Вітання з 25-річчям Незалежності України

Любі співвітчизники, друзі, колеги, однодумці! Товариство "Українсько-Грецька Думка" щиро вітає з 25-річчям Незалежності України.
Незалежність - символ нашої нації. Нехай кожний день Вашого життя буде сповнений теплом, радістю і новими здобутками, а Ваші добрі справи примножать славу рідної України. І на оновленій землі Врага не буде, супостата. А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Т. Г. Шевченко З Днем Незалежності

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В ГРЕЦІЇ

DSC01837 День, що отримав назву Дня пам’яті жертв голодоморів, щорічно припадає на четверту суботу листопада, коли українці по всьому світу запалюють на підвіконнях своїх домівок Свічку Пам’яті за мільйонами безневинних жертв цинічно спланованого тоталітарним радянським режимом штучного Голодомору в Україні. Цього року День пам’яті припадав на 28 листопада і з самого ранку вихованці, вчителі, батьки та гості української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» розпочали свій день з вранішньої молитви в пам’ять мільйонних жертв українського народу. Молитву провів священик парафії УГКЦ Св. Миколая о. Орест Козак. Вчителька молодшої школи Вікторія Тимчишин, яка підготувала та вела захід, розповіла присутнім про страхітливі події 1932-33 рр. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування призвела до вбивства мільйонів селян. Радянська влада водночас здійснювала експорт зерна за кордон, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі приречених на голодне вимирання українських територій, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих із-за кордону. За різними оцінками число жертв сягало від 3-ьох до 7-ми мільйонів. А тим часом світ замовчував цей жахливий злочин. Пані Вікторія назвала 24 країни, які офіційно визнали Голодомор геноцидом Українського народу, розповіла про встановлення довгоочікуваного Меморіалу жертвам Голодомору у Вашингтоні і пояснила дітям, чому важливо вшановувати цю дату і ніколи про неї не забувати. Отець Орест наголосив дітям, зокрема, що не можна викидати жодної крихти хліба, тому що вона може спасти життя тим, кому може і сьогодні її бракує, як багато людей доклали зусиль до того, щоб цей злочин проти українського народу було визнано Геноцидом і як багато людей загубили життя, намагаючись донести людям правду про цю трагедію. В свою чергу, голова товариства Галина Маслюк розповіла про зусилля, докладені українською громадою Греції задля визнання Великого Голоду 1932-33 рр. в Україні геноцидом українського народу грецьким урядом. Щороку матеріали про Голодомор англійською, французькою та грецькою мовою поширюються в грецькому суспільстві з метою його інформування. Грецький дослідник геноциду Нікос Лігерос зазначав, що «доки продовжується геноцид пам’яті, продовжується геноцид народу», - зазначила пані Маслюк, вказуючи на те, що сьогодні в Україні знову безневинно вмирають люди, і закликаючи молоде покоління українців у Греції продовжити розпочату батьками справу. Ми повинні добиватися, щоб увесь світ визнав Голодомор 1932-33 рр. Геноцидом українського народу, тому що втрати цієї трагедії є надто великими, адже ми не тільки рахуємо мільйони загиблих людей, дітей, ми рахуємо і мільйони ненароджених українців. *** 28 листопада 2015 р. у Церкві Святої Трійці в Афінах відбулася панахида за жертвами Великого Голоду в Україні, яка була відслужена парохом української церковної громади Греції о. Орестом Козаком. У панахиді взяли участь Посол України в Грецькій Республіці Володимир Шкуров, колектив Посольства спільно з українською громадою. Український церковний хор виконав журливу пісню Богдана Лепкого «Журавлі», а вихованка української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Христина Пападопулю продекламувала вірш «Голодомор». Галина МАСЛЮК. Світлини Яни ГОНЧАР. DSC01831  DSC01837 DSC01838  DSC01849DSC01842DSC01830DSC01840  DSC01853 DSC01864 DSC01866 DSC01869 DSC01785 DSC01791 DSC01792 DSC01796 DSC01798 DSC01808 DSC01813
Holodomor 2013

ЗРОНІТЬ СЛЬОЗУ І ХАЙ НЕ ГАСНЕ СВІЧКА...

Holodomor 2013 9Карту України з чорними кордонами областей, де вирував Голодомор, створили під керуванням вчительки п. Оксани Басенко-Кисилиці учні 3-4-их класів. Пізніше, під час основного заходу, учні молодшої школи виставлять на власноруч створеній карті рідної України чорні хрестики пам'яті. Бо вони вже добре знають, що в Україні 1932-1933 років дітки вмирали від голоду і їхні місця за партами залишилися порожніми...

Збудуймо пам'яті негаснучий собор

Holodomor 2013 7Захід розпочався вступним словом директорки школи пані Наталі Басенко, яка наголосила, що сьогодні – час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося? Сміливішає пам'ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписати історію. Але з пам'яттю народу нічого не вдієш. Її слово підхопили старші учні. У своїх виступах діти запевнили, що пам'ять про мільйони невинних людей, що були без жалю винищені Голодомором – не вмирає. Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисно сплановане винищення Голодом. Влада забрала у людей все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25.000 чоловік, щогодини – 1.000, щохвилини – 17. Holodomor 2013 20Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7-ми до 10-ти мільйонів людських життів. Holodomor 2013 4Пам'яті замучених Голодом отець Василь Лило відслужив панахиду. Урочисто прибрана кімната наповнюється вогниками у руках дітей. Священик звертається до присутніх з Божим словом і просить згадати у наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час Голодомору. Пам'ятати про тих, хто недожив. Пам'ятати тих, хто недолюбив. Пам'ятати про живих і ненароджених. Згадуючи одного – пам'ятаймо про мільйони. Просить всіх разом звернутися до нашої історії, і вийти після цього духовно чистішими, мудрішими. Нехай у мільйонах маленьких вогників згорить страшний спадок Голодомору. Нехай шлях у майбутнє буде прямим і світлим. Щоб шлях у майбутнє був чистим, продовжує голова товариства пані Галина Маслюк, ми повинні пам'ятати, що Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років двадцятого століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Хай пам'ять про усіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави,Holodomor 2013 11 на власній землі. «Ви, молоде покоління українців у Греції, повинні відчувати себе частинкою української діаспори, великої української родини, як ми ще називаємо світове українство. І так як українська діаспора протягом довгих десятиліть радянського нашестя розповідала світу правду про страшне лихо нашого народу – штучний Голод 1932-33 років на родючих чорноземах Батьківщини, зберігати та вшановувати пам'ять про невинно загиблих. Доки існує ґеноцид пам'яті – продовжується ґеноцид народу, - наголосила п. Маслюк, - отже наше з вами завдання будь-якою ціною добиватися визнання Великого Голоду ґеноцидом українського народу». Holodomor 2013 10Пані Галина повідомила, що в Україні та за її межами розпочалася кампанія написання послань до поколінь, які матимуть обов'язок відзначати соті роковини Голодомору. Напередодні відзначення 80-их роковин Голодомору-Ґеноциду по всій Україні та в діаспорі писатимуть листи-звернення до нащадків. Зібрані листи стануть окремим томом Національної книги пам'яті. Запросила усіх присутніх взяти участь у цій кампанії, залишивши на приготовленому з цього приводу банері свої послання. Учні закінчили виховний захід словами О. Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих», - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу. Мільйони людей, які загинули голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо Українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас - бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Що б голоду не знали люди вічно.

Ганна ПАВЛЮК, світлини Оксани ЧАУС.

Holodomor 2013 14

Lygeros 2013 banner

Holodomor 2013 12

Holodomor 2013 28Holodomor 2013 29Holodomor 2013 35Holodomor 2013 32Holodomor 2013 33Holodomor 2013 34

Holodomor 2013 19


Holodomor shkola 1

ЗЕРНЯТКА ПАМ’ЯТІ І НАДІЇ У СКАРБНИЧЦІ ДИТЯЧОГО СЕРЦЯ

«Хліб – це наше найдорожче багатство, життєдайний символ рідної землі», - так розпочала урок вчителька, підводячи дітей до висновку, яку велику роль відіграє маленька скибочка хліба у житті людини. Що таке життя? Чи мають право інші люди вирішувати за наше життя, – ставила проблемні питання п. Вікторія, даючи таким чином можливість учням поміркувати і оцінити найважливіші цінності особистості, людської гідності. Вчителька у доступній формі розповіла маленьким школярам про страшні картини голоду в Україні, звертаючи особливу увагу на маленьких жертв голоду – дітей, які замість теплого материнського молочка, ласкавої усмішки зустріли велику чорну безодню - смерть. «Вони так хотіли жити, радіти сонечку і квітам, бігати по шовковій зеленій травичці, радіти життю. Замість того знесилені від голоду, жалібно відкриваючи маленькі ротики, просили їсти, та не було що... Злі люди вирішили за всіх нас, українців, що ми не повинні жити, що українська нація не повинна існувати. Забирали все, що було в домі: пів бурячка, жменьку полови, гнилу картоплину… Тільки один Бог допомагав дітям Голодомору, беручи їх на небо вже ангеликами», – говорила пані Вікторія, із сумом розповідаючи і показуючи учням, як виживали українці у тих важких умовах, як вміло поєднували вони «продукти матінки природи» для того, щоб не зламатися, вижити, зберегти нашу українську націю.

На уроці всі ознайомилися із новою збіркою художніх творів про Голодомор для дітей «Зернятко надії», яка вперше вийшла вHolodomor shkola 5 Україні. Обговорили оповідання Анни-Марії Волосацької «Страшний сон», підвели підсумок, що де страва, там і Бог, що потрібно допомагати тим, хто цього потребує; прочитали молитву-подяку Господу за «наш повсякденний хліб».

«Діти, що ми можемо зробити для тих, що померли від голоду?» - запитала учнів вчителька Ольга Стасишин, підводячи їх до розуміння, що ми повинні пам’ятати їх, бо вбиті Голодомором загинуть без нашої пам’яті.

Вчителі та учні під мелодію пісні «Свіча» у виконанні Оксани Білозір пов’язали по одній чорній стрічці на дерево пам’яті, щоб його коріння глибоко вкоренило у наші серця віру і пам'ять про жертви Голодомору, а також під керівництвом пані Вікторії хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. Дитячі головки жалібно похилилися у скорботній тиші, поклали ще одне зернятко пам’яті у скарбнички своїх сердець. Всі присутні на уроці взяли із собою по одній скибочці пісного хліба – як символ пам’яті про минуле і надії на майбутнє, майбутнє, багате піснею і хлібом.

«Український народ - це сильна і розумна нація, і тому, як не протистояли злі сили, проте українці витримали, вижили і продовжили славний хліборобський рід, славні і надзвичайно глибокі культурні традиції», - розповідала дітям Оля Стасишин, вселяючи в їх серця віру в майбутнє української нації та всього людства. Саме НАМ належить далі нести ті знання крізь віки. Аби ми не загубилися на такій великій планеті Земля, аби могли протистояти нищенню нашої нації, природи та культури, бо наше життя належить тільки нам.

Оля СТАСИШИН, вчителька української недільної школи.
 
Світлини Галини МАСЛЮК.
Holodomor shkola 2Holodomor shkola 4Holodomor 2011 11

Holodomor-Malakasa 1

26 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Так в українській недільній школі при Товаристві української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка» в старшій школі пройшов урок пам'яті «Страта голодом українського народу», проведений вчителем історії Аллою Лобач.

Holodomor posolstvo 2В суботу, о 10 годині ранку в посольстві України в Грецькій Республіці зібралися працівники посольства, представники українського духовенства, української громади в Греції. Священики української православної церкви о. Василь Лило та української греко-католицької церкви о. Тарас Когут відслужили панахиду за невинно загиблими та ненародженими душами від страшної кари Голодомору в Україні 1932-33 рр. Із закликом пам’ятати про цей важкий злочин проти людства звернувся до присутніх о. Василь Лило. Посол України Володимир Шкуров у своєму слові зазначив, що в цей день в Україні та в цілому світі проходять заходи вшанування пам’яті жертв цієї сумної для української, але й інших постраждалих націй події. Пан посол, зокрема, зазначив, що з 2006 р. в Україні діє закон, згідно якого Голодомор 1932-33 рр. визнається ґеноцидом українського народу, а українські вчені провели за роки незалежності суттєві дослідження для кращого розуміння того, що відбулося в ті роки в Україні.

В неділю, 27 листопада, об 11.30 панахида за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні відбулася також в храмі Живоносного джерела в Малакасі. Панахиду відслужив о. Василь Лило, який звернувся до мирян зі словами про те, що наш святий обов’язок пам'ятати про трагедію Голодомору 1932-33 рр. з тим, щоб вона ніколи не повторилася, про дітей, які не народилися, про те, як систематично нищили українську націю. Отець наголосив, що за нашу з вами незалежність заплатили невинно померлі люди. І єдине, що ми можемо робити, - це ніколи не забувати про страшні сторінки нашої історії, і молитися за невинні душі наших предків. Ми є християнським народом. До цієї пам'яті нас закликає християнське сумління. В єдину молитву злилися голоси українців Греції, які щиро молилися за страшні втрати українського народу від спровокованого злочинним радянським режимом голоду на родючих чорноземах нашої Батьківщини. В єдине полум’я злилися мільйони запалених українцями в усьому світі свічок Пам’яті. Доки ми пам’ятаємо, світ визнаватиме найстрашніший злочин проти людства, скоєний проти Українців у минулому столітті. Участь у панахиді взяв радник посла України в Греції Ілля Олійник.

27 листопада панахида за жертвами Великого Голоду 1932-33 рр. відбулася також в греко-католицькій церкві Св. Трійці в Афінах. Участь у панахиді взяв Надзвичайний та Повноважний посол України в Греції Володимир Шкуров.

Оксана НАКОНЕЧНА, Галина МАСЛЮК.

Світлини Олени ГАЛУШКИ, Сотіріса КОТЗЕЯННІДІСА.

Holodomor-Malakasa 2Holodomor-Malakasa 3Holodomor-Malakasa 4Holodomor-Malakasa 5Holodomor 2011 1


AgTriada_1

ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ ВШАНУВАЛИ В ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ В АФІНАХ

AgTriada_3У свою чергу екзарх ГКЦ владика Дімітріос впевнено засудив геноцид українців як злочин проти людства. Цю велику трагедію українського народу не можна замовчувати, наголосив він, відмітивши необхідність систематичного вшанування пам’яті загиблих. Владика відзначив велику кількість людей в церкві і висловив задоволення присутністю дітей. Участь дітей у таких заходах допомагає їм рости людянішими, сприйнятливішими до чужого болю, стати хорошими християнами.

Після концерту-реквієму у виконанні церковного хору та поетичних композицій за участю дітей українських шкіл, о. Тарас подякував усім присутнім, зокрема, представникам посольства України, українських громадських організацій за те, що відгукнулися на заклик і взяли участь у заході.

Після завершення всі присутні мали можливість переглянути в подвір’ї церкви уривок фільму про Голодомор, невелику фотовиставку та долучити свою свічку до символічного хреста, що сформувався перед сходами до храму. Під час панахиди в церкві Св. Трійці горіла також «Свічка моління», запалена 19 червня ц.р. перед Меморіалом жертвам Голодомору в Києві під час акції Світового Конґресу Українців «Не дамо згасити свічу пам’яті».

Світлини Олени Галушки та Галини Маслюк.

AgTriada_2 AgTriada_6 AgTriada_5 AgTriada_4 AgTriada_7
Посол України В. Шкуров (праворуч) та радник посла І. Олійник з дружинами. Посол України В. Шкуров. Український священик о. Тарас Когут.

Malakasa_1

«СВІЧКА МОЛІННЯ» ЗАПАЛАЛА У ХРАМІ ЖИВОНОСНОГО ДЖЕРЕЛА В МАЛАКАСІ

Malakasa_2Вишитий український рушник, скромна хлібина та плакуча свічка - саме біля цих атрибутів, скорботно схиливши голови та уважно прислухаючись до слів священика, зібрались парафіяни, діти, вчителі та батьки української недільної школи при Товаристві української ідаспори у Греції "Українсько-грецька думка", завідувач консульським відділом Посольства України в Греції п. Ігор Повзик, приєднуючись до заходів, що одночасно проводяться в багатьох країнах світу, вшановуючи 77-му річницю однієї з найстрашніших трагедій ХХ століття, яка випала на долю українського народу.

Malakasa_3Це найменше, що ми можемо зробити для невинно "убієнних"-запалити свічку пам’яті у своїх серцях і донести її до майбутніх поколінь. Без пам’яті, справедливості, без відстоювання праведних істин немає нації, немає держави і саме цьому ми повинні навчати наших дітей, майбутнє України, в якому куточку світу вони би не народилися.

Олена Умриш.
Світлини Олени Умриш.

Shkola_molodsha_5

ПЕКЛИ ХЛІБ, ЩОБ ЖОДНА ДИТИНА НЕ ГОЛОДУВАЛА

«Забрали все. В українських оселях не залишилось ані кусочка хліба. Людей турбувало тільки одне: як вижити? Як врятувати свої дітей від голоду?, - розповідала учням заступник директора школи п. Вікторія Юрина. Вона не тільки доступно розповіла українській малечі, як боролись українці з голодом у тодішніх важких умовах, але залучила всіх учнів до спільної роботи над випіканням хліба Голодомору, даючи можливість кожній дитині в такий спосіб відчути, сприйняти своїм дитячим серцем страшні картини катастрофи рідної землі. Допомагаючи п. Вікторії учні замісили хліб Голодомору, порівняли смак звичайного чорного хліба, вдало випеченого для них вчителькою четвертого класу п. Ольгою Стасишин, зі смаком тодішнього «голодного» хліба. Кожний поніс додому, щоб поділитися враженнями і спекти разом з мамою і татом два хлібці – простий і пісний чорний з кропивою, щоб жодна дитина в світі не пізнала більше, що таке Голод. Розчулені побаченим і почутим про Голодомор в Україні, діти взялися малювати. В основному, на малюнках був Хліб.

«Хліб святий, бережіть його», - розповідала вчителька п. Наталя Царенко, намагаючись передати істину життя найменшим вихованцям школи. «Без хліба немає існування!», - зробили висновок діти.

Учні і вчителі початкових класів у присутності директора школи п. Оксани Наконечної, голови Товариства «Українсько-грецька думка» п. Галини Маслюк, радника посла України в Греції п. Ганни Тищенко, взявшись за руки, сформували живий ланцюжок і так, всі разом, запалили «Свічку Моління». За закликом п. Вікторії завмерли в тиші, вшанувавши пам'ять загиблих своєю першою в житті «хвилиною мовчання».

Шануйте хліб, бережіть і плекайте волю, не забувайте тих, хто загинув лише тому, що був українцем. Пам’ятайте, хто цурається історії свого народу, зраджує свою душу, свою мову, свою пам'ять і гідність, приречений на забуття.

Ольга Стасишин, вчителька четвертого класу української недільної школи при Товаристві.

Світлини Ольги Стасишин.

Shkola_molodsha_1 Shkola_molodsha_2 Shkola_molodsha_4 Shkola_molodsha_3 Shkola_mol_6 Shkola_molodsha_7
Всі допомагають
вчительці Вікторії
Юрині замісити хліб.
Першокласниця Марія
Вахулович готова
пекти хліб.
Неля Юрина
намалювала свій
окраєць хліба.
Вчителі молодшої школи
О. Стасишин, Н. Царенко,
Г. Марущак, В. Юрина
(зліва направо).
Г. Тищенко, Г. Маслюк,
В. Юрина (зліва направо).
Денис Підгаєцький
та Марія Умриш
виконали завдання.

Svichka_27.11.2010_Desktop_Resolution

УКРАЇНЦІ ГРЕЦІЇ ПАМ’ЯТАЮТЬ!

Учень 11-го класу Ярослав Пришляк підготував для присутніх розповідь про письменників діаспори, які не боялися в заборонені часи відкрити завісу брехні Радянського Союзу. Так, романи Уласа Самчука «Марія» та Василя Барки «Жовтий князь» яскраво описують події того часу. Події, які були описані не в газетах «Правда», а занотовані з вуст людей, що помирали з голоду. Стало традицією щороку виставку книг про Голодомор, зібраних протягом багатьох років у бібліотеці товариства «Українсько-грецька думка», поповнювати останніми виданнями, що вийшли в Україні та діаспорі, а п. Оксана Наконечна, директор школи та вчителька української мови та літератури при нагоді зазначила, що цього року згадані твори вилучено з обов’язкової шкільної програми 11-го класу і перенесено для самостійного опрацювання. На попередньому уроці української мови всі старшокласники написали диктант «Трагедія Голодомору» за Борисом Олійником. Вражаючі слова талановитого сина України запали дітям в душу: «Моторошний парадокс: вмирали саме на всеплодючих чорноземах української житниці, вмирали серед поля, на шляхах, у холодних хатах, помирали сім’ями і поодинці, вилягали роди і села.

Голод забрав кращих з нашого роду. Тих, хто за шмат насущного не стежив і не доносив на брата, хто не пішов виривати останній окраєць з голодних дитячих ротів, хто не вмів торгувати святинями, спекулювати, красти, аби вижити самому.

Сьогодні ми помудріли. Синівським оком оглянули трагічне поле нашої минувшини і відчули нестерпну потребу сплатити борги за літа давні».

З розповіддю про визначну роль української діаспори в питанні визнання Голодомору геноцидом українського народу світовим співтовариством звернулася до присутніх голова товариства п. Г. Маслюк. Коротко познайомивши дітей з структурою українських громадських організацій Европи та світу, які в свою чергу об’єднуються в такі надбудови як Европейський та Світовий Конґреси Українців, п. Маслюк пояснила дітям наскільки важлива для світового українства організована діяльність цих структур та наголосила на успіхах, досягнутих, зокрема, в питанні визнання геноциду. Керівник української громади зупинилася також на позиції нинішньої влади України до цього болючого для українців питання та закликала старшокласників підписати електронну листівку до Президента з проханням спростувати свою заяву про заперечення Голодомору 1932-33 рр. як геноциду. Сьогодні наше завдання як дорослих, запалити Свічку пам’яті у ваших серцях, щоб ви ніколи не забули про цей злочин проти свого народу і продовжили нашу справу, додала на закінчення п. Маслюк.

П. Ганна Тищенко в свою чергу поділилася з дітьми, що трагедія торкнулася безпосередньо її родини, про розповіді власних бабусь та дідусів та пояснила причини здійснення цього акту, спрямованого проти українського народу, через заплановану індустріалізацію Радянського Союзу будь якою ціною. Найважливіше, зазначила п. Тищенко, щоб ви завжди про це пам’ятали і щоб ця страшна трагедія ніколи не повторилася.

На заключення учні старшої школи переглянули фільм «The Soviet Story». Зосереджені, серйозні, спрямовані на екран погляди, справили справжнє враження на присутніх вчителів старшої школи пп. Жанну Ворощук, Аллу Лобач та Оксану Наконечну, які не зробили жодного зауваження своїм зазвичай гамірним учням.

Висновок є обнадійливим – молоді українці Греції відчувають себе УКРАЇНЦЯМИ і прийдуть достойною зміною своїм батькам. Урок вивчено. Мільйони полеглих від Голоду на «всеплодючих чорноземах української житниці» знають, за їх право вважатися полеглими від цинічно запланованого і бездушно здійсненого Штучного Голоду 1932-33 рр. бореться і нове покоління українців.

Україна пам’ятає – Світ визнає!

Hol_Shkola-Litia_Desktop_Resolution Hol_shkola_Desktop_Resolution Hol_shkola_starshoklasnyky_Desktop_Resolution Hol_shkola_Tyschenko_Desktop_Resolution Hol_shkola_11kl
Отці Василь Лило
(ліворуч) та Михайло
Юрина.
Радник Посла
п. Г. Тищенко
звертається до
старшокласників.
Ярослав Пришляк
розповідає про
письменників діаспори.

В Посольстві України відмітили Голодомор

Hol_posolstvo_Desktop_Resolution27 листопада о 16 год. представники української громади були запрошені до Посольства України в Грецькій Республіці з тим, щоб спільно з представниками української дипломатичної установи схилити голови в пам’ять за мільйонами загиблих в роки Великого Голоду 1932-33 рр. На будівлі посольства бло приспущено національний прапор України. Відбулася Літія, яку провели українські священики грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Юрій Золотенко. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції п. Володимир Шкуров звернувся до присутніх з промовою щодо цієї страшної трагедії українського народу. Голова товариства «Українсько-грецька думка» п. Галина Маслюк звернулася до Посла з проханням від імені українців Греції закликати уряд, Президента України дотримуватися законів України, спростувати заперечення Голодомору як геноциду на Парламентській Асамблеї ООН в квітні ц.р. і підтримати рух українців за визнання геноциду українців 1932-33 рр. іншими країнами. Голова громади зазначила також, що у відповідь на лист від посольства від 24.11.2010 щодо пропозицій до проекту Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 р. для співпраці діаспорних товариств з офіційною Україною перш за все потрібно розуміти план розвитку країни на наступні роки в баченні діючого уряду та президента, а також мати чітко окреслені рамки співпраці з українською діаспорою, чого досі не зроблено, так як Світовий Конґрес Українців досі не отримав офіційної відповіді Президента про долю меморандумів, підписаних між найосновнішою надбудовою українських організацій в світі з попередніми урядом та президентом України.

Галина Маслюк, Оксана Наконечна.
Світлини Ольги Стасишин

Svichka_molinnia-4

"Свічка моління"

та єпископ Української Автокефальної Православної Церкви Михаїл, а також ієрархи українських Svichka_molinnia-5церков та численне духовенство. Вони освятили свічки моління, які будуть запалені в пам’ять жертв Голодомору 1932-33 рр. в українських церквах і публічних місцях України та більше ніж 20 країн світу.

На важливості вшанування жертв Голодомору також наголосив директор Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

На завершення заходу президент СКУ Евген Чолій виголосив промову, в якій підкреслив, що Голодомор 1932-33 рр. є геноцидом українського народу та звернувся до присутніх з наступними словами: “Я закликаю всіх українців світу активно підтримати цей міжнародний захід своєю участю та цим самим не дозволити згасити свічку пам'яті мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-33 років в Україні. Вічна пам’ять усім жертвам Голодомору – геноциду українського народу”.

Повний текст промови президента СКУ можна прочитати на сайті СКУ: http://www.ukrainianworldcongress.org/Speeches/Holodomor19.06.2010.pdf

«Свічку моління» для українців Греції отримала голова Товариства «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк-Какку, яка взяла участь у київських заходах 19 червня.

Svichka_molinnia-2Svichka_molinnia-6Svichka_molinnia-3