УКРАЇНЦІ ПАМ’ЯТАЮТЬ - ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою. Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на своїх чорноземах від голоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до 
першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор? А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? «Ця трагедія ніколи не повториться. Ви, молодь України, гарантія того, що країна ніколи не зазнає такого лиха. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити, - звернулася пані Оксана до присутніх, - це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті».
Молодші діти разом зі старшими послухали пісню Оксани Білозір «Свіча», учень 10-го класу Віталій Цап розповів вірш «Ти кажеш, не було Голодомору?», учениця 8-го класу Таня Юріна прочитала молитву Катерини Мотрич "Молитви за убієнних голодом". Потім всі діти по парах – старші і молодші - пов'язали чорну стрічку на дереві пам'яті, запалили свічку і пом'янули невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання. Старші діти переглянули документальну стрічку «Жити заборонено». А потім під враженням побаченого почали згадувати про своїх дідусів, бабусь, прадідусів, які в розмовах згадували про Голодомор, жвава розмова тривала і після дзвоника.
Віримо, що такі години пам'яті, спільні перегляди фільмів та їх обговорення, участь у відзначенні пам'ятних дат України не минають даремно. Саме через такі акції згуртовуються українці, починають відчувати себе частинкою великої сім'ї, що зветься світове українство.
Оксана НАКОНЕЧНА, директор школи.
ГРЯДКА ВИРОСЛА В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
В українській недільній школі при Товаристві української діаспори «Українсько-Грецька Думка» в суботу пройшов інтегрований урок музики та народознавства в молодшій школі на тему: Усна народна творчість. Інсценізація пісні «Ходить гарбуз по городу». Урок провела вчителька молодшої школи Ольга Стасишин в музичному супроводі Мар'яна Коцана. Клас перетворився на домашню грядочку, вчителька – на Господиню, діти – на Бурячків, Морквиць, Огірочків, Динь, Гарбузів та іншу городину. Ціле літо всі доглядали грядочку, поливали кришталевою водою з джерела народної мудрості, колисковою піснею присипляли, приспівували, щоб гарно росла, і вона восени дала багатий врожай. І ось вийшли на 
грядочку всі Овочі з Господинею і тішаться врожаєм. Пісні, танці, приповідки, приказки, веселий настрій і дитячий сміх лунали впродовж усього уроку. Господиня вміло поєднала дитячу пісеньку з традиціями та звичаями українського народу. Присутні побачили сватання Буряка з Морквою, народну гру Огірочків, елементи українського весілля, гостиннісь нашого народу. На сцену вийшли Бурячки – Січові Стрільці, що стали на захист незалежності України. Насамкінець Господиня разом з Бурячками, Морквицями – красними дівицями, Огірочками, Динею і Гарбузом позбирали рісний урожай з грядочки. Тепер нікому не страшна зима! 
Всі присутні – а це вчителі, батьки, бабусі з дідусями, гості, члени Ради Правління Товариства – отримали масу задоволення, перенеслися в уяві на ту маленьку сільську грядочку, яка так щедро плодоносить і віддає сповна тим, хто за нею доглядає. Діти повністю перевтілилися у свої ролі, чудово співали народні пісні і танцювали під музику.
Оксана НАКОНЕЧНА, директор школи.
ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ ВІДВІДАЛА УКРАЇНСЬКУ НЕДІЛЬНУ ШКОЛУ
Після презентації всі діти школи - і маленькі, і великі – разом з українською молоддю Європи на чолі з тренерами Андрієм Донцем та Мирославом Гочаком провели цікавий тренінг. Всі були поділені порівно на декілька груп, отримали будівничий матеріал і мали виконати завдання – побудувати конструкцію таким чином, щоб при падінні з висоти 2-ох метрів вона залишилася ціла. Метою такої роботи було показати всім, що важливо навчитися парацювати в групі, правильно поставити мету, скласти план, вибрати інструменти, оцінити можливості та переваги, проаналізувати ситуацію, прислухатися до думки інших. Під час роботи в групах дорослі і діти подружилися, обмінювалися думками, враженнями про країни перебування, але найголовніше, що всіх об'єднала Україна, одна мова, одна думка. Після виконань завдання п. Андрій підвів підсумок і показав важливі моменти роботи в групах. Всі учні школи, вчителі, гості залишилися надзвичайно задоволені.
КЛЮЧ ВІД ШКОЛИ – УКРАЇНСЬКИМ ПЕРШОКЛАСНИКАМ В ГРЕЦІЇ
Чарівний годинник відлічує останні хвилини веселого лагідного літа. Ви чуєте його биття? Ми на порозі в захоплюючу Країну Знань! Сьогодні відкривається перша сторінка шкільного життя для мешканців країни Школярії. Під звуки маршу державний прапор України виносятьучні Соболевський Роман, Баліцька Мар'яна, Юріна Тетяна, звучить Гімн України і всі присутні співають. Молебень для українських дітей відслужив о. Михайло Юріна. Голова Товариства Галина Маслюк у вітальному слові коротко розповіла історію товариства, відзначила, що школа відкриває двері 11-й раз для наших дітей, а це вже історія, яка є вся у світлинах, повернулася в далекий листопад 1997-го року, коли вийшла перша українська газета «Вісник – Агеліафорос», сказала, що наступного року товариство відзначатиме 15 років своєї діяльності. Закликала присутніх бути активними творцями нашого життя життя і обов'язково взяти участь у виборах до верховної Ради України, що наближаються. Королева Наук (Таня Юріна)передала ключ від Знань маленьким першачкам. Дутка Андрійко (1 клас) як взяв ключ в руки, то не хотів віддавати і після свята! Діти 1-го класу разом з вчителькою Вікторією Юріною промовили клятву першокласника і отримали в подарунок буквар. Учениця 3-го класу Неля Юріна заспівала пісню «Червона рута» під акомпанемент Мар'яна Коцана. Учні першого класу приготували для присутніх вірші, які з задоволенням розповіли. На святі звучали слова нашого пророка Тараса Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють» у виконанні учня 6-го класу Віталія Соболевського. Учні Віталій Цап (10 клас) та Анастасія Кормалі (1 клас) сповістили всіх присутніх про початок навчального року першим дзвінком.
Щиро дякуємо всім, хто допоміг в організації свята – Костасу Карканясу, Наталі Царенко, Мар'яну Коцану, Раді правління Товариства, вчителям школи, батькам, гостям і, звичайно, дітям!
Директор школи Оксана НАКОНЕЧНА.
«УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКА ДУМКА»
Більшість старшокласників складали цього року іспити для отримання державного атестату про неповну чи повну середню освіту України в Міжнародній українській школі, комісія якої у складі 3-ьох чоловік під головуванням п. Галини Пархоменко працювала з 26-го по 30-те травня в цій недільній школі. Всі без винятку учні вчаться в грецьких школах, але отримання українського атестату стало свого роду перемогою як для дітей, так і для вчителів та батьків. Іспити цьогоріч видалися складними, подейкували юнаки, але тим більшим тріумфом стало їх успішне завершення. Усі школярі, великі і маленькі, отримали також сертифікати, які підтверджують, що вони прослухали курс українознавчих предметів у недільній школі при товаристві
«Українсько-Грецька Думка». Вручали сертифікати та свідоцтва в.о. директора школи п. Вікторія Юріна та Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції п. Володимир Шкуров, який приїхав привітати Товариство з десятилітнім ювілеєм діяльності школи і привіз на добру пам'ять випускникам невеличкі подарунки.
Як і на кожному святі школи, цього разу не бракувало сміху та музики. Дітей та батьків вітали посол України п. Володимир Шкуров, голова товариства п. Галина Маслюк та від імені батьківського колективу п. Зоряна Нагайська. Ведучими були учениця 7-го класу Тетяна Юріна та член Ради правління товариства п. Андрій Ващук. Декораціями свята займалася член ради правління, заступник голови товариства п. Оксана Чаус. Прекрасним виконанням в наступний раз потішив присутніх п. Мар'ян Коцан. Щасливими посмішками світилися обличчя вчителів, пп. Леньо Наталі, Стасишин Ольги, Юріної Вікторії, Фоміних Галини, Басенко Оксани, яким за наполегливу нелегку працю дарували прекрасні квіти. Найтепліші почуття з найщирішими побажаннями надіслала своїм вихованцям з України директор школи п. Оксана Наконечна, присвятивши чудовий вірш.
Випускники традиційно танцювали зі своїми батьками вальс. Радість поєднувалася зі смутком прощання. Кому бажали щасливої дороги в доросле життя, з ким прощалися до вересневого Першого дзвінка. Найосновніше, що єднало усіх присутніх в залі, дітей та дорослих, щира любов до України. І лунала ніжна мелодійна, наймиліша серцю українська пісня...
Галина МАСЛЮК. Світлини Оксани ЧАУС.
МАТУСЮ РІДНА, ДЕ Б МИ НЕ БУЛИ, ВЕЛИЧ ТВОЯ УСЮДИ З НАМИ
У зворушливій обстановці під звучання пісні «Мамина сорочка» діти привітали своїх матусь зі святом Матері, даруючи їм квіти, виготовлені власноручно. Кожна дитина міцно обіймала свою матусю, пригорталась до її серденька, дарувала гарячий ніжний поцілунок, дякуючи за турботу та ласку. А матері зі сльозами на очах ніжно голубили своїх діточок.
Щасливі ми, дорослі, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні, а ви, діти, щасливі,
що маєте матусь, які розповідають вам про нашу другу матір – Україну, - продовжила свято вчителька другого класу Ольга Стасишин. І як далеко не були б ми від неї – скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось до сліз, зачувши рідне слово. Бо саме мати, матуся, ненька садить корінчик любові до рідної землі у ваше серденько і плекає його, наголошували вчителі, а учні із задоволенням розповідали те, що саме дізналися вони від своїх матусь про їхню Батьківщину – Україну.
Під звучання пісні-молитви «Слався Пречиста Діво Маріє» діти заквітчали образ Матері Божої – нашої Третьої Матусі віночком, сплетеним власноручно, просячи благословення і ласки для всіх українських дітей та їхніх матусь.
Дорогі Матері української діаспори в Греції, ви маєте подвійну відповідальність за своїх дітей, бо як писав наш великий Кобзар, Тарас Шевченко: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають...». Тож ростіть і плекайте у своїх діточок любов до України, бо дуже важливо, щоб дитина усвідомила, що вона не сама у світі, що у радості і в біді на неї завжди чекає її друга мати, її Батьківщина – Україна. Не дайте їм загубитися серед людей. Будьте впевнені, що ваші діти колись скажуть вам за це велике Спасибі.
Ольга СТАСИШИН.
ВЕСНА ІДЕ - ЄДНАННЯ І ЛЮБОВ НЕСЕ
Весна іде... У повітрі пахне радістю і ще чимось таким дивовижно ніжним і надзвичайним, що хочеться побути наодинці із матінкою-природою, доторкнутись до неї тілом і душею, поєднатись в одне, адже людина – це частинка природи, невід'ємна її половинка, яка відчуває її подих, її настрій, її почуття.
Ми – кровинка твоя, Україно.
Весна іде... На прогрітих пагорбах уже з'явилися перші весняні квіти підсніжники – ще несміливі, тендітні, але вперто нагадують всім, що вже не за горами весна-красна, нагадують мені твоє тендітне біле личенько, Україно, твою ніжність і
невинність, твою лагідну вдачу, рідна моя земле.
Весна іде... Все в природі оживає, наповнюється життєдайними соками землі, і людське серце, пробуджене від «зимового» холоду, тріпочеться від щастя, бо весна поселяє у ньому тепло, радість, надію.
Ми – надія твоя, Україно.
А яке небо! Несказанно чисте, синє-синє, немов очі твої, Україно, як волошки у житньому полі поглядають ласкаво і ніжно. Перелітні пташки поспішають, повертаються із вирію додому. Вони нагадують нас, українців діаспори, що кожної миті думками линуть до тебе, Україно, у найкраще місце на землі.
Весна іде... Все живе радіє, всюди панує гармонія і злагода, адже несе красуня на своїх крилах Воскресіння Господнє, серце кожної людини наповнює любов'ю, натхненням, радістю, щастям, надією.
У чарівну музику весни щодня вплітаються нові звуки, дивовижні мелодії та маленькі виконавці, і створюється неповторна чарівна симфонія, яка звучить над весняним небом і наповнює серце людини світлом і теплом.
Ми бережемо і примножуємо твою родину, Україно.
Такі відчуття і думки сколихнули мене на святі Весни, яке підготувала і провела з учнями молодої школи вчителька дитячого садочку п. Наталя Леньо. Присутні відчули подих весни в українській світлиці: звучання дзюркотливих струмочків, що навперебій поспішають в обійми до річки-матері, запах перших весняних квітів, що встелили землю барвистим килимом із бабусиної скрині, дзвінкоголосий спів маленьких перелітних пташок – дітей українських, які повертаються до рідного краю і несуть на крилах весну, надію і мрії її нового покоління.
«Весна іде – свято Великодня несе», - говорила вчителька до вихованців молодшої школи. Під її вмілим керівництвом в
українській світлиці ожили споконвічні традиції і звичаї нашого народу. Діти в українських вишиванках, взявшись за руки, заповнили великодній кошик, підкреслюючи цим єднання великої української родини, її непоборність і силу. Великодня свічечка яскравим полум'ям миготіла у світлиці, і гості свята полинули у роздуми над істиною життя, відчули духовне оновлення. Під чарівні мелодії весни учні подарували батькам перші весняні квіти підсніжники, заспівали веснянки. Діти підготувалися духовно до зустрічі Воскресіння Христового, до освячення паски.
Тож, дорогі українці, зберімося всі за Великоднім столом і при запаленій свічечці наповнімо наші серця любов'ю.
Хай милосердям всіх освятить Бог, хай вас минають заздрощі й зневіра, з Великоднем у серці без тривог, весну стрічайте в запашнім цвітінні.
Ольга СТАСИШИН, вчителька другого класу української недільної школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка».
ШУКАЮЧИ НАРОДНУ МУДРІСТЬ ЧЕРЕЗ РІДНУ МОВУ
Під веселий дзвіночок трамвайчика швидкочитючи скоромовку, учні здійснили подорож до королівства мови. «Мово українська, рідна, солов'їна, відчини нам двері у свою країну, допоможи знайти народну мудрість у нашій казочці», - зверталися учні до Королеви Мови, яка зустріла їх хлібом-сіллю, ласкавою материнською посмішкою, дзвінкою піснею, та ще й українськими гречаниками. Під супровід української народної пісні «Гоп, мої гречаники» діти частувалися гречаниками-словами, а Колесо Мудрості вже готувало для них бабусину скриньку із зернятками мудрості–прислів'ями, «теплими» і «холодними» словами. Діти залишилися задоволеними словниковою роботою.
З метою досягнення повного розуміння твору, його центральної ідеї, було використано прийоми і методи розвитку техніки читання, - розповідає вчителька молодших класів Ольга Стасишин, -такі як: 1. Робота з квадратами Шульте (вправи на розширення поля зору); 2. Український словотвір. Гра «Знайди закодоване слово»; 3. Система роботи над текстом (очима-тихо-вголос); 4. Види читання «блискавкою», «дощиком», вибіркове читання через віконечко-віночок, де через віконечко-віночок діти шукали у казці народну мудрість. Працюючи за цією системою читання, учні вчаться працювати самостійно, робити висновки, знаходити головну думку тексту, - підсумовує пані Ольга.
Найголовніше, що видно неозброєним оком, - зазначає директорка школи Оксана Наконечна, - робота вчителькою проводиться систематично, є великі кроки поступу у вивченні мови. Велике спасибі також батькам, які докладають великих зусиль для підтримання рідного слова у дітей, виховання любові до України, до всього українського. Всі дорослі, що були присутні на уроці, разом з дітьми подорожували Казкою, вчилися народної мудрості, і взяли для себе трішки того казкового, чарівного, яке так потрібне нам, дорослим, сьогодні, у ці непрості часи. Давайте будемо вчитися простоти і мудрості, тепла і доброти у наших дітей. То ж хай завжди Казка навчає люд як по правді жити, щиро дружбу берегти, рідний край любити.
ГРЕЦІЯ ЗУСТРІЛА КОМІСІЮ МУШ МОРОЗОМ
Атестація пройшла в сьомому, дев’ятому та одинадцятому класах з українознавчих предметів – українська мова та література, історія та географія України. Так як гості з України відвідують школу не вперше, діти зустрічають їх радісно, з жартами. Тестування завершилося успішно, відбулася бесіда окремо з кожною дитиною, а також своєрідна психологічна підготовка дітей дев’ятого класу до складання перших іспитів у травні цього року. Дякую вам, що ви ходите в українську школу, - звернулася до старшокласників «міжнародна мама» (так п. Людмилу Іванову називають поміж себе діти закордонних українців), висловивши перед тим задоволення жвавістю 9-тикласників та їх нової вчительки Наталі Покотило на уроці географії - я розумію, що це дуже важко. В свою чергу, ми зробимо все, що від нас залежить з тим, щоб ви могли зайняти достойне місце в житті, отримавши освіту за бажанням. Незалежно, в якій країні це буде. Відтак директорка МУШ дала дітям практичні настанови, побажала успішної підготовки до іспитів та попрощалася до травня.
СВЯТО ОСЕНІ В МОЛОДШІЙ УКРАЇНСЬКІЙ НЕДІЛЬНІЙ ШКОЛІ В АФІНАХ
Щедрість ‒ це заповідь Осені, тому привела вона з собою також і Урожай (Турецька Олександра). Щедрий Урожай запросив усіх на осінній ярмарок, де милували око запашні овочі та фрукти, а на столі, застеленому вишитим рушником, красувався український оберіг, символ достатку, доброти, злагоди в родині. Веселий Гарбуз (Марко Кириєнко) ходив по городу та все питав свого роду: «Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?».
Красуня Осінь (Лило Іринка) разом з Вікторією Юріною пригостили всіх присутніх солодким та смачним печивом.
В кінці свята діти взяли участь у навчальній вікторині, метою якої було «виявити» овочі, щоб зварити смачний український борщ, а також відгадали багато-багато загадок.
Свято показало традиції і звичаї українського народу, багатство і розмаїття української народної творчості.
На закінчення «Осінь» побажала всім присутнім доброго здоров’я, щоб було що продавати, і за що купити, щоб був завжди веселий і щасливий український славний рід.
