ІІІ Форум української діаспори в Греції (2008)
Взагалі, програма цьогорічного Форуму виявилася надто напруженою. Форумчани жили по хвилинах, і вільного часу для відпочинку було обмаль. Проте, де б не збиралися українці - на пляжі, в морі, в ресторані, на семінарах чи на бесідах - всюди жваво обговорювалось все, що хвилює, всі інтенсивно обмінювались досвідом, ділилися спогадами. Учасники Форуму, серед яких директори недільних шкіл з вищезгаданих країн та особи, причетні до вищої освіти в країнах проживання, результативно працювали на семінарах з питань освіти, вимальовували шляхи співпраці. Найголовніше те, що жодне слово не було кинуте марно, всі плани мають реальне підґрунтя і реальні шляхи їх вирішення. Саме тут можна було отримати такі знання, яких не дає жоден вуз - це практичне вміння роботи з дітьми в нестандартних ситуаціях. Ось, наприклад, жодна методична література не пише, як працювати з різними віковими категоріями дітей в одному класі. А директор школи з Естонії Лариса Житник у співпраці з викладачами Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова на чолі з професором Висоцьким вже кілька років опрацьовує таку методику на своїх уроках і щиро поділилася своїм досвідом з іншими викладачами. Щире взаєморозуміння створило і на цьогорічному Форумі теплу родинну атмосферу і, найголовніше, породило міцні дружні відносини, які будуть продовжуватися і взаємодіяти ще довгий час. Всі учасники освітніх семінарів отримали брошури, видані Товариством "Українсько-грецька думка" з доповідями про стан освіти в окремих країнах. В кінці Форуму було підведено підсумки конкурсу, оголошеного Товариством на кращий матеріал про українську освіту. Переможцем конкурсу було визнано Володимира Строя з Латвії, який окрім пам'ятного диплома отримав невеличкий подарунок на пам'ять.
Надзвичайно результативною стала зустріч представників української діаспори, а саме викладача кафедри славістики Сегедського університету (Угорщина) Наталії Шайтош, директора інституту філології Національного педагогічного університету професора Анатолія Висоцького, директора Міжнародної української школи Людмили Іванової, аташе з питань освіти та релігій посольства України в Греції Наталі Косенко та директора недільної школи при Товаристві "Українсько-грецька думка" Оксани Наконечної у Міністерстві освіти Греції з директором департаменту з питань европейської освіти Меліною Пападакі. Тільки віч-на-віч з професором Стелою Пріоволу, яка очолила перше відділення славістики грецького університету, вдалося довести до логічного завершення справу про співпрацю Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова з Афінським університетом, договір про співпрацю з яким був підписаний ще два роки тому, але ніколи не увійшов в дію. Лише зараз, що стало великою несподіванкою для всіх, договір вдалося поновити і намітити конкретні кроки співпраці на найближчі місяці. Це стало серйозним рухом вперед і вселило надії, що вже наступного року в Афінському університеті почне викладатися українська мова.
Конструктивною, цікавою, плідною стала конференція, проведена представниками Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка на чолі з директором Володимиром Різуном. Засоби масової інформації - другий за значенням напрямок для української діаспори. Тому без журналістів не обійшовся жодний з грецьких форумів. Власне, ІІ Форум, який проходив у 2007 р., був присвячений саме питанням ЗМІ за кордоном. Найкращим його результатом стала жвава співпраця між діаспорними та українськими виданнями, а також величезна координаційна роль ведучого київського університету. Як і минулого, так і цього року у Форумі взяли участь викладачі та студенти інституту журналістики. Цього року питання були вже більш практичними, підвищення кваліфікації, стажування тощо. Протягом 10 днів молоді журналісти взяли бліц-інтерв'ю у представників всіх країн, які будуть опубліковані окремою збіркою за матеріалами Форуму. Надзвичайно важливою була також участь у Форумі директора інституту народознавства цього ж університету Миколи Обушного, який, як і всі інші його колеги з різних університетів України, подарував Товариству цінні книги для бібліотеки.
Варто зазначити, що активну участь у роботі Форуму взяв Надзвичайний та Повноважний посол України в Греції Валерій Цибух та інші дипломати українського диппредставництва в Греції. Почесним гостем Форуму став начальник Управління з питань закордонного українства Василь Боєчко, який під час зустрічі з представниками української діаспори та України, а також на заключному концерті привітав учасників від імені Міністерства закордонних справ України та детально розповів про кроки, які роблять Президент України, уряд, міністерства та відомства в напрямку підтримки української діаспори та піднесення іміджу України на світовому рівні. Цікавим стало спілкування форумчан з Надзвичайним та Повноважним послом України Юрієм Щербаком, який надзвичайно активно працював протягом усіх десяти днів роботи, а також новообраною заступником президента Світового Конгресу Українців та головою Европейського Конгресу Українців Ярославою Хортяні з Угорщини.
Заключним акордом заходу, вже традиційно, є Гала-концерт. Як заведено, нестандартне шоу, імпровізації, сценки, українські танці, розважальні номери. Артисти - без винятку всі учасники Форуму. Величезне враження на гостей справили чудові українські танці у виконанні молодіжного танцювального ансамблю "Джерело" з Чехії під керівництвом Дарії Любачівської. Але, найосновніше, всі десять днів в Еретрії звучали українські пісні. Сумні, веселі, стрілецькі, жартівливі, з різних куточків України, з різних куточків світу, які так вдало об'єднують нас в одну велику українську родину.
Форум завершився, сумно було прощатися, але окрім теплих спогадів завжди залишається надія і прагнення наступної зустрічі.
До зустрічі, українці!
Галина Маслюк
Ιστορία μιας αφανούς γενοκτονίας
Brochure “Ιστορία μιας αφανούς γενοκτονίας”
Εκδότης: Κοινότητα της Ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη»
Έτος 2006
Στο εξώφυλλο: πίνακας της Brigitta Αντωνοπούλου «Σταύρωση».
Κυκλοφορία: 1000 αντίτυπα
Μετάφραση στα ελληνικά και επιμέλεια έκδοσης: Γαλήνη Μασλιούκ
Збірка статей відомих авторів — дослідників Голодомору, українців та іноземців, які присвятили своє життя для визнання Великого Голоду 1932-1933 рр. в Україні геноцидом українського народу. Для ознайомлення широкого загалу грецького суспільства з маловідомою на Заході трагедією українського народу. Україна виступає за встановлення історичної правди і вшанування міжнародним співтовариством пам’яті про мільйони українців — жертв Голодомору, яких цілеспрямовано знищив радянський режим.
Για την παγκόσμια κοινότητα ο Μεγάλος Τεχνητός Λιμός – ο Γολοντομόρ του 1932-1933, τον οποίο εφάρμοσε η κομμουνιστική Ρωσία στην Ουκρανία, παραμένει ως τις μέρες μας ως ένα ολικό καταστροφικό έγκλημα, ανήκουστου μεγέθους και απίθανης σκληρότητας.
Είχαν οδηγήσει τον ειρηνοφιλικό, υπομονητικό, φιλότιμο και φιλόξενο ουκρανικό λαό στον κανιβαλισμό! Όμως οι Ουκρανοί επέζησαν. Και δε λησμονήσανε τίποτα!
THE YEAR OF FAMINE, THE ERA OF STARVATION
“Ukraine, the twentieth century”
“Not a year, but a bloody stamp: ”Thirty three”.
In 1933 terrible famine struck the Ukraine. There was no war, no drought, and no flood. But there was an evil intent from some people to harm others. Nobody knew, at that time, how many people would die – young, old, children or women bearing children.
(For the book dedicated to the Ukrainian nation...)
Збірка поезії. Дзеркало душі нашої
Атени, 2002 рік
ЗАМІСТЬ ВСТУПУ
“На майдані коло церкви…”
Може при цих словах у декого й спливе: сільська революція, чабан-отаман… Але ні, це ми вже проходили. До цих пір пам’ятаємо дірки нашої пам’яті: хто ми? Хоча б діда протягнути родовід. А далі? Що було? Що буде?
Мабуть, потрібна хроніка Майдану. Майдану душі нашої. Бо вже були майдани. З читанки та з газет, у нашому житті-бутті. Перехоплювало подих від радості: Майдан Незалежності!
Але ж воля-воленька не родиться з повітря. І не водиться в коридорах (навіть най-най-!) Вона на майданах душі нашої. І виплекати її треба, щоб і діти наші побачили, відчули її. Бо звідки знатимуть що це таке?
Сьогодні мова про “український майдан” на еллінській землі.
Той, що коло Святокостянтинівської церкви в самісінькому центрі Атен. Сотні, тисячі доль українських тут розкидано, в сонячній Елладі, на цьому ось майдані з понтійсько-інтернаціональним запахом і кольором.
Такими слова в листопаді 1997-го року ми започаткували рубрику “Майдан” в нашому первістку – українсько-грецькій газеті “Вісник-Анґеліафорос”. Тоді ми ще не знали, що газета стане притулком, променем надії не для одного зболілого серця, що з неї розпочнеться будь-що, пов’язане з присутністю українців у Греції. Що наступним кроком після першого українського свята буде Служба Божа рідною мовою, а згодом створення української парафії, яка з кожним роком все міцнішатиме. Що маленьке, але надзвичайно потужне ядро газети, ввібравши в себе стихійну енергію мас, перетвориться на осередок організованого українського життя. Що, з любов’ю вистелений нашими думками Майдан, дійсно стане “майданом душі нашої”. Душі української.
Пройшло з того часу п’ять років. Змінилося суттєво життя-буття наших земляків у цій своєрідній теплій країні. Денаціоналізована, деморалізована свідомість більшості новоприбулих українців, зазнавши випробовування жорсткою дійсністю, набула нових, вирішальних для кожної особистості рис, мимохіть підвела до пошуку відповіді на риторичне питання “хто ми?”.
Мабуть, ще дуже рано підбивати підсумки. Мабуть, рано виносити вирок чи оголошувати про одужання. Бо ж воля-воленька не родиться з повітря. І не водиться в коридорах (навіть най-най-!) Вона на майданах душі нашої. І виплекати її треба, щоб і діти наші побачити, відчули її. Бо звідки знатимуть що це таке?
В листопаді цього року виповнюється 5-ть років з часу виходу в світ нашого “Вісника”. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі підбірку з “українського майдану” на еллінській землі. Сподіваємося, що ця збірка дозволить вам підійти ближче до грецьких українців, бодай на мить відчути спільні для всіх тугу, біль, мрії та сподівання і, водночас, покаже особливості тутешнього життя, покаже, як ми, українці, зціпивши зуби, можемо іронізувати над власними незгодами, недоліками, і як ми болюче віримо в силу нашої української душі, і як жагуче любимо нашу рідну землю.
Приємного вам читання.
Галина Маслюк,
редакторка «Вісника», голова Асоціації «Журавлиний край», переіменованої цього року в Асоціацію «Українсько-Грецька Думка»