#StopCrimeanTatarGenocide (En)

14463668_10153904645552304_485165795_n Appeal of Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, Ukrainian and international civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians in regard to the prospect of banning of the Mejlis of the Crimean Tatar people This is a letter of alarm and a call for awakening. Crimean Tatars, the indigenous people of Crimean peninsula and a nation that has been once put on a brink of extinction, are subject to lawless repression by an authoritarian oppressor again. Since the illegal annexation of Crimea by the Russian Federation in 2014, which the absolute majority of Crimean Tatars strongly rejected, the scale of oppression of this nation has only been growing. The political inconvenience that the Crimean Tatars presented for Kremlin was coupled with the historical sentiment of hate that was once aggravated to a point when the entire nation was deported to Central Asia in 1944. The chilling déjà vu started with disallowing the political leaders of the nation Mustafa Dzhemilev and Refat Chubarov to enter the peninsula in the immediate aftermath of the occupation. Then followed the first kidnappings and arrests of Crimean Tatars under falsified pretexts. Simultaneously Crimean Tatars were targeted by the security forces of  the Russian Federation based on their religious views. Currently 17 Crimean Tatars are behind the bars for various falsified accusations. Political dissent has been harshly suppressed since the very beginning of the occupation. In spring of 2016 the Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis Mr. Ilmi Umerov became a subject to a politically motivated prosecution by the Russian state, was forcibly taken from the cardiac unit where he was under observation to Psychiatric Hospital No. 1 in Simferopol. The act of punitive psychiatry against Ilmi Umerov that lasted for 21 days clearly disregarded the European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. Mr. Umerov is a second Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis to be persecuted by the Russian state with Mr. Akhtem Chiygoz was arrested in January, 2015. February, the 15th 2016 marked a new stage of repression of Crimean Tatars. Crimean Tatar Mejlis, the executive body of the highest representative body of the Crimean Tatar People Qurultay was declared an extremist organization and illegal on the territory of Russia. A very telling fact is that the Ministry of Justice of Russian Federation included Mejlis in the list of banned organizations prior to the verdict of the court. If the verdict remains unchanged, 2500 democratically elected representatives of the Crimean Tatars will acquire a status of extremists and will become an automatic target of law-enforcement agencies. Furthermore, tens of thousands of people who contact and work with the members of Mejlis may also be repressed by the state machine. It would not be an overstatement to suggest that under such circumstances merely being a Crimean Tatar is illegal in the eyes of the occupying forces. In fact banning the Mejlis is banning the entire people. The repression machine may go out of control altogether given the fact that no permanent mission of any human rights organization is present in Crimea and there is not a single independent media outlet operating in the peninsula. The decision has been appealed and the final decision on this case will be announced on September, 29th, 2016 in the Supreme Court of Russian Federation. Hence we, the undersigned Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians call upon the global community to recognize the critical importance of this moment for the fate of the Crimean Tatar people. When an entire nation gets ripped of its democratically elected and the only political representation in 2016 the world shall not remain silent. The diplomatic and economic pressure on Russia must be elevated to a new level. The issue of repression of Crimean Tatars has to be raised at meetings and negotiations of every profile and an immediate end to the repressions must be demanded from the Russian leadership. Concerted efforts of democratic countries have proven to have an influence on Kremlin in the past. On September, 29th, the day of the hearing of the appeal in the Supreme Court of The Russian Federation, at 11 am (UTC +3) we will hold a demonstration at Independence Square in Kyiv, where we will demand an unconditional end of repressions against Crimean Tatars, display solidarity with the currently persecuted representatives of the nation and affirm the Russian leadership that together with the global community we will not allow another attempt of genocide of Crimean Tatar people. We encourage regular citizens, civil activists, politicians, diplomats and opinion leaders to show unity with our struggle by coming to the Russian Embassy in countries across the globe and hold a simultaneous demonstration on September, 29th. We kindly ask to use hashtag #StopCrimeanTatarGenocide when covering the simultaneous demonstration in social media.

#StopCrimeanTatarGenocide (Ua)

14463668_10153904645552304_485165795_n Звернення кримських татар, представників міжнародних та українських правозахисних організацій, представників громадянського суспільства, народних депутатів України та політиків до українських громад закордоном у зв’язку з перспективою заборони Меджлісу кримськотатарського народу на території Росії Це звернення є сигналом тривоги та закликом до пробудження. Кримські татари, корінний народ Кримського півострова, народ, що колись вже опинявся на межі зникнення, знову став жертвою незаконних репресій з боку авторитарного режиму. З часу незаконної анексії Криму Росією у 2014 році, яку однозначно не прийняла абсолютна більшість кримських татар, масштаб репресій проти цього народу невпинно зростав. Образ політичної перешкоди Кремлю був примножений історичним почуттям ненависті, яке в свій час призвело до депортації цілого народу до Середньої Азії у 1944 році. Моторошне дежавю тих подій розпочалось з заборони на в’їзд до півострова лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову невдовзі після окупації. Згодом почалися зникнення та арешти кримських татар, що базувались на надуманих звинуваченнях. В той же час кримських татар почали переслідувати силові органи окупаційної влади на основі їх релігійних переконань. На сьогодні  17 кримських татар перебувають за ґратами. Навесні 2016 р. заступник голови Меджлісу пан Ільмі Умеров став об’єктом політично-упередженого кримінального переслідування з боку Російської держави та був силою переведений з кардіологічного відділу, де він проходив обстеження до психіатричної клініки №1 у місті Сімферополь. Використання каральної психіатрії проти Ільмі Умерова протягом 21 дня було явним порушенням Європейської Конвенції  про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Пан Умеров є вже другим заступником голови Меджлісу, якого переслідує російська влада – першим у січні 2015 року став пан Ахтем Чийгоз. 15 лютого 2016 року став днем початку нового етапу репресій проти кримських татар.  Окупаційна влада оголосила Меджліс кримськотатарського народу – виконавчий орган найвищого представницького органу кримських татар  Курултаю – екстремістською організацією та заборонила його діяльність на території Росії. Показовим був той факт, що Міністерство Юстиції Росії внесло Меджліс до списку екстремістських (а отже заборонених) організації ще до вироку суду. В разі, якщо вердикт залишиться у силі, як мінімум 2500 демократично-обраних представників кримськотатарського народу отримають статус екстремістів та автоматично стануть об’єктом переслідувань з боку російських правоохоронних органів. Більше того, десятки тисяч людей, що співпрацюють чи комунікують з представниками Меджлісу також можуть бути репресованими. Не буде перебільшенням ствердити, що за таких умов бути кримським татарином – уже злочин в очах окупаційної влади. Фактично заборона Меджлісу є забороною цілого народу. Репресивна машина може узагалі вийти з-під контролю, враховуючи відсутність у Криму постійних моніторингових місій з прав людини чи незалежних ЗМІ.  На рішення про заборону Меджлісу була подана апеляція і остаточне рішення у цій справі буде прийняте 29 вересня 2016 року у Верховному Суді Росії. Тому ми – кримські татари, представники міжнародних та українських правозахисних організацій, представники громадянського суспільства, народні депутати України та політики закликаємо світову спільноту усвідомити виняткову важливість цього моменту для долі кримськотатарського народу. Коли у цілої нації відбирають право на демократично-обране та єдине політичне представництво у 2016 році, світ не повинен мовчати.  Дипломатичний та економічний тиск на Росію має вийти на новий рівень. Питання репресій проти кримських татар має порушуватись на зустрічах та переговорах усіх рівнів. Миттєве припинення репресій проти кримських татар має бути вимогою російському керівництву.  Об’єднані зусилля демократичних держав вже неодноразово доводили свою впливовість у переговорах з керівництвом Росії. 29 вересня, у день розгляду апеляції у Верховному Суді Росії, об 11:00 ранку ми проводитемо демонстрацію на Майдані Незалежності в Києві. Під час демонстрації ми вимагатимемо невідкладного припинення репресій проти кримських татар, проявимо солідарність з тими кримськими татарами, що піддаються переслідуванню зараз та запевнимо керівництво Росії, що спільно з світовою спільнотою ми не допустимо повторення спроби геноциду кримськотатарського народу. Ми запрошуємо українців з усього світу проявити єдність у боротьбі та прийти до Російського Посольства у країнах їх проживання для проведення паралельної демонстрації 29 вересня 2016 року. При висвітленні синхронних акцій в соціальних мережах просимо використовувати хештег #StopCrimeanTatarGenocide  

"Ukraine in the News" with Tania Stech for 6 August 2016 (En)

https://www.youtube.com/watch?v=ERTPCgcAcyo In this episode -- a general overview of the recent pilgrimages of the Ukrainian Orthodox Church in Ukraine; and a look at the state of the Crimea's autonomy status. From Kontakt TV program #2449 originally aired on OMNI TV (Canada) on 6 August 2016. Welcome to the KONTAKT Ukrainian Television Network. Produced by Jurij Klufas and hosted by Marta Czurylowicz, the program is based in Toronto, Canada and is televised in several cities in North America and Ukraine. It is a weekly one-hour show that covers news, culture, politics and other topics relevant to the Ukrainian community. It is broadcast in a combination of two languages, English and Ukrainian. This segment is "Ukraine in the News" with Tania Stech for 6 August 2016. Producer: Tania Stech. Videographer: Andrij Rawlyk. Editors: Tania Stech and Andrij Rawlyk. "Ukraine in the News" з Танею Стех на 6 серпня 2016. Продюсер: Таня Стех. Камера: Андрій Равлик. Монтаж: Таня Стех і Андрій Равлик.

Ο υβριδικός πόλεμος της Ρωσίας ενάντια στην Ουκρανία

Vladimir-Putin23 Διάβασα ένα άρθρο-ανασκόπηση του Γιούρι Ρομανένκο και του Σ. Κλιμόβσκιϋ «Ο πρώτος υβριδικός. Πότε η Ρωσία άρχισε τον πόλεμο εναντίον της Ουκρανίας;». Μια λεπτομερής ανάλυση των γεγονότων του παρελθόντος, μεμονωμένοι συμμετέχοντες του οποίου σήμερα δεν είναι μόνο ζωντανοί, αλλά και ενεργοί. Για το λογαριασμό τους θα ήθελα να κάνω κάποιες διευκρινήσεις. Η αρχή του υβριδικού πολέμου της Ρωσίας εναντίον της Ουκρανίας χρονολογείται αρκετά ακριβή: 30 Νοεμβρίου του 1991 – τότε από την Ουκρανία υπέρ του Ταμιευτηρίου της ΕΣΣΔ και του Υπουργείου Οικονομικών της Ρώσικης Ομοσπονδίας είχαν διαγραφεί 81.900 διςεκατομμύρια ρούβλια. Θα μπορούσε να φέρει αντίρρηση κανείς ότι εκείνη την εποχή η Ουκρανία δεν είχε επίσημη ανεξαρτησία. Τότε πρέπει να ξεκινήσουμε την καταμέτρηση από την 8η Δεκεμβρίου 1991 - την ημερομηνία υπογραφής των συμφωνιών του Μπελοβέζ. Διαβάστε περισσότερα: http://www.analystsforchange.org/2016/07/blog-post_296.html  

Наша історія дуже коротко

У 1997 році в Афінах виходить перша українська газета з грецькомовним додатком - "Вісник-Анґеліафорос". Навколо неї згуртовуються українці Греції, які цього ж року отримують першу можливість легалізувати свою присутність у країні. Газета рідною мовою допомагає їм у цьому, як і в тяжкому буденному житті кожного міґранта, що доля закинула до цієї нової в географії української діаспори країни. Через неї друзі, що втратили зв’язок, знаходять один одного, батьки з України розшукують своїх дітей, чи навпаки. Кожна людина – окрема історія. Український «Вісник» в Греції відтворює її на своїх сторінках. У 1998 році засновники газети, Галина Маслюк та Ліца Патеракі, засновують перше в Греції товариство під романтичною назвою «Журавлиний край». Назву шукали довго, вклавши туди усю тугу, прагнення, біль, що переживали українці, в наступний раз змушені шукати кращої долі на чужині. Мріяли про острівець рідної землі в Греції. Становлення громади було важким і болючим. Нелегальний стан міґрантів посилювався чисельними випадками експлуатації зі сторони міжнародних та українсько-грецьких кримінальних угруповань. До товариства попали люди, що дискредитували його діяльність та паплюжили імідж українців загалом. Прагнучи захистити доброчесне ім’я українців у Греції, провід товариства вдався до його перереєстрації під новою назвою. Таким чином в Афінах з’явилася «Українсько-Грецька Думка», правонаступниця товариства «Журавлиний край», з філіями в інших регіонах країни. Але... Через якийсь час, намагаючись присвоїти напрацьоване досі, нехтуючи будь-якими моральними принципами, в Афінах з’являється «Український журавлиний край», який, не маючи жодного відношення до першоджерела, розраховуючи на швидкоплинність змін, чи просто невігластво, намагається підмінити поняття, і прикрити відверто комерційні інтереси громадською ширмою. Проте, завдяки цілеспрямованій діяльності за майже два десятки років безперервної кропіткої праці товариством «Українсько-Грецька Думка» зроблено чимало для розбудови української справи в Греції, інформування грецької громадськості про Україну, її правдиву історію, звичаї та традиції, збереження іміджу України та українців і, звичайно, виховання другого покоління та дітей від змішаних шлюбів, згідно віковічних традицій української родини - в пошані до батьків, до рідного краю, до рідної мови. Українська громада Греції — живий організм, який невпинно розвивається. Війна в Україні стала поштовхом до активізації, пробудження громадянської свідомості в багатьох українців. За останні роки створилися нові організації, проводяться чисельні спільні заходи, з’явилася тенденція до консолідації зусиль. Офіційно зареєстровані організації за спільною домовленістю утворили (2015 рік) єдиний координуючий орган — КРОДУГ - Координаційну Раду Об’єднаної Діаспори Українців Греції.