Все, як завжди, почалося зі свята до уродин Тараса Шевченка. 1995 рік. Редакція незалежної російськомовної газети Аріса Папантімоса “Омоніа” . Присутні – перший посол України в Греції Борис Корнієнко та радник з питань культури Євген Конопацький.

“Вітер з України” – під такою назвою з’явилася в 1995 році в Атенах перша українська друкована сторінка в газеті “Омоніа”. Її редакторка Галина Маслюк запозичила назву із поезії, принесеної до редакції Людмилою Мількевич, багаторічною подругою, колегою, поетесою.

А далі… Як вітер з України…

У 1997 році в Атенах виходить перша українська газета з грецькомовним додатком – “Вісник-Аґеліафорос”. Навколо неї згуртовуються українці Греції, які цього ж року отримують першу можливість легалізувати свою присутність у країні. Газета рідною мовою допомагає їм у цьому, як і в тяжкому буденному житті кожного міґранта, що доля закинула до цієї нової в географії української діаспори країни. Через неї друзі, що втратили зв’язок, знаходять один одного, батьки з України розшукують своїх дітей, чи навпаки. Кожна людина – окрема історія. Український «Вісник» в Греції відтворює її на своїх сторінках.

Завдяки українському “Віснику” весною 1998 року в Афінах відбувається перше Великоднє богослужіння, яке здійснює український священик з Ірландії о. Сергій. Подвір’я грецької церкви Св. Трійці заповнюється сотнями українців, які завжди гуртуються навколо церкви. Владика Анаргірос щиросердно обіймає українську громаду. Заснуванню української парафії допомагає тоді о. Святослав (Шевчук), який за власним покликом опікується громадою та є найжаданішим гостем в Греції.

У 1998 році засновники газети, Галина Маслюк та Ліца Патеракі, засновують перше в Греції товариство під романтичною назвою «Журавлиний край». Назву шукали довго, вклавши туди усю тугу, прагнення, біль, що переживали українці, в наступний раз змушені шукати кращої долі на чужині. Мріяли про острівець рідної землі в Греції.

Становлення громади було важким і болючим. Нелегальний стан міґрантів ускладнювався чисельними випадками експлуатації зі сторони міжнародних та українсько-грецьких кримінальних угруповань. До товариства попали люди, що дискредитували його діяльність та паплюжили імідж українців загалом.

Прагнучи захистити доброчесне ім’я українців у Греції, провід товариства вдався до його перереєстрації під новою назвою. Таким чином в 2002-му році «Журавлиний край» переродився на «Українсько-Грецьку Думку», з філіями в інших регіонах країни. Однак, охочих погрітися біля вогнища за чужий рахунок ніколи не бракує. Через якийсь час, намагаючись використати напрацьоване досі, нехтуючи будь-якими моральними принципами, в Атенах з’являється «Український журавлиний край», який, розраховуючи на швидкоплинність змін, чи просто невігластво, намагається підмінити поняття, і прикрити відверто комерційні інтереси громадською ширмою.

Все в програмі життя, як кажуть греки…

В 2012-2013 навчальному році деякі вчителі Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” підняли незрозумілий бунт серед батьків та вчителів, в результаті чого школу розділили, забрали половину дітей та вчителів і утворили свою школу, назвавшись “Центр підтримки та розвитку культурної спадщини “Трембіта””.

Все в програмі життя, як кажуть греки…

Проте, завдяки цілеспрямованій діяльності за майже два десятки років безперервної кропіткої праці товариством «Українсько-Грецька Думка» зроблено чимало для розбудови української справи в Греції, інформування грецької громадськості про Україну, її правдиву історію, звичаї та традиції, збереження іміджу України та українців і, звичайно, виховання другого покоління та дітей від змішаних шлюбів, згідно віковічних традицій української родини – в пошані до батьків, до рідного краю, до рідної мови.

Асоціація «Українсько-Грецька Думка» є членом Европейського (рік заснування 1949) та Світового (1967 р.) Конґресів Українців.

Українська громада Греції — живий організм, який невпинно розвивається. Війна в Україні стала поштовхом до активізації, пробудження громадянської свідомості в багатьох українців. За останні роки створилися нові організації, неформальні волонтерські об’єднання, проводяться чисельні заходи, багато з яких спільні. Найосновніше – з’явилася тенденція до консолідації зусиль. Юридично зареєстровані організації за спільною домовленістю утворили в липні 2015-го року єдиний координуючий орган — КРОДУГ – Координаційну Раду Об’єднаної Діаспори Українців Греції. Не зважаючи на складну внутрішню ситуацію, тотальну дезінформованість грецького суспільства про Україну та справжній стан справ, українська громада Греції продовжує розвиватися та консолідувати свої зусилля задля блага України.