«ВІДКРИТЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ» В ГРЕЦІЇ
Екіпаж Міжнародної навколосвітньої експедиції "Ukraine's Open Heart" ("Відкрите Серце України") примандрував до Греції.
Підприємці з Дніпропетровська, Віталій Танцюра та Маріанна Гавриленко, за приватною ініціативою 12 вересня ц.р. вирушили у навколосвітню подорож. Подружжя проїхало майже всю Україну та Европу. Попереду – Південна, Північна Америка та Азія.Тепер мандрівники подорожують Грецією, і планують протягом року об'їхати всю земну кулю.
«Україна – велика країна. Понад 350-ть років вона перебувала під пануванням інших країн, більша частина її території була під Росією і систематично русифікувалася. Але світ мало знає про те, що українці сильно відрізняються від росіян. Вони дуже свободолюбиві. Всі жителі України працюють зараз для того, щоб бачити свою Батьківщину вільною, заможною та щасливою.
Метою нашої подорожі – є розповідати світу про нашу надзвичайну країну – Україну, та про її гарний працьовитий народ. Для цього нам не шкода ні часу, ні грошей, ні енергії», - розповідає пані Маріанна, відповідаючи на питання, що спонукало подружжя до такого кроку. У словах та діях пп. Маріанни та Віталія читається чіткий меседж – українці прагнуть миру, відчувають його крихкість та наголошують на необхідності його підтримки усіма людьми доброї волі.
Перебуваючи в столиці Греції Атенах, українські мандрівники минулої суботи 31 жовтня завітали до української недільної школи при товаристві "Українсько-Грецька Думка".
Вчителі та учні школи дуже тепло зустріли гостей з України, вітаючи їх на грецькій землі, як годиться за стародавнім українським звичаєм, хлібом-сіллю. Пані Маріанна дуже цікаво розповідала про подорож та подальші плани навколосвітньої експедиції, на меті якої - об’їхати всю планету, двічі перетнувши екватор, та зустрітися з українською діаспорою в різних країнах світу. «Ми хочемо розповісти всім про те, що зараз відбувається в Україні. Нам хочеться розповісти всьому світу, яка в нас красива країна. Хочеться, щоб українці звідусіль поверталися в Україну назавжди", – зазначила пані Гавриленко. Пан Віталій, в свою чергу, повідомив, що вже створено сайт та Yоutube-канал мандрівки, де публікуватимуть відео та світлини з різних країн. Крім того, вони обіцяють інформувати про перебіг подорожі в мережі Facebook, а також роздаватимуть людям, яких зустрічатимуть, календарики із закликом "вподобати" Україну. Такі календарики презентували й усім учням, а школі подарували український оберіг, ляльку-мотанку.
Разом із п. Маріанною усі вихованці школи та вчителі навчилися робити ляльку-мотанку. З превеликим задоволенням діти й дорослі майстрували собі симпатичні обереги, а малі дівчатка встигли ще й погратися у ляльки! За приємною роботою не помітили, як прийшов час прощатися... Обмінялися подарунками, зробили записи у книжці побажань, сфотографувалися на добру згадку, і побажали мандрівникам щасливої дороги.
Але на цьому пригоди мандрівників не закінчилися. У неділю 1 листопада пп. Маріанна та Віталій побували у посольстві України в Греції, в Культурно-інформаційному центрі якого за організації українських товариств «Трембіта» та «Український журавлиний край» відбулася презентація збірки поезій українців закордоння «Клич Майдану».
В понеділок 2 листопада українські посланники народної дипломатії разом з представниками товариства «Українсько-Грецька Думка» відвідали пірейський дитбудинок «Калос Пімін», де показали дітям чудовий відеоролик українського юриста Олега Прилуцького «Україна – мій дім». Після перегляду 4-ьоххвилинного фільму, який справив величезне враження, дітлахи засипали гостей найнеймовірнішими питаннями про Україну, про українських дітей, про річки та море, про джерельну воду, про зелені ліси та парки, про стадіони та арени, про чемпіонати, про види спорту та участь в олімпійських іграх.
Однак найцікавішим, найгамірнішим, втомливим, але творчим був майстер-клас української Ляльки-мотанки. Із захопленням намагалися дітлахи змайструвати свою лялечку, яка буде їх оберігати та буде виконувати їхні заповітні бажання, за що вони будуть сильно-сильно її любити та шанувати. Пані Маріанна закликала дітей багато читати, добре вчитися та пізнавати світ, тому що, «чим більше людина знає, тим важче її обдурити», а отже, вона може давати вірну оцінку і формувати свою власну думку.
Голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк показала присутнім свою дорогоцінність – колекцію української ляльки-мотанки, та розповіла про призначення кожної з них. Дітлахи намагалися подружити свої щойно зроблені мотанки з колекційними лялечками, але, найголовніше, з цікавими українськими гостями, серед яких, Ганна Маніаті та Олександра Бусілкова, що допомагали зробити дитячі мотанки привабливими.
Галина Маслюк подарувала для бібліотеки дитбудинку селекційне двомовне видання Т. Шевченка, а директор школи при товаристві подарувала на захист подорожуючим ікону Св. Миколая. Вихованка дитбудинку захотіла подарувати п. Галині на згадку свій малюнок, на якому красувалася Сова – частина символу товариства, чи не випадково бува?!
Завершили своє перебування в грецькій столиці пп. Маріанна та Віталій зустріччю з радником посла України в Греції з питань культури п. Наталею Косенко та зйомками стародавньої частини центру Атен за допомогою безпілотника.
Світлини Яни ГОНЧАР та Ганни МАНІАТІ.
ПОКРОВА — СВЯТО КОЗАЦЬКЕ
Під такою назвою пройшла 17 жовтня 2015 року година духовності в українській недільній школі при товаристві “Українсько-Грецька Думка”. Розпочала свято директор школи п. Ганна Павлюк, яка розповіла присутнім цікаву легенду про те як Господь розвеселив людей по всьому світу, даруючи кожному народові землю. Земля, дана Богом, є святою і рідною. Тому її захист - це найперший обов’язок народів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Тому ми повинні шанувати героїчну історію нашого великого народу — наголосила п. Ганна.
14 жовтня щороку увесь християнський світ з великою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії.
Година духовності у школі була приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для української нації це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Про історію виникнення цього свята повів розмову священик української парафії УГКЦ в Атенах о. Орест Козак. Свято Покрови Пресвятої Богородиці походить від історії про те, як Богородиця своїм покровом захистила християн візантійського міста від ворогів. Пресвята Богородиця огорнула все місто на о. Сицилія, зробивши його невидимим для нападників. Храм Покрови і досі є там у великій пошані.
Особливо привабливою виглядала в класі ікона Покрови Пресвятої Богородиці, виконана власноручно вчителькою молодшої школи Вікторією Тимчишин.
Свято Покрови було найбільшим святом у запорізьких козаків, - продовжує свою розповідь п. Ганна. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана, приймали військову присягу. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
14 жовтня 1942 року для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади було створено Українську Повстанську Армію, яка також обрала свято Покрови за День зброї – день свого створення, віддавшись під опіку святої Богородиці.
Про Українську Повстанську Армію, яка героїчно і жертовно боролася за Самостійну і Соборну Державу Україна, розповіла учням школи п. Галина Маслюк.
Найкращі сини і доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення. УПА боролася за самостійну Україну, воювала проти польської Армії Крайової, гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. Пані Галина закликала бути гідними звання українця, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне - історію нашого народу.
Голова товариства «Українсько- Грецька Думка" Галина Маслюк розповіла також дітям про те, що після розпаду Радянського Союзу Служба безпеки вже незалежної України помало почала відкривати недоступні десятиліттями архіви НКВД, центрального органу державної безпеки СРСР. Вже у цьому столітті були розсекречені архіви, що стосувалися діяльності Української повстанської армії. За цими документами було створено виставку “Українська повстанська армія. Історія нескорених”. Виставка об’їхала усю Україну, а також багато країн світу, відкриваючи людям правду про жорстокі репресії, відсутність основоположних свобод – слова, думки, волевиявлення, порушення прав людини і злочини проти людства, якими вирізнявся тоталітарний режим Сталіна і його продовжувачів. Цей режим впав завдяки українським повстанцям, воякам польського підпілля, прибалтійським лісовим братам, учасникам угорського повстання у Будапешті 1956 року, Празької весни 1968 року, діячам Солідарності та національно-демократичних революцій 80-х років ХХ століття. Багато українських патріотів пройшли через нелюдські радянські концтабори, багато були знищені цією кривавою системою. Злочинна система намагалася всіляко заплямити їхню пам’ять брехливою пропагандою. Однак, розсекречені архіви, до яких зараз мають доступ усі громадяни країни, спростовують радянські наклепи і вказують світу на справжніх злочинців.
В листопаді 2009 р. товариство «Українсько-Грецька Думка» у співпраці з Центром досліджень визвольного руху України та СБУ провели виставку в Атенах. Відкривали виставку Директор Архіву СБУ Володимир В’ятрович та Генеральний секретар Світового Конгресу Українців Сефан Романів (Австралія). У приміщенні Спілки юристів відбулася конференція.
Боротьба УПА – це той подвиг і та ціна, яку Україна заплатила за Свободу, - додала п. Галина, наголошуючи на тому, що сьогодні молоді патріоти України знову повстали на оборону рідної землі та показала дітям книгу, подаровану паном В’ятровичем товариству за матеріалами виставки.
Сьогоднішній день нерозривно пов’заний з учорашнім, перебрала слово п. Ганна Павлюк. Українська земля полита кров’ю ворогів, але і її мешканців. Земля, на якій протягом віків точилися і точаться досі трагічні події.
Хвилиною мовчання присутні вшанували колишніх і сьогоднішніх Героїв-козаків, наших побратимів, братів, батьків, односельчан, друзів, які відстоюють кордони нашої Батьківщини від хижих зазіхань ворога. Присутні могли переглянути відеофільм, ласкаво зроблений батьком п. Сергієм Лемішко за фотоматеріалами з виставки в Греції.
Старшокласники школи закликали всіх:
Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропали,
Пам’ятайте про тих, хто ще не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні -
Хай відомими стануть всі Герої безвісні.
Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері - покровительки всього воїнства українського, будуть почуті. Україна стане вільною, єдиною, незалежною державою з міцними кордонами.
Слава Україні!
Світлини Яни Гончар.
УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРЕЦІЇ ОБ’ЄДНУЮТЬ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ
Історичний момент пережила в липні 2015 року українська громада Греції, представники якої вирішили створити єдиний координуючий орган, а саме Координаційну Раду Об’єднаної Діаспори Українців Греції (КРОДУГ). Координаційна Рада Об’єднаної Діаспори Українців Греції (КРОДУГ) має стати всегрецьким координаційним органом українських громад, що представлятиме інтереси усіх українців у Греції. Окрім цього, основним завданням новоствореного органу буде узгоджувати дії складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у Греції; сприяти розвитку та зміцненню позицій громадянського суспільства українців у Греції; створенню позитивного іміджу нашої країни в Греції, ставлення до українців та України; захищати права українців у Греції; протистояти широко поширеній інформаційній пропаганді, спрямованій проти України та її народу, а також поширювати правдиву інформацію щодо подій в Україні, ознайомлювати грецьке суспільство з історією, традиціями, звичаями, надбаннями та вкладом українського народу в розвиток світового співтовариства. До співпраці будуть запрошені усі без винятку формальні та неформальні об’єднання українців, представники релігійних громад, а також окремі особи, небайдужі до долі України та українців в світі. Основне, як зазначають учасники ініціативної групи, щоб вони вирізнялися любов’ю до України та своїми щирими намірами. У вересні ц.р. планується друга, розширена зустріч КРОДУГ, на якій буде обговорено план спільних дій на майбутній рік.
«Ой, болить у мене зуб!»
Українського походження зубна лікарка п. Зінаїда Голунга завітала цієї суботи 24 січня до української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». У вигляді гри, у доступний навіть для наймолодших учнів школи спосіб, пані Зінаїда розповіла діткам, як вірно тримати зубну щітку, як чистити зуби так, щоб вони ніколи не боліли, а також дала поради батькам, в який спосіб найкраще турбуватися за стоматологічне здоров'я дітей шкільного віку.
Всім було цікаво, ніхто не боявся, і діти з довірою дозволили пані лікарці оглянути їхні зубки. А якщо хтось і тримався за щоку, то тільки від сміху: «Ой, болить у мене зуб!».
ПІВРІЧНЕ СЕМЕСТРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ МУШ ПРОЙШЛО В АТЕНАХ
З метою виявити поступ в українській науці, якого досягли вихованці української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка», завітала до школи, що в центрі Афін за благодійного сприяння Грецько-Британського коледжу, школи з вивчення грецької мови «Мегас Алєксандрос» та їхнього очільника пана Костянина Карканяса, комісія Міжнародної української школи з Києва. Семестрове оцінювання з усіх предметів цього року приймали пп. Галина Пархоменко та Наталя Жаворонкова.
Усі, діти, батьки, вчителі школи переживали дуже, але, як відмітили вчителі з України, підготовка була хорошою, отже атестація пройшла успішно. Тепер перед учнями школи і, особливо, випускниками 9-го та 11-го класів стоїть завдання старанно підготуватися до літніх випускних екзаменів.
ГОЛОДОМОР. МИ ПАМЯТАЄМО!
Діти товариства «Українсько-Грецька Думка» вшановують жертви Великого Голоду в Україні1932-1933 рр.
Урок пам'яті за жертвами Великого Голоду в Україні 1932-33 рр. відбувся у суботній школі при товаристві «Українсько-Грецька Думка» у суботу 22 листопада 2014 року. Разом з усією Україною у цей день маленькі та великі вихованці української школи на грецькій землі схилили голови в хвилині мовчання, вшановуючи мільйони невинно загиблих жертв кривавого радянського режиму.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих під час Голодомору, - звернулася до присутніх, серед яких окрім учнів школи батьки та вчителі, директорка школи Ганна Павлюк, - Місяці за місяцями, роки за роками відпливуть у небуття. Тільки пам'ять назавжди залишається з нами.
Літом 1933 року в Україні лютував Великий Голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених, у лонах матерів.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ ст. Не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні в світовій історії. Більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» на кістках мільйонів.
Розпочалася тотальна війна, і людей не рубали, не стріляли – у них просто забрали всю їжу, оточили військами і спокійно дивилися як вони повільно, у нестерпних муках, помирають від голоду.
Нехай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!
Хай кожен з вас запалить свічку пам'яті в знак вшанування невинно замученого Голодом українського народу! – закликала дітей пані Ганна.
Про нещастя нашого народу у ті страшні роки розповіли вихованці старшої школи. Учениця Ліля Куклас виконала «Реквієм» на скрипці. Присутні могли ознайомитися з фотовиставкою на тему Голодомору, підготовану вчителями школи, а в кінці урочистості покуштувати справжнього українського хліба, який спекла до нагоди вчителька Яна Гончар.
В АТЕНАХ ВІДБУВСЯ ЗНАМЕНИТИЙ "СОРОЧИНСЬКИЙ" ЯРМАРОК
Заглянь же, дитино, у світ давнини,
Де звичаїв, та традицій, обрядів перлини,
Спізнаєш, як жив український народ,
Культуру його старовинну.
Все вивчиш, побачиш, собі переймеш,Вбереш вишиванки барвисті, красиві,
У своє життя все прекрасне візьмеш:
Той цвіт не затоптаний – диво.
І там ти побачиш український рід,
Що він не померкнув, а садом квітує!
Тебе зачарує прапредківський світ,
Що злитки безцінні дарує.
Наш український народ - невтомний трудар. Працею своєю прикрашає землю, збирає багатий урожай. Здавна повелося в Україні, що, зібравши урожай, їхали люди на Ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували.
Словом, ярмарок – це свято для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відроджується. Їдуть люди звідусіль ярмаркувати. А там, де народ, там і жарти, і дотепи, і сміх, і, звичайно, танці й пісні українські. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами.
Барвистий, веселий, багатий на гарну українську вишивку, але й добротний крам та свіжу городину (грецького походження, звичайно!) ЯРМАРОК відбувся в Атенах, в українській недільній школі при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Участь у ярмарку взяли всі учні школи. Основні особи, ґаздині (ведучі) Ірина Кутульська та Тетяна Лемішко (матері учнів школи), розповіли присутнім, що це таке отой Ярмарок в Україні, і як він традиційно відбувається, і гостинно запросили всіх до дійства. І недарма, чого тільки не було на тому ярмарку: гамір, рух - і крам продавали, і пісні співали, і танці танцювали...
Завітала на свято сама жовтобагряна Осінь власною персоною. Прийшов поважний Батько-гарбуз разом зі своїми діточками – овочами – тут вам і цибулька, і часник, і морквочка, і все-все, що душі вашій забагнеться!. Побували там і скоморохи, і жартівливі дівчатка. А що вже кумоньки (вчительки Яна Гончар та Жанна Ворощук), своїми розмовами глядачів потішили, та так розійшлися, що навіть танцювали і співали. Шкільна малеча порадувала всіх таночком під музику пісні «Мамина хустка». Розмаїті, барвисті, зі всіх регіонів України хустки та слова пісні схвилювали, розчулили, викликали у присутніх сльози туги за Батьківщиною і радості за своїх дітей.
Не обійшлося свято і без циганів, які диню вкрали, зате звеселили всіх циганським танцем та застерігали:
Вміємо ми танцювати,
Людей добрих розважати,
Але можемо щось взяти –
І нікому не сказати.
Тож тримайте у руці
Свої товсті гаманці.
Ой же й веселий вийшов той атенський осінній український ярмарок. Осінь – справжня господиня, влаштувала Ярмарок веселий, згадала давні самобутні звичаї та традиції нашого роду.
Треба зауважити, що педагогічний колектив школи завжди дбає про збереження культурних скарбів українського народу та вдало поєднує давні звичаї із сучасністю. І якщо знаменитий Сорочинський ярмарок поширився аж до Атен, це, звичайно, додає впевненості в тому, що ярмаркова історія України буде ще дуже довгою.
В традиціях живе душа народу,
Великий зміст закладений у них;
Тут мова, пісня, мрія про свободу,
Любов і дружба, і великий сміх.
Любіть свій край, свій дім, свій двір і сад.
Криницю, звідки чисту воду п'єте:
Бо тут сім′я: батьки, сестра і брат,
Бо тут ви народились і живете.
«Діво Пресвятая – Матір матерів, Пригорни до серця всіх своїх синів»...
Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов на коліна.
Народ наш просить захисту в Тебе,
Бо Ти – Цариця Землі і Неба .
Прийми нас ще раз під свій Покров,
Вкотре благаєм Тебе ми знов.
Ти захисти нам Матір – Вкраїну,
Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам поможи,
Вкраїну вільну нам збережи.
Минулої суботи 18 жовтня 2014 року учні української школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» разом з вчителями та своїми батьками вшанували святу Покрову Пресвятої Богородиці. Хлопці старших класів, Вангеліс Мітікас, Віталій Соболевський, Богдан Здерський та Дмитро Сенів, співали козацьку маршову пісню «Гей, там на горі Січ іде» та гімн воїнів УПА «Ой, у лузі червона калина», а всі інші учні разом з гостями, вчителями і батьками їм підспівували. Дівчатка з п’ятого класу поділилися народними прикметами та прислів’ями: «Яка погода на Покрову, такою буде і зима», «Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Дівчата старших класів закликали до Святої Покровоньки, щоби покрила їм головоньку й покривали ікону Матері Божої хустками з такими словами: «Матінко Господня! На тобі від мене, дай мені від себе!”.
За щасливу долю України молилися учні другого класу – Богдан Коваль, Марина Лемішко та Юлія Котульська, учениця четвертого класу - Христина Пападопулу, учениці п'ятого класу – Оріна Мовчанова та Іліана Пападімітріу, учениці десятого класу - Христина Гупало і Лілія Кукла та учениці одинадцятого класу – Анастасія Савчук, Анжеліка Сіркова, Аліна Бонк і Любов Василишин та інші учні, гості, батьки й вчителі школи.
Діво Пресвятая – Матір матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх душі світлом золотим,
Виповни любов'ю неспокійний дім,
Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоре-зорянице, сонце доброти,
Землю України щастям освіти!
У всіх присутніх був піднесений настрій, бо свято Покрови дає надію на краще майбутнє для України, адже такі щирі молитви, що лунали з дитячих вуст не можуть бути не почутими!
Яна ГОНЧАР.
УЧИТЕЛЬ СПОКОЮ НЕ ЗНА, УЧИТЕЛЬ ЗАВЖДИ У ТРИВОЗІ
Старшокласники визначили мету уроку: в доступній формі донести до свідомості учителя те, що він – Учитель з великої літери, а також протягом уроку виховувати відданість та любов до своєї професії, до учнів, здатність слухати і запам'ятовувати все, що їм каже шкільний народ.
Звучали пісні, чудові слова-вітання. Бешкетники, що бог-зна як заблукали на свято, пританцьовуючи запитували:
А шо воно за празник,
У якому він селі?
А шо воно за газди,
Отії вчителі?..
Привітати вчителів прийшла також "шкільна дрібнота":
Наша вчителька професор,
Сонце виростить з зерна.
Зробить з пугала - принцесу!
А із мухи що?
- Слона!
Соціологічне дослідження було проведено господинями свята – одинадцятикласницями, у якому вони довели про дискредитацію чоловіків у народні
й освіті.
Справжньою несподіванкою стала для вчительок поява циганки Ази, яка кожній з них наворожила про її майбутнє.
Так як всі втомилися, була проведена фізкульт-хвилинка. Потім згадали і про математику, дали для розв'язання задачку на кмітливість.
На закінчення уроку прозвучали побажання та пісня.
Дорогі вчителі!
Ми щиро вітаємо Вас з професійним святом!
Бажаємо Вам здоров'я міцного, щастя п'янкого!
Учнів вдячних, батьків обачних!
Чистих ранків, сонячних світанків!
Променів сонця у кожне віконце!
Ніжної ласки, душевної казки!
Грошей без ліку, довгого віку!
Бувайте веселі. Бувайте здорові!
В багатій оселі, взаємній любові!
Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках,
І щедрої долі, дзвінких подарунків.
Хочеться сказати, що одинадцятикласниці – це вже готові вчителі для української недільної школи за кордоном. Вони все гарно спланували, про все потурбувалися, не забули ні про кого, не порушили структуру уроку тощо.
Тож велике вам спасибі, дорогі наші діти, за урок-вітання, щасливого навчального року, успішних екзаменів та легкої долі!!!
