"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України містяться документи, що свідчать про те, як у 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
На початку 1980-х років із резидентур кдб срср у США, Канаді та деяких країн Європи почали надходити повідомлення про те, що українські емігрантські організації, такі, як Світовий конгрес вільних українців, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Союз українців у Великій Британії, Державний центр УНР в екзилі, ОУН та інші вирішили консолідовано привернути увагу світу до Голодомору в Україні. Відтак розпочали підготовку до вшанування жертв цієї жахливої трагедії та злочинів сталінського режиму.
Серед архівних документів знайдено лист під назвою "Про антирадянські задуми закордонних ОУН", датований 2 червня 1983 року, підписаний головою кдб урср Степаном Мухою і адресований усім начальникам управлінь в областях. У ньому йдеться про те, що 10 березня кдб урср "вже орієнтував про ворожі акції оунівців за кордоном у зв'язку з "50-річчям" так зв. "штучного голоду на Україні". Ці фрази в документі навмисно взяли в лапки, щоб іще раз підкреслити: про жоден ювілей не може йтися; то був не штучний голод, а спричинений посухою, неврожаєм та певними перекосами у політиці на селі; то був "так званий голод", а не масштабний Голодомор.
"Згідно з новими відомостями, що надходять, – зазначалося в документі, – закордонні центри ОУН нарівні з посиленням антирадянської істерії роблять спроби надати цій наклепницькій кампанії довготривалий характер. Вони виношують провокаційну ідею створення за подобою сіоністського інституту "Яд Вашем" (Єрусалим) постійно діючого центру під назвою "український голокост" для "увічнення пам'яті жертв штучного голоду на Україні 1932–1932 рр.", де мають бути зосереджені всі публікації про "голод", фотознімки і прізвища "жертв", записи показань свідків. З цією метою на Заході організована кампанія з виявлення "свідків голоду" і складання списків прізвищ українців, які "постраждали від голоду" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 139).
