ПОЛУМ’Я ПРОМЕТЕЯ В ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Ця жінка - українська поетеса Леся Українка. За силу її голосу і мужність у виявленні проблем суспільства, в якому вона жила, відомий український поет Іван Франко назвав її «єдиним чоловіком у всій Україні".
Грецький читач полюбив би поезію української поетеси, так як більша частина її роботи, особливо драматичної, має грецькі теми. "Кассандра", "Оргії" (назва звертається до стародавніх ритуалів на честь якогось бога), "Іфігенія в Тавриді", "Чудо Орфея» та інші. На жаль поезії Лесі Українки як і вся українська література мало відомі в Греції. Останніми роками робляться значні зусилля донести українську літературу до грецького читача. Давайте познайомимося ближче з найулюбленішою для кожного українця поетесою Лесею Українкою.
Леся Українка - псевдонім Лариси Косач, видатної української поетеси. Її поетична спадщина, безумовно, є найвагомішим український надбанням кінця ХІХ - початку ХХ ст. Народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новоград-Волинський у дворянській сім'ї з великими культурними традиціями. Її мати, відома українська письменниця Ольга Драгоманова, в шлюбі Косач, відома під псевдонімом "Олена Бджілка", та її брат, дядько Лесі - відомий вчений і фольклорист – Михайло Драгоманов, були грецького походження. Відомо, що сімейна історія Драгоманових сягає корінням до часів козацького періоду. Тоді, як свідчать сімейні традиції, грек прибув до берега Дніпра, був прийнятий козаками як знавець багатьох іноземних мов, особливо східних, виконував обов'язки перекладача».
Такою оповіддю розпочала свою лекцію про видатну доньку українського народу Лесю Українку відома в наукових колах своїми дослідженнями на грецько-українську тематику філолог, старший викладач Маріупольського державного університету Наталя Басенко-Кормалі. Зацікавлені слухачі з району Каллітеа, в культурному центрі якого відбувався захід, вкотре мали нагоду ознайомитися з маловідомою в Греції інформацією про Україну. Лекція на тему «Життя та творчий доробок Лесі Українки» відбулася 1 грудня ц.р. в рамках річної програми заходів Центру досліджень новогрецької літератури «Янніс Хатзініс» мерії Каллітеа. Зі щирими словами прихильності до українського народу та бажання взнати якомога більше про його історію та видатних особистостей звернулася до присутніх голова Центру Хрісанфі Какуліду. Вона представила також серед інших присутніх Першого радника Посольства України в Грецькій Республіці Ганну Тищенко, президента Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галину Маслюк, віце-президента Грецько-Української Палати Герасімоса Бугаса.
З великою зацікавленістю слухали присутні про незвичайну долю, мужнє серце та неперевершений талант великої Українки. «Незважаючи на свою хворобу (у 10-річному віці був поставлений діагноз - туберкульоз), яка спершу вплинула на ногу, потім на руку, легені і, нарешті, нирки, прикувала до ліжка, не дозволяла тримати ручку в руці, і змушувала ходити з милицями. З того дня як Леся Українка вперше з'явилася на літературній сцені в 1880 р. (тобто в 9 років) і до самої смерті в 1913 р., ніхто ніколи не чув ні однієї скарги з вуст хворої, але мужньої жінки. Через хвороби вона отримала домашню освіту, однак, знала багато іноземних мов. Ночами, намагаючись втамувати нестерпний біль, вивчала болгарську, іспанську, латинську, старогрецьку, італійську, польську, німецьку, англійську, французьку мови, а також географію, історію Сходу та східних культур, історію мистецтва та релігій. Ці знання дозволили поетесі ознайомитися з багатьма видатними творами світової літературної скарбниці мовою оригіналу. Дуже рано проявила себе як перекладач. У віці 18 років організувла разом зі своїм братом Михайлом літературний гурток у Києві, так звану "Плеяду", метою якого було збагачення української літератури оригінальними і перекладними творами. У результаті цих зусиль з’явився ряд чудових українських перекладів творів Гейне, Гюго, Міцкевича, Мольєра, Данте, а також давньогрецьких творів».
На знак визнання світового значення спадщини Лесі Українки, - завершувала свою захоплену розповідь Наталя Басенко, - Олександрійська бібліотека в 2002 р. встановила мармурову колону - бюст поетеси, поруч з представниками двох інших відомих особистостей, чиї долі були прив'язані з Олександрією та Єгиптом, Махатми Ганді та Костянтина Кавафіса. І це не випадково. Твори великої поетеси не тільки збагатили скарбницю української і світової літератури, але й ось уже понад 100 років впливають на формування свідомості українського народу, який заслужено визнає її однією з найвизначніших особистостей української літератури.
Приємно, що в Греції цікавляться українською історією, мовою та літературою. Величезна вдячність людям, які вважають своїм моральним обов’язком доносити до представників іншої національності відомості про українську літературну спадщину та її яскравих світочів, так мало відомих у світі, присвячуючи цій тяжкій праці свій вільний час та жертвуючи своїм відпочинком.
Галина МАСЛЮК.
ДИВІМОСЯ ОЧИМА УКРАЇНЦІВ
Українська Всесвітня Координаційна Рада
Нагадаємо, хто не пам’ятає, чи не доводилося поцікавитися. Заснований у серпні 1992 р. в Києві, Всесвітній форум українців є вищою структурою управління Української Всесвітньої Координаційної Ради (Витяг зі Статуту: УВКР – спілка громадських (неурядових) організацій, які добровільно об’єднують громадян для задоволення й захисту їхніх національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних, економічних, вікових та інших спільних інтересів. За своїм статусом УВКР є міжнародна спілка громадських організацій, діяльність якої поширюється на територію України та інших держав.). Мета створюваної організації, впродовж років очолюваної до того ж поважними представниками української інтеліґенції (пп. Іван Драч, Михайло Горинь, Дмитро Павличко), була беззаперечно благородною - сприяти зміцненню й розбудові незалежної, соборної, демократичної Української держави, збереженню національної ідентичності й задоволенню національно-культурних потреб українців у країнах оселення, а також сприяння співпраці України з закордонним українством. Для досягнення визначеної мети, згідно пункту 2.2 Статуту організації, завданням УВКР є поміж іншим: координація дій усіх організацій-членів УВКР; участь у розв’язанні актуальних проблем розбудови Української держави; допомога становленню взаємовигідних рівноправних стосунків між Україною та іншими державами; визначення актуальних проблем задоволення національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних, економічних, вікових та інших інтересів українців; зміцнення та поглиблення зв’язків українських закордонних громад з Україною; сприяння поверненню (переселенню) закордонних українців в Україну та забезпеченню їхніх прав. Безумовно, в самостійній державі повинен діяти координуючий орган, що «відчував» би пульс світового українства, яке, подобається комусь чи ні, є невід’ємною складовою української нації.
В цьому місці варто зазначити однак, що упродовж довгих десятиліть залізної завіси, що відділяла совєцьку Україну від зовнішнього світу, цю складну функцію досить успішно виконували справді громадські організації як Европейський та Світовий Конґреси Українців (ЕКУ та СКУ відповідно), які справді добровільно, відкрито, послідовно зберігали ті цінності нашої нації, які систематично нищилися по інший бік завіси, розповідали світу правду про Україну, яку зумисно, професійно та ефективно спотворювала авторитарна радянська система і, нарешті, справді консолідувала українців усього світу, включаючи українців в самій Україні. Наголошую на слові «справді», тому що деякі заанґажовані сили зараз, на 20-ій річниці незалежності держави, намагаються добре відпрацьованими в минулому методами знівелювати досягнення десятиліть послідовної кропіткої праці. Ми, як свідома складова частина світового українства, можемо запевнити, що всі «справді» щодо діяльності ЕКУ та СКУ є правдивими, перевіреними життям. Як і той беззаперечний факт, що зараз, поза невеликими винятками, лише в середовищі закордонного українства справді можна відчути правдиву гордість за те, що ти Українець, за рідну мову, за традиції та звичаї материнської нації. На превеликий жаль, столітні зусилля ворожих для нашої нації сил не пропали даремно. Комплекс меншовартості охопив значну частину українського суспільства, представники якого в наступний раз розпорошуючись світами, понесли його у ці світи, зумисно чи підсвідомо продовжуючи підступну справу приниження та винищення української нації. Ми це живемо щодня в кожній країні. Але найболючіше переживати це в самій Україні.
Тож менші чи більші досягнення організованого світового українства є очевидними і реальними. Натомість ситуація з УВКР виглядає кволою, а самі засади діяльності організації - досить сумнівними. І нічого дивного. Впродовж усіх років існування УВКР ми чуємо нарікання на недостатність фінансування структури, яка, хоч і «спілка громадських об’єднань», діє на кошти з державного бюджету України. І чи на таких засадах можна очікувати виписане в пункті 1.4 Статуту УВКР твердження, що вона «провадить свою діяльність демократичними методами на основі добровільності, відкритості, рівноправності всіх організацій-членів, самоврядування, законності та гласності, не претендує на централізоване керівництво жодними українськими організаціями й не бере участі у політичній діяльності». Тут кортить процитувати директора Інституту української політики Костя Бондаренка, але в зворотньому напрямку. «Хто платить – той і замовляє музику»? Можливо, саме тому й поспішили усунути з посади голови УВКР відкрито неприязного до сьогоднішньої влади Дмитра Павличка? І що саме готовий запропонувати українцям новообраний голова Михайло Ратушний, за якого ми в переважній більшості віддали свої голоси? Власне, альтернативи і не було. Залишається сподіватися, що пан Ратушний за жодних обставин не відступиться від проукраїнської позиції, яку декларує. Втім, час швидко покаже. А поки що ми можемо лише поділитися своїми враженнями від пережитого, та висловити свої міркування.
V Всесвітній форум українців
Отже, 19 серпня у будівлі Національної опери України урочисто відкрився 3-х-денний V Всесвітній форум українців. Серед гостей форуму очікували Президента України Віктора Януковича, першого Президента країни (1991–1994 рр.) Леоніда Кравчука, а також народних депутатів та суспільно відомих людей. Участь у форумі за квотами оргкомітету взяли 300 делегатів, з них 100 осіб зі східної діаспори (представники з 14 колишніх республік СРСР), 100 із —західної (представники з понад 30 країн, включаючи потужні організації), 100 — з України. Президент України на відкриття форуму не приїхав. Його досить формальне звернення зачитав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. 20 та 21 серпня робота форуму тривала у приміщенні «Український дім», де проходила робота секцій УВКР і прийняття резолюцій. Від Греції участь у форумі взяли члени товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк та Оксана Чаус.
Порівнюючи з минулими форумами враження від цьогорічного залишилися гнітючими. Окрім слабкої організаційної частини, під час урочистого відкриття відверто відчувалася невидима рука, яка відверто намагалася принизити як значення самого заходу, так і його учасників. Тхнуло призабутою радянщиною. І це як прелюдія до 20-ї річниці незалежності! Як слушно відмітив у своєму інтерв’ю Радіо «Свобода» голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима: «Політика держави як така протягом 20 років по відношенню до діаспори зазнала краху». Однак. Навіть поверхово проаналізувавши факти підготовчого періоду та того, що відбулося в дійсності, пануючу атмосферу, вчитавшись у резолюції секцій та ухвалу форуму напрошуються певні висновки, а саме, уряд нинішньої України намітив свою стратегію співпраці з діаспорою. Чи відповідає вона статутним завданням УВКР? Питання. Схоже, є бажання створити нову українську діаспору, під себе, яка була би контрольованою і не завдавала зайвих клопотів. І з нею працювати. Для цього досить «наступити» на нерозв’язаний клубок свіжих, здебільшого технічних проблем українських заробітчан, і показати наскільки маргінальними виглядають вимоги «старої» діаспори, яка в умовах космополітичності та всеохоплюючої підмоги слов’янського «русского міра» продовжує настоювати на традиційних цінностях української нації, на необхідності визнання Голодомору геноцидом тощо.
На щастя, навіть в середовищі виходців з колишньої радянської імперії досить людей зі здоровим глуздом, які добре знають, що злочини проти людства, яким був Штучний Голод 1932-33 рр. не списуються, і визнання його геноцидом є запорукою майбутнього нашої нації. На щастя, є досить людей із здоровим глуздом, які здатні мислити масштабно, і попри різноманітність проблем українських автохтонних громад, громад старої та нової еміґрації, відчувають свою нероздільність з українським народом, як і необхідність продовжувати відстоювати традиційні національні цінності. На щастя, є досить людей, які відчувають гордість за своє українське походження і є повноцінними членами світового співтовариства.
Не впевнена, чи мало значення те, що робочі засідання форуму проходили в недружньому для української нації місці – колишньому музеї Леніна, але цього ж дня після його завершення в залі Києво-Могилянської академії, що дала світу плеяду видатних науковців, митців, мислителів, розпочали свою роботу Річні збори Світового Конґресу Українців, найбільшої світової надбудови українських організацій, де відразу запанувала тепла атмосфера великої української родини. Всі просто і щиро розповідали про свої досягнення та проблеми. Ніхто не відчував себе гіршим, чи кращим, «старим», чи «новим». Всі відчували себе УКРАЇНЦЯМИ.
Мабуть в кожній ситуації є позитивне та негативне. Було би недалекоглядним недооцінити значення V Всесвітнього форуму українців та можливість спілкування, яку він надав. Від всіх українців залежить, чи стане УВКР тою світовою надбудовою, на роль якої претендує. І якщо попри всі розбіжності у світогляді, намірах та прагненнях українській діаспорі та уряду вдасться досягти належного рівня спілкування та співпраці, можна буде говорити про те, що процес творення української нації триває, і що в якийсь час в Україні викристалізується своя інтеліґенція, своя еліта, словом ті, хто є оберегом духовності, а отже запорукою прогресу, який неодмінно мусить прийти на зміну деструкції.
Галина МАСЛЮК, Афіни-Київ-Афіни
Шевченко зазвучав мовою еллінів
В житті української громади Греції сталася непересічна подія: 8-го червня відбулася презентація двомовної селекційної книги Тараса Шевченка «Заповіт». Захід організований видавництвом «Альфа Пі» та Товариством української діаспори у Греції «Українсько-Грецька Думка» під егідою посольства України в Греції. Презентація книги, присвяченої життю і творчості національного поета України Тараса Шевченка, відбулася в Національному центрі досліджень Греції.
Кількома словами неможливо передати атмосферу, той дух, що панував в коридорах, а потім і в залі, де проходила основна частина заходу. Представники видавництва пропонували книгу, яка ще пахла друкарською фарбою, зустрічалися люди, які не бачилися багато років, хоча всі живуть в Афінах, підходили греки, які не раз відвідували такого роду заходи, але цього разу були вражені рівнем книги, організацією, запрошеним контингентом. Дівчата в національних українських строях пропонували учасникам технічні засоби для синхронного перекладу, який вівся трьома мовами: українською, грецькою, англійською. Аудиторія: представники офісу прем’єр-міністра Греції, міністерства закордонних справ Греції, міністерства освіти, посли іноземних диппредставництв в Греції, ректори українських та грецьких університетів, українські священики, представники української громади, грецької інтеліґенції та підприємницьких кіл. Заходить перший Президент України, голова Української Ради Миру Леонід Кравчук і присутні потихенько займають свої місця. Священне дійство представлення генія України грецькій аудиторії її ж мовою почалося…
Музика єднає народи, їх душі. Так і українського походження піаністка, викладачка Харківського педагогічного інституту Людмила Грінченко з присутньою їй віртуозністю поєднала фортепіанною композицією Rachmaninof Prelude No. 1 Si mol і Scriabin Etude 12 душі двох народів – грецького та українського. Модератор презентації Лаврентій Делассудас, почесний професор Афінського Університету, секретар Спілки викладачів, доктор педагогічних наук, у своєму вступному слові торкнувся вічних тем, звернувшись, зокрема, до давньогрецького філософа Ісократа, який у «Повчанні Дімоніку» говорить нам, що у вільному перекладі з давньогрецької звучить так: «Коли розмірковуєш, то минуле хай стає прикладом для майбутнього, тому що невидиме майбутнє можеш набагато краще усвідомити через видиму сучасність». Лаврентій Делласудас доповнює від себе: «Сучасність - це те, що відбувається сьогодні тут, а не нове розуміння того, що збереження нашої історичної пам’яті та знання давньогрецької думки є «особливістю»». Далі модератор розповів про історію створення Товариства «Українсько-Грецька Думка», кроки його становлення та діяльність до сьогодні: реєстрація в 1998 р. першого організованого товариства «Журавлиний край», головними завданнями якого, за визначенням Г. Маслюк, були «плекання національного духу та зміцнення українсько-грецької дружби». На початку 2002 р. товариство було перереєстроване під новою назвою «Українсько-Грецька Думка». Основними напрямками діяльності Товариства можна вважати а) суспільно-гуманітарний, б) освітянський (українська недільна школа), в) інформаційний (спецвипуски «Вісника-Аґеліафороса», сторінки українською мовою), г) культурний (фестивалі, семінари, круглі столи).
Умовно вечір презентації був поділений на п’ять частин: музичний вступ у виконанні Людмили Грінченко, привітання, основні доповіді, музичне закриття офіційної частини презентації та невеликий прийом. Привітання від Президента України Віктора Януковича зачитав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції Володимир Шкуров. Привітання від Президента Грецької Республіки Каролоса Папуляса зачитав уповноважений представник МЗС Греції, голова департаменту по зв’язках з Росією, Білорусю, країн Кавказу та Чорноморського басейну Каролос Гадіс. Привітання від ректора Державного Маріупольського університету Костянтина Балабанова зачитала співробітниця університету, автор статтей презентованої книги Наталя Басенко-Кормалі. Привітання від голови Европейського Конгресу Українців Ярослави Хортяні зачитала секретар товариства «Українсько-Грецька Думка», директор недільної школи при товаристві Оксана Наконечна. Від імені господарів в свою чергу з теплими словами про нашу країну виступив директор Національного фонду досліджень Греції, викладач Афінського університету, професор Пасхаліс Кітромлідіс.
Всі виступаючі щиро вітали Товариство з виходом такого видання. Голова ЕКУ Ярослава Хортяні у своєму посланні до грецьких українців відзначила: «Це видання є першим і єдиним в своєму роді, тому переконані, що грецькі читачі гідно оцінять вашу працю, яка покликана зближувати культури грецького та українського народів».
Віктор Андрущенко, ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор, академік, президент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи проголосив основну доповідь, в якій, зокрема, зазначив: «Сьогодні ми є свідками історичної зустрічі двох великих культур, грецької й української… Шевченко один з небагатьох митців, яким відкрилася піфагорійська «гармонія небесних сфер»… Наша нова книжка теж освідчення в любові нашій країні, і її першому провідникові – Великому Кобзареві. Вона сучасна, це цілісне дослідження, у неї висока видавнича культура, вдале художнє оформлення; одним словом – зроблена з душею, як жив і творив наш великий геній».
Наступні доповідачі - ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філософськіх наук, професор, академік, заслужений працівник освіти України Губерський Леонід, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України, який понад тридцять років працює в галузі українського архівознавства, літературного джерелознавства та текстології, упорядник творів Т. Шевченка Сергій Гальченко, філолог, викладач новогрецької, української та російської мови та літератури, старший викладач кафедри грецької філології Маріупольського державного університету Наталія Басенко-Кормалі, голова товариства «Українсько-Грецька Думка», виконавчий директор Грецького департаменту Української Ради Миру, інженер-хімік, режисер, журналістка та громадський діяч, фахівець у сфері грецько-українських відносин, питаннях української та грецької діаспори Галина Маслюк– кожен зі своєї сторони представляли книгу, тому що кожен з них зробив безпосередній внесок до її виходу.
На презентації звучить Шевченкове слово у виконанні члена Ради правління товариства «Українсько-Грецька Думка», вихованця Київської хореографічної академії, колишнього соліста Київського музичного театру, соліста оперети «Лірікі скіні», викладача класичного танцю, джазу, постановника і режисера Андрія Ващука, який продекламував поезію Тараса Шевченка «Думка» грецькою мовою.
Закінчився вечір музичним супроводом у виконанні скрипальки Каті Камінської, музиканта Алкіса Маврідіса та члена Ради правління товариства «Українсько-Грецька Думка», тенора Романа Садовського (закінчив музичну школу по класу флейти, цього року отримав диплом Музичної школи в Афінах і прийняв пропозицію про співпрацю від Афінського палацу музики).
Вихід в світ та успішна презентація книги про життя та творчість Тараса Шевченка, а також перекладів творів Кобзаря грецькою мовою, стала результатом спільних зусиль Ради правління товариства «Українсько-Грецька Думка» під головуванням Галини Маслюк, видавництва «Альфа Пі» в особі його голови Адоніса Паліоса, Української Ради Миру, яку очолює перший Президент України Леонід Кравчук, та членів її президії, серед яких «права рука» президента Володимир Новохацький та колишній посол України в Греції Валерій Цибух, Грецького департаменту УРМ під головуванням Галини Маслюк та членом Ради директорів Дімітрісом Теодоролєасом, а також посольства України в Греції під керівництвом Надзвичайного та Повноважного Посла Володимира Шкурова та його радника Ганни Тіщенко. Як зазначила у своєму виступі голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк: «Ще одна подорож дійшла до кінця, поклавши новий початок». Ще один внесок української діаспори в справу поширення української культури в світі, піднесення іміджу України, розвитку міждержавних стосунків. Ще одна нагода для українців відчути гордість за свою мову, історію, культуру. Як писав про Шевченка Іван Франко:
Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним вченим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песімізм.
Доля не шкодувала йому страждань, але і не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лишень по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.
Іван Франко
Вшановуючи пам’ять Великого Пророка України Рада правління Товариства «Українсько-Грецька Думка» в знак пошани до інституції Президента України подарувала книгу з підписами всіх її членів Першому Президенту України, Голові Української Ради Миру Леоніду Кравчуку та діючому Президенту України Віктору Януковичу.
ОКСАНА НАКОНЕЧНА, ГАЛИНА МАСЛЮК.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| Адоніс Паліос в оточенні (зліва направо) Оксани Чаус, Аніти Кремлі, Галини Маслюк, Оксани Наконечної. | Мер з острова Хіос (в центрі) в оточенні учасників презентації. | Леонід Кравчук та Володимир Шкуров. | Каролос Гадіс. | Леонід Кравчук. | Панайотіс Кітромілідіс. |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| Дімітріос Теодоролєас, Леонід Кравчук, Галина Маслюк. | Лаврентіос Делласудас. | Віктор Андрущенко. | Леонід Губерський. | Сергій Гальченко. | Галина Маслюк. |
 |
 |
 |
 |
 |
|
| Наталя Басенко. | Леонід Кравчук з о. Михайлом Юріним (ліворуч) та о. Василем Лило. | Оксана Наконечна. | Андрій Ващук. | Людмила Грінченко. |
УКРАЇНСЬКИЙ СОЛОВЕЙКО НА ФЕСТИВАЛІ НАЦІЙ
Грецька громадська організація «Спілка Дружби Народів» відома своїми високоорганізованими щорічними багатонаціональними культурними заходами і співпрацює з Товариством «Українсько-Грецька Думка» починаючи з 1998 р., ще коли воно називалося «Журавлиний край». Так і цього року Рада правління товариства відразу відгукнулася на запрошення долучитися до наступного запланованого Спілкою заходу.
Для цьогорічного заходу, І Багатокультурного фестивалю націй, голова об’єднання Еваґелія Леондаріду вибрала мерію Пенделі. 28 травня ввечері на площі Святого Георгія одного з районів мерії, Мелісья, зібралися представники різних національностей. У фестивалі взяли участь представники Ефіопії, Болгарії, Ірану, Куби, Грузії, України та Греції. Організатори подбали про те, щоб при виступі кожної країни демонстрували короткий фільм про неї, її природні ландшафти, пам’ятки культури, історії. Ведуча фестивалю зачитувала коротку інформацію про кожну з країн-учасниць.
Представники країн демонстрували жителям мерії Пенделі свої національні танці, спів, музику, костюми. Україну на святі народів представляв Роман Садовський, член Ради правління Товариства «Українсько-грецька думка». Рівень українського співака вразив присутніх і викликав бурхливі оплески, адже не так часто можна почути оперний спів наживо на такому заході. Присутні на фестивалі українці, члени товариства, друзі, які прийшли вболівали за Романа, отримали ще одну нагоду відчути гордість за свою країну та її невичерпні таланти. Знаменно було те, що одразу після закінчення виступу до Романа підходили греки, щиро вітали співака, розпитували про творчі плани, обмінювалися координатами. Приємно, що грецьке суспільство все краще пізнає українців, і що враження від спілкування з ними як правило є хорошим. А нашому українському соловейку в Греції Роману Садовському побажаємо творчих успіхів і натхнення. Хтозна, на якій сцені ми почуємо його в наступний раз...
УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНИЦЯ ОКСАНА ЧАУС НА КРІТІ
Українська художниця-іконописець Оксана Чаус на запрошення бібліотеки ліцею Тібакіу, що на острові Кріт провела в понеділок, 28 березня 2011 року семінар для учнів цього навчального заходу. Захід відбувся у співпраці з Національним центром книги в рамках програми "Письменники та іконописці в школах". У ньому взяли участь учні школи, які цікавляться мистецтвом. Оксана Чаус розпочала свою розповідь на прикладі книги Вінцензоса Корнароса «Еротокрітос», до якої художниця робила ілюстрації. Пані Оксана обгрунтувала дітям вибір тем для ілюстрацій. Учні ліцею мали можливість поговорити з художницею на різноманітні теми мистецтва. Оксана Чаус, відверта, проста, з гумором, давала вичерпні відповіді на запитання учнів, які не хотіли її відпускати. Розмова перекинулася на сучасність та роль мистецтва в житті людей. Художниця пояснила своє бачення та дала відповідь на хвилююче д
ітей питання: чи може вижити сьогодні художник? Художниця запропонувала дітям намалювати голову кікладського ідола, якого вони зобразили кожний на свій лад.
Варто наголосити, що організаційні клопоти заходу взяла на себе директор бібліотеки Надя Харалабопулу. Завдяки ініціативі цієї жінки діти мають безпосередній контакт з мистецтвом. Це позитивно відбивається на формуванні особистості учнів, вони вчаться вирішувати проблеми самостійно, а також набираються цінного життєвого досвіду.
ГАЛИНА МАСЛЮК
ПАМ’ЯТЬ ПРО КОБЗАРЯ ЖИВЕ В СЕРЦЯХ УКРАЇНЦІВ ГРЕЦІЇ
Сонячна днина випала на 12 березня в Афінах. Після снігу, холоду, дощу на небо виглянуло сонечко і супроводжувало українських дітей недільної школи при Товаристві української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» до пам’ятника Великому Кобзарю в Парку Дружби м. Зографу. Гостями свята були священик української православної церкви о. Василь (Лило), радник посольства України Ганна Тищенко, голова і члени ради правління Товариства, вчителі, батьки, діти. Священик прочитав літію в пам'ять українського Кобзаря, а також закликав всіх українців, де б вони не жили, не забувати свого коріння. Ганна Тищенко привітала присутніх та нагадала дітям, що маленький Тарас був такою самою дитиною, як вони, але, на жаль, не мав змоги ходити в школу. Проте швидко навчився читати і писати, любив малювати, спостерігав за природою і безмежно любив свою Україну, хоча прожив там і не так довго. Галина Маслюк звернулася до присутніх і сказала: «Дуже добре, що в нас є пам’ятник Тарасу Шевченку. Це місце є для кожного українця відправною точкою, маленьким острівцем України на грецькій землі. Ми взяли на себе обов’язок доглядати за могилою нашого земляка і ніколи про це не треба забувати. Ви, діти, є нашою надією, і незадовго ст
анете на сторожі українських інтересів за кордоном. Саме ви прийдете нам на зміну і будете продовжувати українську справу. Де б ви не жили, ніколи не забувайте, звідки ваші корені, гордіться іменем Тараса Шевченка, нашого земляка, який знав, що таке чужина, і з високо піднятою головою несіть український прапор в житті». Діти школи Юріна Тетяна та Нагайський Максим поклали вінок до пам’ятника Кобзарю, прозвучали поезії Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора» та «Мені тринадцятий минало…» у виконанні Умриш Марії та Юріни Тетяни. Оксана Наконечна щиро подякувала всім присутнім. «Дуже важливо, щоб підростаюче покоління зростало на віршах та поемах Тараса Шевченка. Адже вони є актуальними і сьогодні, через відрізок часу у майже два століття». Також директор школи попросила любити ближнього і ніколи не втрачати віру в Україну, її волю і незалежність, як вірив наш пророк:
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
Спільною світлиною, на якій відбилося розмаїття вишитих сорочок, закінчилося покладання квітів учнів української недільної школи в Афінах.
НАКОНЕЧНА ОКСАНА
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО – ЧАСТИНА СВІТОВОГО НАДБАННЯ
Варто зазначити, що виставка сучасного живопису «Культури світу» стала першим із низки запланованих на 2011 р заходів. На ній були представлені роботи понад 40 художників з 10-ти країн світу, зокрема, України, Кіпру, Туреччини, Сирії, Йорданії, Індонезії, Румунії, Аргентини, Бразилії, Сербії тощо. Участь у відкритті взяли очільники та представники дипломатичних представництв Кіпру, України, Сирії, Румунії, Сербії, Індонезії, Йорданії, Ірака. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції Володимир Шкуров звернувся до присутніх з привітальним словом, в якому подякував організатораам за чудову ініціативу, висловив готовність до подальшлї співпраці та розвитку відносин у сфері культури.
 |
| В. Шкуров, митрополит м. Патри Хрисостомос. |
В рамках перебування на Пелопоннесі відбулися зустрічі Посла України з керівництвом органів місцевого самоврядування міста Патри і Західної Греції, а саме, віце-губернатором Західної Греції по регіону Ахаїа Грігорісом Алексопулосом, віце-мером міста Патри з питань туризму і розвитку Апостолосом Вандаракісом, головою Міжнародного театрального фестивалю м. Патри Яннісом Андріотісом, Блаженнійшим Митрополитом Патри Хрисостомосом.
Розвиток двосторонньої торгівлі та туризму між Україною та Грецією стали основними темами у співбесіді посла України з віце-губернатором Гріго
 |
| Голова осередку товариства «Українсько-грець- ка думка» в Патрах Ірина Осінчук. |
рісом Алексопулосом. В. Шкуров проінформував грецького колегу про політичну та економічну ситуацію, перебіг реформ в Україні, а також підкреслив, що економічна складова є пріоритетом зовнішньої політики нашої країни. В свою чергу губернатор зупинився на питаннях виконання грецькою стороною Меморандумів, підписаних його країною з керівництвом ЄС та МВФ, та шляхів виходу Греції з економічної кризи. Під час зустрічі обговорювалося також питання про побратимство регіону Ахаїа з однією з областей України.
В ході усіх проведених зустрічей були обговорені перспективи співробітництва двох країн в економічній та культурній сферах, галузі туризму, подальші шляхи поглиблення регіональних зв’язків обох країн. Українські театральні колективи були запрошені до участі у щорічних заходах, які проводяться у серпні-вересні організаторами Міжнародного театрального фестивалю м. Патри. Активізація діалогу, а також здійснення паломницьких подорожей православними віруючими двох країн були в центрі уваги під час зустрічі з Блаженнійшим Митрополитом Патри Хрисостомосом.
Важливою складовою програми перебування Посла стала його зустріч з головою осередку Товариства «Українсько-грецька думка» в м. Патри Іриною Осінчук та іншими представниками української громади міста. Спілкування з українцями проходило у форматі обміну думками щодо перспектив їхнього залучення до реалізації спільних культурних і освітніх проектів українсько-грецького співробітництва.
ГАЛИНА МАСЛЮК