможливо передати жодними журналістськими чи документальними репортажами.

Валентина Акссі, начебто зовсім простими словами розповідаючи про простих людей, уміє передати глибокі життєві сенси. Її проза коротка, але промовиста — адже, як казав Чехов, стислість — сестра таланту.

Валентина Акссі розповіла про свій шлях у літературі та про те, що всі її персонажі — це реальні люди, з якими її звела доля в різні періоди життя. Саме тому її історії такі прості, ніби буденні, але водночас глибоко людяні, сповнені співчуття й тихої сили.

В цей суботній вечір саме тут, серед дерев, книг і розмов, народився справжній діалог культур і людських сердець.

Захід відбувся за співпраці видавництва Vakxikon, асоціації «Українсько-Грецька Думка» та Греко-української волонтерської групи “Volya”, під егідою Посольства України в Греції.

Книжка українською мовою видана видавництвом Сітон, Київ.

📽 Переглянути відео з презентації можна за посиланням

Світлини Стратоса Прусаліса, Лесі Неделчевої, Вікторії Кошель.

Відео Алєксандроса Кессанопулоса.

by Administrator 1

Кожен крок — шана Героям / Κάθε βήμα — τιμή στους Ήρωες

Щорічний забіг у пам’ять Героїв, що віддали життя за свободу України

У суботу, 30 серпня, о 8:30 ранку, в парку Гуді (Зографу) біля погруддя Кобзаря відбувся Щорічний Всеукраїнський забіг у пам’ять Героїв, що полягли в російсько-українській війні.
Ми біжимо, щоб пам’ять про них жила, щоб їхня жертва не була марною. Кожен наш крок — це подяка і шана тим, хто віддав життя за свободу України.
Як завжди в таких випадках, закликаємо всіх наших друзів долучатися до цієї дії пам’яті й пошани.

Після забігу учасники зібралися у дружньому колі в українському Кафе 67 в Атенах у Лесі Слободян, де вшанували пам’ять полеглих за Україну за українським звичаєм.

Κάθε βήμα — τιμή στους Ήρωες

Το Σάββατο 30 Αυγούστου, στις 8:30 το πρωί, στο πάρκο Γουδή (Ζωγράφου) δίπλα στην προτομή του Ταράς Σεβτσένκο, πραγματοποιήθηκε ο Ετήσιος Πανουκρανικός Δρόμος στη μνήμη των Ηρώων που έπεσαν στον ρωσο-ουκρανικό πόλεμο.
Τρέχουμε για να κρατήσουμε ζωντανή τη μνήμη τους και να τιμήσουμε τη θυσία τους. Κάθε μας βήμα είναι πράξη ευγνωμοσύνης και σεβασμού προς εκείνους που έδωσαν τη ζωή τους για την ελευθερία της Ουκρανίας.
Όπως πάντα, καλούμε όλους τους φίλους μας να συμμετάσχουν μαζί μας σε αυτήν την πράξη μνήμης και τιμής.

Μετά τον δρόμο, οι συμμετέχοντες συγκεντρώθηκαν σε φιλικό κύκλο στο ουκρανικό Cafe 67 στην Αθήνα, στη Λέσια Σλομποντιάν, όπου τίμησαν τη μνήμη των πεσόντων για την Ουκρανία σύμφωνα με το ουκρανικό έθιμο.

https://youtu.be/cEAwr9XrN3w

by Administrator 1

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

**Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб**

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів". 24 листопада 2024 https://www.istpravda.com.ua/articles/2024/11/24/164493/

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України містяться документи, що свідчать про те, як у 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів". На початку 1980-х років із резидентур кдб срср у США, Канаді та деяких країн Європи почали надходити повідомлення про те, що українські емігрантські організації, такі, як Світовий конгрес вільних українців, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Союз українців у Великій Британії, Державний центр УНР в екзилі, ОУН та інші вирішили консолідовано привернути увагу світу до Голодомору в Україні. Відтак розпочали підготовку до вшанування жертв цієї жахливої трагедії та злочинів сталінського режиму. Серед архівних документів знайдено лист під назвою "Про антирадянські задуми закордонних ОУН", датований 2 червня 1983 року, підписаний головою кдб урср Степаном Мухою і адресований усім начальникам управлінь в областях. У ньому йдеться про те, що 10 березня кдб урср "вже орієнтував про ворожі акції оунівців за кордоном у зв'язку з "50-річчям" так зв. "штучного голоду на Україні". Ці фрази в документі навмисно взяли в лапки, щоб іще раз підкреслити: про жоден ювілей не може йтися; то був не штучний голод, а спричинений посухою, неврожаєм та певними перекосами у політиці на селі; то був "так званий голод", а не масштабний Голодомор. "Згідно з новими відомостями, що надходять, – зазначалося в документі, – закордонні центри ОУН нарівні з посиленням антирадянської істерії роблять спроби надати цій наклепницькій кампанії довготривалий характер. Вони виношують провокаційну ідею створення за подобою сіоністського інституту "Яд Вашем" (Єрусалим) постійно діючого центру під назвою "український голокост" для "увічнення пам'яті жертв штучного голоду на Україні 1932–1932 рр.", де мають бути зосереджені всі публікації про "голод", фотознімки і прізвища "жертв", записи показань свідків. З цією метою на Заході організована кампанія з виявлення "свідків голоду" і складання списків прізвищ українців, які "постраждали від голоду" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 139).

ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 139

Як приклад такої діяльності у документі наводиться історія про активіста Союзу українців у Великій Британії з англійського міста Кембриджа З. Жижка. У кдб перехоплювали й читали його листи до родичів, які жили на території Донецької області. У листах він просив надати йому допомогу в отриманні списків усіх тих, хто помер у 1933 році. При цьому він рекомендував родичам діяти конспіративно, певним чином легендувати перед оточенням свій інтерес. Мовляв, це робиться для того, щоб поминати померлих у місцевих церквах. Цей факт у кдб трактували як цілеспрямоване збирання відомостей про жертв Голодомору. З огляду на це наказували вжити заходів для недопущення витоку за кордон такої інформації, використовуючи агентуру, довірених осіб та інші оперативні можливості. Інший документ, який невдовзі так само розіслали в усі обласні управління кдб урср, мав назву "Витяг із заходів щодо протидії ворожим акціям закордонних наццентрів у зв'язку з "50-річчям" так зв. "штучного голоду на Україні", затверджений 28 червня 1983 року головою кдб урср генерал-лейтенантом тов. Мухою С. Н.". Одним із заходів передбачалося підготувати й направити за кордон кілька десятків досвідчених агентів, яким мали поставити завдання "здобувати інформацію про задуми і конкретних виконавців ворожих акцій закордонних ОУН". Нарівні з цим планувалося здійснювати цільове опитування радянських громадян, які поверталися з поїздок за кордон, щоб дізнатися, що їм могло бути відомо про підготовку таких акцій. Крім цього, ставилося завдання стежити за іноземцями, які приїздили до урср, на предмет виявлення з їхнього боку зацікавлення питаннями Голодомору. Тих, хто проявляв підвищений інтерес, брати в активну оперативну розробку, а під час виїзду з срср піддавати ретельному митному догляду, щоб не провезли якісь матеріали, списки, документи, світлини. Так само націлювали контролерів оперативно-технічних підрозділів виявляти спроби передавання лініями міжнародного телефонного зв'язку подібних відомостей. "У доцільних випадках, – зазначалося в документі, – у встановленому порядку обмежувати і припиняти використання каналів зв'язку у підривних цілях" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 140–142). Способів, як це зробити, в арсеналі кдб було достатньо.

ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 140

Водночас рекомендувалося вживати заходи для організації поїздок іноземних делегацій у передові колгоспи й радгоспи, аграрні промислові підприємства республіки, щоб на місцях показувати високий рівень життя українців і акцентувати увагу на тому, що так було й раніше, і жодних ознак голоду в минулому ніде не спостерігалося. Такі самі маніпуляції здійснювали органи нквс у 1933 році, коли привозили іноземних журналістів або інших діячів у спеціально підготовлені для цього села. Туди заздалегідь завозили в магазини продукти харчування, а всіх немічних, хворих та жебраків вивозили до інших місць. Для відволікання уваги світової громадськості від теми Голодомору в Україні одним із пунктів передбачалося підібрати низку студентів з країн Азії і Африки, які дали б інтерв'ю для преси з розвінчанням "неоколоніалістської політики імперіалістичних держав, що призводить до зниження рівня життя і голоду на батьківщині іноземців". На виконання цих заходів на місцях розробляли окремі плани. Такою була усталена практика. Характерним прикладом стосовно цього є ситуація з Омеляном Пріцаком, засновником і першим директором Українського наукового інституту в Гарварді. У 1980 році він звернувся з проханням надати йому сприяння у відвіданні срср на запрошення Академії наук урср для встановлення ділових наукових контактів, обміну літературою, вивчення досягнень науки і культури Радянської України. Попередньо такий дозвіл у Києві він отримав. Але наприкінці 1981 року все змінилося. У шифртелеграмі кдб урср з Києва до москви зазначалося: "… у зв'язку з публікацією в націоналістичному журналі "Сучасність" № 9 за 1981 рік статті з різкими антирадянськими вигадками стосовно 1500-ліття м. Києва, а також матеріалами подібного змісту про так званий "штучний голод" на Україні в 1932–33 рр., які готуються зазначеним інститутом Гарвардського університету, вважаємо доцільним у в'їзді в срср йому відмовити, в'їзну візу анулювати і через Представництво урср при ООН від імені Академії наук урср офіційно оголосити О. Пріцаку про прийняте рішення" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 11041. – Т. 3. – Арк. 217). На той час у кдб отримали інформацію про те, що О. Пріцак запропонував створити постійний центр в Українському науковому інституті при Гарвардському університеті, який би збирав відомості про голод в Україні, списки жертв, свідчення очевидців та інші матеріали, а також організувати видання наукових праць, брошур, книг, проведення конференцій та запровадити спеціальний навчальний курс про український голокост. Це стало визначальним у ставленні до вченого. У лютому 1982 року в москву, у кдб срср, був надісланий документ із клопотанням про те, щоб О. Пріцаку офіційно через МЗС заборонили в'їзд на територію срср. Загалом заперечення Голодомору та замовчування цього питання було доволі організованою кампанією з дезінформації, що проводилася радянською владою за участі спецслужб. У неї вкладали великі гроші, здійснювали численні заходи як усередині країни, так і за кордоном, залучали письменників, журналістів та інших діячів. Більшовицько-комуністична влада дискредитувала тих людей у світі, які намагалися докопатися до істини. Але правду про цей масштабний злочин так і не змогли приховати. Після здобуття Україною Незалежності реальна картина цієї трагедії була досліджена і стала надбанням гласності. Водночас у росії політика заперечення і замовчування Голодомору в Україні триває й донині.

by Administrator 1

ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ФРОНТОВИЙ ЗВІТ: СУЧАСНА ОКОПНА ВІЙНА НА СХОДІ УКРАЇНИ

https://www.facebook.com/watch/?v=1258616024623604

50 метрів до військ агресора – саме тут, на крайніх позиціях українських військових у Авдіївці, побувала команда USCC I Український центр безпеки та співпраці разом із американським журналістом Coffee or Die Magazine, ветераном кампаній в Іраку та Афганістані, експертом Nolan Peterson. Одразу після поїздки Нолан виступав з доповіддю про стан справ на фронті перед української діаспорою Канади, і випустив статтю (англійською мовою): EXCLUSIVE FRONT-LINE REPORT: MODERN TRENCH WARFARE IN EASTERN UKRAINE Запрошуємо до перегляду й поширення!

by Admin3

Нікос Лігерос: «Не забуваймо жодного окупованого» / Νίκος Λυγερός: "Μην ξεχνάμε κανένα κατεχόμενο"

Συνέντευξη Ν. Λυγερού "Εμβόλιο, ιστορική γεωπολιτική, Ουκρανία, Γερμανία, Μακεδονικό", με τον Γ. Καρποδίνη, Albedo 14. 09/06/2021 Геостратегічний аналітик, відомий грецький вчений Нікос Лігерос у своєму інтерв’ю радіостанції Albedo 14 наголошує, що Греція повинна підтримати Україну в її євроатлантичних прагненнях.

by Admin3

УКРАЇНА - НАТО: План дій щодо членства

Асоціація української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" звернулася до прем'єр-міністра Грецької Республіки п. Кіріакоса Міцотакіса та глави парламенту Греції п. Костянтина Тассуласа з проханням підтримати Україну в її прагненні на шляху до членства в Північноантлантичному Альянсі.Read more

by Admin3

День Прапора, День Незалежності України 2019 в столиці Греції - Атенах

Стяг Соборної незалежної України гордо замайорів над Посольством України в Грецькій Республіці в День Прапора, 23-го серпня, напередодні Дня Незалежності! Стяг країни, самостійної і самодостатньої, як про неї мріяв століттями український народ, як за неї століттями складали голови кращі його сини, як боролися за її свободу в часи радянської окупації. Як вмирають за неї, за Україну, вільну і мирну, сьогодні, тисячі українців – зовсім юних, молодих і літніх, хлопців і дівчат! За вільну, багату, мирну, щедру – материнську землю для всіх національностей, що складають український народ. В найспекотніші серпневі дні, на які припадає наше основне свято, в Греції період відпусток і подорожей. Велика частина української громади Греції – в Україні. Тому зазвичай свято переносилося на більш сприятливі, осінні дні. Однак, День народження – день єдиний і тим особливий. Дякуємо Надзвичайному та Повноважному Послу України в Греції Сергію Шутенку, всім працівникам української дипустанови, за прийняте рішення святкувати наш День народження вчасно. Українці, які за обставинами в цей час залишилися в Атенах, з радістю зібралися на клаптику української землі відзначити разом День Незалежності України. Участь у святкуваннях взяло також представництво Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка". Гімн України, Прапор України, Мова України, Символіка України – це Код Нації, все, що зберігає у своєму серці назавжди Народжений Українцем, в будь-якому куточку планети. Наша пам’ять і наша відданість традиціям стражденної української землі, яка в якийсь момент стане такою, якою ми хотіли би її бачити. За законами природи, як в казці, добро перемагає зло. І наше майбутнє буде таким, яким його уявляє собі Український Народ — народ мужніх і нескорених людей. Поруч з українцями в цей радісний день Свято Незалежності України святкували наші грецькі друзі. Люди, які знають, люблять і шанують нашу країну нарівні з нами. Уклінно дякуємо їм за щиру дружню підтримку. Без друзів жити набагато важче, а надто в часи, коли в тебе біда, коли в країні — війна. Але друзі в України є. І Україна завжди буде. З Днем Незалежності, друзі! Слава Україні і її Героям!!

Галина Маслюк, голова Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка".

by Administrator 1

Ігор Жданов: інформація, що вийшла у низці міжнародних видань про фінансування молодіжних таборів, містить неправдиву інформацію

“Разом із колегами були неприємно здивовані матеріалом, що вийшов у The Washington Post –"Trainig kids to kill at Ukrainian nationalist camp" 12 листопада ц.р., а потім ще у кількох міжнародних виданнях. Автор матеріалу стверджує, що Міністерство молоді та спорту нібито фінансує радикальні націоналістичні організації – зокрема, в статті йдеться про те, що у цьому році Міністерство молоді та спорту виділило 4 мільйони гривень (близько 150 тисяч доларів) на фінансування декількох молодіжних таборів, що проводяться націоналістами, зокрема молодіжною організацією «Сокіл свободи», де навчають убивати росіян, а також, що Міністерство нібито потурає ксенофобії і расизму: https://www.washingtonpost.com/world/europe/training-kids-to-kill-at-ukrainian-nationalist-camp/2018/11/12/41023fa0-e652-11e8-8449-1ff263609a31_story.html?noredirect=on&utm_term=.86523943fa Що ж тут правда, а що відверта маніпуляція та брехня? Так ось крім того, що загаданий табір (за кошти його учасників) дійсно відбувався у червні у Тернопільській області, інформація, надана у цьому матеріалі, є відверто неправдивою. А про що ж свідчать реальні факти? Факт перший. Міністерство молоді та спорту не фінансувало і не фінансує громадські організації. Через конкурси проектів бюджетні кошти виділяються виключно на підтримку реалізації проектів громадських організацій. Дійсно, в цьому році із бюджету Міністерства було виділено 4 мільйони гривень саме на підтримку таких проектів: таборування, семінари, конференції, які громадські організації проводять у різних регіонах України, і так чи інакше пов`язані із темою національно-патріотичного виховання. Факт другий. Тернопільська обласна молодіжна організація "Сокіл свободи" подавала документи на участь у цьогорічному конкурсі, але її заявку було відхилено, і про це зазначено у рішенні конкурсної комісії: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/05/24/34/Rishennya_3.pdf Факт третій. Конкурс щодо проектів із національно-патріотичного виховання проводиться прозоро. У конкурсній комісії більшість її членів - не чиновники Міністерства, а представники громадськості (із повним складом комісії можна ознайомитись у відповідному наказі Міністерства № 2159 від 12.10.2011: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/37645 ). Цього року конкурсною комісією було обрано 30 проектів 19-ти громадських організацій: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/06/11/3/4420_3.4_-_3.pdf Проекти визначають відповідно до пріоритетів, які визначені в оголошенні конкурсу: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36919. Відбір проектів проходить відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1049: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36907. Факт четвертий. Під час розгляду проектів конкурсна комісія аналізує їх у тому числі на наявність у них проявів ксенофобії та дискримінації. У конкурсі не брала участь жодна організація, щодо якої є факти протиправної діяльності, в тому числі на ґрунті ксенофобії, встановлені судовим рішенням відповідно до статті 62 Конституції України. До речі, серед проектів, які подавалися, були кілька, спрямованих саме на подолання ксенофобії та підтримку національних меншин в Україні, і один з них, а саме "У майбутнє разом", вже реалізований "Конгресом національних громад України": http://www.kngu.org/ru/vseukrainskii-seminar-trening-u-maibutne-razom-proisov-u-cernigovi?fbclid=IwAR03-izUHdw_i8dQ1t8nvrGo_HHuSUcjfmf0IUCt45Y80EB0U1GdK0cSmSY. Організації, проекти яких підтримала Конкурсна комісія, перед виділенням бюджетних коштів заключають типову угоду із Міністерством, у пункті 3.3.4. якої зазначено: «Під час проведення заходів у рамках реалізації Проекту здійснювати заходи щодо недопущення ксенофобії». Також ми зверталися до представників національних меншин, зокрема до ромської громади, з пропозицією доєднатися до моніторингу всіх заходів, які фінансуються у рамках цього конкурсу, з метою виявлення та недопущення проявів ксенофобії і расизму. *** Особисто я пишаюсь тим, що з 2015 року нам, у тісній співпраці із громадськими організаціями, народними депутатами України, іншими членами Уряду та Президентом України вдалося відродити систему національно-патріотичного виховання в державі. Ні для кого не секрет, що до подій 2013-2014 років будь-які його прояви зводились до відвертої "шароварщини" для "галочки", або навмисне ігнорувались. З 2015 року понад 250 тисяч молодих людей в Україні з різних її куточків взяли участь у різноманітних заходах, які проводили громадські організації за підтримки Міністерства – більше 200 заходів! Мені шкода, що поважні видання "повелись" на гарячу начебто тему, не перевіривши факти. Але, з іншого боку, ця стаття і подібні їй є непрямим підтвердженням того, що національно-патріотичне виховання в Україні дійсно міцніє. Бо когось дуже нервує те, що молоді громадяни України стають більш свідомими, вивчають власну історію, усвідомлюють виклики, які постають перед нашою державою. Все це є свідченням того, що ми все робимо правильно. А журналістів, українських і іноземних, традиційно закликаю до плідної і чесної співпраці. Ігор Жданов, Міністр молоді та спорту України.” http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/41293

by Administrator 1

4 вересня - річниця смерті Василя Стуса

4 вересня 2018 у роковини смерті Василя Стуса в Києві відбудеться акція "Медведчук під арешт" біля Генеральної прокуратури України з вимогою розслідувати кримінальну справу проти кума Путіна, "адвоката" Стуса, що саботував захист поета і фактично прирік його на загибель - Віктора Медведчука. Ця особа нині є перемовником у "Мінському процесі" щодо обміну полонених. Його "ефективність" очевидна: процес обміну українських військових та цивільних полонених, що утримуються на окупованих українських територіях та в Росії - не має жодного успіху. Олег Сенцов та інші бранці, що оголосили голодування повільно помирають. США та Австралія ще 2014 року наклала санкції проти Віктора Медведчука і цей правильний крок мають підтримати уряди усіх цивілізованих країн. Від України ми вимагаємо активізувати розслідування кримінальної справи та засудити московського агента Медведчука. Вшановуючи пам'ять великого поета, пам'ятаймо і про його вбивцю. Стус чекає - Медведчука під арешт.

by Administrator 1

24 серпня - День Незалежності України/24 Αυγούστου - Ημέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας

ΖΗΤΩ Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ! ΖΗΤΩ Η ΗΡΩΕΣ!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Ліна Костенко

by Administrator 1