«ЛИСТІВКА ТАРАСУ» ВІД «УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКОЇ ДУМКИ»
В цьому могли переконатися самі присутні. Діти старшої школи за власною ініціативою та під майстерним керівництвом художнього керівника Товариства, члена Ради правління Андрія Ващука, підготували театральні сценки з дитячих та юнацьких років 
життя поета. Справили враження щирість та чудове виконання своїх ролей старшокласниками. Неозброєним оком було видно, що діти добре знайомі з біографічними фактами з життя Шевченка та з його життєвими переконаннями. Особливо сильно це відчувалося у листівках, виконаних старшими дітьми.
Але, як завжди, захоплення присутніх викликали найменші вихованці школи. Веселі, кольорові, потішні, маленькі українці та україночки, по-дорослому зосереджені на якості звучання та акуратно передаючи з рук в руки мікрофон, декламували віршики про Тараса, Україну та рідну українську мову. Весело продзвеніла пісня «Од села до села» під акомпанемент музичного керівника Мар'яна Коцана та окремі поезії Шевченка. Чудове свято підготували вчителі молодшої школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» пп. Вікторія Юріна та Ольга Стасишин.
В часи тотальної глобалізації, які повертають людство до пануючих та поневолених, звернувся до присутніх професор Лаврентій Делласудас, найкращим спротивом є збереження своєї національної ідентичності, саме те, що ви робите. Адже, замість того, щоб навчитися поважати одній нації іншу, нас намагаються зробити усіх однакових. Пан Делласудас привітав усіх з успішним святом та побажав творчої наснаги продовжувати нелегку справу збереження мови та традицій в іншомовному середовищі, а також виховання у дітей справжніх загальнолюдських цінностей.
Завершилося свято зверненням «До українців», відомою поезією Віктора Баранова, яку продекламувала вчителька молодших класів Ольга Стасишин, і яка особливо гостро відгукнулася в серцях присутніх українців, що примхлива доля закинула їх за гори та моря, далеко від рідної домівки.
Галина МАСЛЮК.
СВЯТКОВІ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЗАХОДИ В ГРЕЦІЇ
Відтак святкові заходи продовжилися 9-го березня відкритим уроком в молодших класах української суботньої школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Донести до найменших вихованців школи багатовимірність генія Тараса Шевченка досвідчені вчителі школи вирішили за допомогою вірша «Садок
вишневий коло хати», який з великою виразністю та артистичністю продекламувала учениця 3-го класу Неля Юріна. Вчителька першого класу Вікторія Юріна за допомогою української художниці в Греції Оксани Чаус, кожна у свій спосіб, проаналізували учням значення кожного рядочка, пояснюючи одночасно невідомі слова. Таким чином дітлахи створили в своїй уяві не тільки образ поета, але й української сільської хати, заквітчаної чорнобривцями та мальвами серед пахучого вишневого садочку, а також відчули атмосферу українського села, де без упину чути пісню, чи то веселу, заклик до танцю на вечорницях, чи то жалібну дівочу в передвечір'я. Відтворюючи на папері образи, що змалювала дитяча фантазія, Тарасовий «садок вишневий» ще раз ожив у кожному малюнку і запалив у серцях маленьких українців на грецькій землі бажання ступити на рідну українську землю, 
до якої линули думки Тараса протягом усього його стражденного життя.
Відкритий урок про життя та творчість Тараса Шевченка пройшов також у старших класах школи. Його провела філолог Ганна Павлюк. Цього року викладачі спільно з учнями вирішили зупинитися детальніше на темі жіночої долі в творчості українського поета. Після загального висвітлення теми учні по черзі декламували напам'ять обрану поезію, а потім усі разом аналізували її. На закінчення кожний за своїм відчуттям написав своє послання Тарасу.
УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКА ДУМКА КОЛЯДУЄ
Перш за все ведуча свята, директор школи п. Оксана Наконечна, надала слово голові Товариства «Українсько-Грецька Думка» п. Галині Маслюк, яка розповіла, що українська громада Греції вступаючи в Новий 2013 рік святкує своє 15-ліття. Пані Галина 
розповіла присутнім факти з історії формування та становлення організованого українського життя на грецьких теренах. Як в листопаді 1997 р. в Афінах вийшла перша незалежна українська газета «Вісник-Аґеліафорос». Як рівно через рік український Вісник сповіщав про утворення першого українського товариства:
«Пройшов рік з того часу, як в кіосках Афін з'явився перший номер української газети «Вісник-Аґеліафорос». Острівець духовності і затишку в круговерті сучасної епохи. Епохи маркетингу та реклами, маніяцької гонки за наживою та хаосу.
Шалена мрія...
З'єднати воєдино небо і землю. Злити воєдино окремі голоси. Породити і зміцнити надію в очах знедолених людей, непевно крокуючих в невідоме завтра. Людей, яких люди змусили шукати оселю, шматок хліба, щиру посмішку на чужині. Людей, яких нелагідне сьогодення заклеймило презирливим «ЧУЖИНЕЦЬ».
З єдиним лише закликом «Дух, мистецтво та душа не знають кордонів» ми без боязливо боролися, пропонуючи якість і правду. І нарешті, спромоглися зібрати до купи розпорошених по Греції співвітчизників, так що можемо говорити зараз про Українську громаду.
Сьогоднішній номер нашої газети стане світлою сторінкою в історії української діаспори, так як має честь оповістити про законне зародження Української громади в країні Духу та Гостинності. В країні, де не зважаючи на спроби привити мікроб всесвітньої псевдокультури, древній еллінський дух незмінно залишається непохитною основою майбутнього.
Наш відлік розпочинається 6 грудня 1998 р. в Афінах. Журавлі України, відлітаючи взимку у вирій, шукають теплих країв. Багато з них осіли в благодатній Елладі, утворивши свій «Журавлиний край»...
Галина Маслюк подякувала всім, хто продовжує зберігати український дух у Греції та несе українське слово в світ та побажала подальшої розбудови та зміцнення української громади в Елладі. Розхвилювавшись від спогадів 15-річної давності п. Оксана Наконечна представила всіх присутніх сьогоднішніх та колишніх членів Ради правління Товариства, серед яких пп. Вікторія Юріна, Андрій Ващук, Оксана Чаус, Наталя Басенко (донька якої прийшла до школи вже як викладач), Леся Панейко та наголосила, як сильно зміцніла українська родина Греції. Доказом цьому дітлахи, що заповнюють щосуботи українським словом приміщення школи товариства.
Привітання Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова передала Радник посла з політичних питань п. Ганна Тищенко. У цьому році до Святої вечері приєдналася також представник Міжнародної української школи з Києва п. Оксана Воронецька, яка привітала дітей та дорослих, вручила директору школи п. Оксані Наконечній пам'ятну грамоту, в якій зазначалося: «Подяка колективу української недільної школи та Товариству української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" за активну громадянську позицію і творчу роботу по збереженню духовних і національних традицій України, розвитку сучасної української освіти за кордоном та з нагоди 5-річчя МУШ».
Цього святкового вечора українська недільна школа перетворилася на справжню українську світлицю з образом Божої Матері зі святим дитятком на руках (адже це свято є і глибоко релігійним), столом, накритим вишиваною скатертиною, а на почесному місці – сніп жита – «Дідух» та ялинка.
З'явилася на небі Різдвяна зірка (яку дбайливо виготовили на уроці трудового навчання учні молодшої школи) та вся сім'я, помолившись, сіла до Щедрої куті. Всі присутні смакували кутею, зробленою українськими господинями, і кожен відчув, що він у своїй рідній хаті, у своїй сім'ї.
Спостерігаючи за театральним дійством різдвяного «Вертепу», який підготували учні старшої школи під керівництвом п. Андрія Ващука та п. Оксани Наконечної, на думку приходили слова: «Слався єдина українська родино, бо ти велика і могутня». Зрозуміло відразу, чого точно не бракує українській молоді в Греції – так це таланту. Артистично, майстерно, вільно лилося слово прадавньої української традиції в самому серці Афін. Попри майже професійне незадоволення першою виставою самих учасників, для глядачів була очевидною велика праця наставників та запал старшокласників. І добре, що пробна вистава відбулася в родинному колі, бо з наступного дня український Вертеп недільної школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» побачать багато греків та українців, аж до закінчення українських святкувань.
Особливу роль на святі відіграли маленькі ангелята – учні молодшої школи, які під керівництвом вчителів пп. Вікторії Юріної та Ольги Стасишин та музичному супроводі п. Мар'яна Коцана колядували та віншували – промовляли святкові побажання щастя і здоров'я «Повні кошари, великі отари, телички й овечки, земного винця і красного молодця». А господар і господиня пригощали всіх присутніх різдвяним печивом та подарунками. Як належить справжній родині, всі разом колядували та вітали один одного.
Це свято з'єднало всіх нас, відродило і поправило, показало, що українська родина має велику силу, саме їй належить провідна роль у формуванні особистості справжнього українця. І що українці завзято шанують, плекають і примножують прадідові традиції. Доказом цьому було розмаїття пресмачних українських солодощів, які батьки приготували з цієї оказії з тим, щоб навіть у далекій чужині їхні діти знали, чим смакує, насолоджується українська душа. Бо який українець не втішиться при вигляді рум'яного пампуха чи материнського маківника?
З Різдвом Христовим Тебе, велика українська родино! Будь завжди єдиною і міцною, щоб Свята вечеря, зварена на «новому вогні» принесла Тобі добробут і благословення!
Ольга СТАСИШИН, вчителька молодшої школи.
УКРАЇНЦІ ПАМ’ЯТАЮТЬ - ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою. Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на своїх чорноземах від голоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до 
першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор? А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? «Ця трагедія ніколи не повториться. Ви, молодь України, гарантія того, що країна ніколи не зазнає такого лиха. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити, - звернулася пані Оксана до присутніх, - це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті».
Молодші діти разом зі старшими послухали пісню Оксани Білозір «Свіча», учень 10-го класу Віталій Цап розповів вірш «Ти кажеш, не було Голодомору?», учениця 8-го класу Таня Юріна прочитала молитву Катерини Мотрич "Молитви за убієнних голодом". Потім всі діти по парах – старші і молодші - пов'язали чорну стрічку на дереві пам'яті, запалили свічку і пом'янули невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання. Старші діти переглянули документальну стрічку «Жити заборонено». А потім під враженням побаченого почали згадувати про своїх дідусів, бабусь, прадідусів, які в розмовах згадували про Голодомор, жвава розмова тривала і після дзвоника.
Віримо, що такі години пам'яті, спільні перегляди фільмів та їх обговорення, участь у відзначенні пам'ятних дат України не минають даремно. Саме через такі акції згуртовуються українці, починають відчувати себе частинкою великої сім'ї, що зветься світове українство.
Оксана НАКОНЕЧНА, директор школи.
Лист на українську сторінку: «ДЕМОКРАТИЧНІ» ВИБОРИ В АФІНАХ
Вибори депутатів до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 року. На виборчій дільниці 90016, яка знаходилася в приміщенні посольства України в Греції в м. Афіни, не так вже й людно. Потік виборців надто малий, в порівнянні з минулими виборами. Байдужість? Розчарування й зневіреність...
Тим паче підготовка до виборів на виборчій дільниці була на дуже низькому рівні. Державні реєстри виборців, що були вивішені на подвір'ї консульства, не співпадали з державним реєстром, занесеним у комп'ютер. Масово пропущені прізвища виборців. Понад 60 громадян України, які прийшли голосувати, були позбавлені права голосу. Уповноважені виборчої дільниці, мотивуючи, що новий закон не дозволяє робити додаткову реєстрацію під час виборів, не зробили жодної спроби, щоб захистити права виборців, які не змогли скористатися своїм основним громадянським правом. Якщо наші закони не захищають права громадян України, то ж для кого вони прийняті?
ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2012 В АФІНАХ
Досить низьку активність проявили грецькі українці під час голосування на закордонній виборчій дільниці у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі № 900016 в Афінах. За даними Протоколу про підрахунок голосів до уточнених списків було внесено 3832 виборці. Участь у голосуванні взяли загалом 681 виборець.
Українські виборці у Греції віддали свою перевагу Всеукраїнському об'єднанню «Свобода», за яку проголосували 223 особи. Друге місце посіло Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» з 213 голосами. 137 виборців віддали свої голоси за політичну партію «Удар», 40 – за Партію регіонів, 22 – за партію «Наша Україна». Недійсними було визнано 6 бюлетенів. За те, що потенційні виборці не знайшли своє ім'я у списках та були позбавлені беззаперечного права громадянина України виявити своє волевиявлення шляхом участі у виборах на ім'я голови виборчої комісії надійшло 23 скарги. Характерним моментом голосування стало незадоволення громадян, які з об'єктивних причин, чи через прикру помилку так і не змогли проголосувати.
Виборчу дільницю № 900016 в Афінах очолював Олег Іванів. Під час голосування та підрахунку голосів на дільниці були присутні міжнародні спостерігачі від Світового Конгресу Українців пп. Галина Маслюк та Оксана Божко.