«Жнива скорботи» - урок-пієта в школі при асоціації “Українсько-Грецька Думка”
Пам'ять невинних жертв Великого штучного Голоду 1932-33 рр. та жертв політичних репресій 1937-38 рр. вшанували 26-го листопада 2016 року в Українській суботній школі, що діє при Асоціації української діаспори в Греції та філоукраїнців греків “Українсько- Грецька Думка”. З молитвою, а також словом-закликом бути не байдужими до цієї трагічної дати в історії українського народу, звернувся до дітей парох української греко-католицької церкви о. Орест Козак. Урок-пієту «Жнива- скорботи» підготувала учителька української літератури пані Леся Куриляк, взявши за основу твір Уласа Самчука «Марія». Старшокласники школи намагалися донести до присутніх біль від глибокої рани, яку залишив Голодомор, та його наслідки для українського народу. Вони декламували вірші, інсценізували твори, наводили цифри. Велике враження справила на присутніх розповідь учениці школи Лілії Кукли про спогади її бабусі-очевидиці тих страшних років. Пані Леся розповіла дітям про закон «П'яти колосків» - такою була народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року. Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування.Згідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Сталіним. Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія у цих випадках заборонялась. На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.
Вчителька подарувала дітям пам'ятні значки про Голодомор, виготовлені українською діаспорою, щоб світ ніколи не забув про цей страшний злочин - Геноцид, скоєний злочинним радянським режимом проти українського селянства та визнаний світовим співтовариством Злочином проти людяності. Від усього почутого та побаченого у багатьох учнів на очах з'являлися сльози. Цей урок-пієта запам'ятається усім завдяки суму, жалю і співпереживанню, що вчувалися у кожному слові п. Лесі, яка намагалася розповісти, наскільки важливо пам'ятати і молитися за всіх невинно загиблих жертвах — українських хліборобів, які своєю працею годували усю Європу. Пам'ять – це нескінченна книга, в якій записується все: життя людини, життя поколінь, життя країни. “Україна пам'ятає — світ визнає” - під таким девізом українське світове товариство докладає зусиль, щоб якомога більше країн визнали Голодомор 1932-33 років Геноцидом українського народу. Адже доки триває геноцид пам'яті, триває геноцид народу. Завданням усіх наступних поколінь — є визнання Геноциду українців усім світом. Тому учні школи, долучаючись до мільйонів людей в світі, схилили в цей день голови, вшановуючи пам'ять загиблих хвилиною мовчання, та запалили свічечки пам'яті, адже вшановуючи минуле, ми будуємо майбутнє - України та її нескореного народу.Батьки учнів школи, які в цю суботу зібралися на батьківські збори, в свою чергу долучилися до всесвітньої акції “Запали Свічу” та вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Панахида за жертвами Великого Голоду 1932-33 рр. відбулася за участі української громади та представників Посольства України в Греції в українській греко-католицькій парафії Св. Миколая, яку відслужив парох о. Орест Козак. Отець Орест звернувся до присутніх з проникливою промовою, яка зачепила за живе кожну людину. Діти з суботньої школи “Берегиня” підготували чудову композицію “Свіча”, а учениця Української суботньої школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” Христинка Пападопулю прочитала поезію “Пам'ятайте”.
Світлини Яни Гончар.
День Української писемності в "Українсько-Грецькій Думці"
Всеукраїнський диктант національної єдності під заголовком "Україна на зламі тисячоліть" писали в суботу 12-го листопада старшокласники Української суботньої школи при Товаристві "Українсько-Грецька Думка", випробовуючи свої знання в українській мові поруч з українськими дітьми в Україні, які написали цей диктант 9-го листопада, коли в нашій країні відзначається День української писемності та мови. Повільно, з гарною дикцією, диктувала текст диктанту директорка школи, вчителька мови та літератури Ганна Павлюк, допомагаючи в невидимий спосіб уникнути помилок чи краще зрозуміти, де "просяться" розділові знаки. Старалися всі! Разом із дітьми зосереджено старалися виводити каліграфічні букви вчителі школи Леся Куриляк та Олена Печак, а також голова товариства Галина Маслюк. Мабуть, не секрет, кого найбільше хвилювали "нищівні" результати! :) Хто не боїться, нехай спробує сам! :)Галина МАСЛЮК. Світлини автора.
Україна на зламі тисячоліть За легендою, апостол Андрій Первозваний на одному з пагорбів, де нині Андріївська церква, напророчив: “На горах цих возсіяє благодать Божа, буде город великий і воздвигне Бог багато церков”. Передбачення збулося: на високому дніпровському березі народився золотоверхий Київ. Минали роки – слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалися торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитися з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна, високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генрик Перший, ставив усього-на-всього хрестик. Наша історія славна ще й звитяжними боями: упродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й усю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір. Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” і знаємо, що вистоїмо, бо за нами правда й славна історія. https://www.youtube.com/watch?v=2frCowPFoFcОСІННІЙ ЛИСТОПАД
Справжній осінній листопад відбувався!
“Осінь” (Марілена Хіміч), як чарівна принцеса, під пісню “Листопад” у веселому танці завітала на шкільне свято, та ще й зі своїм братом — багатим “Урожаєм” (Дмитро Сенів). Строкатою та різноликою змогли побачити цю особливу пору року, яка панує зараз у нашому житті, усі ті, хто побував в Українській недільній школі при товаристві “Українсько-Грецька Думка” у суботу 5-го листопада.
Учні, вчителі та батьки проявили фантазію. Бажаючи зробити щось своїми руками, проявити власну думку, творчість — усім разом вдалося досягти єдиної мети - показати різнобарвність та багатоликість красуні Осені. Чого тільки там не було! Роботи були різними — і за тематикою, і за матеріалом, з якого виготовлені, але кожна з них виділялася оригінальністю думки та неповторністю виконання.
Увагу присутніх привернули “Чарівний Зайчик”, зроблений з квіточок та “Мудра Сова”, зроблена із зерняток гречки та гарбузового насіння, яких виготовили діточки дитячого садочка “Рукавичка” разом зі своїми батьками та вчителькою Наталею Смоляник.
Учні 1-го і 3-го класів підготували композицію “Осінь в Україні” і заспівали пісню. Учні 2-го і 4-го класів показали свою майстерність у композиціях “Лебеді материнства” та “Моя бабуся”.
Катя Стельмах, учениця 5-го класу, виконуючи композицію “Вінок Україні”, продекламувала поезію Т. Шевченка “Любіть Україну”.
Свідомість вихованців школи не залишила поза увагою і трагічні події в Україні. Учні 9-го класу підготували букет червоних квітів з чорною хустиною “Матерям загиблих воїнів”. Виконав цю композицію Василь Мисаковець поезією “Мамо, не плач”. Креативністю звернула на себе увагу композиція у виконанні дівчаток із 7-го класу “Вишиванка”. Тут все було продумано до дрібнички — ткана скатертина, одяг дівчаток, виконання пісні “Вишиванка”.
Класний керівник 7-го та 11-го класів Олена Печак підготувала чудову фотовиставку "Українська осінь", а вчителька молодших класів Вікторія Тимчишин підібрала поетичні рядки до кожної світлини. Ця цікава виставка на мить повертала нас то в Україну, то у світ поезії.
Безумовно, не обійшлося і без виставки робіт дітей молодшої школи з природних матеріалів, що дуже полюбляють робити всі без винятку вихованці школи. А учні 6-го та 10-го класів інсценізували ціле родинне свято. Цікава душевна композиція з життя сім'ї еміґранта, де діти показали шану до хліба, до праці і, як наслідок, добробут усієї родини.
Батьки - це опора вчительського колективу, його основна підтримка. Своїми руками кожна матуся приготувала смачну страву, показуючи дітям та гостям привабливість української кухні. Українські матері завжди на передньому “фланзі”! Так і в цей раз вони не залишилися осторонь, виконали народну пісню “Любив козак дівчину, і з сиром пироги”.
Хоча свято було родинним, шкільним, на нього таки завітало багато гостей. Пані Марія Заліщук привітала дітей, продекламувала кілька чудових віршів зі свого багатого “арсеналу”, і почастувала присутніх великим коломийським медівником. Разом із вчителькою української літератури Лесею Куриляк заспівали чарівну пісню “Завітайте до нас, в Коломию”.
Чудове свято, сповнене теплом, добротою, родинністю, людяністю. Велике спасибі вчительці Вікторії Тимчишин, а також усьому вчительському колективу школи за організацію, за турботу про дітей, за їхнє виховання з любов'ю до України та народних традицій українського народу.
Ганна ПАВЛЮК, Галина МАСЛЮК. Світлини Яни ГОНЧАР, Галини МАСЛЮК.