Преосвященний Владико!
Всечесніші отці!
Почесні гості!
Шановні пані і панове!

Вітаю Вас на цьому бенкеті з нагоди 45-ліття СКУ.

Перш за все схилімо голови перед усіма покійними провідниками та будівничими СКУ, які своєю жертовною працею долучилися до його успіхів.

Користуючись нагодою щиро дякую нашій складовій організації Товариству української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” на чолі з пані Галиною Маслюк за гостинність та допомогу в організуванні Річних загальних зборів СКУ та цього банкету.

12-19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся величний I Світовий Конґрес Вільних Українців, який об’єднав українські громади з 20 країн. Таким чином було втілено в життя концепцію національної єдності діаспорного українства, історія якої сягає часів втрати української державності в 20-их роках минулого століття.

За 45 років СКУ розбудував свою мережу з українськими громадами 47 держав світу та представляє інтереси понад 20 мільйонів українців.

Приємно відзначити, що на Річних загальних зборах СКУ тут, у Греції, до нашого членства приєдналися ще й українські організації з Боснії й Герцеговини, Словенії і Туреччини.

Такий ріст нашої світової надбудови свідчить як про авторитет СКУ, так і про бажання розкиданих по світу українців діяти разом, бо чим сильніша і більш організована спільнота, тим їй легше відстоювати свої інтереси.

У 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація Економічною та соціальною радою ООН.

Вважливо відзначити, що упродовж усієї своєї історії СКУ діяв виключно завдяки фінансовій підтримці української діаспори без жодної державної допомоги з України чи з інших країн світу. Це давало і сьогодні дає йому можливість діяти цілком незалежно та керуватися виключно інтересами українського народу. З цього приводу я хочу щиро подякувати всім жертводавцям, а зокрема українським кредитовим спілкам, які з року в рік підтримують діяльність СКУ.

45 років тому, на I Світовому Конґресі Вільних Українців о. Василь Кушнір, як перший президент СКУ заявив:

“… ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти в вільному світі; об’єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі”.

Встановивши одним із основних напрямків своєї діяльності відновлення незалежності України, СКУ послідовно здійснював цю працю від свого заснування в 1967 році до проголошення Акту незалежності в 1991 році.

Особливої активності ця боротьба набула в 70-их і 80-х роках минулого століття, під час холодної війни. Ці роки позначились масштабними кампаніями СКУ, що були спрямовані на інформування вільного світу про статус поневоленої України та про нелюдяні імперські дії Росії.

Яскравим прикладом цьому є Мадридська акція СКУ, яка тривала від 1979 до 1983 року. У її рамках СКУ через свою Комісію прав людини постійно інформував країни, члени Мадридської конференції з безпеки і співробітництва, а також ООН, ЮНЕСКО та широкий світовий загал про недотримання прав людини в Україні та домагався припинення колоніального поневолення України та звільнення українських релігійних і політичних в’язнів. Разом з цим СКУ наполегливо закликав міжнародну спільноту розслідувати порушення Радянським Союзом міжнародних зобов’язань, взятих ним у 1975 році з підписанням Прикінцевого акту Гельсинської конференції. Починаючи з 1982 року, СКУ систематично видає та розсилає до урядів країн світу та міжнародних правозахисних організацій і світових мас-медіа комунікати на захист таких політичних в’язнів, як Юрій Шухевич, Василь Стус, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Микола і Раїса Руденки, Святослав і Ніна Караванські, Ірина і Ігор Калинці та Валентин Мороз.

Рівнож з перших років своєї діяльності СКУ широко розгорнув акцію за деколонізацію Радянського Союзу та розпочав співробітництво з конгресами інших національностей. У зв’язку з цим була створена спеціальна Комісія людських прав, яка висвітлювала імперські злочини Росії проти різних поневолених народів перед високими міжнародними організаціями. Наприклад, у 1978 році СКУ передав Генеральній асамблеї ООН Меморандум про деколонізацію Радянського Союзу, котрий також підписали білоруський, естонський, литовський та латвійський конгреси. Широкого резонансу набула організована у листопаді 1978 року в Нью-Йорку, у рамках III Світового Конґресу Вільних Українців, п’ятитисячна маніфестація за деколонізацію Радянського Союзу, в якій разом з українцями взяли участь білоруси, естонці, литовці та латиші. Боротьбу за відродження незалежності України також висвітлювали організовані наукові конференції за участю української спільноти та іноземних учених.

Глибоким потрясінням для всього світу стала Чорнобильська катастрофа, на яку СКУ відразу ж зреагував своїми діями. Це насамперед потужна акція збірки коштів і медикаментів для потерпілих та дослідження цієї трагедії. СКУ також рішуче виступив проти злочинних дій та ядерної політики Радянського Союзу, закликав світове товариство до надання допомоги жертвам цієї трагедії, до моніторингу їхнього стану здоров’я та дослідження впливу катастрофи на природнє середовище.

У квітні 2011 року СКУ порушив сучасні проблеми Чорнобиля в ООН у Нью-Йорку на Міжнародній конференції “Чорнобиль – урок для ядерної безпеки, 25 років потому” .

Проголошення в 1991 році Акту незалежності України викликало не тільки піднесення серед української діаспори, але й мобілізувало її для подальшої праці.

З перших же днів СКУ та його складові організації розпочали діяльність за визнання України державами свого проживання. Це, між іншим, підтвердив тодішній Прем’єр-міністр Канади Брайєн Малруні. Він зазначив, що однією з причин того, що Канада першою з Західних держав визнала незалежність України, стало зобов’язання перед українською канадською громадою, яка прагнула почути голос підтримки від Канади.

Разом з цим українська діаспора всіляко сприяла формуванню прихильного ставлення до України та навіть власними коштами закупила приміщення для посольства та резиденції посла України в Канаді, для генеральних консульств України у Нью-Йорку і в Чикаго та для постійного представництва України в ООН у Нью-Йорку.

У 1993 році, на своєму першому конгресі після відновлення незалежності, Світовий Конґрес Вільних Українців змінив назву на Світовий Конґрес Українців, щоб заманіфестувати, що український народ перейшов зі статусу поневоленого до державного народу.

Важливим напрямком діяльності СКУ та його складових організацій стала підтримка України у її входженні до світового співтовариства, а зокрема сприяння ліквідації в 1997 році поправки Джексона-Веніка для встановлення нормальних торговельних стосунків із США та вступу України у 1998 році до Світової організації торгівлі.

А недавнім успіхом, до якого СКУ долучився своєю працею протягом минулого року, стало цьогорічне парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, що включає зону вільної торгівлі, а також має стати реальним рушієм майбутніх змін в нинішній Україні. Цьому зокрема сприяли два виступи президента СКУ в Європейському Парламенті, у Брюсселі та в Страсбурзі, на засіданнях Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна. Питанню євроінтеграції України СКУ також присвятив зустрічі з високопосадовцями Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської Комісії та ОБСЄ, а також урядів Данії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словенії і Франції, у тому числі й з Прем’єр-міністром Канади, Президентом та Спікером Сенату Польщі, з Прем’єр-міністром та Главою Сейму Литви та Спікером Сейму Латвії.

І сьогодні вже тільки від владних структур України буде залежати, чи Угода про асоціацію між ЄС і Україною буде підписана і ратифікована, бо основною вимогою є їхнє повернення до демократичного курсу правління та звільнення і участь у виборах політичних в’язнів.

Велику роботу також було здійснено для підтримки українського народу в різних сферах життєдіяльності. Це перш за все стосується відродження українського релігійного життя і історичної пам’яті, збереження національних цінностей, розбудови української науки і освіти, а також зміцнення позицій української мови як єдиної державної мови та боротьби з русифікацією України. З цією метою було засновано різні програми професійних та студентських обмінів, стипендії та встановлено співпрацю з різними освітніми установами.

Зокрема Світовою координаційною виховно-освітньою радою СКУ було започатковано працю Літнього інституту для педагогів України, який охопив більше 2,500 українських педагогів з різних частин України.

Також хочеться відзначити роль Конференції українських молодечих організацій СКУ в зближенні української молоді діаспори і України. Цьому сприяли світові конференції, які ми почали проводити ще з 1990 року в Білому Борі (Польща), в Софії та Бансько (Болгарія), Харкові, Києві та цього року у Львові.

Наукова рада СКУ стала співорганізатором наукових конференцій історичного та українознавчого характеру в Одесі, у Чернівцях, та у Острозі.

За даними Світової ради суспільної служби СКУ, тільки в останній каденції СКУ, від 2003 до 2008 років, українські діаспорні організації, що співпрацюють з цією радою, зібрали і передали в Україну гуманітарну допомогу в сумі понад 18 мільйонів доларів, що не враховує щорічних додаткових 19 мільйонів доларів, які, за неофіційними даними, передають в Україну трудові емігранти. Разом з тим ця рада відновила відділи Суспільної служби України та активно з ними співпрацює.

Українська світова кооперативна рада СКУ разом з українськими кредитовими спілками діаспори значно допомогла відновити український кредитний рух в Україні. Їхніми стараннями надавалася всебічна підтримка, зокрема фінансувалося навчання та стажування працівників з України у Канаді та в США.

Комісія боротьби проти торгівлі людьми піднесла на міжнародній арені болюче питання торгівлі людьми, у тому числі й з України, та шляхи боротьби з цим злочином.

За роки незалежності СКУ значно розширив свої зв’язки з Україною і її громадянським суспільством та від 2003 року розпочав проводити там свої конгреси і річні загальні збори, які пройшли у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. А 2005 року, під час своїх зборів у Харкові, СКУ встановив меморіальну дошку Патріарху Йосипу Сліпому.

Поступом вперед стали зустрічі проводу СКУ з найвищими представниками владних структур України та участь провідників СКУ в парламентських слуханнях на тему української діаспори в 2009 та 2010 роках. Відтак підписання і часткове втілення в життя в 2009 та на початку 2010 років чотирьох меморандумів про співпрацю СКУ з міністерствами України в збереженні української мови, визнанні Голодомору геноцидом українського народу, підтримці євроінтеграції України, в захисті інтересів закордонних українців, підвищенні іміджу України, а також у популяризації культурних надбань та в питаннях спорту.

На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Нинішні владні структури підривають суверенітет України, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства. Недавнім злочином проти держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. що СКУ неодноразово гостро засудив.

Характерним для останніх двох років стало толерування українською владою концепції “русского міра”, яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. За словами Президента Путіна, до 2015 року. Росія має намір розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично відновлення Радянського Союзу.

Тому від 2010 року СКУ розпочав стратегічну кампанію серед міжнародних політичних лідерів про небезпеку “русского міра” і імперських планів Росії та про важливість збереження незалежності України і її євроінтеграції, що є запорукою протистояння колоніальним планам Росії.

Одним із пріоритетів для СКУ продовжує бути питання людських прав і свобод в Україні. Як приклад – моніторинг та постійні звернення до міжнародної спільноти стосовно переслідування політично вмотивованих судових процесів, зокрема над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а також відносно утисків колишнього ректора Українського католицького університету Бориса Ґудзяка і директора Національного меморіалу “Тюрма на Лонцького” Руслана Забілого та таких українських телеканалів, як ТВі, 1+1, СТБ та 5 канал.

Про увагу світової спільноти до цих питань свідчать її заяви, співзвучні з нашими зверненнями, а також зацікавленість у подальшій співпраці.

Варто тут згадати, що цього року навіть Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на своєму веб-сайті так підтвердив силу впливу СКУ: […] СКУ систематично виступає з заявами […], зміст яких прямо дискредитує дії чинної української влади в очах європейської та світової спільноти. […] протягом поточного року (СКУ) виступив з низкою офіційних заяв та звернень до високопосадовців ООН, ЄС та ОБСЄ. Їх зміст вочевидь виходив за межі конструктивної критики по відношенню до дій чинної української влади […]. Разом з тим, Національний інститут стратегічних досліджень стараючись, як за радянських часів, принизити СКУ, рекомендував що “В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори”.

Добрим прикладом єдності українців у здійсненні спільної мети є участь у місіях спостереження за виборами в Україні, які СКУ організовує від 1999 року. Такі місії є важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси, а також у відродженні віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу, як це зокрема сталося під час Помаранчевої революції 2004 року Тоді СКУ вислав та координував діяльність більше 2,500 міжнародних спостерігачів, що відіграло свою значну роль у розвитку демократичних процесів в Україні. Разом з такою працею СКУ закликає міжнародну спільноту взяти активну участь у спостереженні за виборами в Україні.

Тому, користуючись нагодою, я закликаю Вас долучитись до нашої наступної місії та своєю участю посприяти проведенню парламентських виборів 2012 року в Україні якнайближче до її законодавства та до міжнародних норм.

Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ стала боротьба з замовчуванням та з запереченням Голодомору 1932-33 років радянською владою, а також з ігноруванням цієї трагедії політичними колами світу.

З метою визнання Голодомору геноцидом українського народу, в 1984 році заходами СКУ була створена Міжнародна комісія з розслідування Голоду 1932-33 рр. в Україні та стараннями СКУ було зібрано відповідні докази і спогади очевидців. До праці в цій комісії, яку очолив професор Джейкоб Сандберг з Швеції, було залучено відомих юристів з Франції, Бельгії, Великобританії, Канади, США та Аргентини. У 1990 році було оприлюднено остаточний звіт міжнародної комісії, більшість членів якої визнала, що Голодомор правдоподібно мав характеристики геноциду, та заявила, що радянська влада мусить бути за це сильно засуджена.

У 2007 році, з метою широкомасштабного відзначення 75-ої річниці Голодомору, СКУ створив Координаційний комітет у справі Голодомору, який у співпраці з Секретаріатом Президента України і Українським інститутом національної пам’яті провів широкомасштабну міжнародну акцію “Незгасима свічка”. За активної участі всіх наших громад вона успішно пройшла у 33 країнах світу та допомогла підвищити обізнаність про жахливий геноцид українського народу.

СКУ також надав патронат документальному фільму “Окрадена земля” канадського режисера Юрія Лугового, який створено на основі найновіших архівних матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. СКУ передав цей фільм високопосадовцям різних країн світу.

Як наслідок спільної праці, дотепер Голодомор визнали геноцидом українського народу 16 країн. І сьогодні, коли різні сили продовжують заперечувати правдиву історію нашого народу, ми ще активніше повинні працювати для визнання Голодомору геноцидом та впровадження цієї теми в місцеві освітні програми, як це, наприклад, вже зробили українці Аргентини й Канади. Я також закликаю Вас масово долучитися до міжнародної акції СКУ з нагоди 80-ліття Голодомору в 2013 році.

Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ упродовж усієї його діяльності є сприяти мобілізації і розбудові української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси, а також зберігати за межами України українську національну ідентичність, духовність, мову, культуру і інші національні цінності.

Саме тому провід СКУ постійно цікавився успіхами та проблемами українців світу та їх вирішенням, зокрема під час особистих відвідин, яким ми також надаємо особливого значення.

Тільки в цій каденції керівництво СКУ побувало в 33 країнах проживання українців, у яких порушило актуальні українські питання перед державними та місцевими владними структурами з закликом допомогти у їх вирішенні.

Найбільш яскравим прикладом за останні роки стало минулорічне повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який у неї було конфісковано внаслідок антиукраїнської акції “Вісла” 65 років тому. Щоб привернути увагу до цього питання, в 2010 р. СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, під час яких отримав запевненням мера міста про якнайшвидше полагодження цього питання. А через 7 місяців Народний дім було офіційно повернено нашій складовій організації – Об’єднанню українців Польщі. Сьогодні ж СКУ докладає зусиль до збору коштів для відновлення цієї пам’ятки архітектури та вже передав Об’єднанню українців Польщі $30,000.

Рівнож, за підрахунками Світової ради суспільної служби СКУ, наші складові організації тільки в попередній каденції, від 2003 до 2008 років, передали потребуючим українцям у діаспорі гуманітарну допомогу в сумі понад 3 мільйони доларів.

Останньо СКУ виступив на захист двох українських громадських організацій в Росії та Бібліотеки української літератури в Москві. Завдяки нашим спільним діям робота Бібліотеки української літератури в Москві нормалізувалася.

Однак нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об’єднання українців Росії. Сьогодні ми підтримуємо українську громаду Росії у створенні відповідних організаційних структур, які б відповідали сучасним потребам нашої найбільш чисельної національної меншини.

Насамкінець хочу підкреслити, що запорукою наших спільних успіхів є єдність, а також віддана праця усіх його організаційних клітин та кожного з нас зокрема.

Тому я закликаю Вас зміцнювати свій зв’язок з українським народом в Україні та в діаспорі, а також активно відгукуватися на заклики та акції СКУ, більшість із яких сьогодні спрямовані на захист незалежності України та людських і національних прав українців незалежно від місця їхнього проживання.

Я Вам всім бажаю міцного здоров’я, сили і жертовності й далі працювати для добра українського народу і нашої духовної Батьківщини – України.

Щасти нам, Боже!

Евген ЧОЛІЙ.

8 вересня 2012 р.,
Греція