Δ. Ζακοντίνος (αντιπρόεδρος ΕΛΙΣΜΕ): Το γεωπολιτικό αίνιγμα της Ευρώπης (Gr)
Αναμφίβολα η Γερμανία αποτελεί τον κύριο πυλώνα της Ε.Ε. καθότι, είναι οικονομικά ισχυρή.
Η πολιτική που κατόρθωσε να επιβάλλει στους λοιπούς ευρωπαίους εταίρους την προβάλλει ως υπερασπιστής του κοινού ευρωπαϊκού νομίσματος, (ΕΥΡΩ) παρά το γεγονός ότι από την εφαρμογή αυτής της πολιτικής δημιουργούνται δυσάρεστες καταστάσεις, απειλώντας πολλές φορές την κοινωνική ειρήνη σε πολλές Ευρωπαϊκές χώρες, ιδιαίτερα σε αυτές του Νότου.
Παράλληλα και ενώ έχει αναπτύξει σημαντική οικονομική συνεργασία με την Ρωσία, πρωτοστατεί στην επιβολή κυρώσεων εναντίον της λόγω του Ουκρανικού ζητήματος ενώ γνωρίζει την σημαντική εξάρτησή της από το Ρωσικό Φυσικό Αέριο, που τόσο χρειάζεται η οικονομία της αλλά και το γεγονός ότι σημαντικό μέρος των εξαγωγών της απορροφάται από τη Ρωσία.
Όμως μπορεί να αμφισβητείται πραγματικά η Ρωσία, όταν υπάρχει κίνδυνος να κλείσει την στρόφιγγα, που προμηθεύει αέριο όχι μόνο στη Γερμανία αλλά και σε πάρα πολλές Ευρωπαϊκές χώρες;
Οι ερμηνείες που μπορούν να δοθούν είναι πολλές ωστόσο αυτή η συμπεριφορά του Βερολίνου δείχνει ότι επιδιώκει με κάθε τρόπο, χρησιμοποιώντας ακόμη και την Ευρωπαϊκή Ένωση (π.χ. Τρίτο ενεργειακό πακέτο) να σταματήσει την εξάρτηση της Γερμανίας αλλά και της Ευρώπης από το Ρωσικό Φυσικό Αέριο, που όμως για να γίνει αυτό θα χρειασθεί να βρεθούν νέοι προμηθευτές, αλλά και να δημιουργηθούν οι κατάλληλες υποδομές.
Μια πρώτη σκέψη θα πήγαινε στην προοπτική εισαγωγών Φ.Α. από την βόρεια Αμερική αλλά αφ' ενός η παραγωγή στις ΗΠΑ από τα σχιστολιθικά πετρώματα βρίσκεται σε αρχικό στάδιο με πολλά προβλήματα στην παραγωγή και μετά βίας καλύπτει έστω και μεγάλο μέρος της εσωτερικής ζήτησης, αφ' ετέρου, η εισαγωγή Καναδικού Φ.Α. δεν είναι δυνατόν να υλοποιηθεί άμεσα, καθόσον θα πρέπει προηγουμένως να δημιουργηθούν οι κατάλληλες υποδομές για την μετατροπή του σε LNG (υγροποιημένο Φ.Α.) προκειμένου να μπορεί να μεταφερθεί στις ευρωπαϊκές αγορές, ενώ αν ληφθεί υπ' όψη και η ανάγκη απόσβεσης των απαραίτητων επενδύσεων θα διεμορφώνετο μια τιμή που μάλλον θα το καθιστούσε ασύμφορο.
Τέλος είναι πολύ αμφίβολο εάν η Γερμανία θα επιθυμούσε να αντικαταστήσει την ενεργειακή εξάρτησή της από την Ρωσία με αυτήν των ΗΠΑ-Καναδά και μάλιστα με μεγαλύτερο κόστος, δημιουργώντας παράλληλα συνθήκες να αυξηθεί και η όποια επιρροή που ασκείται πάνω της σήμερα, από τα Υπερατλαντικά οικονομικά και Στρατηγικά συμφέροντα.
Σε δεύτερη σκέψη αναγκαστικά οδηγούμεθα στο ότι ο προσανατολισμός της πρέπει να στρέφεται προς ανατολάς δηλαδή:
1. προς την Μεσόγειο, που όπως δείχνουν τα πράγματα υπάρχουν σημαντικά αποθέματα υδρογοναθράκων.
Ανεξάρτητα από το γεγονός ότι δεν έχει φανεί κανένα επίσημο ενδιαφέρον μέχρι σήμερα για την συμμετοχή της σε μελλοντική εκμετάλλευση των υδρογονανθράκων της περιοχής, ήδη και εξ αιτίας της οικονομικής κρίσης ασκεί καταλυτική επιρροή στη χώρα μας αλλά και στην Κύπρο.
Όσον αφορά στην Κύπρο, σύμφωνα με τον σύμβουλο επί γεωπολιτικών θεμάτων της ρωσικής κυβέρνησης Α. Ντούνκιν η χώρα πέρασε στον έλεγχο της Τρόικα λόγω της αδράνειας της Ρωσικής διπλωματίας κατόπιν μιας στρατηγικής αντεπιχείρησης της ατλαντικής πτέρυγας της Ρωσικής ελίτ, που συμβούλευσε τον Ρώσο πρόεδρο ΠΟΥΤΙΝ να μην αναμειχθεί στις Κυπριακές υποθέσεις και να μείνει μακριά από την Ελληνική πολιτική.
Ωστόσο η πολυπλοκότητα αυτής της γεωγραφικής περιοχής σε συνδυασμό με τις χαμηλές τιμές σήμερα, των υδρογονανθράκων μάλλον απαγορεύουν κάθε σκέψη για την οικονομική εκμετάλλευσή τους τουλάχιστον σε βραχύ ορίζοντα.
2. Στη Μέση Ανατολή
Εδώ θα μπορούσαμε να εικάσουμε ότι κύρια επιλογή της θα μπορούσε να αποτελέσει το ΙΡΑΝ όπου υπάρχει το 10% των παγκόσμιων αποθεμάτων του πετρελαίου καθώς και το 17% των παγκόσμιων αποθεμάτων Φ.Α..
Και τούτο γιατί η χώρα αυτή, μόλις βγαίνει από ένα καθεστώς 35ετούς αποκλεισμού και κυρώσεων που είχε επιβληθεί από διεθνείς δυνάμεις, πρωτοστατουσών των ΗΠΑ και του Η.Β., οι οποίες εάν θέλουν να εισέλθουν στην Ιρανική αγορά, θα πρέπει να καταβάλουν ιδιαίτερες προσπάθειες, ώστε να ξεπεραστεί η αμοιβαία καχυποψία και η παλιά έχθρα που εδράζεται και στην πολιτική των κυρώσεων και στις διαχρονικές παρεμβάσεις τους αλλά και στο αποικιοκρατικό παρελθόν τους.
Αντιθέτως η Γερμανία βρίσκεται σε πλεονεκτικότερη θέση, καθ' όσον διατηρούσε για όλη αυτήν την περίοδο έστω και υποτονικά, μια οικονομική πολιτική εμπορικών συναλλαγών, που έχει όμως και βαθιές ρίζες που έρχονται από τον 19ο αιώνα.
Ωστόσο, σε καμμία περίπτωση δεν μπορεί κανείς να παραγνωρίσει τους βαθείς δεσμούς της Ρωσίας με το ΙΡΑΝ, δεσμοί που έχουν σφυρηλατηθεί από τον χρόνο και που εδράζονται στη διαχρονική υποστήριξή του από την Ρωσία παρά την ύπαρξη διεθνών κυρώσεων εναντίον του, πράγμα για το οποίο είχε κατηγορηθεί η Ρωσία πολλάκις στο παρελθόν.
Έτσι λοιπόν, με βάση τις ιδιαίτερες σχέσεις που υφίστανται μεταξύ των, οι δύο χώρες, τον Αύγουστο 2014 προχώρησαν στην υπογραφή μνημονίων εμπορικών συναλλαγών, που αφορούν περίοδο 5 ετών σηματοδοτώντας μια απότομη εντατικοποίηση της οικονομικής συνεργασίας τους.
Η συμφωνία αυτή θέτει τα θεμέλια για μία ολοκληρωμένη συνεργασία πολλών δις $ που αφορά στο εμπόριο, του πετρελαίου, του Φ.Α, των πετροχημικών αλλά και της δημιουργίας στο Ιράν εργοστασίου λιπασμάτων.
Βέβαια στο ερώτημα που προκύπτει, πώς η Ρωσία με τα τεράστια αποθέματα πετρελαίου, να προβαίνει σε μία τέτοια εμπορική συμφωνία που να αφορά τα κατ' εξοχήν εξαγώγιμα προϊόντα της, η απάντηση που μπορεί να δοθεί, είναι μόνο μία, να επηρεάζει και να διοχετεύει την ποσότητα αυτή, σε αγορές της επιλογής της όχι μόνο διατηρώντας τες και μη επιτρέποντας την είσοδο σε νέους προμηθευτές, αλλά και ενισχύοντας την επιρροή της (ενδεχομένως να μην είναι άσχετη με αυτήν την συμφωνία η απόφαση των Σαουδαράβων να διαθέτουν το πετρέλαιό τους σε χαμηλές τιμές).
Τεκμαίρεται λοιπόν ότι σε προνομιακή θέση στην αγορά του Ιράν βρίσκεται η Ρωσία πράγμα που θέτει προς το παρόν τουλάχιστον τις Γερμανικές προσπάθειες σε δεύτερη μοίρα.
3. Ανατολική Ευρώπη, χώρες της πρώην Σοβιετικής Ένωσης.
Η γεωγραφική θέση αλλά και η μορφολογία του εδάφους της Γερμανίας που χαρακτηρίζεται από την έλλειψη φυσικών εμποδίων στα σύνορά της, την κατέστησαν διαχρονικά ανασφαλή από την εποχή της ενοποίησής το 1871 και επιθυμώντας να δημιουργήσει συνθήκες στρατηγικής διασφάλισης των εδαφών της, επανειλημμένα στο παρελθόν είχε επιχειρήσει, καταπατώντας ακόμη και διακρατικές συμφωνίες, (Γερμανο-σοβιετικό σύμφωνο, άλλως Σύμφωνο Ρίμπετροπ-Μολότωφ) να αποκτήσει ζωτικό χώρο προς ανατολάς και ιδιαίτερα επί των Ουκρανικών εδαφών χωρίς να παραγνωρίζεται και η προσπάθεια απόκτησης πλουτοπαραγωγικών πηγών.
Αναμφίβολα η ενέργεια για την ένταξη της Ουκρανίας στην Ανατολική εταιρική σχέση στα πλαίσια της Ε.Ε. συμπλέει απόλυτα με τον στρατηγικό στόχο της να αποκτήσει καταλυτική επιρροή στη χώρα αυτή αποκτώντας παράλληλα και το εφαλτήριο για το μεγάλο άλμα της προς τον Καύκασο και τις χώρες της Ευρασίας.
Αν όμως αποτελεί Στρατηγική επιλογή της Γερμανίας η επέκταση προς ανατολάς, η Γερμανική ηγεσία θα πρέπει να λαμβάνει υπόψη της τους στενούς δεσμούς της Ρωσίας και τα ζωτικά συμφέροντα που έχει με τις χώρες που αυτή συνορεύει, συμπεριλαμβανομένου και του Ιράν και που -όπως δείχνουν οι κινήσεις της- σε καμμία περίπτωση δεν πρόκειται να απεμπολήσει.
Όσον αφορά στην σημερινή κατάσταση, που επικρατεί στην Ουκρανία δεν θα πρέπει να αγνοείται και ο Πολωνικός παράγοντας, που σε συνεργασία με τις Βαλτικές χώρες κυρίως την Λιθουανία και με την προτροπή των Αγγλοσαξωνικών δυνάμεων που από την εποχή των κυβερνήσεων Μ. Θάτσερ και Ρ. Ρέηγκαν κατόρθωσαν να αποκτήσουν σημαντική επιρροή στις χώρες αυτές, προσπαθεί να επηρεάσει τις εξελίξεις στην περιοχή.
Ίσως κάποιοι να οραματίζονται την επανασύσταση του Μεγάλου Δουκάτου της Λιθουανίας το οποίο επεκτάθηκε ειρηνικά από τον 13ο αιώνα και που πέραν της Λιθουανίας περιελάμβανε εδάφη από την σημερινή Πολωνία, Λευκορωσία, Ρωσία, Ουκρανία.
Τέλος καταστράφηκε το 1795 και τα εδάφη του μοιράστηκαν μεταξύ της Ρωσίας, της Αυστρίας και της Πρωσίας.
Όσον αφορά στις επιλογές της Ουκρανικής κυβέρνησης για πολιτική και οικονομική σύμπλευση με την Ε.Ε. τα γεγονότα και η περίπλοκη κατάσταση που επικρατεί στη χώρα μάλλον δεν θα της επιτρέψουν να επιλύσει το σύνθετο πρόβλημα του κράτους με συνέπεια η αστάθεια να συνεχιστεί για χρόνια και να αποτελεί σημείο τριβής μεταξύ Ουάσιγκτον και Μόσχας.
Όμως ανεξάρτητα από τις όποιες ανησυχίες της Γερμανίας ως προς την ασφάλειά της είναι διαπιστωμένο ότι η χώρα αυτή έχει την δυνατότητα μεταποιώντας πρώτες ύλες να παράγει, βιομηχανικά αλλά και άλλα προϊόντα υψηλής τεχνολογίας αποτελεσματικά και συνεχώς, διοχετεύοντας, το μεγαλύτερο μέρος αυτής της παραγωγής εκτός από τις χώρες της Ε.Ε. σε όλη την υδρόγειο σχεδόν, που ουσιαστικά συνετέλεσε στην επίτευξη ενός υψηλού βιοτικού και πολιτιστικού επιπέδου για τους κατοίκους της χώρας αυτής.
Με βάση τα παραπάνω πρώτιστο καθήκον αλλά και στρατηγική επιλογή των Γερμανικών κυβερνήσεων αποτελεί η διατήρηση αλλά και η αύξηση του επιπέδου των εξαγωγών και αυτό τις αναγκάζει να δημιουργούν συνθήκες διατήρησης της ανταγωνιστικότητας των προϊόντων τους περιλαμβανομένης και της πολιτικής λιτότητας (agenda 2010, που αποτελεί από το έτος 2000 συμφωνία κυβέρνησης-συνδικάτων για πάγωμα των μισθών), ώστε να είναι σε θέση να διατηρούν σε αυξητική τάση το ΑΕΠ της χώρας, να μην αντιμετωπίζουν σοβαρά δημοσιονομικά ελλείμματα, να διατηρείται σταθερό το βιοτικό επίπεδο των κατοίκων, να αντιμετωπίζουν την ανεργία αλλά και το ενδεχόμενο των κοινωνικών αναταραχών.
Όμως η διατήρηση σε υψηλό επίπεδο των εξαγωγών πέρα από το πρόβλημα των υδρογονανθράκων και την απεξάρτησή της απο την προμηθεύτρια Ρωσία, εξαρτάται και από πρώτες ύλες που η Γερμανία δεν διαθέτει και για την κατανόηση του προβλήματος, αναφέρουμε ότι σύμφωνα με μια μελέτη παρελθόντων ετών που παρήγγειλε η Γερμανική κυβέρνηση και χαρακτηρίστηκε άκρως απόρρητη, τονίζεται, ότι αν η χώρα αντιμετωπίσει δυσκολίες στην εισαγωγή 5 μεταλλευμάτων που προέρχονται κυρίως από την Αφρική του νοτίου ημισφαιρίου, τότε εκατομμύρια εργαζόμενοι στους τομείς της μεταλλουργίας, του αυτοκινήτου, της αεροναυπηγικής και της ναυπηγικής θα χάσουν την δουλειά τους. (πρόκειται για το χρώμιο, το μολυβδαίνιο, το βανάδιο, τον αμίαντο, και το μαγγάνιο.)
Η Γερμανική ηγεσία σταθμίζοντας τις ανάγκες τις χώρας και τους κινδύνους, που απορρέουν από τυχόν μελλοντική έλλειψη των πρώτων υλών, πράγμα που ενδεχομένως να απειλήσει ακόμα και την ύπαρξη της, προχωρά διαχρονικά με μέθοδο, την εξάλειψη αυτής της απειλής και αφού μέσω του κοινού ευρωπαϊκού νομίσματος, κατόρθωσε να προωθήσει τα συμφέροντά της και να επιβάλει την οικονομική της πολιτική στις περισσότερες χώρες της Ευρωπαϊκής Ένωσης, προσπαθεί να βρει τον τρόπο ώστε να εδραιώσει την παρουσία της αλλά και τα συμφέροντά της στους πόρους της Μ. Ανατολής, της Αφρικής αλλά και της Μεσογείου.
Όμως δεν θα πρέπει να διαλάθει της προσοχής της Γερμανικής ηγεσίας ότι στην σημερινή Μ. Ανατολή υφίστανται κυρίαρχες σχέσεις μεταξύ ΡΩΣΙΑΣ-ΙΡΑΝ, ΣΥΡΙΑΣ και άλλων χωρών της Μ.Ανατολής με τις οποίες συναλλάσσεται εμπορικά. Επίσης κυρίαρχες σχέσεις υπάρχουν και μεταξύ χωρών της περιοχής με ΗΠΑ-ΗΒ που διατηρούν έντονο γεωπολιτικό ενδιαφέρον για τον ευρύτερο χώρο και ιδιαίτερα για την Αφρική, όπου «μαίνεται ο πόλεμος» με τα Κινεζικά συμφέροντα.
Κατά συνέπεια ένα εγχείρημα για την απόκτηση δεσπόζουσας επιρροής σε περιοχές, που θα διασφάλιζε με διαφορετικό καθεστώς από το σημερινό, τα συμφέροντά της, θα έχει ανυπέρβλητες δυσκολίες υλοποίησης, ιδιαίτερα τώρα που η Ριζοσπαστική Ισλαμική απειλή έχει ισχυρά ερείσματα από το Αφγανιστάν μέχρι την Λιβύη επεκτεινόμενη και σε πολλές χώρες της Αφρικής.
Επίσης ένα ιδιαίτερο στοιχείο που πρέπει να προσεχθεί είναι ότι οι ισχυρές δυτικές δυνάμεις ΗΠΑ-Η.Β. δεν δείχνουν ιδιαίτερη προθυμία να αντιμετωπίσουν τους ριζοσπάστες ισλαμιστές εκτός και εάν μία στρατιωτικοποιημένη Ευρωπαϊκή Ένωση αποφασίσει στο μέλλον να εμπλακεί, εφόσον βέβαια αποκτήσει και τις ανάλογες δυνατότητες.
Με βάση τα παραπάνω και προσπαθώντας να δώσουμε μια απάντηση στο ευρωπαϊκό αίνιγμα θα μπορούσαμε να καταλήξουμε στο ότι οι τεταμένες σχέσεις ανάμεσα στην Ευρωπαϊκή Ένωση και στην Γερμανία, με τη Ρωσία, είναι προϊόν μιας εξωτερικής πολιτικής που ανεξάρτητα από που σχεδιάζεται, διαταράσσει τις ισορροπίες των τελευταίων 70 ετών.
Η πολιτική αυτή μάλλον εδράζεται στις επιδιώξεις της Γερμανίας να επιχειρεί σε περιοχές όπου βρίσκεται αντιμέτωπη πρωτίστως με τα Ρωσικά συμφέροντα και λιγότερο με τα Αγγλοαμερικανικά και βρίσκει προς το παρόν, κύριο πεδίο δράσης στις πεδιάδες της Ουκρανίας, όπου σήμερα παίζεται, με πολλούς παίκτες, το γεωπολιτικό παιχνίδι, με μοναδικό ίσως έπαθλο, την κυριότητα των μεγάλης χωρητικότητας ουκρανικών αγωγών διαμετακόμισης Φ.Α. μια και κάτω από τις επικρατούσες διεθνώς συνθήκες είναι πολύ δύσκολο να περιθωριοποιηθεί μεσοπρόθεμα τουλάχιστον, το ρωσικό Φ.Α. από τις Ευρωπαϊκές οικονομίες.
Τέλος δεν πρέπει να μας διαφεύγει, ότι αναγκαστικά παραμένει στρατηγική επιλογή των Γερμανικών κυβερνήσεων η συνέχιση των εξαγωγών προς τις χώρες της Ε. Ε. που αποτελούν τον κύριο αποδέκτη των γερμανικών προϊόντων, πράγμα όμως, που θα πρέπει προηγουμένως να έχει υπάρξει αλλαγή στην υφιστάμενη πολιτική της λιτότητας, που άλλωστε με τα σημερινά δεδομένα έχει διαφορετική αφετηρία και επιπτώσεις για κάθε χώρα της Ε.Ε. καθώς επίσης θα πρέπει να αποτελεί και κύριο μέλημα των Γερμανικών κυβερνήσεων η αποφυγή μιας στρατιωτικής αναμέτρησης γύρω από τα σύνορά της, που βέβαια με τα σημερινά δεδομένα θα ήταν ολέθριο αν προκληθεί.
Άρθρο του Δημήτρη Α. Ζακοντίνου
Οικονομολόγου, αντιπροέδρου του ΕΛΙΣΜΕ (Eλληνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Μελετών)
ПАНАХИДА ЗА ПОЛЕГЛИМИ В УКРАЇНІ ВІДБУЛАСЯ В ГРЕЦІЇ
У заході Пам'яті і Вшанування тисяч українських Героїв, взяли участь десятки українців в Афінах, голова товариства «Українсько-Грецька Думка» п. Галина Маслюк, віце-голова п. Оксана Чаус, секретар п. Леся Недєлчева, члени Ради правління, представники викладацького складу української суботньої школи при товаристві на чолі з п. Ганною Павлюк, делегація від посольства України в Греції на чолі з дипломатом п. Наталею Косенко, а також десятки грецьких громадян.
Важливість заходу підкреслювала присутність на Панахиді за жертвами подій останнього року в Україні президентської делегації від першого Президента Української незалежної держави п. Леоніда Кравчука під керівництвом заступника голови Української Ради Миру та її директора п. Володимира Новохацького, яка з цієї нагоди прибула до столиці Греції Атен.
Українська Православна Церква була представлена Патріаршим Екзархом в Греції, блаженнішим єпископом Херсонеським та Азовського півострова Хризостомосом, у супроводі духовенства Екзархату, та блаженнішим єпископом Хризостомосом Суровські у супроводі духовенства єпархії.
Панахида відбулася в Єпископському монастирі Великомучениці Ірини Хрісоваланду на Саламіні та проводилася на честь «Небесної Сотні», а також тисяч полеглих серед мирного населення, добровольчих батальйонів та регулярної Української армії внаслідок воєнних дій в Україні.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять усіх, хто загубив своє життя у цій несправедливій війні, зазначила голова товариства Галина Маслюк, тому що вона в рівній мірі несправедлива для обидвох сторін. Сьогодні ми молимося і за полеглими російськими солдатами, матері яких навіть не мають можливості поховати їх як належить за християнською традицією.
Щиру подяку господарям монастиря, Патріаршому Екзархату та, зокрема, офіційному представнику Філарета в Греції, блаженнішому єпископу Херсонеському та Азовського півострова Хризостомосу, а також протоієрею о. Сотірісу, представнику посольства України в Греції, раднику посольства п. Наталі Косенко, присутнім українцям та грекам, висловив від імені Першого президента України Леоніда Кравчука голова української делегації п. Володимир Новохацький. Звертаючись до присутніх, він наголосив на важливості того, що в цей скорботний день ми оплакуємо та поминаємо усіх без винятку загиблих, бо людське життя – це найбільша цінність. Пан Новохацький, завжди від імені п. Леоніда Кравчука, закликав усіх людей доброї волі, незважаючи на їх мову, національність та віросповідання, підтримати Україну в цей доленосний час, поєднати зусилля громадськості світу, щоб запобігти подібним агресіям в кожному куточку нашої планети.
В свою чергу від імені Патріаршого екзархату та єпископа Хризостомоса о. Сотіріос Прасінос подякував усім присутнім і, особливо, вельмишановному п. Леоніду Кравчуку та делегації з України, і запевнив, що представництво Київського Патріарха та всієї Руси-України Філарета в Греції ревно відстоюватиме права Української Православної Церкви в Греції та усьому світі, а також докладатиме зусиль до її об'єднання та визнання як єдиної помісної незалежної церкви, що є запорукою існування єдиної та суверенної держави Україна.
Галина МАСЛЮК для газети "Мір & Омоніа".
Ημέρα Μνήμης και τιμής των Ουκρανών Ηρώων Πεσόντων 08/02/2015!!!
Παρόντες στην Εκδήλωση Μνήμης και Τιμής των χιλιάδων Ουκρανών Ηρώων, δεκάδες Ουκρανοί των Αθηνών, η Αξιότιμη Πρόεδρος του Συλλόγου ¨Ελληνό Ουκρανική Σκέψη¨ Κα Γαλήνη Μασλιούκ , η Αξιότιμη Αντιπρόεδρος Κα Oksana Chaus , η Αξιότιμη Γραμματέας Κα Lesia Nedelcheva, τα Αξιότιμα μέλη του Διοικητικού Συμβουλίου, το διδακτικό προσωπικό του Ουκρανικού Σχολείου με επικεφαλής την Αξιότιμη κ.Anna Pavlyuk, εκ μέρους της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα αντιπροσωπεία με επικεφαλής την Διπλωμάτη κ. Nataliia Kosenco και δεκάδες έλληνες πολίτες.
Ιδιαίτερη τιμή απετέλεσε η παρουσία της Προεδρικής αντιπροσωπείας του πρώτου Ουκρανού Προέδρου κ.κ.Λεωνίδα Κραβτσούκ, όπου με επικεφαλής τον κ.Volodymyr Novokhatsty ταξίδεψαν από το Κίεβο για να παρευρεθούν στην εκδήλωση μας.
Την Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας εκπροσώπησε ο Πατριαρχικός Έξαρχος εν Ελλάδι, Θεοφιλέστατος Επίσκοπος Αζοφικής Χερσονήσου κ.κ.ΧΡΥΣΟΣΤΟΜΟΣ, συνοδευόμενος υπό του κλήρου της Εξαρχίας, καθώς και ο Θεοφιλέστατος Επίσκοπος Σουρόφσκι κ.κ.ΧΡΥΣΟΣΤΟΜΟΣ συνοδευόμενος υπό των κληρικών της Ιεράς Επισκοπής.
Πηγή: exarxiagreece-uk.blogspot.gr/
«РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. НАДІЯ ДЛЯ ЄВРОПИ - УКРАЇНА»
У своєму виступі Посол України привернув увагу учасників заходу до проблематики українсько-грецьких відносин у контексті останніх подій в Україні, російської агресії та збройного конфлікту на сході держави, а також зусиль щодо його вирішення; відносин України з ЄС тощо. Окрему увагу було приділено питанню ратифікації майбутнім Парламентом Греції Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
У ході конференції голова товариства українців у Греції «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк своїм виступом «Правильний вибір. Український народ - європейська пам'ять» підкреслила історичну приналежність українців до Європи, та наголосила на ролі, яку покликана відіграти Європейська Спілка в критичній ситуації збройного конфлікту між Україною та Росією, внаслідок якого гинуть тисячі людей. Український народ зробив свій правильний вибір, - зазначила, зокрема, Галина Маслюк, - і за прагнення мати незалежну європейську країну платить важку ціну - кров'ю своїх найкращих дітей. Ми, українці, знаємо Чого прагнемо, і Чому. В цьому місці доречне питання – Європа готова підтримати Україну? Тому що всі сторони мають як права, так і зобов'язання.
Галина Маслюк торкнулася також питання української православної церкви, проблеми з визнанням якої українці зустрічають, як не дивно це може виглядати, в країні з однаковою православною вірою.
Ідея «Великої Росії» є рушійною силою російської дипломатичної філософії. Експансіонізм і націоналістична ідеологія є два невід'ємні елементи цієї політики. Таким чином, вплив пострадянської Росії на політичне життя України, не залишає осторонь і Українську Православну Церкву. Результат є для нас досить сумним, оскільки розбрат закрався до нашої Церкви і став «милицею» російської дипломатії!!! 23 роки після створення незалежної держави Україна, справедлива боротьба за Незалежну, Єдину Помісну Українську Православну Церкву продовжується, як невпинно продовжуються намагання остаточного відокремлення політичного та церковного життя країни від режимних «примар» минулого... І тут ми просимо підтримки та реабілітації справедливості, як її розуміємо, і ви, і ми - народи Європи.
Представники провідних грецьких науково-дослідницьких центрів виступили з доповідями щодо відносин України з ЄС, кризи в Україні та її наслідків, а також економічних показників української кризи. Велику зацікавленість виявила аудиторія до доповідей-досліджень екс-президента організації «Європейський прояв», члена Пірейської Торгово-Промислової Палати та Грецько-Української Палати Дімітріса Лємонакіса «Україна та її стосунки з ЄС», генерал-майора у відставці, члена Грецького Інституту Стратегічних Досліджень Іппократіса Даскалакіса «Криза в Україні та її наслідки», а також доповідь економіста-суспільствознавця, віце-президента Грецького Інституту Стратегічних Досліджень Дімітріса Закондіну на тему «Економічний масштаб української кризи».
Учасники конференції висловили щиру підтримку українському народу в його європейських прагненнях та боротьбі за незалежність.
Галина МАСЛЮК для газети "Мір & Омоніа".
«ЩОБ У ВАС, І У НАС, ВСЕ БУЛО ГАРАЗД»!!!
Намагаючись якомога глибше познайомити українських дітей та всіх друзів із давніми звичаями наших пращурів, на святі, здається, згадали про все. Не обійшлося і без Кози, яка вдалася напрочуд гарна. Тож не диво, що циганка хотіла її продати якнайдорожче. Але ж слаба була та коза... Спритні господині-кумоньки, звичайно, розпізнали хитрість...
Насправді, серед найдавніших різдвяних містерій, що збереглися до наших днів, є обряд "водіння кози". Він відбувається на Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік), 13-14 січня. Цими днями ВОДЯТЬ КОЗУ.
В наші дні містерія здійснюється гуртом молоді (раніше це були тільки хлопці), що ходить по хатах із восьмикутною зіркою і з КОЗОЮ. Нині для багатьох людей сенс цих ритуалів не зовсім зрозумілий. Але ясно, що коза є символом добробуту та родючості:
Де коза туп-туп, там жита сім куп,Одночасно коза – це символ воскресіння предків; алегоричний образ чорта, за його образом і подобою; символ малозначущості, скептицизму і недовіри (порівняйте сучасне значення приказки "водити козу").
Водночас коза – алегоричний образ. Кажуть: "Кози – то чортові вівці. Та й уся подоба у них, як у чорта: і роги, і борода така, як у чорта. Тільки, бажаючи розгледіти її після створення, чорт хотів схопити її за хвіст, та ненароком відірвав його". Тому відьма боїться кози, а в стайнях, щоб дідько не мучив коней, тримають цапа або козу. Дику козу чорт прижив із своєю жінкою; тому є приказка: "Тебе десь чорт сплодив на
дикій козі". У Біблії козел також асоціюється з нечистою силою: "І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять" /Левит. 17,7/.
Коза /цап, козел/ - об'єкт глузування і насмішок народу – є символом недовіри, малозначущості, низької ціни, марних 
надій. Про це красномовно "говорять" прислів'я: "Від козла ні шерсті, ні молока", "Поставили козла город стерегти", "Не буде з цапа вовни", "Послухав цапа – і сам у барани попав", "На здоров'я козі, що хвіст довгий", "Коза на базар не хотіла, та повели".
Однак в Езоповій байці "Вовк і коза" коза – знак розсудливості, розуму й догадливості. Вона не піддається на хитрощі вовка. "Ой, вовче, вовче! Здається мені – клопочешся не так за мій живіт, як за свій!" Подібний символізм знаходимо в казці "Коза і семеро козенят".
Офірний
козел (цап відбувайло) – фразеологізм, що походить з опису староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого козла. Офірний козел (або "козел відпущення" – русизм) – символ людини, на яку постійно звалюють чужі провини; той, що несе відповідальність за інших.
Відбулася під час свята і зміна року! Старий рік, перенавантажений досвідом, повідав присутнім свої скорботи та застереження, а відтак дав поради молодому Новому 2015-му року.
Святий Миколай роздав діточкам подарунки.
Діти школи подарували свої малюнки основному гостю – блаженнішому Єпископу Херсонеському та Екзарху української православної церкви Київського Патріархату в Греції Хризостомосу, який і розпочав свято своїм благословенням та привітанням до товариства «Українсько-Грецька Думка» від Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Привітання від посла України в Греції з подарунками передала присутнім Радник посольства Наталя Косенко.
Привітання блаженнішого Єпископа Херсонеського та Екзарха української православної церкви Київського Патріархату Хризостомоса на святі української суботньої школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» в суботу 20 грудня 2014 року
Дорогі друзі,З великою любов'ю як екзарх української православної церкви Київського патріархату в Греції передаю вам вітання та благословення Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета, який просив передати вам, що розумом і серцем є поруч з вами, що завжди думає та молиться за всіх вас, ваші сім'ї, та радіє чути, що вам добре живеться в Греції.
Особисто я тішуся, що сьогодні є з вами на вашому святі. Екзархія української православної церкви Київського Патріархату, створена в Греції в 2005-му році, не мали можливості познайомитися раніше. Ми пережили багато труднощів, які ще не закінчилися, але з Божою допомогою вирішуємо наші проблеми, ідемо вперед, незважаючи на труднощі, що виникають. Знаю, що і ви мали достатньо труднощів протягом вашого перебування тут, але зараз відбулося чудо – товариство української діаспори в Греції зустрілося з нами, і тепер ми будемо продовжувати разом аби проблем було менше і вирішувати ми їх будемо спільними зусиллями, підтримуючи один одного.
Цими святими днями ми помислами і серцем знаходимося поруч з нашими братами, які відстоюють справедливість та мир, сім'ю, батьківщину, віру в Бога в регіонах Східної України. Українська церква та Київський Патріархат знаходяться поруч і сам патріарх з місцевими митрополитами з великоб любов'ю і турботою підтримують наших братів, забезпечують їх всім, чим можуть, щоб полегшити їхні страждання. Зичу їм сили і витривалості, і мир прийде. Бог є великим.
Українська церква Київського Патріархату та патріарша екзархія в Греції обіцяють завжди бути поруч з вами, опікуватися кожною вашою проблемою. Ми повинні кожною нашою дією показати грекам, що бажаємо гармонійного співіснування з ними, а також переконати кожного, що ми прагнемо вільної, національної та незалежної Української держави, і соборної незалежної православної церкви. Якщо ми будемо згуртовані в один кулак, все нам вдасться, я певен. Ми маємо час познайомитися ближче і з вашою мовою, і з вашою вірою, тому що нас чекають кращі часи.
В свою чергу бажаю вам від щирого серця здоров'я, успіху вашим учням, сили вашим вчителям у їх нелегкій справі. Веселих свят, з любов'ю новонародженого Христа. Щоб Новий 2015 рік приніс МИР Україні та всьому світу.
До нової зустрічі.
Слава Україні!
БРУДНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА СЛУЖБІ ПСЕВДО-АНТИФАШИСТІВ
Але це тема для окремої розмови. Зараз хотіла би поділитися з читачами прикладом власно пережитої технології спотворення реальних подій. Мова про виставку «Ні фашизму», чи «Звичайний фашизм в Україні», яка протягом останніх двох тижнів посилено «розкручувалася» виключно в російськомовних колах соцмереж, несучи при цьому серйозну долю дезінформації, як, наприклад те, що «Проводят выставку оппозиционная партия Коалиция радикальных левых СИРИЗА и греческие антифашистские организации». Жодної інформації, яка би підтверджувала партію СІРІЗА як організаторів – немає. Організатори, ядро якого складається все ж таки з російських товариств, чи грецького походження співвітчизників з пост-радянського простору, і на цей раз використали патріотичні почуття греків, які щороку цими листопадовими днями відзначають річницю студентського повстання 1973 р. Звідси і прагнення провести псевдо-виставку в стінах Політехнічного інституту, хоча в офіційній програмі 3-ьохденних святкувань про неї жодним словом не згадувалося. За два дні до 15 листопада з'явилася перша інформація грецькою мовою на сайті Антифашистської кампанії для України, що діє в безпосередньому контакті з українською організацією «Боротьба». Зрозуміло, що розрахунок робився поширити антиукраїнську пропаганду на патріотично налаштованих громадян, що приходять цими днями до Політехнічного інституту вшанувати пам'ять мужніх повстанців, яких 41 рік тому хунта «чорних полковників» давила танками безпосередньо на території навчального закладу. Насправді, доречнішими в ці хвилини були би світлини, як хунта Януковича в нечуваний спосіб розправлялася з українськими студентами на центральній площі Києва, після чого висловити свій протест на Майдан вийшла вся Україна. Але дезінформація щодо подій в Україні набула в Греції колосальних розмірів в силу окремих об'єктивних причин.
Отже, Рада правління товариства «Українсько-Грецька Думка» прийняла рішення звернутися до керівництва Політехнічного інституту Атен з листом, в якому висловила своє занепокоєння щодо проведення заходів, спрямованих на дискредитацію України, поширення завідомо неправдивої інформації, зумисне введення в оману грецьких громадян, розпалювання ворожнечі. Наводимо повний переклад листа на ім'я ректора інституту з тим, щоб наші читачі могли переконатися, що ми лише інформували про існування альтернативної фотовиставки «Донбас – мир і війна», присвяченої пам'яті загиблих бійців Антитерористичної операції в Україні, але ніяк не пропонували провести її разом із сепаратистською виставкою прихильників війни та хаосу на нашій батьківщині.
У зв'язку з цим тим ганебніше звучить наступна дезінформація проросійських ЗМІ, серед яких РІАНОВОСТІ, інтернет-видання «Русскіє Афіни» та інші, які стверджують, що ректор Атенського політехнічного інституту категорично відмовив українській громаді у проведенні альтернативної виставки в стінах навчального закладу. На превеликий жаль інформацію, мабуть, за недоглядом підхопили і деякі українські ЗМІ. Товариство «Українсько-Грецька Думка» спростовує цю інформацію і наголошує, що не зверталася до інституту з проханням про проведення виставки і, відповідно, не отримувала від ректора жодної відмови. Одночасно товариство категорично засуджує поширення в Греції зумисної дезінформації щодо подій в Україні та моральну «неохайність» журналістів, які поступаються своїми професійними принципами.
При нагоді хотіли би запевнити наших читачів, що українська громада, прагнучи донести до дружнього грецького народу правду про реальні події в Україні, обов'язково запланує проведення в Греції фотовиставки «Донбас: мир і війна» і інформуватиме про це широку громадськість країни.
Лист товариства «Українсько-Грецька Думка» до ректора Афінського політехнічного інституту п. Іоанніса Ґоля
Шановний пане Ректор,
Як відомо, грецький та український народ пов'язують столітні економічні, культурні та духовні стосунки. Найкращим доказом цьому є існування в Україні «живої» та чисельної грецької діаспори, яка відіграє важливу роль у розвитку українського суспільства і для якої Україна стала другою батьківщиною. Ми хотіли би підкреслити, що за сприяння української держави діють грецькі школи, в українських середніх школах та вищих учбових закладах викладаються грецька мова, історія та культура, а також випускається газета грецької громади під назвою «Греки України».
Для нас, українців, які багато років живуть у Греції, є символічним, що цього року наші країни відзначають два видатні історичні ювілеї – 200 років з Дня народження геніального поета, пророка українського народу та оспівувача Свободи – Тараса Шевченка, та 200 років з дня заснування в Одесі таємної організації «Філікі Етерія» - символу боротьби та визволення грецького народу від Османського іга.
Беручи до уваги вищесказане, хотіли би висловити занепокоєння в зв'язку з повідомленнями, що поширюються в електронних ЗМІ, що 15 та 16 листопада 2014 року – дні відзначення студентського повстання в Афінському політехнічному інституті – в стінах Вашого закладу відбудеться захід, спрямований на дискредитацію нашої батьківщини як «фашистської держави». Згідно з російськомовними повідомленнями, що поширюються в електронних ЗМІ, захід супроводжуватиметься фотовиставкою на тему «Ні фашизму», що не є нічим іншим, ніж спроба оманливої інтерпретації подій, що відбуваються на Сході України.
Українська громада Греції є категорично проти спроб представити Україну як фашистську державу, і українців – як нацистів.
Український народ відіграв важливу роль у боротьбі проти фашизму під час ІІ Світової війни. В 1941-1945 рр. На території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашистських загарбників. Згідно з історичними даними, внаслідок бойових дій під час ІІ Світової війни на території України було знищено понад 3,9 мільйони чоловік, або кожний шостий житель країни. Понад 2 мільйони українців було вивезено до Німеччини гастарбайтерами на примусові роботи. Понад 700 міст і 28 тисяч сіл були знищені, близько 10 мільйонів людей залишилися без притулку, 16 тисяч заводів зруйновані.
Ми віримо, що греки, які як і українці пережили жахи нацистської окупації і громадянської війни, розуміють наші почуття.
Ми переконані, що тільки безпристрастне трактування трагічних подій, які переживає зараз наша країна і весь український народ, невід'ємною частиною якого є українці в усьому світі, допоможе об'єктивно оцінити події, що відбуваються зараз в Україні.
У зв'язку з цим хотіли би Вас проінформувати про існування альтернативної фотовиставки під назвою «Донбас – мир і війна» (інформацію щодо виставки та деякі світлини є опубліковані на електронній сторінці http://mignews.com.ua/regiony/kiev/4078841.html), яка теж могла би відбутися в стінах Вашого закладу за підтримки товариств української громади в Греції.
Дякуємо Вам за розуміння та просимо донести нашу позицію до організаторів та учасників заходу, що має відношення до України, який відбудеться в Політехнічному інституті 15 та 16 листопада 2014 року.
З повагою,
Голова та секретар, Галина Маслюк та Леся Неделчева-Панейко
Опубліковано в газеті "Мір & Омоніа"б 19-25.11.2014 р.