VІ ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ “ДОРОГОЮ ПРАВДИ”

Асоціація Української Діаспори в Греції та греків філоукраїнців «Українсько Грецька Думка» ось уже вшосте організовує Міжнародний Форум Української Діаспори. VI Форум відбуватиметься під егідою Світового Конгресу Українців* і вперше проходитиме на Пелопоннеському півострові, за підтримки Товариства Греко-Української Дружби «Фарос». Форум відбудеться 01-10 липня 2019 на базі готелю Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος/Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). В рамках Форуму плануються: 4 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань ЗМІ на тему: “Роль діаспори у покращенні іміджу України в світі”. 5 липня 2019, в приміщенні культурного центру Royal Patras (http://www.royaltheater.gr) (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), об 11.00 відбудеться головна Конференція Форуму на тему: “Стратегія поступу: місія української діаспори”. У заході візьмуть участь Надзвичайний та Повноважний Посол України в Грецькій Республіці пан С. Шутенко, Директор представництва Світового Конгресу Українців в Україні пан С. Касьянчук. З доповіддю на тему: «Сучасні геополітичні події від Чорного моря до східного Середземномор′я» виступить відомий міжнародний стратегічний аналітик професор Атанасіос Другос. З доповіддю на актуальні питання щодо України та Греції виступить стратегічний аналітик професор Нікос Лігерос. В рамках Форуму відбудеться виставка графічних робіт відомого українського художника Петра Грицюка, зокрема, будуть представлені роботи з серії «Станіславів & Галичина», а також відбудеться презентація українсько-грецького альманаху “Вісник — Анґеліафорос” головною редакторкою та головою Асоціації Української Діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” Галиною Маслюк (e-mail: huth@ukrgrdumka.gr). 6 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань освіти на тему: “Впровадження комплексної системи української освіти за кордоном: проблеми та перспективи”. Ми раді повідомити, що Форум Української Діаспори продовжує проводитися в Греції, незважаючи на економічну кризу, котра вже десятий рік виснажує Європу і, особливо, Грецію та Україну. Наш перший Форум відбувся на острові Еввія в 2006 році, п'ятий – в містечку Анавісос на узбережжі материкової Греції, в 2012 році, під час якого відбулися Річні збори Світового Конгресу Українців, який відзначив тоді свій 45-річний ювілей. За ці роки у форумах взяли участь сотні представників української діаспори з усіх континентів, українські та грецькі політики, представники міністерств, місцевого самоврядування Греції та України, а також перший Президент Незалежної України пан Леонід Кравчук. При необхідності з будь-яких питань просимо звертатися: Від «Українсько Грецька Думка»: +30 6973310317 Від Товариства «Фарос»: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.

VI ΦΟΡΟΥΜ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΔΙΑΣΠΟΡΑΣ. ΠΑΤΡΑ - ΕΛΛΑΔΑ

  Η Κοινότητα της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων Φιλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», για έκτη φορά διοργανώνει το Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς. Το VI Φόρουμ πραγματοποιείται υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών* και για πρώτη φορά διεξάγεται στην Πελοπόννησο, με την υποστήριξη του Συλλόγου Ελληνοουκρανικής Φιλίας “Ο Φάρος”. Το Φόρουμ θα λάβει χώρα 1 με 10 Ιουλίου 2019 στο ξενοδοχείο Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος / Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). Στα πλαίσια του Φόρουμ θα πραγματοποιηθούν: 4 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι για τα ΜΜΕ και με θέμα: "Ο ρόλος της διασποράς στη βελτίωση της εικόνας της Ουκρανίας στον κόσμο". 5 Ιουλίου 2019, στον πολιτισμικό χώρο «Royal Patras» (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), ώρα 11.00: Κεντρική Εκδήλωση – Ημερίδα με θέμα: “Στρατηγική της προόδου: ο ρόλος της Ουκρανικής Διασποράς”. Στην εκδήλωση θα παραστούν: ο Πρέσβυς της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία κ. Σ. Σουτένκο, ο Διευθυντής του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών κ. Σ. Κασιαντσούκ. Με την ομιλία “Τρέχουσες γεωπολιτικές εξελίξεις από τη Μαύρη θάλασσα μέχρι την Ανατολική Μεσόγειο. Ευρύτερες επιπτώσεις” θα μιλήσει ο στρατηγικός αναλυτής - διεθνολόγος και γνωστός σοβιετολόγος Δρ. Αθανάσιος Δρούγος . Στα επίκαιρα θέματα της Ελλάδας και της Ουκρανίας θα αναφερθεί ο στρατηγικός αναλυτής Δρ. Νίκος Λυγερός. Στα πλαίσια της εκδήλωσης θα εγκαινιασθεί η Έκθεση Χαρακτικής “Στανισλάβιβ και Γαλικία” του γνωστού Ουκρανού Καλλιτέχνη Πετρό Γρυτσιούκ και θα παρουσιαστεί το Ελληνο-Ουκρανικό αλμανάκ “Βίσνικ-Αγγελιαφόρος” από την αρχισυντάκτρια, Πρόεδρο της Κοινότητας “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” κα Γαλήνη Μασλιούκ. 6 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι με θέμα: "Εφαρμογή ενός ολοκληρωμένου συστήματος της ουκρανικής εκπαίδευσης στο εξωτερικό: προβλήματα και προοπτικές". Είμαστε σε ευχάριστη θέση να σας ενημερώσουμε ότι ο θεσμός του Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα συνεχίζεται, ανεξάρτητα από την οικονομική κρίση που πάνω από δέκα χρόνια ταλαιπωρεί την Ευρώπη και ιδιαίτερα την Ελλάδα και την Ουκρανία. Το πρώτο μας Φόρουμ έλαβε χώρα στην Εύβοια το 2006, το πέμπτο – στην Ανάβυσσο το 2012, στα πλαίσια του οποίου πραγματοποιήθηκε και η Ετήσια συνάντηση του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, που γιόρτασε εκεί την 45η επέτειό του. Κατά τη διάρκεια αυτών των χρόνων στα Φόρουμ πήραν μέρος εκατοντάδες εκπρόσωποι της ουκρανικής διασποράς απ΄ όλους τους ηπείρους, Ουκρανοί και Έλληνες πολιτικοί, εκπρόσωποι των υπουργείων, της τοπικής αυτοδιοίκησης της Ελλάδας και της Ουκρανίας, ο πρώτος Πρόεδρος της ανεξάρτητης Ουκρανίας Λεωνίδας Κραβτσούκ. Για οποιαδήποτε πληροφορία μη διστάσετε να επικοινωνήστε: Για την “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη”: +30 6973310317 Για τον Σύλλογο “Ο Φάρος”: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.

КАЗКА від Аскольда Лозинського

У південній частині Мангеттену, що є хіба найповажнішою складовою міста Ню Йорк в околиці яка несе назву “Східне Село” одного вечора у травні 2019 року проходила неабияка культурна подія - театральна інсценізація за східноєвропейським фольклором “Баба Яга” з людськими персонажами, фантазією, розмовляючими рослинами і тваринами, міфічними і дійсними, та навіть говорючою брамою. П'єса відбувалася в англійській мові з повними модерними адаптаціями, але відбувалася вона не у Ню Йорку, а на нашій Гуцульщині. Костюми, музика, озвучення, оформлення були бездоганними, а то навіть на професійному рівні завдяки жертовності добрих людей. Виконавцями ролей були американські студенти від 9 до 12 класу, частина з яких були також не тільки українського походження, але з самої України. Це було видним, бо їхня англійська мова відрізнялася від тут роджених відносним акцентом емігранта. Фактично актори були різного етнічного походження, українського, латиноамериканського, африканського, китайського, а також різних рас, білої, чорної, жовтої, також мішаної. Основою казки перемога добра над злом, у цьому випадку української дівчини Калини над Бабою Ягою. Режисером, а також автором сценарію була в США народжена американка українського походження. На завершення програми студентський хор під проводом українського диригента відспівав чотири пісні, три українські та одну американську під гучні оплески публіки. Хіба особливо імпонуючим був солоспів молодої американки латиноамериканського походження виконання пісні “Виростеш ти сину” в українській мові але з акцентом. Правда було пізнати що співачка не чистокровна українка. На кінець прозвучала пісня Володимира Івасюка “Червона Рута”. Співали всі, навіть глядачі, а на закінчення директор школи, теж американець українського походження, подякував усім. Різноманітність мовна і вигляду глядачів спектаклю засадничо відзеркалювало виконавців. Це були незаангажовані театрально студенти, батьки студентів, представники української громади, духовенство. Розмовляли перед представленням і після різними мовами, на різні теми. Це був дійсний Ню Йорк у мікрокосмі, прекрасна мозаїка еміграційної різноманітності. Це диво відбувалося у приміщенні Академії Святого Юри у Ню Йорку. Фактично Академія сьогодні це свого роду анахронізм, який існує всупереч реаліям, але уможливлений жертовністю зокрема отців і сестер Чину Святого Василія Великого та української громади великого Ню Йорку разом з її інституціями та меценатами. Чимало приватних освітніх інституцій закриваються сьогодні через фінансові неспроможності, але Академія щороку хоч трішки зростає як кількістю студентів та освітнім вивінуванням. Парадокс де українці дають собі раду, зберігаючи свої інституції, коли другі етнічні групи неспроможні та піддаються. Творили цей навчальний заклад післявоєнні емігранти з благородним наміром забезпечити потребу християнського релігійного та українського національного виховання. При цьому головну роль відіграли отці та сестри, монахи і монахині ЧСВВ, які відзначилися своїми освітянськими здібностями. Спершу влаштували початкову школу від садочку до восьмого класу, а згодом і академію. Наступна хвиля емігрантів далеко слабше оцінила потребу національного і релігійного виховання за деякими виїмками. Можливо тому, що звикли думати, що освіта має бути їм дарована, а християнське виховання забезпечить власний дім і церква. На жаль школу від садочку до восьмого класу не вдалося зберегти вже у ХХІ століттю, але Академія працює до сьогоднішнього дня. Академія одначе перейшла відродження через можна назвати трансформацію задля того, щоби зберегтися. Академія почала надавати стипендії зокрема найбільш потребуючим студентам емігрантам та шукати меценатів у громаді. Оформлено навіть окрему Фундацію для допомоги. Активно включилася у це діло місцева українська кредитова кооперативна спілка відповідно названа “Самопоміч”. Сьогодні у Академії навчається більше неукраїнців чим українців, але християнський та український дух залишилися. В додатку у цій немов казці перемоги добра над злом з'явився непересічний сценарій. Академія стала не тільки кузнею християнської католицької та загальної освіти, але також засобом поширення відомості про Україну і її народу. Вона стала одною з головних ланок публічних відносин або мотором ПР. Сьогодні молоді люди різного етнічного походження і різної расової приналежності навчаються про український католицький обряд, традиції, історію та культуру українського народу разом з математикою, біологією, хімією, фізикою, кібернетикою та англійською мовою, світовою і американською літературою та історією. Білі, чорні, жовті, бронзові беруть участь у відзначенні великих релігійних і національних американських і українських свят, марширують з транспарантами у походах Голодомору та беруть участь у поминальних відправах, а також у фестивалях української музики. І це роблять з великим ентузіазмом та різноманітним акцентом. Кращого як кажуть в Україні ПР для української освіти не можна навіть було собі уявити. А все це сталося немов у казці тому, що школа і її прихильники боролась за своє існування. Академія не тільки вповні акредитована як навчальний заклад держаними органами освіти штату Ню Йорк, а майже усі її випускники продовжують студії в різних американських університетах. Залишається за ними не тільки великий багаж здобутої освіти, а також і втілена християнська етика і мораль, і здається мені, добра пам'ять про Україну та українців. От казка, яка є приємною, і хіба несподіваною дійсністю.

2 червня 2019 р., Аскольд С. Лозинський,

(екс-президент Світового Конгресу Українців, США)


WRAP OF FIRST WEEK OF PRESIDENCY – SECOND WEEK A NEW OPPORTUNITY

An Australian perspective - A perspective from afar Being elected to any high office brings with it responsibilities. One needs to have a vision, a position on any changes and reforms that will improve the current status. Being elected by a great majority brings with it adrenalin and excitement. It also brings high expectations. However, taking on the role the most important things to remember are: a) One is only a custodian not an owner b) One should not write history from oneself and not put down all that came before c) One needs to leave office having made a positive contribution and left it in a better state With this mind the Australian Federation of Ukrainian Organisations (AFUO ) the peak body for Ukrainians in Australia makes the following comments in relation to the first week of President Zelensky’s Presidency. The AFUO sent a message to President Zelensky acknowledging his victory, wishing him success and that the will of the people must to be respected by all. The AFUO has offered its support: • in ensuring the values and principles of Ukraine are upheld and respected , • its territorial sovereignty, accepting that Ukrainian language is the lingua franca(a language that is adopted as a common language between speakers whose native languages are different.) , • for those who defend Ukraine , • for upholding the attained progress of the programs of decommunization and Ukrainization and • acknowledging that Russia is the arch enemy in having boots on the ground and its unlawful annexation of Crimea . • for road to Europe, the and membership in NATO and other major wins. These all equate strengthening Ukraine and its identity. The AFUO restates it will support all these and other initiatives that will drive Ukraine’s Statehood. It will, as in the past, challenge any attempt to do otherwise. Such an approach is incumbent on all of us. as President Zelensky said to be contributors, in building a stronger Ukraine. Australia’s Ukrainian community prides itself, whilst being 20,000km away, in being part of the Statehood building process over many years. President Zelensky needs to articulate his vision in a clear and unequivocal way . He must now outline his roadmap for his term in office. Showtime is over; reality must kick in. The Presidency of Ukraine is not a person, but an institution and whilst institutions at times have makeovers, the moral fabric must remain and be respected by those who hold the office and the those who the office serves. Last Monday’s Inauguration speech has had mixed reactions. The first part of the speech calling on unity, responsibility, a change of mindset was important . It was a shout out to the nation – “We are in this together- regardless which passport you hold ; 65,000,000 Ukrainians have been invited to play a role”. The second part of the speech commenting on the former leadership, calling for the sacking of officials (who had already agreed to the normal conventions of resigning), calling on the Cabinet to resign and then calling for the dissolution of the Parliament were statements, if better thought out , could have been made the day after. These demands distracted from his main message. Throughout the first week , we witnessed: • Questionable senior appointments • calls for electoral reform, • Intrigue as to the constitutional power of dissolving Parliament • The call for referendum on how to end the war and relationship with Russia. This is not the way to deal with foreign policy and issues of national security when the country is in the state of war. • The President’s official speech e.g. the IT in forum in the Russian language and a first for a President of Ukraine to use F words in an official address These are but some of the issues that have put a dampener on the new regime’s first week and have started to polarize the nation. Further we witnessed: • A petition for the President’s removal (over 50,000 signatories in a few days • Constitutional court challenges • the investigation of whether the appointment of head of the administration is valid These again blur the way forward. Other issues, such as opening the door to dual citizenship, have prompted discussion. It is an option for consideration but needs to be investigated and explored in terms of policy. There are pluses and minuses. These must be addressed. The week saw the return of former pro Russian oligarchs, former Ministers in the Yanukovych regime. The questions raised are why and for what purpose – not only by Ukrainians but by some of our close international allies. The potential for Revanche (some would argue that is hysteria and its old school activity to garner support) but is becoming a reality that must be dealt with in no uncertain terms. Some may argue the above is all more about perception rather than reality – but the President and his administration are not dispelling many of the claims. By way of suggestion, what is needed is a simple statement – “We will not be rewinding the clock – those who are enemies of the nation will continue to remain on the blacklist and our blueprint looks like this”. One might add: “Ukraine and Ukrainians are the beacon for striving , fighting, demanding and delivering democracy . Ukraine is an inspiration many countries . The last elections were the cleanest in history – Not because Ukraine said so – but the international community recognized this”. So, what could the second week bring? There needs to be a recalibration of the situation . President Zelensky has the opportunity to articulate quickly and clearly his position on the redline issues. Some are listed above; others come from a more extensive list – including from our International partners and supporters. No doubt taking the nation on a journey is exciting, but also challenging. You will never satisfy all, but you can have people work with you and not against you. Change for the sake of change, throwing the baby out with the bath water, exerting powers that may be contradictory to the constitution, disregarding past achievements, engaging in populist rhetoric, in this context, all need to be considered unhelpful. Much has been made of the 73% victory; This also needs to be put in context – 73% of the 65% of those who voted; another 35% who did not vote. Honeymoon periods don’t last long – Ask the former President Poroshenko. 65,000,000 Ukrainians in a unified and strategic alliance can not only make Ukraine a great state but can show the world how to transform societies. A burning example is Health reform being implemented by Dr Ulana Suprun and her team. Australia recently hosted Deputy Minister for Health Stanislav Linchevshky. In his address he spoke about not only changing process but changing the philosophy - “the mindset”. President Zelensky alluded to this in his inauguration speech. Our reforms in education follow the same philosophy. It seems this is what everyone sees as the key. The question is how do we do this? There is now an opportunity, which needs to be grasped with both hands. A newborn baby adjusts very quickly to the outside world but is very much reliant on those around it. Left on its own, it simply cries and does not grow; given adequate guidance, it invariably flourishes. President Zelensky and his team are now likewise in the early stages of a birth process. They should come up for oxygen and adjust their position on certain issues. Other politicians, political parties, government instrumentalities and civic society generally also need to adjust to doing business in a different way ; they too need to endeavor to change the philosophy. The slogan Ukraine above All – Україна Понад Усе – must be the driving factor. The values and principles of Statehood must not be compromised – We must all agree on a set of values and a framework. We owe this to all who have fought for Ukraine’s independence and sovereignty . We owe it to those who went through the Orange Revolution and the Revolution of Dignity. We owe it to those on the front today and to each everyone of the over 13,000 who have died in the war with Russian in Donbas and to the veterans who have returned and have had their lives overturned because of the war, The values, principal and standards and the agreed red line issues must be adhered to not flaunted. Ukraine has come too far in forming its identity to allow for the slightest return to any Russian involvement, influence or interference. If so, the challenge will not doubt met by those in Ukraine and Ukrainians in the diaspora. For some, the above might seem like resorting to old school, motherhood statements. We would argue they are the basis on which a newly, democratically elected President and his administration should build and strive for stronger and more developed Ukraine, including being Smartphone savvy. The suggestion is to revisit recalibrate and readjust, where necessary. in the second week. This may assist in clearing the road for a succesful Presidency which will be remembered not only for its innovation, but for acknowledging and recognition of our past, respecting accepted values which gave the President the opportunity to be democratically elected to allow him to live out his vision for Ukraine. Stefan Romaniw OAM Chairman

ОГЛЯД ПЕРШОГО ТИЖНЯ ПРЕЗИДЕНСТВА – ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ З ДРУГОГО ТИЖНЯ

(австралійська перспектива – або перспектива здалека) Коли будь-хто обирається на високу посаду, всі мають до такої людини великі очікування. Відповідно високопосадовцю треба мати власне бачення, виявляти свою позицію щодо будь-яких змін і реформ, які покращать поточний стан справ. Обрання переважною більшістю приносить з собою адреналін і хвилювання. Поруч з тим, беручи на себе роль лідера, потрібно розуміти: - не варто починати історію із себе, перекреслюючи все, що було зроблено раніше; - потрібно зробити свій позитивний внесок, і потім залишити справи в кращому стані, ніж це було до тебе. Із цією метою Союз українських організацій Австралії (СУОА), організація, що об’єднує українське організоване життя в Австралії, пропонує наступні коментарі стосовно першого тижня президентства Володимира Зеленського. СУОА послала Президентові Зеленському повідомлення про визнання його перемоги, побажавши йому успіхів і стверджуючи, що волю народу слід поважати за будь-яких умов. Наша організація запропонувала Володимирові Зеленському свою підтримку: • у забезпеченні та дотриманні всіх політичних прав і свобод; • у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України; • визнаючи державний статус української мови; • у зміцненні досягнень декомунізації та українізації; • визнаючи, що Росія зараз виступає агресором і небезпечним ворогом; • на шляху до членства в Європейському Союзі й НАТО. СУОА буде підтримувати всі ці та інші ініціативи, які будуть стимулювати зміцнення української державності та національної ідентичності. Адже на всіх нас, як сказав Президент Зеленський, покладено обов'язок вносити вклад в розбудову сильної України. Українська громада Австралії пишається тим, що перебуваючи на відстані 20 000 км, вона виступає частиною процесу державного будівництва на своїй історичній батьківщині. Ми вважаємо, що Президент Зеленський має чітко і однозначно висловити своє бачення поточних подій, також презентувати дорожню карту для всього терміну свого перебування на найвищій державній посаді. Адже саме президентство – це не особиста, а громадська і політична справа. Мова йде про один з найважливіших владних інститутів країни. Тому для цілого українського суспільства важливо зрозуміти, кому він служить. Промова на інавгурації минулого понеділка мала неоднозначну реакцію. Перша частина виступу, що закликає до єдності, відповідальності, зміни мислення, була важливою. Це був виклик до всього народу: “Ми разом мусимо нести відповідальність - незалежно від того, хто який паспорт має на руках”. Фактично всі 65 мільйонів українців були запрошені до участі в розбудові держави. Друга частина виступу, з негативними коментарями на адресу попереднього керівництва державою, закликами до відставки Кабінету Міністрів та розпуску Парламенту, виглядала дещо різкою. Адже ці заклики та оцінки могли би бути висловлені пізніше, не обов’язково під час інавгураційної промови. Протягом першого тижня ми були свідками: • деяких сумнівних призначень до керівництва Адміністрації Президента; • закликів до змін виборчого законодавства, що насправді суперечили пізніше внесеному Президентом і відхиленому Верховною Радою законопроекту; • неправомірного з погляду конституційного права розпуску Парламенту; • незрозумілого під час війни заклику до референдуму про майбутні стосунки з Росією; • офіційної промови Президента на ІТ форумі російською мовою з такими ж неприйнятними лайливими висловами; Це лише деякі з питань, що ніяк не заспокоїли багатьох українців у перший тиждень нової президентської каденції. Навпаки, вони відразу почали поляризувати націю. Далі ми стали свідками: • петиції про відсторонення Президента (понад 50 000 підписантів протягом кількох днів; • петиції про відсторонення голови АП – знову понад 50 000 підписантів; • позов від народних депутатів до Конституційного суду; • розслідування про правомірність призначення голови АП. Деякі питання, як-от про подвійне громадянство, потребують спеціального обговорення. Велику тривогу про можливість проросійського реваншу викликає факт повернення в Україну олігархів та функціонерів часів режиму Януковича. Останніми роками Україна надихала багатьох у всьому світі з погляду боротьби за демократичні цінності. Зокрема, останні президентські вибори стали зразковими з погляду прозорості та дотримання законодавства. Пане Президенте, звичайно, що ніколи не можна задовольнити всіх, але краще, щоб народ працювами з Вами, а не проти Вас. Медовий місяць не триватиме дуже довго – Ви можете запитати про це у недавнього Президента Петра Порошенка. 65 000 000 українців всього світу в єдиному та стратегічному альянсі можуть зробити Україну великою державою та показати світові, як можна здійснити позитивні суспільні зміни. Яскравим прикладом виступає реформа охорони здоров’я, яку здійснює д-р Уляна Супрун та її команда. Показово, що про зміну філософії мислення натякав у перший тиждень своєї роботи Президент Володимир Зеленський, а також заступник міністра охорони здоров’я Станіслав Лінчевський, коли ми недавно приймали його в Австралії. Бачимо прогрес в галузі освіти та науки – знову зміна у філософії. Ми вважаємо, що всі українські політичні сили, представники уряду, громадянського суспільства повинні вчитися працювати по-новому. Гасло «Україна понад усе» має бути рушійним чинником реформ у державі. Ми зобов'язані всім, хто боровся за незалежність і суверенітет України. Ми зобов'язані тим, хто пройшов через Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. Ми зобов'язані сьогодні тим, хто на фронті, і кожному з понад 13 тисяч, які загинули під час війни з росіянами на Донбасі, і ветеранам, які повернулися живими. Подальший розвиток української держави повинен спиратися на переконливі досягнення останніх п’яти років. Не можна відступати ні кроку назад. Цінності, принципи, стандарти, правові норми, до яких прийшло українське суспільство, і які були названі своєрідними червоними лініями, не можуть ставитися під сумнів. Тим більше, неможливим є повернення будь-яких російських впливів. Дехто буде аргументувати, що вищезазначені твердження належать до політики старої школи. Ми стверджуємо, що вони є основою, на якій новий демократично обраний Президент і його Адміністрація повинні будувати сильну незалежну Україну. Наша пропозиція: повторно перевірити дещо з першого тижня та відрегулювати, де це необхідно, протягом другого тижня. Такий виважений підхід може допомогти очистити дорогу для успішного президентства, що запам'ятається не тільки новаторством, але й визнанням нашого минулого. Також повагою до прийнятих політичних цінностей, які дали новому Президентові можливість бути демократично обраним, щоб реалізувати власну візію України. Стефан Романів Голова

Олег Короташ: "Пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками"

ph: Olga Soshenko - Наше знайомство відбулося під час презентації Вашої нової збірки поезій «Бордель для військових» у Львові. Така екстравагантна назва чим зумовлена? Так ми і живемо екстравагантно. Тим паче, коли моя країна стала для Європи новими Фермопілами. Прошу розуміти, що у часі війни для поета найважчий вибір – між літературою і служінням людям. Або форма, або зміст. У християнській традиції Ісуса розіпнув не вершник Понтій Пілат, а цивільне населення захопленої римлянами Юдеї, яке не могло прийняти пацифізм та ідею любові до усіх, навіть до окупантів… Війна складна: повії працюють медсестрами, а священики – капеланами. Чому так? Люди. Нагадаю з історії, що пересувні борделі були частиною армійського обозу. Гадаю, що назва моєї книжки поєднує історію давніх військових походів з християнською традицією прощення. - Ви член Національної спілки письменників України з дуже молодого віку, якщо не помиляюся, з 21-го року. З якого віку Ви почали писати? Чи це Ваш спосіб висловлюватися? Ви пишете, коли хочете щось сказати? Коли не хочете з ніким говорити? Якщо дозволите, як виглядає сам процес творіння? Для мене поезія – не симфонія, а радше камінь з якого треба відлущувати усе зайве. Я тоді сильно візуалізую, достоту у своєрідний спосіб. У голові починають обертатися якісь архітектурні форми типу пірамід, колон тощо, обов’язково світлого чи жовтуватого кольору. Писати я почав раптово, у тринадцять років під час навчання у школі. Чи хочу як поет щось сказати людям? Ні, це не найкраща мотивація для творчості. Я радше – уважний слухач, а текст допомагає мислити. - Ви відноситеся до літературного покоління дев'ятдесятників і, наскільки я знаю, зовсім не були пасивним споглядачем. Що з тих доленосних для України та українців років Вам найбільше запам'яталося? Світова дипломатія – це монструозна потвора, котрій для обертання голови у правильному напрямку потрібне століття. Коли Альфред Розенберг висловлювався за створення незалежної Української держави, німцям йшлося не про зміцнення слов’янської держави, їм потрібно було послаблювати Російську імперію шляхом відокремлення самостійних етносів. Сьогодні світові також не йдеться про добробут України, потрібно ослабити Москву, де аншлюс Криму – додатковий головний біль у Середземноморському регіоні. Я переконаний, що ці проблеми зачіпають і Грецію. - Рівно 100 років тому світ знову розмірковував, чи йому потрібне існування незалежної країни – України. Таке враження, що нічого не змінилося, нині відбувається щось аналогічне, хоча українська нація пережила за останнє століття надто багато. На Вашу думку, світ, нарешті, переконався, що Україні – бути? Над цим питанням думав, коли розбирався у собі: хто я, поет, але який громадянин? Націоналіст чи космополіт? Чому відбуваються війни? Чому перемагає зло? У якомусь моменті дійшов висновку, що об’єднання людства в єдину цивілізаційну модель дасть змогу вижити і працювати для розвитку високого інтелекту, який дбатиме про збереження кожного окремого етносу, як вкрай важливої планетарної ланки. Доки людство розділене – триватиме війна за виживання, сильніші народи поглинатимуть слабші, і мови, і культуру. - Багато поетів в своїй творчості звертаються до давньогрецької міфології. З українських великими поціновувачами були, зокрема, Іван Франко та Леся Українка. Ваше звернення до античних міфів є абсолютно унікальним, несподіваним, швидше за все, без жодних аналогів. Для мене особисто — це те, що заінтригувало з першого дотику до Вашої творчості. Розкажіть будь ласка — це чийсь вплив, гарні знання, особливе ставлення? Дякую за це запитання… Я не можу себе назвати співцем античності, якщо ми вже заговорили про українських класиків тощо. У певному сенсі – мислю грецькими культурними архетипами. Це закладено з дитинства, у якому замість казок мені розповідали легенди і міфи давньої Греції. Вочевидь аргонавти, «Іліада» та «Одіссея» для мене містять чітко фрейдистські контексти. Вже згодом я себе запитував: чому не скандинави, приміром. Відповіді не маю. Мабуть до терезів трохи доклалася і антична архітектура. - В якомусь інтерв'ю Ви в досить оригінальний спосіб висловлюєтесь щодо поняття «Глобалізації як сучасної форми нацизму». Поясніть будь ласка, що Ви вкладаєте в нього? Навряд чи я належу до антиглобалістів. Але дуже хочу аби глобальні процеси набули людських рис, і не мали в основі війну транснаціональних корпорацій за ресурси і сфери впливу. Поки що, з того за чим спостерігаю, можу стверджувати наступне: людство самоусуватиметься від прав і свобод та добровільно широкими колонами прямуватиме до технологічних гетто, де ваша персональна ціна, як у давні часи, вимірюватиметься рабською працею на новітніх богів. - Що це? Небажання думати? Нездатність протистояти? Шлях найменшого спротиву – бути як всі? Я б це назвав елементарною соціологією. Можливо, так влаштоване суспільство. Ми не можемо пояснити – чому одні народжуються з покликанням до медицини, інші до поезії, а треті мають хист до генної інженерії чи архітектури. Вочевидь пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками. - Ви – метафізичний поет? Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має кілька значень, все ж, якщо спробувати коротко окреслити – це форма світорозуміння, метод пізнання. Що Ви вкладаєте в це поняття? Поезія ремесло одержимих. І замикати творчість в рамки окремого стилю, жанру чи філософії надто скучно. Зрозуміло, що за світосприйняттям ви можете бути метафізиком. Звідси мій формальний атеїзм, очікування сингулярного стрибка та сумніви щодо доцільності випускати жорстоку цивілізацію людей за межі Сонячної системи. Гадаю, що метафізика – це зріла форма духовності. - Чи назвали би Ви себе паралельно філософом? Не знаю, можливо. - Наскільки актуальним для Вас є все те, що робиться навколо: в країні, на планеті, у Вашому вужчому оточенні — родини, друзів? Творчість, секс, екологія. Нормальні речі для розвинутої цивілізації. - Однак... 2014-ий... Війна не пройшла повз Поета. Як почуває себе Поет на війні? Що каже історичний досвід про місце поета в настільки крайньому прояві соціальної небезпеки? Я волів би не віддавати певних наказів, які віддавав будучи командиром. Я волів би не знати окремих речей, які сьогодні знаю. Поза тим стверджуватиму: Війна – це оркестрова яма поезії. Можу Вам відповісти, що для Олега Короташа – це зайвий досвід, а для української держави війна – це грандіозний шанс зробити видатний внесок у світову культуру. - Що має бути пріоритетом для людини — творчий саморозвиток, чи зв'язок з іншими особистостями? Людська популяція явище соціальне, де аби вижити треба перебувати у зграї. Саморозвиток дає змогу інтелектові не стати жертвою інстинктів натовпу. Обирайте. - Психопатологія натовпу, як сказав би Микола Сядристий. Чи на неї впливає Хронос (з гр. Χρόνος – час)? Прошу не звинувачувати мене у сексизмі, але натовп, етнос, нація – містять чітко фемінні риси. Натомість лідер, пастир, провідник – се чоловік, сила, дух і фалос. У певному сенсі ми усі є тваринами, де лідер керує прайдом і, відповідно, запліднює самок (народ) або сім’ям, або ідеями. І це дуже добре, коли цар Леонід є воїном, здатним згуртувати спартанців, а не психопатом, як Путін, який власний народ (росіян) відправив на цивілізаційне заклання. - Чи погоджуєтеся з думкою, що кожний поет висловлює дух своєї епохи? Що загострює Ваші почуття до такої степені, щоб вони стали поезією? Що таке епоха? В Україні вона одна, в Перу – інша. Гомер і Горацій вічні, а у нас досі соцреалізм з прагненнями першості та ідолопоклонства... Ми поверхово мислимо, шукаючи кращого поета країни, замість того аби розібратися у стилістичних особливостях авторів, що робить їх унікальними для культури. Як приклад, можу назвати двох улюблених латиноамериканських виконавців у жанрі реггетон – Don Omar і Daddy Yankee, адже вони є носіями однакового музичного стилю, але працюють у різних напрямках і це робить їх друзями, а не конкурентами. - В церковних догмах суїцид це смертельний для душі гріх. Поясніть будь ласка глибше Ваше «І якийсь дивний борг за суїцид Ісуса сплачують християни». Я живу у богемному середовищі з третьосортними нормами етики. Матеріальна убогість продукує убогість світоглядну і стандартами поведінки стає принцип когось зжерти, інакше з’їдять тебе. У питанні соціальної та культурної стигматизації моя країна досі перебуває у Середньовіччі. Якщо хтось прагне звести рахунки з життям – пропоную зробити це правильно: джихад. Нащо стрибати з балкону – краще підірвіться на ворожому блокпосту. - Чи Ви плануєте завчасно? Якщо так, які Ваші плани на майбутнє? Чи є щось, чого Вам дуже бажається? Подорож. Хочу пожити в кількох країнах, вивчати культури, історію, мови. Загалом усе, що може стати поезією. - Вам потрібно пізнати Грецію. Запрошуємо! Дякую. Приїжджайте в Україну.

Розмовляла Галина Маслюк.


«ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ДОЛЮ…»

Документальна онлайн виставка (до 140-річчя від дня народження Симона Петлюри) Центральний державний архів зарубіжної україніки …Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою.                            Т. Г. Шевченко
«Революція, що почалася за Симона Петлюри, триває далі. Його епоха не закінчилася. У житті Симона Петлюри не було романтики й загадковости, не було особливих таємниць чи шукання слави. Приятелі й вороги його бачили й знали, за що він боровся, до чого прагнув і за що загинув. Однак доба Симона Петлюри, як історичної постаті, ще не відійшла в минуле. Для нас вона — нинішня сучасність. Симон Петлюра діяв під час бурі й грози великої української революції, з якою він органічно був зв’язаний, з нею й до історії ввійшов. Скільки треба часу для завершення української революції, ми не знаємо, але ми добре знаємо, що її цикл іще не довершений. Через це не цілком довершений для нас і образ Симона Петлюри. Лише майбутні покоління дадуть повну, достойну його діла і правдиву характеристику. Нам припадає менший, але конечний обов’язок: совісно зберегти й переповісти все те, що знаємо про Симона Петлюру, про його діяльність та про його добу».
                                                    (В. Іванис, «Симон Петлюра – Президент України», Торонто, 1952 р.)

Переможені, але не скорені

 

8 ΜΑΙΟΥ - ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ & ΣΥΜΦΙΛΙΩΣΗΣ ΣΤΗΝ ΑΘΗΝΑ/8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ В АФІНАХ

Пам’ятаємо - Перемагаємо! 8 травня 2019 року в рамках відзначення в Греції Дня пам’яті та примирення Посол Sergii Shutenko, співробітники Посольства спільно з головами й активом українських громад Греції, керівництвом Грецько-Української Палати і грецького духовенства провели церемонію покладання квітів на Союзницькому військовому цвинтарі Алімосу в Афінах. У заході взяв участь український політик та громадський діяч Микола Томенко. Вінки від Посольства та грецької сторони і квіти від української громади були покладені до могили українського воїна Миколи Шевеля, загиблого під час звільнення Греції від нацизму у Другій світовій війні. З публікації Embassy of Ukraine to the Hellenic Republic Представники української громади після офіційної церемонії висадили живі квіти на могилі земляка.
  https://youtu.be/AUd9b51CXO0 https://www.youtube.com/watch?v=SScL5dW7Wwo&list=PLEQYh2LlOZ28AH83XtqzhEJaxThPfXyVp&index=3&t=0s https://youtu.be/0z8OZOyxCbY https://youtu.be/k-UTgdUtVqE      

Не забуваємо, Тарасе! Шевченківські дні в Греції продовжуються

І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. В продовження Шевченківських днів у Греції,16 березня 2019 року, учні Української недільної школи, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка, та Української суботньої школи при Культурно-освітньому центрі «Берегиня» вирушили в маленьке містечко Мандра, де знаходиться пам’ятник нашого Кобзаря. Діток вже чекали працівники Посольства України в Грецькій Республіці, посол України в Греції п. Сергій Шутенко та віце-мер міста Мандри-Ідиллії п. Алексія Нарутсу. День видався напрочуд сонячним, по весняному теплим. Тому невеличкий парк наче перетворився на справжній квітник. Діти в різнобарвних вишиванках метушилися, саджаючи чорнобривці та маргаритки - улюблені квіти нашої батьківщини. Дорослі теж принесли букети кольору блакитного неба та стиглого жита. Наче часточка України примандрувала сюди, на чужину, віддаючи шану тобі, Тарасе! Посол України Сергій Шутенко звернувся до присутніх з промовою. “Ідея єдності, незалежності й державного суверенітету є головним змістом державницької ідеології будь-якого народу. Не є винятком у цьому ряду і наш український народ”, - сказав пан посол, і цитуючи слова геніального поета України “Борітеся, поборете! Вам Бог помагає!”, зазначив: “Ці рядки з Шевченкового “Кавказу” особливо пророчо й гостро прозвучали у січні 2014 року з уст 20-літнього вірменина Сергія Нігояна, який одним з перших загинув на Майдані Революції Гідності”. “Велика вдячність нашим гостинним господарям — меру Мандри-Ідиллії п. Ілоні Крієкукі, працівникам мерії, а також всім жителям міста за можливість для всіх українців в Греції зібратися разом, вклонитися Тарасу та вшанувати його пам'ять, поклавши живі квіти і прочитавши його живе пророче слово”, - сказав пан Шутенко. Тарасове слово і сьогодні кличе український народ до дії, звернулася до віце-мера Алєксії Нарутсу голова Асоціації “Українсько-Грецька Думка” Галина Маслюк, даруючи для муніципальної бібліотеки міста Мандри селекційне українсько-грецьке видання творів Тараса Шевченка та статей про його життя та творчість “Заповіт”. І український народ відгукується на заклик Кобзаря — своєю кров'ю боронить і сьогодні Батьківщину від ворога, спростовуючи в такий спосіб насаджену ворожою пропагандою думку, що України немає, - продовжила Галина Маслюк, передаючи віце-меру річний альманах “Вісник-Ангеліафорос”, в якому грецькою мовою розповідається про історію грецької громади України, а також про тисячолітні зв'язки грецького Афону з Київською Руссю. Учні суботніх шкіл і їхні найменші вихованці, дошкільнята, розповіли вірші про Шевченка, прочитали його поезії та заспівали пісень на його слова. Було дуже гарно та затишно. Ніхто не спішив розходитися. Як у Шевченковій поезії — лунала українська пісня. А блакитне небо Еллади наче обіймало всю нашу українську родину. Спасибі тобі, Тарасе! Чи є що краще, лучше в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити?

Вікторія Тимчишин, вчителька молодших класів Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка”. Світлини Олени Маснєвої, Галини Борик, Вікторії Тимчишин.