Μαζί για την Ουκρανία. Πράγα, 23 Φεβρουαρίου 2025

Την Κυριακή, 23 Φεβρουαρίου, στην Πράγα πραγματοποιήθηκε μια μαζική εκδήλωση υποστήριξης προς την Ουκρανία με τίτλο "Μαζί για την Ουκρανία", που οργανώθηκε από οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων της Τσεχίας σε συνεργασία με το Ευρωπαϊκό Κογκρέσο των Ουκρανών. Στην κεντρική πλατεία της Παλιάς Πόλης της Πράγας συγκεντρώθηκαν πάνω από 20 χιλιάδες άνθρωποι. Την εκδήλωση άνοιξε ο Πρόεδρος της Τσεχίας, Πετρ Πάβελ. Μεταξύ των ομιλητών ήταν ο Πρέσβης της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία, Vasyl Zvarych, ο Πρόεδρος του ECU, Bohdan Rajchynets, Τσέχοι ηθοποιοί, πολιτικοί αναλυτές, ακτιβιστές και προσκεκλημένοι από την Ουκρανία. Στην εκδήλωση συμμετείχαν επίσης ηγέτες ουκρανικών οργανώσεων από όλη την Ευρώπη. Από την Ελλάδα συμμετείχε η πρόεδρος του συλλόγου "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη", Γαλήνη Μασλιουκ. Κατά τη διάρκεια της εκδήλωσης διεξήχθη διαδικτυακή συγκέντρωση χρημάτων για την υποστήριξη των Ενόπλων Δυνάμεων της Ουκρανίας. Μετά τη λήξη της συγκέντρωσης, χιλιάδες συμμετέχοντες επισκέφθηκαν το μνημείο του Τάρας Σεβτσένκο στην Πράγα.  
Ο Πρόεδρος του Ευρωπαϊκού Κογκρέσου των Ουκρανών Bohdan Rajchynets.
Ο Πρόεδρος της Τσεχικής Δημοκρατίας Petr Pavel (αριστερά) με τον Πρόεδρο του ECU Bohdan Rajcihynec (Τσεχική Δημοκρατία).
Η Lyuba Lubchyk (Γαλλία, αριστερά) και η Halyna Masliuk (δεξιά) με τον Πρόεδρο της Τσεχίας Petr Pavel.
Η Halyna Masliuk με τη στρατιωτική γιατρό Yelyzaveta Chyhyryn.
Ο Πρέσβης της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία Vasyl Zvarych.
Από αριστερά προς τα δεξιά: Lyuba Lyubchyk (Γαλλία), Bohdan Rajchynets (Τσεχική Δημοκρατία), Halyna Masliuk (Ελλάδα), Olga Mandova (μαέστρος της Χορωδίας του Αγίου Βολοντιμίρου, Τσεχική Δημοκρατία).
Zenon Koval (Βέλγιο), Halyna Masliuk (Ελλάδα), Lenka Vih (Τσεχική Δημοκρατία).
Teona Kakhiani (Γεωργία) και Kateryna Matei (Γερμανία).

Разом за Україну. Прага 23 лютого 2025 року

У неділю, 23 лютого, в Празі відбулася масштабна акція на підтримку України під назвою "Разом за Україну", організована правозахисними чеськими організаціями спільно з Європейським Конгресом Українців. На центральній площі Старого міста Праги зібралося понад 20 тисяч людей. Захід відкрив президент Чехії Петр Павел. Серед виступаючих були Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич, голова Европейського Конгресу Українців (ЕКУ) Богдан Райчинець, чеські актори, політологи, активісти та гості з України. Участь у заході також взяли лідери українських організацій Європи.
Майбутнє України.
Під час акції тривав онлайн-збір коштів для потреб Збройних Сил України. Після завершення мітингу тисячі учасників відвідали празький пам’ятник Тарасу Шевченку.    
Президент Чехії Петр Павел (ліворуч) з президентом ЕКУ Богданом Райчинцем (Чехія).
Президент ЕКУ Богдан Райчинець.
Посол України в Чехії Василь Зварич.
Люба Любчик (Франція, ліворуч) та Галина Маслюк (праворуч) з президентом Чехії Петром Павелом.
Зліва направо: Теона Кахіані (Грузія), Ігор Хохоляк (Бельгія), Катерина Матей (Німеччина), Зенон Коваль (Бельгія), Люба Любчик (Франція), Богдан Райчинець (Чехія), Галина Маслюк (Греція), Ольга Мандова (диригентка хору Св. Володимира, Чехія).
Галина Маслюк з військовою медикинею Єлизаветою Чигирин.
Теона Кахіані (Грузія) і Катерина Матей (Німеччина).
Зенон Коваль (Бельгія), Галина Маслюк (Греція), Ленка Віх (Чехія).
       

Συνεδρίαση του Διοικητικού Συμβουλίου του Ευρωπαϊκού Κογκρέσου των Ουκρανών στην Πράγα για την 3η επέτειο της πλήρους εισβολής

Οι συμμετέχοντες στο διευρυμένο συμβούλιο του ECU στην Πράγα με τον Πρέσβη της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία Vasyl Zvarych.
Από τις 22 έως τις 24 Φεβρουαρίου, η Πρόεδρος του Συλλόγου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» Γαλήνη Μασλιούκ, συμμετείχε στις εκδηλώσεις του Ευρωπαϊκού Κογκρέσου των Ουκρανών (ECU), μέλος του οποίου ο οργανισμός είναι για περισσότερα από 25 χρόνια. Η διευρυμένη συνεδρίαση του διοικητικού συμβουλίου του ECU πραγματοποιήθηκε το Σάββατο, 22 Φεβρουαρίου, στο Σπίτι Εθνικών Μειονοτήτων στην Πράγα. Στη συνεδρίαση συμμετείχαν ηγέτες ουκρανικών ευρωπαϊκών οργανώσεων. Η εκδήλωση πραγματοποιήθηκε με την υποστήριξη της Ουκρανικής Πρωτοβουλίας στην Τσεχική Δημοκρατία και του Aspen Institute. Κατά τη διάρκεια της συνεδρίασης, οι συμμετέχοντες συναντήθηκαν με εκπροσώπους ουκρανικών οργανώσεων στην Τσεχία και με τον Πρέσβη της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία, Vasyl Zvarych. Συζητήθηκε η τρέχουσα θέση του ECU-UWC σχετικά με την υποστήριξη της Ουκρανίας υπό τις νέες συνθήκες, με ιδιαίτερη έμφαση στα ζητήματα της ουκρανικής εκπαίδευσης στο εξωτερικό και της διατήρησης της εθνικής ταυτότητας των παιδιών που αναγκάστηκαν να εγκαταλείψουν την πατρίδα τους λόγω της ευρείας κλίμακας εισβολής. Για την αποτελεσματική επίλυση αυτών των ζητημάτων, αποφασίστηκε η δημιουργία μιας ομάδας εργασίας στο πλαίσιο του ECU, η οποία θα αναπτύξει ένα έγγραφο που θα καθορίζει σαφώς τη λειτουργία των ουκρανόφωνων εκπαιδευτικών κέντρων. Επιπλέον, οι εκπρόσωποι του ECU επισκέφθηκαν το Κέντρο Δημοκρατικών Δυνάμεων στην Πράγα και καθόρισαν νέες κατευθύνσεις συνεργασίας, ιδίως στον τομέα της εργασίας με τη νεολαία.
Από αριστερά προς τα δεξιά: Zenon Koval (Βέλγιο), Bohdan Rajcinec (Τσεχική Δημοκρατία), πρόεδρος του EKU, Vasyl Zvarych, πρέσβης της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία.
Ο Πρέσβης της Ουκρανίας στην Τσεχική Δημοκρατία Vasyl Zvarych σε συνάντηση με Ευρωπαίους Ουκρανούς.
Ο Volodymyr Kohutiak (Γαλλία) και η Teona Kakhiani (Γεωργία) φωτογραφίζονται κατά τη διάρκεια συνάντησης στο Σπίτι των Εθνικών Μειονοτήτων.
Στο Κέντρο Δημοκρατικών Δυνάμεων στην Πράγα. 22.02.2025/em>
Στο Κέντρο Δημοκρατικών Δυνάμεων στην Πράγα. 22.02.2025

Нарада управи Европейського Конгресу Українців у Празі до 3-ьої річниці повномасштабного вторгнення

Учасники розширеної управи ЕКУ в Празі з Послом України в Чеській Республіці Василем Зваричем.
У період з 22 по 24 лютого, голова Асоціації "Українсько-Грецька Думка" Галина Маслюк взяла участь у заходах Европейського Конгресу Українців (ЕКУ), членом якого грецька організація українців є вже понад 25 років. Розширена нарада управи ЕКУ відбулася в суботу, 22 лютого, у празькому Будинку національних меншин. Участь у ній взяли лідери українських європейських організацій. Захід пройшов за підтримки Української ініціативи в Чеській Республіці та Аспен Інституту. Під час наради учасники зустрілися з представниками українських організацій Чехії та Послом України в Чеській Республіці Василем Зваричем. Було опрацьовано актуальну позицію ЕКУ-СКУ щодо підтримки України в нових умовах, зокрема, приділено особливу увагу питанням української освіти за кордоном та збереженню національної ідентичності серед дітей, які опинилися за межами батьківщини через повномасштабне вторгнення. З метою ефективного вирішення цих питань було ухвалено рішення про створення робочої групи в рамках ЕКУ для розробки документа, який чітко регламентуватиме діяльність українськомовних освітніх осередків. Крім того, представники ЕКУ відвідали Центр демократичних сил у Празі та окреслили нові напрями співпраці, зокрема в сфері роботи з молоддю.  
Зліва направо: Зенон Коваль (Бельгія), голова ЕКУ Богдан Райчинець (Чехія), Василь Зварич, посол України в ЧР.
Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич на зустрічі з європейським українством.
Володимир Когутяк (Франція) та Теона Кахіані (Грузія) фотографують під час наради в Будинку нацменшин.
В Центрі демократичних сил у Празі. 22.02.2025
В Центрі демократичних сил у Празі. 22.02.2025
 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб
У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів". 24 листопада 2024 https://www.istpravda.com.ua/articles/2024/11/24/164493/ В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України містяться документи, що свідчать про те, як у 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів". На початку 1980-х років із резидентур кдб срср у США, Канаді та деяких країн Європи почали надходити повідомлення про те, що українські емігрантські організації, такі, як Світовий конгрес вільних українців, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Союз українців у Великій Британії, Державний центр УНР в екзилі, ОУН та інші вирішили консолідовано привернути увагу світу до Голодомору в Україні. Відтак розпочали підготовку до вшанування жертв цієї жахливої трагедії та злочинів сталінського режиму. Серед архівних документів знайдено лист під назвою "Про антирадянські задуми закордонних ОУН", датований 2 червня 1983 року, підписаний головою кдб урср Степаном Мухою і адресований усім начальникам управлінь в областях. У ньому йдеться про те, що 10 березня кдб урср "вже орієнтував про ворожі акції оунівців за кордоном у зв'язку з "50-річчям" так зв. "штучного голоду на Україні". Ці фрази в документі навмисно взяли в лапки, щоб іще раз підкреслити: про жоден ювілей не може йтися; то був не штучний голод, а спричинений посухою, неврожаєм та певними перекосами у політиці на селі; то був "так званий голод", а не масштабний Голодомор. "Згідно з новими відомостями, що надходять, – зазначалося в документі, – закордонні центри ОУН нарівні з посиленням антирадянської істерії роблять спроби надати цій наклепницькій кампанії довготривалий характер. Вони виношують провокаційну ідею створення за подобою сіоністського інституту "Яд Вашем" (Єрусалим) постійно діючого центру під назвою "український голокост" для "увічнення пам'яті жертв штучного голоду на Україні 1932–1932 рр.", де мають бути зосереджені всі публікації про "голод", фотознімки і прізвища "жертв", записи показань свідків. З цією метою на Заході організована кампанія з виявлення "свідків голоду" і складання списків прізвищ українців, які "постраждали від голоду" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 139).
 
ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 139
Як приклад такої діяльності у документі наводиться історія про активіста Союзу українців у Великій Британії з англійського міста Кембриджа З. Жижка. У кдб перехоплювали й читали його листи до родичів, які жили на території Донецької області. У листах він просив надати йому допомогу в отриманні списків усіх тих, хто помер у 1933 році. При цьому він рекомендував родичам діяти конспіративно, певним чином легендувати перед оточенням свій інтерес. Мовляв, це робиться для того, щоб поминати померлих у місцевих церквах. Цей факт у кдб трактували як цілеспрямоване збирання відомостей про жертв Голодомору. З огляду на це наказували вжити заходів для недопущення витоку за кордон такої інформації, використовуючи агентуру, довірених осіб та інші оперативні можливості. Інший документ, який невдовзі так само розіслали в усі обласні управління кдб урср, мав назву "Витяг із заходів щодо протидії ворожим акціям закордонних наццентрів у зв'язку з "50-річчям" так зв. "штучного голоду на Україні", затверджений 28 червня 1983 року головою кдб урср генерал-лейтенантом тов. Мухою С. Н.". Одним із заходів передбачалося підготувати й направити за кордон кілька десятків досвідчених агентів, яким мали поставити завдання "здобувати інформацію про задуми і конкретних виконавців ворожих акцій закордонних ОУН". Нарівні з цим планувалося здійснювати цільове опитування радянських громадян, які поверталися з поїздок за кордон, щоб дізнатися, що їм могло бути відомо про підготовку таких акцій. Крім цього, ставилося завдання стежити за іноземцями, які приїздили до урср, на предмет виявлення з їхнього боку зацікавлення питаннями Голодомору. Тих, хто проявляв підвищений інтерес, брати в активну оперативну розробку, а під час виїзду з срср піддавати ретельному митному догляду, щоб не провезли якісь матеріали, списки, документи, світлини. Так само націлювали контролерів оперативно-технічних підрозділів виявляти спроби передавання лініями міжнародного телефонного зв'язку подібних відомостей. "У доцільних випадках, – зазначалося в документі, – у встановленому порядку обмежувати і припиняти використання каналів зв'язку у підривних цілях" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 140–142). Способів, як це зробити, в арсеналі кдб було достатньо.
 
ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 15680. – Т. 1 – Арк. 140
Водночас рекомендувалося вживати заходи для організації поїздок іноземних делегацій у передові колгоспи й радгоспи, аграрні промислові підприємства республіки, щоб на місцях показувати високий рівень життя українців і акцентувати увагу на тому, що так було й раніше, і жодних ознак голоду в минулому ніде не спостерігалося. Такі самі маніпуляції здійснювали органи нквс у 1933 році, коли привозили іноземних журналістів або інших діячів у спеціально підготовлені для цього села. Туди заздалегідь завозили в магазини продукти харчування, а всіх немічних, хворих та жебраків вивозили до інших місць. Для відволікання уваги світової громадськості від теми Голодомору в Україні одним із пунктів передбачалося підібрати низку студентів з країн Азії і Африки, які дали б інтерв'ю для преси з розвінчанням "неоколоніалістської політики імперіалістичних держав, що призводить до зниження рівня життя і голоду на батьківщині іноземців". На виконання цих заходів на місцях розробляли окремі плани. Такою була усталена практика. Характерним прикладом стосовно цього є ситуація з Омеляном Пріцаком, засновником і першим директором Українського наукового інституту в Гарварді. У 1980 році він звернувся з проханням надати йому сприяння у відвіданні срср на запрошення Академії наук урср для встановлення ділових наукових контактів, обміну літературою, вивчення досягнень науки і культури Радянської України. Попередньо такий дозвіл у Києві він отримав. Але наприкінці 1981 року все змінилося. У шифртелеграмі  кдб урср з Києва до москви зазначалося: "… у зв'язку з публікацією в націоналістичному журналі "Сучасність" № 9 за 1981 рік статті з різкими антирадянськими вигадками стосовно 1500-ліття м. Києва, а також матеріалами подібного змісту про так званий "штучний голод" на Україні в 1932–33 рр., які готуються зазначеним інститутом Гарвардського університету, вважаємо доцільним у в'їзді в срср йому відмовити, в'їзну візу анулювати і через Представництво урср при ООН від імені Академії наук урср офіційно оголосити О. Пріцаку про прийняте рішення" (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 11041. – Т. 3. –  Арк. 217). На той час у кдб отримали інформацію про те, що О. Пріцак запропонував створити постійний центр в Українському науковому інституті при Гарвардському університеті, який би збирав відомості про голод в Україні, списки жертв, свідчення очевидців та інші матеріали, а також організувати видання наукових праць, брошур, книг, проведення конференцій та запровадити спеціальний навчальний курс про український голокост. Це стало визначальним у ставленні до вченого.  У лютому 1982 року в москву, у кдб срср, був надісланий документ із клопотанням про те, щоб О. Пріцаку офіційно через МЗС заборонили в'їзд на територію срср. Загалом заперечення Голодомору та замовчування цього питання було доволі організованою кампанією з дезінформації, що проводилася радянською владою за участі спецслужб. У неї вкладали великі гроші, здійснювали численні заходи як усередині країни, так і за кордоном, залучали письменників, журналістів та інших діячів. Більшовицько-комуністична влада дискредитувала тих людей у світі, які намагалися докопатися до істини. Але правду про цей масштабний злочин так і не змогли приховати. Після здобуття Україною Незалежності реальна картина цієї трагедії була досліджена і стала надбанням гласності. Водночас у росії політика заперечення і замовчування Голодомору в Україні триває й донині.    

Προκλήσεις κατά τη διάρκεια εκδήλωσης μνήμης για τα θύματα του Γολοντομόρ στην Ελλάδα: διπλωμάτης τραυματίστηκε

23 Νοεμβρίου, κατά τη διάρκεια εκδήλωσης στη Μάνδρα για την απότιση φόρου τιμής στα θύματα του Γολοντομόρ, σημειώθηκαν προκλητικές ενέργειες από ομάδα ακτιβιστών, οι οποίοι χρησιμοποίησαν σημαίες και σύμβολα του Κομμουνιστικού Κόμματος Ελλάδας (ΚΚΕ). Ως αποτέλεσμα του περιστατικού τραυματίστηκε διπλωμάτης της Πρεσβείας της Ουκρανίας, ενώ προκλήθηκε σοβαρή ανησυχία μεταξύ των συμμετεχόντων, συμπεριλαμβανομένων παιδιών. Η Πρεσβεία της Ουκρανίας στην Ελλάδα προετοιμάζει επίσημη δήλωση για το συμβάν. Η εκδήλωση, η οποία διοργανώθηκε από το Ελληνοουκρανικό Επιμελητήριο σε συνεργασία με τον Δήμο Μάνδρας-Ειδυλλίας και με την υποστήριξη της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα, στόχευε να τιμήσει τη μνήμη ενός από τα μεγαλύτερα εγκλήματα κατά της ανθρωπότητας του 20ού αιώνα. Το Γολοντομόρ, ως ένα ατιμώρητο και μη αναγνωρισμένο έγκλημα, συνεχίζει να αφαιρεί ζωές Ουκρανών ακόμη και σήμερα, σχεδόν έναν αιώνα μετά τον Τεχνητό Λιμό που προκλήθηκε από τη σοβιετική εξουσία στις πιο εύφορες γαίες της Ευρώπης. «Η ατμόσφαιρα φόβου και χάους επικράτησε εκεί όπου έπρεπε να ακούγεται προσευχή», σχολίασε Ουκρανός ιερέας για το συμβάν. Σύμφωνα με μαρτυρίες, οι επιτιθέμενοι με τα κομμουνιστικά σύμβολα εμπόδισαν την πρόσβαση στο μνημείο του Σέβτσενκο, φώναζαν προσβολές και απειλές και προέβησαν σε επιθετικές ενέργειες. Ελπίζουμε ότι η αστυνομία θα διερευνήσει με ακρίβεια αυτό το δυσάρεστο περιστατικό και οι υπεύθυνοι θα λογοδοτήσουν. Η Ελλάδα είναι μια δημοκρατική χώρα που υπερασπίζεται τα δικαιώματα και τις ελευθερίες όλων των ανθρώπων, συμπεριλαμβανομένων των πιο ευάλωτων κατηγοριών του πληθυσμού. Η Ελλάδα έχει γίνει καταφύγιο για δεκάδες χιλιάδες Ουκρανούς που διέφυγαν από τη ρωσική εισβολή στο έδαφος της κυρίαρχης Ουκρανίας. Ταυτόχρονα, παραμένει προφανής η αρνητική επιρροή της ρωσικής προπαγάνδας, η οποία διαδίδεται εντατικά στην ελληνική κοινωνία, δημιουργώντας απειλή για την κοινωνική ειρήνη και ασφάλεια, ιδιαίτερα κατά τη διάρκεια εκδηλώσεων με την παρουσία παιδιών. Σε ό,τι αφορά την αναγνώριση του Γολοντομόρ ως γενοκτονίας του ουκρανικού λαού, η Ελλάδα, δυστυχώς, εξακολουθεί να παραμένει μια χώρα που, παρά τις έντονες προσπάθειες της ουκρανικής κοινότητας και των ηγετών της ουκρανικής διασποράς διεθνώς, δεν εξετάζει αυτή την πιθανότητα. Αυτό οφείλεται στην ισχυρή ρωσική προπαγάνδα, που έχει επηρεάσει επί δεκαετίες όχι μόνο την αριστερή πτέρυγα του εκλογικού σώματος, αλλά και ευρύτερα την ελληνική κοινωνία.   https://youtube.com/shorts/bz2egA1ie5w?feature=share

Провокації та насильство під час заходу вшанування жертв Голодомору в Греції: загроза миру та демократії

23 листопада, під час заходу у місті Мандри, присвяченого вшануванню пам’яті жертв Голодомору, відбулися провокативні дії групи активістів із використанням прапорів та символіки Комуністичної партії Греції (ККЕ). Унаслідок інциденту постраждав дипломат Посольства України, а серед учасників заходу, зокрема дітей, виникли серйозні занепокоєння. Посольство України в Греції готує офіційну комунікацію щодо події. Захід, організований Українсько-Грецькою Палатою у співпраці з Муніципалітетом Мандри-Ідилії та за підтримки Посольства України в Греції, мав на меті увічнення пам’яті про один із найстрашніших злочинів ХХ століття проти людяності. Голодомор, як невизнаний та непокараний злочин, продовжує забирати життя українців навіть сьогодні, майже через століття після Штучного Голоду, спровокованого радянською владою на найродючіших землях Європи. «Атмосфера страху та хаосу запанувала там, де мала звучати молитва», — зазначив український священик, коментуючи подію. За свідченнями очевидців, нападники з комуністичною символікою перекрили доступ до пам’ятника Шевченка, вигукували образи, погрози та вдавалися до агресивних дій. Ми сподіваємося, що поліція ретельно розслідує цей неприємний інцидент, а винні будуть притягнуті до відповідальності. Адже Греція є демократичною країною, яка захищає права та свободи всіх людей, включно з найбільш вразливими категоріями населення. Греція стала притулком для десятків тисяч українців, які рятувалися від повномасштабного вторгнення Росії на територію суверенної України. Водночас, очевидним залишається негативний вплив російської пропаганди, яка інтенсивно поширюється у грецькому суспільстві, створюючи загрозу громадянському миру і безпеці, особливо під час заходів, де присутні діти.
Зліва направо: голова Українського культурно-освітнього центру "Берегиня" О. Козій, ген. секретар Українсько-Грецької Палати Г.-Н. Бугас, голова асоціації "Український журавлиний край" К. Кучірка.
Що стосується питання визнання Голодомору геноцидом українського народу, Греція, на жаль, продовжує залишатися серед країн, які досі не розглядають такої можливості, попри значні зусилля української громади та міжнародних лідерів українства. Це пояснюється багаторічним впливом потужної російської пропаганди, яка глибоко вкоренилася не лише в лівому електораті, але й у значній частині грецького суспільства загалом.  
Діти української школи "Берегиня" та катехитичної школи при церковній громаді УГКЦ в Афінах Св. Миколая.  
https://youtube.com/shorts/bz2egA1ie5w

ВЕЛИКДЕНЬ 2024 / ΚΑΛΟ ΠΑΣΧΑ 2024

Зичимо Вам благословенних свят Воскресіння Господнього!
Σας ευχόμαστε μια ευλογημένη Ανάσταση!

Η “Ουράνια Πολιτεία” και κατάργηση του θανάτου μέσω της Αναστάσεως

Η Πρόεδρος της Ελληνικής Δημοκρατίας Κατερίνα Σακελλαροπούλου (τρίτη από αριστερά) στην πρεμιέρα της “Ουράνιας πολιτείας” στον κήπο του Προεδρικού Μεγάρου. Απρίλιος 2024.
Τις παραμονές της πιο λαμπρής γιορτής του χριστιανικού κόσμου, του Πάσχα, η Πρόεδρος της Ελλάδας, κυρία Κατερίνα Σακελαροπούλου, βρήκε για άλλη μια φορά τον τρόπο να εκφράσει την πρωτοφανή στήριξή της στην Ουκρανία και τον Λαό της. Στον κήπο του Προεδρικού Μεγάρου την Κυριακή των Βαϊων στις 28 Απριλίου 2024 πραγματοποιήθηκε συναυλία “Η ουράνια πολιτεία” - μεταμοντέρνο ορατόριο με στοιχεία όπερας και κολάζ σε φόρμα εντελώς ελεύθερη, βασισμένο σε ιερά κείμενα, ρήσεις και ποίηση της Λένας Πλάτωνος και άλλων. Με τη μουσική της Λένας Πλάτωνος, τα λιμπρέτο του Βαγγέλη Κοσμίδη σε συνεργασία με τη Λένα Πλάτωνος και την Έλλη Κετετζιάν, ακούστηκαν οι συνθέσεις: Ι. Παράδεισος και πτώση, ΙΙ. Η γενιά του φιδιού, ΙΙΙ. Agnus Dei, IV. Στην ουράνια πόλη σε εκτέλεση των καταπληκτικών ερμηνευτών-συντελεστών: των σολίστ Μυρτώ Μποκολίνη, Νικόλα Καραγκιαούρη, καθώς και της Παιδικής Χορωδίας της Εθνικής Λυρικής Σκηνής, της Έλλης Κετετζιάν στο τσέλο και κρουστά και σε συνεργασία με το Ουκρανικό Σχολείο της Αθήνας. Στην παράσταση έλαβαν μέρος μαθητές & μαθήτριες του Ουκρανικού Σχολείου “Μπερεγίνια” (υπεύθυνη: Koziy Oksana): Ioanna Calugareanu, Dariia Fedorova, Tatiana Hotskyy, Tereza Kaluzhyna, Vasilysa Kozlova, Eleni Papachristou, Tymofii Totskyi, Nika Paradisopoulou, Pavlo Shklyanka, Vovchyna Yulia. Τον συμβολισμό της παράστασης, που εντάχθηκε στο 2ο ΦΕΣΤΙΒΑΛ ΛΑΤΡΕΥΤΙΚΗΣ ΜΟΥΣΙΚΗΣ, δυσκολα θα μπορούσε να υπερεκτιμήσει κανείς. Τα παιδια του κόσμου – Ελληνόπουλα και Ουκρανόπουλα μαζί σε μια σκηνή στον πιο ασφαλή κήπο της Ελληνικής Επικράτειας – τον Κήπο του Προεδρικού Μεγάρου, πετάνε τα όπλα και φέρνουν το φως της Ειρήνης στον όμορφο πλανήτη μας, που μεθοδευμένα καταστρέφουν οι μεγάλοι άνθρωποι που επέλεξαν το δρόμο του κακού. Τα βαθιά νοήματα των κειμένων με φόντο τα καταπληκτικά λιμπρέτο φέρνουν ρήγος στους θεατές και δάκρυα στα μάτια των πολλών παρευρισκόμενων Ουκρανών.  
Το αίμα των αγίων έτρεξε μέσα στη γη και τη φούσκωσε σαν να ήταν ζυμάρι. Είδα την Πανάγια Μητέρα να φοράει μαύρα και να κλαίει. Μη μας σκοτώνετε.
                                                   Λένα Πλάτωνος Φωτογραφίες: Ξένια Περμίνοβα, Λιούμπα Χαλίλοβα   Η Ουράνια πολιτεία Το ουκρανικό σχολείο "Μπερεγίνια" στην "Ουράνια πολιτεία"  

Έκκληση της Κοινότητας "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" προς την Πρόεδρο, τον Πρωθυποργό και τον Πρόεδρο της Βουλής της Ελλάδας επ' ευκαιρία της 75ης επετείου από το τέλος του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου

8 Μαΐου 1945 – Η ημέρα απελευθέρωσης της Δυτικής Ευρώπης από τον ναζισμό

9 Μαΐου 1945 - Η αρχή της ολοκληρωτικής κατοχής των χωρών της ΕΣΣΔ, της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης

Επ' ευκαιρία της 75ης επετείου από το τέλος του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου, εμείς οι Ουκρανοί, θα θέλαμε να υπενθυμίσουμε στους Ελεύθερους Λαούς, ότι το 1945, ο πόλεμος τελείωσε για τις χώρες του Δυτικού Κόσμου. Η Ουκρανία, όμως, μαζί με τις χώρες της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης βρέθηκε στη φυλακή των Λαών, εγκλωβισμένη στη θηριωδία της Ένωσης Σοβιετικών Σοσιαλιστικών Δημοκρατιών (ΕΣΣΔ).

Τα εγκλήματα του ναζιστικού καθεστώτος δικαίως καταδικάστηκαν, γεγονός που επέτρεψε στις χώρες της Δύσης να αναπτύξουν τις κοινωνίες τους με βάση τα δημοκρατικά ιδεώδη και τις αρχές Δικαίου. Όμως η ελεύθερη ανάπτυξη των χωρών της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης ξεκίνησε μόνο μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, στα τέλη του περασμένου αιώνα, και παρουσίασε πρόοδο μόνο στις χώρες εκείνες που μαζί με τα εγκλήματα του ναζισμού καταδίκασαν επίσημα και τα εγκλήματα του κομμουνιστικού καθεστώτος της ΕΣΣΔ.

Μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, η Ρωσία αυτοανακηρύχτηκε ως διάδοχος κατάσταση εκείνης της αυτοκρατορίας, χωρίς όμως να αναλάβει το μέγεθος και τις συνέπειες ευθύνης για τις μαζικές σφαγές, για την καταστροφή των οικονομιών, για την καταστολή των ανθρωπίνων δικαιωμάτων, καθώς και για στρατόπεδα συγκέντρωσης και απάνθρωπες δολοφονίες.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε στους ελεύθερους λαούς ότι ακόμα και πριν από τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, η Ουκρανία είχε υποστεί τη βαρβαρότητα του σοβιετικού Σταλινικού καθεστώτος, μέσω του Τεχνητού Λιμού 1932-33, και που είχε ως επακόλουθο τον φρικτό και αποτρόπαιο θάνατο 10 εκατομμυρίων αθώων Ουκρανών.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε ότι η Ουκρανία τόσο κατά την εισβολή, όσο κατά την αποχώρηση των ναζιστών από τα εδάφη της ΕΣΣΔ, ανέλαβε δυσβάσταχτα βάρη, τα οποία αποτυπώνονται κυρίως με τα 14 εκατομμύρια Ουκρανών πολιτών, που έπεσαν κατά τις εχθροπραξίες εκείνης της περιόδου.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε ότι τα μη καταδικασμένα και ατιμώρητα εγκλήματα της Ρωσίας του περασμένου αιώνα, η ιμπεριαλιστική στρατιωτική της επιθετικότητα, τον 21ο αιώνα, καθώς και η συστηματική διαστρέβλωση και παραπληροφόρηση των λαών μπορούν να οδηγήσουν σε μια νέα τρομερή και παγκόσμια σύγκρουση.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε καθήκον να προειδοποιήσουμε ότι συνθήματα του τύπου "Μπορούμε να επαναλάβουμε!" που χρησιμοποιούνται από τους διαδηλωτές του υποτιθέμενου Αθάνατου τάγματος” και τα οποία τυγχάνουν της εγκρίσεως και συνδρομής των κατά τόπων ρωσικών οργανώσεων και φορέων, αποτελούν πραγματική απειλή για την έναρξη του επόμενου γύρου της επιθετικότητας.

Σοβιετικά άρματα μάχης στους δρόμους της Λβιβ. 1939

Διπλό χτύπημα. Γερμανικός και σοβιετικός πόλεμος εναντίον της Πολωνίας. 1939

Ο Δεύτερος Παγκόσμιος Πόλεμος για την Ουκρανία ξεκίνησε την 1η Σεπτεμβρίου 1939 με τη ναζιστική Γερμανία να εισβάλλει στην Πολωνία. Έως 120.000 Ουκρανοί στον πολωνικό στρατό πολεμούσαν τότε τον ναζισμό. Ταυτόχρονα, βομβαρδίστηκε το Λβιβ και άλλες δυτικές πόλεις της Ουκρανίας. Στις 17 Σεπτεμβρίου, η Σοβιετική Ένωση του Στάλιν μπήκε στον πόλεμο στο πλευρό του III Ράιχ του Χίτλερ.

Οι μαχητές του Κόκκινου Στρατού διασχίζουν τα σύνορα Ουκρανίας-Πολωνίας. 17.09.1939

 

Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ ΣΤΟΝ Β΄ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟ ΠΟΛΕΜΟ